Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 14 вм бак Основи електробезпеки.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
383 Кб
Скачать
☆

4. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом.

Всі фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом, поділяються па дві групи:

  • електричного характеру (напруга, сила струму, рід і частота струму, опір в електричному колі, заземлення, занулення);

  • неелектричного характеру (індивідуальні особливості людини, її увага, шлях проходження струму через тіло людини, тривалість дії струму).

Ураження організму людини електричним струмом найчастіше залежить від таких факторів:

  • сили струму, що проходить через тіло людини:

  • тривалості його дії;

  • шляху проходження через тіло;

  • індивідуальних особливостей організму людини;

  • стану приміщення, в якому експлуатується електроустановка;

  • площі контакту людини з струмопровідними частинами. Неоднакова сила струму по-різному впливає на організм людини. Визначають такі порогові значення струму:

  • пороговий відчутний струм;

  • пороговий невідпускаючий струм;

  • пороговий фібриляційний струм.

Пороговий відчутний струм -- найменше значення відчутного струму, який під час проходження через організм людини викликає почуття подразнення (0,6-1,5 мА за змінного струму частотою 50 Гц та 5-7 мА -- за постійного струму).

Пороговий невідпускаючий струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини судорожні скорочення м'язів руки, в якій затиснении провідник (10-15 мА за змінного струму частотою 50 Гц і 50—80 мА за постійного струму).

Пороговий фібриляційний струм -- найменше значення електричного струму, що викликає під час проходження через організм людини фібриляцію серця (80-100 мА за змінного струму частотою 50 Гц і 100-150 мА -- за постійного струму). Задуха, тяжкі опіки, параліч серця, смерть настають при струмі понад 5 А.

Різні тканини людини по-різному проводять струм. Найбільший електричний опір має шкіра людини, особливо верхня, ороговіла ЇЇ частина, в якій немає кровоносних судин.

Па результат ураження тіла (травми) впливає як сила, так і шлях струму через тіло людини. Велика небезпека виникає тоді, коли струм проходить через основні органи: серце, головний мозок, легені.

Шляхи струму в тілі людини називаються петлями струму. З усіх випадків електротравматизму найчастіше зустрічаються такі петлі струму: права рука -- ноги, рука -- рука.

За висновками лікарів, найнебезпечніші петлі струму: голова -рука, голова ноги, рука -- рука, рука -- нога. У ці петлі струму потрапляють основні органи людини, ураження яких призводить до тяжких наслідків.

Індивідуальні психологічні й фізичні особливості людини значно впливають на результат ураження електрострумом. Характер впливу струму однієї й тієї самої сили залежить від маси тіла людини, її фізичного розвитку, віку, самопочуття.

Постійний струм у 4-5 разів безпечніший за змінний з частотою 50 Гц. Постійний струм, якщо порівнювати його зі змінним такого самого значення, коли проходить через тіло людини, викликає слабші скорочення м'язів і менш неприємні відчуття.

Але це справедливо тільки для напруги до 500 В. За вищої напруги постійний струм стає не безпечнішим за змінний з частотою 50 Гц.

Струм з частотою 500 кГц і більше з точки зору електричного удару вважається відносно безпечним, але він може діяти вже як постійний струм, що викликає термічну дію.

Умовно безпечною є напруга у 12 В, але, залежно від сили струму, опору організму людини, інших індивідуальних особливостей, терміну дії, умов виробництва та навколишнього середовища, напруга у 12 В може стати небезпечною.

Важливого значення для оцінки небезпеки ураження електричним струмом має тривалість дії струму на людину. Чим довше діє струм на людський організм, тим більшою є ймовірність важкого або смертельного наслідку його дії. Короткотривалий (кілька сотих секунди) вплив навіть значного струму (100 мА) може не мати важких наслідків.

Безпека людей і сільськогосподарських тварин значною мірою залежить від вологості й температури повітря,, ступеня електропровідності, підлоги і стін, наявності в повітрі приміщень хімічних речовин і електропровідного пилу, а також металевих конструкцій, з'єднаних із землею (еквівалент землі).