2. Характеристика матеріалів за ступенем займання і підтримкою горіння.

За здатністю загорятись будівельні матеріали поділяються на неспалимі, важкоспалимі і спалимі.

Неспалимі — це такі матеріали, які під дією вогню або високої температури не спалахують, не тліють і не обвуглюються.

До неспалимих належать всі природні і штучні неорганічні матеріали, що застосовуються в будівництві; метали; гіпсові та гіпсоволокнисті плити З вмістом органічної речовини не більше 8 % за масою; мінераловатні плити з вмістом синтетичних, крохмальних або бітумних зв'язок до 6 % за масою.

Важкоспалимі — матеріали, які під дією вогню або високої температури спалахують, тліють або обвуглюються і продовжують горіти, тліти або обвуг­люватися при наявності джерела загоряння, а після його вилучення горіння або тління припиняється.

Важкоспалимими є матеріали, що складаються із спалимих і неспалимих складових частин (асфальтовий бетон; гіпсові і бетонні матеріали з вмістом органічного наповнювача більше 8 % за масою; мінераловатні плити з бітумним наповнювачем більше 7—15 %; глиноземні матеріали питомою масою не менше 900 кг/м3, повсть, намочена в глиняному розчині; просочена глибоко антипіренами деревина; цементний фіброліт; полімерні матеріали.

Спалимі матеріали під дією вогню або високої температури спалахують, тліють або обвуглюються і продовжують горіти, тліти або обвуглюватися після видалення джерела загоряння.

3. Класифікація будівель та споруд за вогнестійкістю.

Вогнестійкість — це здатність будівельних конструкцій зберігати свої робочі функції і властивості під дією високих температур пожежі.

Вогнестійкість будівельних конструкцій характеризується межею вогнестійкості, тобто часом, протягом якого будівельна конструкція не втрачає своєї несучої і огороджуючу здатності.

Втрата несучої здатності будівельною конструкцією означає її обвалення, а втрата огороджуючої здатності — прогрівання конструкції під час пожежі до температури, коли при її підвищенні можливий спалах речовин у сусідніх приміщеннях або поява тріщин, через які можуть проникнути продукти горіння в сусідні приміщення.

Вогнестійкість будівель і споруд поділяють на п'ять ступенів І, II, III, IV і V.

Ступінь вогнестійкості залежить від вогнестійкості та займистості будівельних конструкцій. Крім того, важливе значення має межа, до якої поширився вогонь по цих конструкціях у кожному конкретному випадку.

У будівлях 1-го ступеня вогнестійкості всі конструктивні елементи неспалимі, з високою межею вогнестійкості (1,5-3 год.);

2-го ступеня — також неспалимі, але з меншою межею вогне­стійкості (0,5-2,5 год.);

3-го ступеня — будівлі, які мають основні несучі конструкції неспалимі, а ненесучі (міжповерхові й перекриття на горищі) — важкоспалимі (0,25-2 год.);

4-го ступеня — будівлі, які мають всі конструкції важкоспалимі (0,25-0,5 год.);

5-го ступеня — всі конструкції спалимі.

Багато неорганічних матеріалів, хоча й не горять, але мають порівняно невелику термічну стійкість.

Наприклад, вапняки і мармур руйнуються за температури 300-400°С, шифер і азбестоцементні вироби за температури 300 °С втрачають воду, стають крихкими, а за температури 600°С у разі потрапляння на них води — розколюються.