Статево-вікові піраміди, що відповідають типам вікових структур (за ф.Бурдерфером)

А - молоде (підростаюче) населення

Б - постаріле (стаціонарне) населення

В - дуже старе населення

Порівняльна довжина ступенів від найстарших до наймолодших дає уяву про вплив на статевовіковий склад населення процесів народжуваності і смертності протягом тривалого часу, а також про вплив даного вікового складу на перспективу зростання населення. Якщо населення та режим його відтворення, тобто рівні народжуваності і смертності, не підпали під вплив якихось зовнішніх факторів (війни, стихійного лиха і т.д.), то вікова піраміда буде мати відносно рівні грані.

Під впливом порушень в кількості та віковій структурі населення або інтенсивності його відтворення, що є результатом, наприклад війни, яка призводить до падіння рівня народжуваності і зменшення чоловічого населення призовного віку, або постійної імміграції, що як правило, збільшує число чоловіків працездатного віку, грані статевовікової піраміди стають нерівними. На них відбуваються попередні зміни в характері приросту або зменшення населення. Такі порушення надовго залишають сліди в статевовіковій структурі (див. мал.2).

Мал. 2.

Вікова піраміда (за даними перепису населення 1970 р.)

«перевага» (кількісна) числа жінок над числом чоловіків, викликана війною1941-1945 років.

Наприклад, на віковій піраміді населення нашої країни на 1970 рік чітко видно сліди різкого зниження народжуваності і відповідно числа тих, хто народився в період першої і громадянської воєн (1) та Великої Вітчизняної війни (2), а також сліди втрат чоловіків у воєнні роки. «Перевага» кількості жінок над чоловіками у віці 70 років і стар­ше пояснюється не тільки загибеллю останніх у роки війни, але й більшою смертністю їх в мирний час. «Демографічне ехо» зниження народжуваності, викликаного війнами, просліджується через покоління. Менші покоління, що народилися в 1941-1946 роках (на кінець 1970 р. їм було 23-28 років (2), досягнувши репродуктивного віку менше народили дітей (3).

Таким чином, аналіз статевовікової піраміди полегшує прогнозування статевовікової структури населення. Показовим тут є порівняння вікових пірамід з врахуванням різних територіальних спільнот, наприклад, піраміди для міського і сільського населення. В сільській місцевості переважають особи похилого віку. Статевовікові піраміди застосовують і в соціально-економічних дослідженнях, де їхні щаблі віддзеркалюють не кількісний склад вікових груп (поколінь), а число зайнятих в тих чи інших галузях виробництва (трудових колективах), об'єм виробництва (як правило у грошовому еквіваленті), а також споживання людей у кожному віці, відпрацьований час і т.д. Використовуючи статевовікові піраміди, можна аналізувати практично будь-яку емпіричну інформація, що отримується в ході соціологічного дослідження.

Населення - це сукупність не тільки осіб певного віку та статі, але й сімей, в яких ці особи об'єднані. Сімейна структура населення характеризується такими показниками, як кількісний склад, розмір, склад сім'ї, взаємозв'язок між окремими її членами. Вона широко застосовується у вивченні відтворення, міграції, рівня і способу життя населення, соціалізації молодих та виходу на пенсію старших поколінь, процесів, що відбуваються в соціальній, національній, етнічній, ряді інших структур суспільства.

При аналізі сімейної структури населення, сім'єю, як правило, вважають групу осіб, що проживають разом, яких об'єднує родство та спільний бюджет. Таке визначення, наприклад, береться до уваги при переписі населення.

Крім членів сім'ї в населенні виділяють дві категорії осіб, які не входять до складу сімей: окремо проживаючі члени сім'ї та одинаки. До перших відносяться люди, які мають спільний з сім'єю бюджет, або підтримують з нею постійні економічні відносини (наприклад, один із членів сім'ї виїхав на тривалий час працювати на Північ). Ті хто не мають таких відносин, входять до категорії одинаків, яка включає в себе всіх осіб без власної сім'ї (жінки, чоловіка, дітей).

З сімейною структурою населення тісно пов'язаний шлюбний стан, відповідно з яким відрізняють жонатих, заміжніх, неодружених, незаміжніх, вдових, розведених і таких, що розійшлися не розірвавши при цьому шлюбу.

Генетична структура населення являє собою співвідношення в населенні осіб, що народилися в даній місцевості, і тих, хто переселився туди з інших регіонів. Серед переселенців виділяються групи її залежності від часу переселення. Цей вид структури є важливою характеристикою населення тих територій, в соціально-демографічному розвитку яких помітну роль відіграє (чи відіграла в недалекому і минулому) міграція.

В структурі окремих територій в залежності від генетичних ознак можна виділити насамперед тих, хто народився в даній місцевості і переселенців. Кожна із цих груп населення може бути розділена на підгрупи. Так, в складі автохтонного населення виділяють осіб, які відносяться до різних поколінь.

Серед прибулого населення виділення підгрупи здійснюється в залежності від часу його вселення на дану територію. Найбільш важ­ливим є визначення такого часового кордону, досягнувши якого прибуле населення переходить до стану постійних жителів конкрет­ної місцевості. Цей рубіж визначається тим, що серед прибулого населення міграційна рухомість стає такою ж, як і серед постійних мешканців даного регіону.