67. Поняття і значення оцінки доказів, правила оцінки доказів.

Стаття 67. Оцінка доказів . «Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили». Оцінка доказів - це розумова діяльність суду та інших учасни­ків цивільного процесу, що ґрунтується на законах логіки та пра­вових нормах і спрямована на формування у суб'єктів доказування власної думки щодо достовірності обставин, якими сторони обґру­нтовують свої вимоги чи заперечення, а також ухвалення судом законного й обґрунтованого рішення. В теорії цивільного процесуального права виділяються такі види оцінки доказів: 1) за юридичним значенням: а) попередня оцінка - здійснюється під час судового розгляду до виходу суду до нарадчої кімнати; б) остаточна оцінка - здійснюється судом у нарадчій кімнаті і є підставою для винесення рішення у справі; в) контрольна оцінка - здійснюється судами апеляційної і каса­ційної інстанцій при перевірці законності й обґрунтованості рі­шень судів першої інстанції; 2) за суб'єктами доказової діяльності: а) рекомендаційна оцінка - здійснюється сторонами та іншими учасниками цивільного процесу, крім суду, у формі пояснень, кло­потань, заперечень тощо; б) владна оцінка - здійснюється судом і є підставою для при­йняття ним законного й обгрунтованого рішення. ЦПКвстановлює правила оцінки доказів судом, а саме: 1) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосеред­ньому дослідженні наявних у справі доказів; 2) жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; 3) суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає у рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

68. Висновок експерта як джерело доказів.

Стаття 75. Висновок експерта. Експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання. Як експерт може бути викликана будь-яка особа, що має необхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань. Питання, які ставляться експертові, і його висновок по них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. У разі необхідності в справі може бути призначено декількох експертів, які дають загальний висновок. Коли експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо. Висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку. Якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною, може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експертові. Коли висновок експерта буде визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові або іншим експертам. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізорами в справи Стаття 200. Висновок експерта. Після проведення необхідних досліджень експерт складає висновок, в якому повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, учений ступінь і звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав та які провів дослідження, мотивовані відповіді на поставлені питання. Коли при проведенні експертизи експерт виявить факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він вправі на них вказати в своєму висновку. Висновок підписується експертом. Стаття 201. Допит експерта. Ознайомившись з висновком експерта, слідчий має право допитати експерта з метою одержання роз'яснення або доповнення висновку. Про допит експерта складається протокол.