Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції

Форми міжнародної економічної інтеграції	Ключові характеристики
	Усунення внутрішніх тарифів	Спільний зовнішній тариф	Вільний рух капіталів та робочої сили	Гармонізація економічної політики	Політична інтеграція
Зона (асоціація) вільної торгівлі	А
Митний союз		В
Спільний ринок			С
Економічний союз				D
Політичний союз					E

Як теоретично обґрунтовані та практично апробовані розглядають такі основні форми міжнародної регіональної економічної інтеграції: зона преференційної торгівлі; зона (асоціація) вільної торгівлі; митний союз; спільний ринок; економічний та політичний союзи.

Зона (асоціація, угода) преференційної торгівлі – зона з пільговим торговельним режимом, коли дві або кілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів у торгівлі з іншими країнами. На цій стадії ще не відпрацьовано єдиного механізму оподаткування у разі перетину това­ром кордону, діють різні митні правила тощо. Квоти для імпорту товарів з країн-партнерів можуть бути розширені, але не ліквідуються цілком.

Найбільш показовим історичним прикладом такої форми інтеграції є преференційна система Британського співтовариства (1932 р.), що об’єднувала 48 держав. На цій стадії початкової інтеграції сьогодні перебуває переважаюча більшість регіональних інтеграційних угрупувань світу, в тому числі СНД.

У зонах (асоціаціях, угодах) вільної торгівлі діє особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць через усунення внутрішніх тарифів під час їх збереження в торгівлі з іншими країнами. Типовими прикладами є Європейська асоціація вільної торгівлі (1960 р.), зона вільної торгівлі «США — Канада» (1988 р.), Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА).

Митний союз – це угода двох або кількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу. Такі угоди діяли у Бенілюксі (з 1948 р.), в Європейському Союзі (з 1968 р.). На сьогодні практично на всіх континентах існує регіональна інтеграція у формі митних союзів.

У рамках спільного ринку забезпечується вільний рух не тільки товарів, а й послуг, капіталів та громадян (робочої сили). Міжнародна мобільність дозволяє більш ефективно використовувати працю, капітал та технології, що обумовлює початок інте­грації безпосередньо у сфері виробництва, а також співпрацю у грошовій, податковій (фіскальній) політиці та в політиці зайнятості. Але, крім очевидних вигод функціонування спільного ринку, він має і негативні сторони, що пов’язане із неоднорідністю економічного розвитку країн-учасниць і нееквівалентністю в отриманні вигід інтеграції.

Через ці та інші обставини виникають труднощі у створенні спільного ринку в різних регіонах світу, а прикладом успішної політики спільного ринку може слугувати лише ЄЕС.

В Економічному союзі вільний рух факторів і результатів виробництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики. В країнах-учасницях функціонує, як правило, єдина грошова одиниця. Прикладом таких союзів є Бенілюкс (з 1960 р.), Сполучені Штати Америки, Радянський Союз (до 1991 р.). На стадії практичної реалізації плани щодо створення економічного і валютного Європейського Союзу. На основі економічних створюються повні союзи, в яких поряд з економічною забезпечуються й політична інтеграція.

У теоретичному плані цілком очевидними є переваги вільної торгівлі, що слугує науковим підґрунтям створення зон (асоціацій, угод) преференційної та вільної торгівлі. Однак теорія міжнародної регіональної економічної інтеграції базується, насамперед, на теорії митного союзу, яку було розроблено представни­ком нового класицизму Джекобом Вайнером.

Більше того, світогосподарський досвід показує, що суб’єк­тивно форсоване утворення міжнародних регіональних об’єднань з більш глибокою інтеграцією за умов нерозвиненості попередніх очікуваного результату не дає.

Це, зокрема, наочно підтверджує практика «забігання наперед» у СНД, коли лише документальними є декларовані митний союз кількох країн-учасниць і, навіть, політичний союз Росії і Білорусі за відсутності умов співпраці за правилами зони вільної торгівлі. Приклади валютних союзів низки країн Африки у цьому контексті не є показовими, оскільки їх створення і функціонування обумовлені колоніальним минулим і вкрай нерозвиненою економікою країн-учасниць.

