1. Мета та завдання курсового проекту

Теоретичною основою самостійної роботи над проектом з дисципліни "Ковальсько-штампувальне обладнання" є лекційно-лабораторний курс, практичною - результати роботи по виконанню спеціального завдання з попередньої виробничої практики відповідно до теми проекту.

Мета проекту:

• підготуватися до самостійного вирішення конструкторських завдань за фахом, закріпивши теоретичний матеріал попередніх курсів циклу безперервної навчально-конструкторської підготовки;

• набути навичок прийняття коректних рішень в діалектичному зіставленні послідовності та новизни;

• придбати вміння та навички у винахідницькій діяльності,а також проявити творчі здібності;

• удосконалити навички роботи з довідковою літературою, стандартами, у тому числі з Єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД).

Основне завдання проекту - розробити ковальсько-штампувальну машину заданого технологічного призначення в обсязі конструкторської документації, що дозволяє судити про вжитих принципових конструктивних рішень, які дають загальне уявлення про будову та принцип дії машини і містять дані, що визначають відповідність її призначення, параметрів і габаритних розмірів.

2. Склад, обсяг і структура курсового проекту

Об'єктом проектування є молоти, механічні та гідравлічні преси, автомати чи спеціальні машини, призначені для обробки металів тиском.

Проект виконують на підставі завдання, що встановлює основне призначення, основні технічні характеристики, техніко-економічні вимоги до машини і склад конструкторської документації.

За завданням на проектування студент розробляє технічне завдання (ТЗ) згідно ГОСТ 15.001, розділ 2 (додаток I).

Проект повинен містити графічний і текстовий матеріал, який в сукупності визначає склад і будову машини з обґрунтуванням не тільки основних конструктивних рішень, але і працездатності, надійності конструкції.

Комплект конструкторської документації включає в себе:

• відомість курсового проекту (основний документ), що містить перечень документів, які входять в проект (додаток 2);

• технічне завдання;

• креслення загального виду машини, що визначає її конструкцію, взаємодію основних частин і пояснює принцип її дії;

• складальні креслення основних вузлів;

• схеми (гідравлічні, пневматичні, кінематичні, електричні і т.д.);

• розрахунково-пояснювальну записку, яка містить опис пристрою і принципу дії машини, обґрунтування прийнятих технічних рішень, кінематичні, енергетичні та розрахунки на міцність, техніко-економічне обґрунтування проекту.

Проект виконують в обсязі 4-5 аркушів формату А1 графічного матеріалу, специфікацій та розрахунково-пояснювальної записки (40-50 сторінок рукописного тексту).

3. Вказівки до виконання розділів курсового проекту

3.1. На підставі завдання на проектування, ознайомившись по літературних джерелах з досягненнями науки і техніки в цій галузі та вивчивши конструкторську документацію (зібрану в період виробничої практики) базової машини, студент розробляє технічне завдання, яке схвалюється керівником.

3.2. Технічне завдання визначає призначення машини, її основні технічні характеристики, показники якості і техніко-економічні вимоги, склад конструкторської документації та спеціальні вимоги до об'єкта.

Технічні характеристики повинні відповідати ГОСТу для даного типу машини,

3.3. На підставі технічного завдання з метою визначення вузлового складу машини проектант розробляє детальний технологічний процес штампування або кування [1; 2].

3.3.1. В процесі розробки технологічний процес дробиться на елементарні операції. Виконання кожної з них буде забезпечено певним вузлом (механізмом), що входять до складу машини. Оскільки технологія багатоваріантна, як і конструктивне виконання будь-якого вузла для кожної операції, то багатоваріантна і конструкція самої машини. Завдання проектанта - вибрати оптимальний варіант.

Виконання цього етапу є творчим процесом, що вимагає звернення до патентного пошуку. Саме на цьому етапі приймаються основні конструктивні рішення і при наявності істотної новизни оформляються заявки на отримання патентів.

3.3.2. Наступним етапом є ув'язка в часі і просторі робіт всіх вузлів і механізмів, обраних при виконанні п. 3.3.1. Це здійснюється розробкою циклограм роботи машини, її кінематичної або гідравлічної схеми.

У більшій частині це відноситься до механічних, гідравлічних пресів та автоматів.

3.3.3. Розроблені за пп. 3.1 і 3.2. матеріали визначають зміст перших розділів розрахунково-пояснювальної записки (введення, обґрунтування проекту, технічна характеристика, основні конструктивні рішення). Крім того, в результаті технологічного опрацювання отримують графіки робочих навантажень, що використовуються при енергетичних розрахунках.

3.4. За прийнятими кінематичними та гідравлічними схемами виконують кінематичні і гідравлічні розрахунки. На цій стадії визначаються конструктивні величини основних деталей ковальсько-пресових машин, кривошипних валів, гідравлічних циліндрів, циліндрів молотів і т.д.

Потім виконуються енергетичні розрахунки. В результаті цих розрахунків отримують потужність приводного двигуна і параметри маховичного приводу для механічних машин, вибирають насоси і визначають параметри акумуляторної станції, включаючи приводні двигуни для гідравлічних пресів, визначають розміри робочого циліндра і параметри золотникової коробки для машин ударної дії.

3.5. Наступним етапом є проектування та розрахунок основних вузлів і деталей.

3.5.1. В процесі проектування виконуються розрахунки на міцність і розрахунки на жорсткість, що підтверджують працездатність конструкції та її надійність.

3.6. Спроектовані вузли є основою загальної компоновки машини. Зазвичай розробляються тільки основні вузли, тому при проектуванні загального вигляду використовуються також креслення базової машини, зібрані під час проходження виробничої практики.

3.7. В процесі проектування особливу увагу необхідно приділяти питанням охорони праці і техніки безпеки; описати їх рішення.

3.8. По закінченню проводиться техніко-економічна оцінка порівнянням розробленого варіанту з базовим за наведеними витратами.