1. Основні причини виробничого травматизму в галузі

Специфіка технологій виробництва тваринницької продукції визначає особливості процесів формування та виникнення виробничих небезпек.

Найтиповішими для тваринництва небезпечними факторами, небезпечними умовами і просто небезпеками є:

рухомі машини, механізми та їхні окремі деталі;

підвищена вологість, запиленість та загазованість повітря робочої зони;

підвищена чи понижена температура повітря робочої зони;

електричний струм небезпечних параметрів (електроприводи, освітлювальні установки, випромінювачі, водонагрівачі, тощо);

біологічна небезпека: тварини, мікроорганізми, гриби та продукти їх життєдіяльності;

термічна небезпека (нагрівники, гаряча вода, пара);

небезпека падіння на слизькій підлозі, східцях, трапах;

наявність хімічних речовин (консерванти, вітаміни, миючі засоби, зооциди тощо);

вибухонебезпека (компресорні установки, органічний пил);

пожежонебезпека;

нервово-психічні перевантаження.

При догляді за тваринами ряд небезпек походять безпосередньо від тварин (травмування людей тваринами, можливість зараження інфекційними захворюваннями), машин і механізмів, теплової та електричної енергії, будівель тощо.

У тваринництві мають місце й професійні захворювання, спричинені різними мікроорганізмами, основним джерелом яких є хворі та заражені тварини.

До поширених захворювань належать бруцельоз, туберкульоз, туляремія, сальмонельоз, лептоспіроз, токсоплазмоз, орнітоз, лістерельоз, трихофітія та інші.

Основними травмами у тваринництві є забиття, порізи, переломи кісток, опіки, отруєння, ураження електричним струмом та інші. .

Дослідами встановлено, що при експлуатації машин для тваринництва і кормо виробництва відносно загальної кількості травм, які виникають щороку у тваринництві, на машини, що агрегатуються з тракторами, припадає 64 %, при обслуговуванні стаціонарного обладнання — 29, самохідних та інших машин для кормо виробництва — 7 %.

При експлуатації тракторних агрегатів у тваринництві і кормо виробництві найбільше нещасних випадків трапляється при технічному і технологічному обслуговуванні роздавачів кормів.

Нещасні випадки виникають при перебуванні тракториста біля карданного вала, обертових і рухомих деталей.

Захват неогородженим карданним валом може статися під час ремонту поперечного транспортера (у разі його забивання, обмерзання, пробуксовування) або намагання визначити кількість корму, що знаходиться у кузові кормороздавача. У цьому випадку тракторист намагається заглянути у кузов через передній борт (найближчий до трактора).

Аналіз травматизму при виробництві молока показує, що найбільше травм трапляється при роздаванні корму, доїнні, догляду за тваринами. Вивчення обставин травматизму доярок показало, що більше третини з них одержали травми безпосередньо у процесі доїння — від ударів корів задніми кінцівками. Оператори машинного доїння у цей період нічим не захищені від можливих ударів, і, крім того, знаходяться у положенні сидячи, що обмежує їх переміщення. Джерелом травм може бути не тільки корова, яку обслуговує доярка в даний момент, а й тварина, що стоїть поряд. При доїнні й обслуговуванні корів характерні такі види травм: удари рогами, притиснення й удари тулубом, натиск копитом на ступню, ушкодження рук прив’язями тощо.

Оператор знаходиться достатньо близько від тварини і безпека залежить від її норову, фізіологічного стану і особистої реакції оператора.

Труд операторів комплексів по виробництву молока характеризується високим психофізіологічним навантаженням, монотон­ністю трудових операцій.

Значна кількість нещасних випадків відбувається прій роботі машин для видалення гною з тваринницьких приміщень. На гноєтранспортерах може статися захват людей елементами похилого транспортера при перебуванні у зоні рухомих елементів, травмування при падінні у приямок біля похилого транспортера через відсутність огороджень, а також травмування електричним струмом при доторканні до корпуса транспортера (за умови експлуатації живильного кабелю з пошкодженою ізоляцією на вході у клемну коробку електродвигуна).

Захват елементами транспортерів — типова травмонебезпечна ситуація при експлуатації агрегатів для кормоприготування і подрібнення. Ця ситуація може статися при перебуванні людини у зоні обертання чи руху деталей під час подачі сировини у приймальні камери, очищення робочих органів.

На підприємствах по виробництву кормів існують технологічні процеси з великою запиленістю повітря робочих зон. Найбільш високі концентрації пилу в місцях завантаження продуктів переробки (трав'яного, рибного, м'ясо-кісткового борошна і крейди) у подрібнювальні машини, в цехах для виробництва преміксів і можуть досягати 580—720 мг/м3 при ГДК 4 мг/м3.

Серед несприятливих факторів у промисловому птахівництві е біологічні шкідливості (бактеріальні та пилові аерозолі, грибкова мікрофлора, пташиний послід), а також різні біоактивні речовини, переважно мікробіологічного синтезу (вакцини, вітаміни, антибіотики). Це особливо характерно при групових методах обробки птиці препаратами — аерозольні вакцинації та імунізації, введення антибіотиків та інших лікувальних препаратів.

Захворюваність у птахівництві у 2 рази перевищує захворюваність працівників інших професій сільського господарства за від-носкими показниками. Наприклад, пташниці хворіють у 2,5 рази частіше, ніж доярки чи механізатори, 1 в 1,5 рази ніж працівники ремонтних майстерень.

У загальній структурі захворюваності (хвороб) працівників птахівництва переважають такі як грип і катари верхніх дихальних шляхів, ангіна і захворювання органів дихання, кровообігу, нирок і сечовивідних шляхів.

Дослідниками встановлено, що найчастіше серед працівників різних професій хворіють птахівники (пташниці), які перебувають під дією комплексу шкідливих факторів: несприятливі мікрокліматичні умови, газова, пилова, бактеріальна та грибна забрудненість повітря, значні фізичні навантаження.

Птахівникам загрожує також небезпека ураження професійними інфекційними захворюваннями, які можуть виникнути в результаті контакту з хворою птицею або інфекційним матеріалом (трупами птиці, пташиним послідом, пухом, підстилкою), такими як орнітоз, актимікоз, аспергільоз.

2. Положення «Порядок проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затверджене постановою Кабінету міністрів України 30 листопада 2011 року №1232, сфера його дії.

Згідно із статтею 22 Закону (Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій) Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Дія Положення про розслідування поширюється на:

• підприємства і установи незалежно від форм власності,

• власників підприємств або уповноважені ними органи,

• осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства,

• а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з Положенням, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, у тому числі під час виробничого навчання, практики на виділеній дільниці підприємства під керівництво уповноважених представників навчального закладу, визначається Міністерством освіти за погодженням з Дежнаглядохоронпраці, відповідним профспілковим органом і виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд).

Не стосується:

• військовослужбовців, та осіб, що проходять дійсну військову службу;

• нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства;

• нещасних випадків, що сталися вдома.

Нещасні випадки поділяються:

1. Нещасні випадки пов’язані з виробництвом.

2. Нещасні випадки не пов’язані з виробництвом.

3. Побутові нещасні випадки.