7.4. Таблиці

Розрахунки, які наводяться в тексті, доцільно давати у вигляді таблиць, дані яких мають бути обов’язково проаналізовані в роботі. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. На всі таблиці повинні бути посилання в роботі.

Кожна таблиця повинна мати заголовок (найменування), який відображає ії зміст. Заголовок таблиці розміщують над таблицею по центру. Нумерація таблиць здійснюється таким чином. Справа над заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця» та її порядковий номер. Номер таблиці складається з номера пункту та порядкового номера таблиці в даному пункті, між якими ставиться крапка. Наприклад Таблиця 1.3. – третя таблиця першого пункту. Нумерацію таблиць здійснюють окремо від нумерації формул та нумерації малюнків.

При оформленні таблиць слід дотримуватись певних правил. Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. Колонки таблиці нумерують тільки у тих випадках, коли у тексті є на них посилання або у випадку переносу таблиці (її продовження на наступній сторінці). При переносі частини таблиці на іншу сторінку слово “Таблиця” і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над другою та наступними частинами пишуть слова “Продовження таблиці” та вказують номер, наприклад: “Продовження таблиці 1.2”, не повторюючи заголовка таблиці та найменувань колонок, далі вказують номери колонок і продовжують таблицю.

Розрахункові таблиці, що мають великий обсяг, доцільно винести у додатки до роботи, але з обов'язковим посиланням на них у тексті.

Між останнім рядком попереднього тексту й словом “Таблиця” та між таблицею і наступним текстом відстань повинна дорівнювати 2 міжрядковим інтервала (додаток Ж).

7.5. Формули і рівняння

Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах пункту. Номер формули складається з номера пункту і порядкового номера формули в пункті, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад (3.1) (перша формула третього пункту).

Формули розміщують на окремих рядках. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати по одному вільному рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки (додаток З).

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

7.6. Посилання

При написанні ІНДЗ автор повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа. Посилання на джерела рекомендується здійснювати за допомогою квадратних дужок, в яких проставляється порядковий номер джерела зі списку використаної літератури та відповідна сторінка. Наприклад: [8, с. 12]; [1-7]; [12, с. 26-34]; [9, с. 543-545; 25, с. 8].

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено в останні видання.

На усі наведені у роботі рисунки та таблиці повинні бути посилання по тексту роботи. Наприклад:

1. згідно даних таблиці 2.4.;

2. протягом досліджуваного періоду обсяг податкових надходжень до бюджету зростав (див. рис. 2.6);

3. відповідно до переліку загальнодержавних та місцевих податків (див. додаток В) і т.д.