- •1.1.Предмет і метод метеорології
- •1.2. Поділ метеорології на наукові дисципліни
- •1. Загальна метеорологія (або фізика атмосфери) - це вчення про загальні закономірності атмосферних процесів і явищ.
- •2.Синоптична метеорологія це вчення про глобальні атмосферні процеси та закономірності розподілу й зміни погоди на земній кулі, а також про методи її передбачення.
- •3.Кліматологія - це вчення про закономірності формування клімату та його коливання на Землі та в різних географічних районах.
- •1.3. Зв'язок метеорології з іншими науками
- •1.4. Значення метеорології
- •Контрольні запитання
- •Тема 2 короткий нарис історії розвитку метеорології в україні
- •Основні дані земного сфероїда
- •Відсотковий вміст об'ємів механічної суміші газів
- •3.2. Поділ атмосфери на шари
- •3.2.1. Поділ атмосфери на шари за характером зміни температури повітря з висотою
- •3.2.2. Поділ атмосфери на шари за складом повітря
- •3.2. Поділ атмосфери на шари
- •3.2.3. Поділ атмосфери на шари за характером фізико-хімічних процесів
- •3.2.4. Поділ атмосфери на шари за взаємодією з підстильною поверхнею
- •3.2.5. Поділ атмосфери на шари за виявленим впливом її на літаючі апарати
- •3.3. Горизонтальна неоднорідність атмосферного повітря
- •3.3.1. Поняття про повітряні маси
- •3.3.2. Поняття про атмосферні фронти
- •1.За горизонтальною та вертикальною протяжністю та циркуляційною значимістю: а) основні (тропосферні, високі); б) другорядні (приземні, низькі); в) верхні;
- •2.За особливостями переміщення, вертикальною будовою та за умовами погоди: а) прості фронти (теплі, холодні, малорухливі), б) складні фронти (фронти оклюзії),
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4 метеорологічні величини та атмосферні явища
- •4.1. Рівняння стану газу
- •4.2. Атмосферний тиск
- •4.2.1. Основне рівняння статики атмосфери
- •4.3. Температура повітря
- •4.4. Вологість повітря
- •4.5. Вітер і турбулентність
- •4.6. Атмосферні явища
- •Запитання для самоперевірки:
- •5.2. Поняття про сонячну радіацію
- •6.3. Розподіл сонячної радіації по земній кулі при відсутності атмосфери
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6 послаблення сонячної радіації
- •6.1. Поглинання сонячної радіації в атмосфері Землі
- •6.2. Розсіювання сонячної радіації в атмосфері
- •6.3. Явища, пов'язані із розсіюванням радіації
- •Значення к для різних довжин хвиль розсіюваної радіації
- •6.4. Закони послаблення сонячної радіації в земній атмосфері
- •Контрольні запитання
- •Тема 7 радіаційний баланс земної поверхні
- •7.1. Сумарна радіація
- •7.2. Альбедо Землі
- •7.3. Випромінювання Землі та атмосфери
- •7.4. Радіаційний баланс земної поверхні
- •Запитання для самоперевірки:
- •8.1. Рівняння теплового балансу земної поверхні
- •8.2. Нагрівання та охолодження ґрунту
- •8.3. Нагрівання та охолодження водойм
- •8.4. Добовий та річний хід температури поверхні ґрунту та водойм
- •1. Пора року. Співутворюючись з річним ходом добової амплітуди радіаційного балансу, влітку амплітуди добового ходу температури земної поверхні найбільші, а взимку найменші.
- •4. Колір ґрунту. Оскільки випромінююча й поглинаюча здатність темної поверхні більша, ніж світлої, то й амплітуда добового ходу поверхні темних ґрунтів значно більша, ніж світлих.
- •8.5. Поширення коливань температури в глибину ґрунту та водойм
- •8.6. Вічна мерзлота
- •Контрольні запитання
- •Тема 9 тепловий режим атмосфери
- •9.1. Поняття приземного підшару
- •9.2. Процеси нагрівання та охолодження повітря
- •9.3. Добовий та річний хід температури повітря
- •Кількість сонячної радіації (інсоляція), що надходить до поверхні Землі (гДж/м2)
- •9.4. Приморозки
- •9.5. Географічний розподіл температури приземного підшару атмосфери
- •9.6. Зміна температури повітря з висотою в граничному шарі атмосфери
- •9.7. Зміна температури повітря з висотою у вільній атмосфері
- •9.8. Температура повітря в гірських країнах
- •Запитання й завдання для самоперевірки:
3.3.2. Поняття про атмосферні фронти
Вище було сказано, що поряд з великими областями, де метеорологічні величини змінюються по горизонталі відносно повільно, є вузькі зони, де ці зміни проходять значно швидше.
