- •1.Вивчення та використання стандартів єскд на прикладі розробки
- •1.2. Розрахунок пружини. (гост 2.401-68*)
- •2. Особливості оформлення складального кресленика
- •2.1. Розробка складального кресленика рейтера оптичного
- •2.3 Розробка складального кресленика об'єктива.
- •2 Деталь №1 Деталь №2 Деталь №3 Деталь №4 .4 Розробка складального кресленика лави оптичної
- •2.5 Розробка складального кресленика стояка
- •2.6. Розрахунок різьбових з’єднань рейтера
- •3. Розрахунок зубчастих з’єднань та їх деталей. (гост 2.402-68*, гост 2.403-68*)
2.1. Розробка складального кресленика рейтера оптичного
Розробка кресленика складанних одиниць рейтера з відповідними специфікаціями.
Розробка графічних систем даних
- Графічна система даних для об‘єктива;
- Графічна система даних для лави,
- Графічна система даних для стояка,
- Графічна система даних для оригінальних кріпильних деталей.
2.3 Розробка складального кресленика об'єктива.
Деталь №3
Деталь №2
Деталь №1
З’єднання клеєне і паяне
ІІ
І
2 Деталь №1 Деталь №2 Деталь №3 Деталь №4 .4 Розробка складального кресленика лави оптичної
2.5 Розробка складального кресленика стояка
Розробка
складального кресленика об'єктива.
Об'єктив - це нероз'ємне з'єднання, що складається з трьох деталей:
Лінза - прикріплена до оправи клеєм ОК- 5П ГОСТ 14887- 69.
Оправа - припаюється до фланцю припоєм ПОС40 ГОСТ 21930- 76.
Складальне креслення об’єктива виконується за розробленою системою даних на форматі А4 і поєднується зі специфікацією, оскільки об’єктив складається з трьох деталей.
Розробка складального кресленика лави оптичної.
Лава оптична - це нероз'ємне зварне з'єднання. Складальне креслення лави оптичної виконується за розробленою системою даних на форматі А3, специфікація виконується на окремому бланку, оскільки лава оптична складається з чотирьох деталей. На головному виді виконаний розріз. Диск, приварений до пластини, що має ребра жорсткості. До пластини приварений стрижень.
Розробка складального кресленика стояка.
Стояк – це нероз'ємне зварне з'єднання, що складається з двох деталей:
стояк;
фланець;
Складальний кресленик стояка виконується за розробленою системою даних на форматі А4 і поєднується зі специфікацією. На зборці проставлені позиції, нанесенні габаритні й приєднувальні розміри. На місці головного вигляду виконаний повний розріз, що розкриває внутрішню форму деталей.
2.6. Розрахунок різьбових з’єднань рейтера
Р
Таблиця 2.1 Розрахунок нарізевих з’єднань
l=S2+S3+1,4d2=5+5+7≈16
Dб=10
Нб=3.5
=8
l=S1+1,4d1=10+11,2=22
5,5M(5);
M(8)
Dб=10
Нб=4
Dш=16
Нш=6.4
5,5M(5);
M(8)
Dб=7.5
Нб=1.25
Dш=12
Нш=2
3. Розрахунок зубчастих з’єднань та їх деталей. (гост 2.402-68*, гост 2.403-68*)
Зубчасті передачі займають одне з важливих місць серед механічних передач і являються важливою частиною сучасних механізмів і приладів.
В приладах використовують дрібно модульні зубчасті передачі, розробка яких наведена в методичних вказівках. Основний елемент зубчастої передачі – зубчасте колесо (шестерня), рейка або «черв’як».
Зубчасте колесо поділяється – на тіло колеса або зубчасті елементи (вінець), який передає рух, завдяки зі взаємодією з колесом, рейкою, «черв’яком». Згідно з ГОСТ 16.531-83 встановлюються наступні параметри зубчастого вінця: Р - крок зачеплення, Z – число зубів, h – висота зуба, da – діаметр кола вершин зубів, df – діаметр кола западин, d - ділильне коло.(рис.4)
Рисунок 3.1 Основні параметри зубчастого вінця
Ділильне коло – уявне коло, яке при виготовлені колеса ділиться на частини, що дорівнюють кроку зачеплення. На кресленні зображується штрих-пунктирною лінією.
Крок зачеплення – відстань між одноіменими боковими поверхностями зуба, яка взята за довжини дуги ділильного кола.
Величина ділильного кола в π раз менша за Р (крок зачеплення) – називається модулем зубчастого колеса і позначається m.
Умовні зображення зубчастих коліс, рейок і чер’яків приймаються за т.1 ГОСТ 2.402-68*, а умовні зображення зачеплень приймаються за т.2 ГОСТ 2.402-68. Згідно з цією таблицею існують чотири види зубчастих зачеплень: циліндричні, конічні, рейкові та «черв’ячні».
Правило
виконання циліндричних зубчастих коліс
встановлено ГОСТ 2.403 -68. Згідно цього
стандарту робоче креслення ескізного
виконання колеса зубчастого
циліндричного має два зображення або
одне зображення і таблицю параметрів.
На головному виді показується розріз,
де зуб розсікається, але не штрихується,
на виді зліва ділильне коло розсікається
і показується тоненькою лінією.
Розробка робочих креслень та умовних зображень зубастих коліс, рейок і черв’яків виконують за стандартом 2.402-68*.
Існують 4 види зубчастих передач:
1) Циліндрична
2) Конічна
3) Рейкова
4) Черв’ячна
За курсовим проектом вивчаємо, шляхом ознайомлення два приклади зубастих передач: циліндричну і рейкову.
