- •Методичні рекомендації
- •«Верстатна справа»
- •1.1. Мета і задачі лабораторної роботи
- •1.2. План проведення роботи
- •Теоретичні відомості
- •1.3. Зношування різців
- •1.4. Заточування різців
- •1.4.1. Загальні положення
- •1.4.3. Заточування різців на спеціальному верстаті
- •1.4.2. Заточування різців на універсально-заточувальному верстаті
- •1.5. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •1.6. Контрольні питання
1.4. Заточування різців
1.4.1. Загальні положення
Заточування і доведення різальних інструментів здійснюється абразивним і алмазним кругами. Для інструментів з швидкорізальної сталі в основному використовують абразивні круги, для твердосплавних – спочатку заточують абразивним кругом, потім доводять алмазним.
Переточування різців залежно від їх конструкції і характеру зношування відбувається по передній, задній або по обох поверхнях. Стандартні різці із пластинками твердого сплаву або швидкорізальної сталі частіш за все переточують по обох поверхнях. У деяких випадках при незначному зношуванні різців по передній поверхні раціонально заточувати їх тільки по задній поверхні.
Технологічний процес заточування різців є типовим.
При заточуванні твердосплавних різців застосовуються наступні операції:
оброблення державки по задній поверхні;
чорнове заточування напаяної пластини по передній поверхні;
чорнове заточування напаяної пластини по головній і допоміжній заднім поверхням;
чистове заточування і доведення напаяної пластини спочатку по передній, потім по головній і допоміжній заднім поверхням;
доведення радіуса при вершині різця.
Необхідність виконання кожної із цих операцій залежить від величини припуску, що знімається, і вимог до шорсткості поверхонь, що заточуються (табл. 1.1).
Чорнове заточування твердосплавних інструментів проводять кругами з карбіду кремнію зеленого, а чистове заточування і доведення - кругами із синтетичних алмазів.
Таблиця 1.1. Операції технологічного процесу заточування й доведення різців
При виборі характеристики круга з карбіду кремнію зеленого і режимів заточування варто керуватися наступним правилом: чим вище крихкість твердого сплаву, тим м'якше повинен бути круг і менше його швидкість. Найбільш м'які круги і найменші швидкості різання застосовують при заточенні різців зі сплавів Т30К4 і ВК2.
При чистовому заточуванні твердосплавних різців варто застосовувати алмазні круги на металевій зв'язці, тому що в цьому випадку вартість оброблення менша в порівнянні з алмазними кругами на бакелітовій зв'язці. Заточування кругами на металевій зв'язці повинно робитися з охолодженням. При доведенні краще застосовувати алмазні круги на бакелітовій зв'язці, які забезпечують одержання меншої шорсткості поверхні, ніж круги на металевій зв'язці.
При переточуванні різців необхідно знімати значно більший припуск, ніж під час першого заточування. Крім того, під час переточувань зникає нависання пластинки з інструментального матеріалу над державкою. Тому при переточуванні спочатку виконують чорнове заточування передньої і задньої поверхонь одночасно по пластинці і державці абразивним кругом з карбіду кремнію зеленого, а потім різальну пластину доводять алмазним кругом.
При переточуванні різців з розміром державки більшим ніж 25х30 спочатку обробляють державку кругом з електрокорунду білого під кутом +5° (див. рис. 1.1), а потім переточують різальну пластинку.
Порядок операцій при заточуванні і доведенні різців зі швидкорізальної сталі в основному такий самий, як при заточуванні різців із пластинками твердого сплаву. Відміна полягає лише в тому, що заточування по державці як окрема операція не робиться. Чорнове заточування роблять кругами з електрокорунду білого, доведення - з карбіду кремнію зеленого на бакелітовій зв'язці.
Якість заточки різців залежить від правильного вибору характеристик шліфувального кругу і режимів різання (див. табл. 1.2).
Таблиця 1.2. Характеристика абразивних кругів і режими заточування різців