Перехідні зони між різними повітряними масами, у яких спостерігаються швидкі зміни метеорологічних величин, називають фронтальними зонами. Особливо вузькі перехідні зони між повітряними масами, які відрізняються протяжністю, особливостями переміщення, вертикальною та горизонтальною будовою й умовами погоди, називають атмосферними фронтами. Товща перехідного шару у вертикальній площині атмосферного фронту відносно його горизонтальних розмірів незначна і становить біля одного кілометра, тому його можна розглядати при теоретичних дослідженнях як поверхню (фронтальну поверхню), а її перетин з поверхнею Землі - лінію (лінію фронту).
Ширина лінії фронту становить кілька десятків кілометрів, а довжина сумірна з горизонтальною протяжністю повітряних мас, які розділяє атмосферний фронт, і становить від сотень до тисяч кілометрів. Проекція фронтальної поверхні на горизонтальну площину (на земну поверхню) становить 800 - 1000 км, а її висота - до 10 км. Отже, ознаки існування атмосферного фронту можуть бути виявлені на висотах за багато сотень кілометрів від лінії фронту.
У залежності від горизонтальної та вертикальної протяжності, циркуляційної значимості, особливостей переміщення, умов погоди та взаємодії географічних типів повітряних мас атмосферні фронти класифікують так:
1.За горизонтальною та вертикальною протяжністю та циркуляційною значимістю: а) основні (тропосферні, високі); б) другорядні (приземні, низькі); в) верхні;
2.За особливостями переміщення, вертикальною будовою та за умовами погоди: а) прості фронти (теплі, холодні, малорухливі), б) складні фронти (фронти оклюзії),
3.За взаємодією географічних типів повітряних мас: а) арктичний, що ділить маси арктичного й помірного (полярного) повітря; б) помірний (полярний), який розділяє маси помірного (полярного) і тропічного повітря; в) тропічний, що розділяє маси тропічного та екваторіального повітря.
Тривалість існування атмосферного фронту може коливатись від однієї до кількох діб. На протязі цього часу в залежності від конкретної атмосферної ситуації атмосферний фронт може виникати, загострюватись, розмиватись та зовсім зникати.
Контрольні запитання:
1.Які п'ять основних газів за об'ємним складом у відсотках складають масу атмосфери?
2.Концентрація яких газів в атмосферному повітрі, особливо в приземному підшарі, змінюється?
3.За якими ознаками здійснюється поділ атмосфери на шари?
4.Назвіть основні сфери та паузи атмосфери Землі та дайте їх характеристику.
5.Атмосферний озон і його значення.
6.Що називають повітряними масами?
7.Як класифікують повітряні маси?
8.Що таке атмосферний фронт?
9.Як класифікують атмосферні фронти?
Тема 4 метеорологічні величини та атмосферні явища
Мета: розвинути у студентів навики самостійної роботи з технічною літературою, вміння вибирати головне, узагальнити і систематизувати знання.
Завдання:
1.Прочитати текст.
2.Скласти конспект.
3.Відповісти на запитання для самоперевірки.
Газова оболонка Землі, яку ми називаємо атмосферою, складається із суміші газів; що взаємодія атмосфери із земною поверхнею та космічним середовищем зумовлює формування у вертикальному напрямку відповідних її шарів; що в горизонтальному напрямку, через відмінність у кількості теплової енергії, що надходить на земну кулю від Сонця, і неоднорідність підстильної поверхні Землі, формуються теплі й холодні повітряні маси, взаємодія яких утворює атмосферні фронти. Отже за своїми властивостями атмосфера досить неоднорідна в просторі й дуже мінлива в часі.
Стан атмосфери у визначений момент часу характеризується відповідними фізичними параметрами, які називають метеорологічними величинами, і видимим проявом фізико-хімічних процесів, що відбуваються в атмосфері та іменуються атмосферними явищами або явищами погоди. До метеорологічних величин належать: тиск повітря, його температура, вологість, густина повітря, напрям та швидкість вітру та ін., а до атмосферних явищ: хмари, опади, туман, гроза, град, гало, ожеледь та ін.