Стандарт 2.402 дає умовні зображення зубчастих коліс, рейок і черв’яків.
ГОСТ 402-68 дає умовні зображення зачеплень вказаних зубчастих передач.
Правила виконання креслень зубастих коліс, рейок, черв’яків оговорені відповідними стандартами:
Правило виконання циліндричних зубчастих коліс встановлюється ГОСТ 2.403-73*.
Правило виконання зубчастих рейок встановлюється ГОСТ 2.404-73*.
Зубчасті циліндричні та зубчасті рейкові з’єднання виконуються на форматі А3 в двох зображеннях.
Колесо зубчасте та зубчаста рейка виконуються на форматі А4:
колесо виконується відповідно до розрахунків наведеними в таблиці 3.1
рейка виконується відповідно до розрахунків наведеними в таблиці 3.2
Таблиця 3.1 Геометричний розрахунок зубчастого колеса
-
Вихідні дані
Модуль
m
0.8
Число зубів ведучого колеса
z1
17
Число зубів веденого колеса
z2
34
Початковий контур зубчастих мілкомодульних колес
Згідно з ГОСТ 9587-81
Розрахунок геометричних параметрів (мм)
Діаметр ділильний
d1=m*z1
d2=m*z2
d1=13.6
d2=27.2
Висота головки зуба
ha=m
ha=0.8
Висота ніжки зуба
h1=1.25*m
h1=1
Висота зуба
h=2.25*m
h=1.8
Діаметр кола вершин
da1=m*(z1+2)
da2=m(z2+2)
da1=15.2
da2=28.8
Діаметр кола западин
df1=m*(z1-2.5)
df2=m*(z2-2.5)
df1=11.6
df2=25.2
Передатне число
u=z2/z1
u=2
Міжосьова відстань
aw=d1+d2=m*(z1+z2)/2
aw=25.5
Розрахунок конструктивних параметрів (ГОСТ 13733-77) (мм)
Діаметр вала
dy
dy1=1.6; dy2=1.6
Діаметр маточини
dc=(2.5÷3)*dy
dc1=4; dc2=4.5
Довжина маточини
lc=(2.5÷3)*dy
lc1=5; lc2=6
Ширина зубчастого вінця
b=(3÷5)*m
b1=3; b2=3.6
Таблиця 3.2 Геометричний розрахунок рейкової прямозубої передачі
-
Вихідні дані
Модуль
m
0.4
Число зубів колеса
z1
63
Число зубів рейки
z2
32
Вихідний контур
Згідно з ГОСТ 9587-81
Розрахунок колеса (мм)
Діаметр ділильний
d=m*z1
d=25,2
Висота головки зуба
ha=m
ha=0,4
Висота ніжки зуба
h1=1.25*m
h1=0,5
Висота зуба
h=2.25*m
h=0,9
Діаметр кола вершин
da=m*(z1+2)
da=26
Діаметр кола западин
df=m*(z1-2.5)
df=24,2
Розрахунок рейки (мм)
Нормальний крок рейки
Pn=π*m
Pn=1,256
Довжина зовн. частини
L=Pn*(z2-0.5)
L=39,6
Товщина зуба по ділильній прямій
S=0.5*π*m
S=0,6
Вимірювальна висота головки зуба
ha=ha
ha=0,4
Розрахунок конструктивних параметрів (мм)
Діаметр вала
dy
dy=1,6
Діаметр маточини
dc=(2.5÷3)*dy
dc=4
Довжина маточини
lc=(2.5÷3)*dy
lc=6
Ширина зубчастого вінця
b=(3÷5)*m
b=2,5
Висота рейки
H=(2÷3)*h
H=4
Ширина рейки
B=(1÷1.2)*b
B=3
Відстань між віссю та основою
a=d/2+H-ha
a=16,2
Висновок
Однією з основних технічних наук є інженерна графіка. Інженер , технік і кваліфікований робітник повинні охопити весь об’єм теоретичних знань по основам нарисної геометрії і , інженерної графіки щоб уміти виражати конструкторську думку за допомогою креслення, схеми, технічного малюнка.
Головна мета інженерної графіки – побудова зображень предметів та об’єктів конкретної галузі інженерної діяльності для їх наступного виготовлення чи ремонту
В даному курсовому проекті наведені розробки і оформлення основних видів конструкторської документації у відповідності з вимогами стандартів ( ЕСКД).
В першому розділі виконана розробка конструктивних і технічних елементів деталей, кількість зображень яких визначається конструктором
В другому розділі даного курсового проекту проведено розробку конструкторської документації на складанну одиницю " Рейтер оптичний".
В ході виконання курсового проекту були виконнані всі задачі поставлені у «Вступі».
Список
посилань
1. Хаскін А.М. Креслення. – Київ, 1975. – 440 с.
2. Ванін В.В., Бліок А.В., Гнітецька Г.О. Оформлення конструкторської документаці. - К.:Каравела, 2003. – 160 с.
3. Укл.: Ванін В.В., Ізволенська А.Є., Парахіна Н.А. Методичні вказівки до вивчення теми «Ескізи й робочі креслення» з курсу «Інженерна графіка». - Київ КПІ 1991р. –76 с.
4. Укл.: Баскова Г.В., Грязнова Г.П., Допіра Г.Г., Міхлевська Н.В. Методичні вказівки до роботи з дисципліни «Інженерна графіка». - Киїі НТУУ «КПІ», 2009р. – 47 с.
5. Укл. Гетьман О.Г., Білицька Н.В., Ветохін В.І. Деталювання креслеників загального виду. – Київ: БМТ, 2011р. – 145 с.
Додатки
