36. Визначення та види бюджетного федералізму, основні моделі.

Бюджетний федералізм - це не тільки форма внутрішніх міжурядових фінансових відносин. Це й певна філософія організації політичних стосунків між різними рівнями влади. Бюджетний федералізм як концепцію покладено в основу міжурядових фінансових відносин у країнах із федеративним державним устроєм .

Кожна федеративна країна має індивідуальну, властиву тільки їй модель бюджетного федералізму, що сформувалася в певних історичних та політичних умовах.

Може бути виділено дві основні групи моделей бюджетного федералізму - децентралізовані та кооперативні. Децентралізовані моделі бюджетного федералізму характеризуються значною фіскальною автономією регіональних та місцевих влад, слабкістю зв'язків між різними рівнями влади, порівняно обмеженим співробітництвом. Для цих моделей характерною ознакою є те, що центральна влада фактично не займається проблемами фінансового вирівнювання, мало уваги звертає на фіскальні дисбаланси в розвитку окремих територій. Таким чином, місцева влада при такій моделі має покладатися передусім на власні сили. Подібна модель бюджетного федералізму характерна насамперед для США.

Кооперативні моделі бюджетного федералізму, навпаки, характеризуються тісною співпрацею різних рівнів влади, активною політикою центральної влади з подолання фіскальних дисбалансів на різних рівнях управління та фінансового вирівнювання. При таких моделях бюджетного федералізму центральна влада активно турбується про забезпечення єдиних стандартів громадських послуг у межах усієї території країни. Кооперативні моделі бюджетного федералізму характерні для більшості федеративних європейських держав, зокрема для ФРН, Австрії .

Проблеми бюджетного федералізму активно дискутуються в Європі, що не в останню чергу пов'язано зі спробами застосувати його принципи для країн з унітарним державним устроєм .

26. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів

Для забезпечення органів місцевого самоврядування моніторингом і контролем за виконанням усіх трансакцій з коштами місцевих бюджетів в Україні впроваджено казначейську систему обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами казначейства в межах функцій, визначених статею 48 Бюджетного кодексу, зокрема:

o здійснення касових операції з коштами місцевих бюджетів;

o розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

o контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;

o бухгалтерський облік та складання звітності про виконання місцевих бюджетів. Запровадження казначейської системи обслуговування місцевих бюджетів, відповідно до положень Бюджетного кодексу, стало важливим кроком у напрямі:

o створення єдиного механізму для впровадження засад реформування міжбю-джетних відносин;

o формалізації єдиних процедур управління видатками на всіх стадіях виконання бюджету;

o посилення поточного контролю за дотриманням фінансової дисципліни та запобігання нецільовому використанню коштів на стадії прийняття зобов'язань та здійсненні платежу;

o запровадження єдиного механізму управління коштами державного та місцевих бюджетів.

Основні відмінності моделі казначейського обслуговування місцевих бюджетів:

- доходи всіх місцевих бюджетів зараховуються на єдиний кореспондентський рахунок обласного управління Державного казначейства в розрізі видів місцевих бюджетів з наступним їх перерахуванням на рахунки, відкриті на ім'я місцевого бюджету в територіальному відділенні казначейства;

- виконання місцевих бюджетів за видатками поєднує традиційну модель фінансування розпорядника коштів місцевого бюджету з впровадженням системи оплати рахунків розпорядників коштів на користь третіх осіб, що привело до централізації в системі казначейства всіх бюджетних коштів місцевих бюджетів;

- органи Державного казначейства здійснюють бухгалтерський облік усіх фінансових операцій щодо коштів місцевих бюджетів і складають фінансову звітність про виконання місцевих бюджетів;

- між органами Державного казначейства і фінансовими органами місцевих бюджетів розроблено та впроваджено новий розподіл функціональних обов'язків і процедури документообігу між сторонами бюджетного процесу, але вони були не достатньо чітко регламентовані і формалізовані.

До основних завдань переходу на казначейське обслуговування місцевих бюджетів належить підвищення ефективності управління бюджетними коштами, зокрема:

o забезпечення своєчасності розрахунків відповідно до взятих зобов'язань;

o скорочення термінів проходження платежів від розпорядника до отримувача зобов'язання;

o зменшення залишків бюджетних коштів на рахунках місцевих бюджетів;

o забезпечення збалансованості в часі між обсягами надходжень та видатками . Казначейська система не позбавляє місцеві органи влади прав, гарантованих їм