Під час утворення зон преференційної та вільної торгівлі, митних союзів міждержавні відносини стосуються лише сфери обміну, тобто розвивається торговельна інтеграція. Глибші форми міждержавної координації створюють умови для інтеграції і у сфері виробництва. Рівні, форми та типи міжнародної економічної інтеграції тісно взаємозв’язані (рис. 1).

На сьогодні превалює регіональна торговельна інтеграція – зони вільної торгівлі та митні союзи. В свою чергу, зони вільної торгівлі за кількістю значно перевищують митні союзи. Вони становлять майже 90% усіх РТУ. Лише незначна кількість РТУ забезпечує повну елімінацію всіх тарифів та нетарифних обмежень між сторонами. Більшість же забезпечує елімінацію та/або скорочення існуючих тарифів за умови застосування різноманітних виключень. Митні союзи зазвичай забезпечують встановлення спільного зовнішнього тарифу у кілька етапів.

Рис. 1. Рівні, форми і типи міжнародної економічної інтеграції

За оцінками Світової організації торгівлі, загальна кількість регіональних торговельних угод становить 240, з яких 172 є діючими з перспективою зростання до 300. При цьому на них припадатиме понад 50% світової торгівлі. Географічний розподіл зон вільної торгівлі та митних союзів подано на рис. 2.

Рис. 2. Географічний розподіл зон вільної торгівлі та митних союзів

4.Макроекономічний ефект інтеграції залежить від таких головних змінних:

• збільшення обсягу і удосконалення структури в торгівлі товарами і послугами між партнерами;

• поліпшення торгового балансу;

• створення та втрати робочих місць в країнах, що інтегруються;

• зміни ставок заробітної плати;

• трансформації реального політичного курсу;

• зміни цін;

• акумуляційного ефекту (людський та фізичний капітал);

• створення нових товарів і послуг;

• прямих іноземних інвестицій;

• відновлення відсталих країн (регіонів);

• зміни у (ВВП).

Міжнародна економічна інтеграція передбачає два типи доходів та збитків: 1) статичні доходи та втрати внаслідок перерозподілу існуючого капіталу, праці та інших ресурсів економік-учасниць і 2) динамічні ефекти, що впливають на виробничі потужності, продуктивність та зростання економік-учасниць. При визначенні цих ефектів увага зосереджується на теорії митних союзів, яка аналізує статичні, одноразові зміни в торгівлі та добробуті, зумовлені формуванням митного союзу або зони вільної торгівлі.

Внаслідок того, що митний союз передбачає вільну торгівлю між самими країнами-учасницями (лібералізація), так і, одночасно, обмеження на імпорт країн, що не входять до союзу, або третіх країн (протекціонізм), він справляє як позитивні, так і негативні ефекти на торгівлю. Позитивний ефект відбувається тоді, коли скасування внутрішніх тарифів та інших бар’єрів стимулює приріст обсягів торгівлі між країнами-учасницями, який не витісняє імпорт третьої країни. Іншими словами, митний союз зумовлює надання переваги виробнику з низькими затратами в межах союзу, замість виробника з високими затратами. Цей позитивний ефект називається розширенням торгівлі. Негативний торговельний ефект стається тоді, коли країни-учасниці купують одна в одної те, що вони недавно купували в третіх країнах. Відомий як зміна напрямів торгівлі, цей негативний ефект виникає в результаті надання переваги не виробнику з низькими затратами поза союзом, а виробнику з високими затратами в межах союзу.

За допомогою простої моделі точніше визначимо поняття розширення торгівлі та зміни напрямів торгівлі. Припустимо три країни (А, В і С), кожна з яких здатна виробляти пшеницю і автомобілі. Країна А – це виробник обох продуктів з високими затратами, країна В – це виробник автомобілів із низькими затратами, а країна С вирощує пшеницю з низькими затратами. Тому, за відсутності обмежень, країна А імпортуватиме автомобілі з країни В та пшеницю з країни С. Однак, фактично, країна А не допускає імпорту автомобілів із тарифом та імпортує пшеницю, незважаючи на тариф. А тепер припустимо, що крана А та країна В створили митний союз, залишаючи країну С поза союзом як третю країну. Ефекти на торгівлю автомобілями та пшеницею показані в таблицях 2,3.

Таблиця 2. Позитивний торговельний ефект митного союзу: