2.3. Езотеричні та саєнтологічні рухи

Езотеричні об'єднання — це, як правило, позавіросповідні містичні течії, що виникли на межі XIX—XX ст. (теософія, антропософія, вчення Гурджієва, екстрасенсорика тощо) у формі опозиції офіційній ідеології традиційних релігій. Увібравши в себе езотеричні традиції різних епох, вчення сучасних езотериків включили в себе віру в існування надприродного світу, містичні уявлення про нього, магічні засоби спілкування з ним, підкорення його своїм інтересам. Всі засновники езотеричних течій переконані, що тільки вони дають надзвичайно глибокі позитивні знання про світ, приховані від «непосвячених».

Теософія (богомудрість, богопізнання) — релігійно-філософське вчення про можливість містичного та інтуїтивного пізнання Бога шляхом безпосередніх контактів з надприродними силами. Теософія базується на суб'єктивному містичному досвіді, внаслідок якого людина отримує одкровення Боже, викладаючи його у певну систему поглядів. Найбільш відомим сьогодні теософом була Олена Блаватська, родом з України. Вона заснувала у 1875 р. Всесвітнє теософське товариство і запропонувала власне розуміння теософії у своїй багатотомній праці «Таємна доктрина». Сформульована авторкою специфічна езотерична (таємна) система претендує на універсальну релігію, яка є синтезом різних релігійних доктрин (езотеричного буддизму, тибетського ламаїзму, індійського містицизму, каббали. єгипетської і грецької міфології, спіритуалізму, масонства тощо), що прагне розкрити тотожність таємного змісту всіх релігійних символів. Спираючись на вчення Парацельса, Бьоме, Сен-Мартена, Сведенборга, В.Соловйова, котрий вважав теософію вищим синтезом пізнання (раціонального, емпіричного знання з містикою), О.Блаватська детально схематизує космогонічні й антропологічні процеси, подаючи еволюцію Всесвіту, людства відповідно до східних езотеричних традицій, які постулюють існування семичденної ієрархії «планів» (рівнів). Вважається, що вчення Блаватської стало кардинальною концепцією, яка лежить в основі теоретичних концепцій переважної більшості течій «Нью-ейджа». Сьогодні послідовники О.Блаватської є в багатьох країнах. Діє Теософське товариство і в Україні. В 1995 році при Київському коледжі ім. Муравйова-Апостола відкрито 2,5-річну школу теософії.

Братство Грааля — міжнародний рух, що виник у Німеччині в 1928 р. на основі явленого людству одкровення Св. Грааля, яке отримав Абд-ру-шин (Оскар Ернст Бернхарт (1875—1914). Оприлюднивши одкровення у своїй книзі «У світлі істини», Абд-ру-шин запропонував своє релігійне розуміння світобудови, місця і призначення в ній людини. Перебуваючи у найвищому і найчистішому джерелі істини й духовності - в кришталевому палаці, Св. Грааль через Абд-ру-шина пояснює людству різницю між Сином Божим і сином людським, причини духовної смерті, спосіб входження в стан апокаліпсису, характер жіночого й чоловічого начал і їхню роль у творінні, різницю між первісним і вторинним творінням, між божественним, духовним і сутнісним, дари, дані людству тощо. Метою руху є поширення істинного знання, розвиток самосвідомості, особистої відповідальності особи, одухотворення всіх здібностей людини. Організаційно Братство Грааля почалося із зареєстрованого в 1932 р. в Берліні Натурфілософського союзу послідовників Грааля. Він поступово поширювався й в інших європейських країнах. Особливого розвитку рух набрав з 1950 р. - із часу утворення Міжнародного фонду одкровення Грааля, який займається друком і розповсюдженням творів Абд-ру-шина, пов'язаних з його ім'ям книжок, а також перекладом їх іншими мовами. У наш час Братство Грааля має свої круги (філії) в більшості європейських країн, у США, Канаді, Австралії, Бразилії, Нігерії, Заїрі, налічуючи 9 тис. своїх дійсних членів, в тому числі лише в Німеччині — більше 2300 осіб. В Україні фонд Грааля діє в Одесі, Києві, Сімферополі, Дніпропетровську, Севастополі. Штаб-квартира Братства Грааля, очолюваного родиною Бернхартів, розташована в Штутгарті.

Сайєнтологічні (наукологічні) рухи — одна з форм нетрадиційної релігійності. Сайєнтологічні вчення прагнуть поєднати в собі науку й релігію, адекватно віддзеркалити проблеми сучасного західного індустріального суспільства. Більшість таких в Україні рухів (Діанетика — Фонд Хаббарда, Наука розуму, Християнська наука тощо) мають іноземне походження, але знаходять усе більше послідовників у нашій країні.

Діанетика або сайєнтологія, наукологія заснована Л.Роном Хаббардом (1912—1986) — відставним військовим, відомим письменником-фантастом. У 1950 р. він видає в Америці книжку «Діанетика: сучасна наука розумового здоров'я», яка є нині однією з найпопулярніших у світі. її видано вже 14 млн. примірників 12 мовами різних народів світу, в тому числі і російською. В 1954 р. в Каліфорнії зареєстровано Церкву наукології, яка нині поширена в багатьох країнах і має більше 6 млн. своїх прихильників. Вчення Хаббарда побудовано на поєднанні новітнього буддизму, інших світових релігій, фантастики, науково-технічних досягнень, практики психоаналізу. У створеній релігії багато власних нових термінів (тетан — істота-дух, яка періодично вселяється в якусь життєву форму, вічно перевтілюючись; інграм — накопичений протягом багатьох перевтілень певний життєвий досвід людини, від якого вона прагне звільнитися, та ін). Діанетика пропонує технологію виявлення інграма, очищення від нього, контроль з боку науколога за життям і звільненням від циклів перевтілень. Завдяки цій технології людина отримує владу над собою, здійснює контроль над матерією, енергією, часом і простором. Метою запропонованого Хаббардом вчення визнається досягнення внутрішнього спокою, мудрості, міцного здоров'я й найвищої душевної досконалості. Саме це приваблює прихильників діанетики і в Україні, які поки що організаційно чітко не визначилися.

Наука Розуму — сучасний синтетичний ідейний рух. Прагне в рамках свого релігійно-філософського вчення переплавити ідеї гностицизму, теософії, метафізики, індуїзму, окультизму, об'єднавши східну містику і Біблію. «Наука Розуму» претендує на абсолютну істину, гармонійність законів науки, філософських поглядів та одкровень релігії відповідно до людських потреб і його прагнень. Засновник течії американський лікар-психотерапевт Ернст Холмс (1887—1960) сформулював основні положення філософії «Науки Розуму» в книгах «Творчий розум і успіх» (1919) та «Наука Розуму» (1926), що вважаються своєрідною біблією названого руху.

У вченні явно звучать східні мотиви єдності всіх релігій, в яких перебуває одна істина, одна дійсність. Бог для Холмса безособистістний, Ісус Христос — лише людина, Дух Святий — жіночий аспект божественної Трійці. Людина, в якій людське поступається перед божественним, згідно з вченням Холмса, сама стає Христом. Філософія життя течії базується на ідеї, що негативне мислення продукує негативний досвід, а позитивні думки формують позитивну діяльність. Громади першої Церкви науки розуму зареєстровано в США в 1927 р., вони швидко завойовують популярність серед американців. Згодом рух поширився в усьому світі. Нині він налічує близько 25 млн. своїх послідовників. У 1991 р. створено Міжнародний альянс нового мислення, до якого входить Київський центр «Науки Розуму», що розпочав свою діяльність цього ж року. Сильні громади церкви діють в Донецьку, Криму.

Християнська наука — релігійний рух. Виник у минулому столітті в Америці з ініціативи Мері Енн Морс Бейкер (1821—1910), котра в основу свого вчення поклала принцип духовного зцілення без звернення до медикаментозних методів лікування. Використовуючи систему психічного зцілення лікаря Фінеаса Куімбі, М.Бейкер видала кілька книг (в тому числі «Наука і здоров'я» та «Ключ до Писання»), в яких дає, на її думку, єдино правильне тлумачення Біблії. Одержані засновницею нової церкви Божі одкровення сприймаються її прихильниками на рівні біблійних, а сама М.Бейкер постає для її послідовників наступницею Христа. Нині церква налічує приблизно півмільйона членів, об'єднаних у 3000 конгрегацій по всьому світі. В Україні цей рух лише набирає обертів, залучаючи до своїх лав немало представників технічної та наукової інтелігенції.