Зміст заняття

№ зп

Етапи заняття, навчальні питання та їх зміст

Час, хв.

Методичні вказівки

1

1. Перевірити готовність о/с до заняття та матеріальне забезпечення заняття.

2. Провести контрольне опитування:

• Що таке: процес виховання військовослужбовців? ;

• Які основні завдання виховання військовослужбовців?

• Які якості повинен мати військовослужбовець Збройних Сил України? ;

• Які основні методи виховання?

• Які основні форми виховання?

3. Оголосити тему, мету, навчальні питання та порядок проведення заняття.

Вступне слово викладача.

В ході попередніх занять розглядались питання виховної роботи з особовим складом Збройних Сил України по роз'ясненню вимог Конституції і Законів України до її захисників, про завдання, формах і методах роботи офіцера по вихованню підлеглих і загартуванню військових колективів для підтримки високої бойової готовності військ.

Не дивлячись на закінчення "холодної війни" в освіті продовжуються міжнародні і міжнаціональні конфлікти, що переростають у війни. Прийнявши Акт про незалежність, Україна проголосила, що прагне до мирного співіснування з усіма державами, водночас підтримує свою боєздатність на рівні оборонної достатності для захисту від агресії.

Уроки Великої Вітчизняної війни, сучасних локальних війн і конфліктів нагадують всім громадянам України про необхідність високої пильності.

Забезпечення надійної оборони України є однією з важливіших державних завдань всього народу, що закріплено в нашій Конституції. Особлива відповідальність за виконання цієї задачі полягає на Збройні Сили України.

Майбутнім офіцерам нашої армії необхідно готувати себе і всіх своїх воїнів до того, що знадобиться на війні. Необхідно враховувати, що тепер війни стають все більш жорстокими, бо в них застосовується сучасна зброя і техніка. Такий характер війни надає підвищені вимоги до морально-бойових, психологічних і військово-професійних якостей воїнів. А саме в їх формуванні важливу роль відіграє виховна робота про яку піде розмова в нашій лекції.

15

Черговий доповідає керівнику заняття про наявність о/с і його готовність до заняття.

Керівник викликає 1-2 студентів по кожному питанню. Студенти відповідають.

Студенти записують тему заняття

2

1. Навчальне питання : Вимоги сучасного бою до морально психологічних якостей воїна.

Відомо, що армія є провідним органом держави за допомогою якого вона проводить свою політику.

Виходячи з цього особовий склад армії повинен знати, глибоко розуміти політику своєї держави і завжди бути готовим на подолання будь-яких труднощів включно до самопожертви в бою з ворогами Батьківщини. Так історично склалося, в силу об'єктивних потреб армії, спеціально займатися в процесі навчання і виховання воїнів, роз'ясненням їм політики своєї держави, взаємовідносин з сусідніми державами, причинами конфліктів і війн, їх цілей і патріотичних задач своїх армій, коротко кажучи вести свою відповідну виховну роботу. Спочатку її вів командир, як єдиноначальник, перебуваючи в одному обличчі і вчителем і вихователем солдат. По мірі ускладнення військової справи в допомогу йому стали призначатись спеціальні офіцери-вихователі, психологи, склався апарат інформації і виховання. Наприклад, зараз в армії США 24 тисячі офіцерів займаються по суті виховною роботою в частинах, органах по зв'язках з громадськістю, в військових газетах, журналах, теле, радіостанціях, в клубах. На їх утримання і особливо на матеріально-технічне оснащення понад І млрд. доходів. В усіх арміях ведеться політико-виховна робота і існує для цього спеціальний апарат. Все це враховується в ході будівництва Збройних Сил України.

Надамо визначення виховної роботи – це науково - обґрунтована система гуманітарно-просвітницької і організаторської діяльності командирів, армійської громадськості по здійсненню військової політики держави, по вихованню воїнів в дусі відданості своєї Батьківщини – України та її народів, вірності конституційному обов'язку і присязі.

Одним з головних завдань виховної роботи є зміцнення морально-психологічного стану і військової дисципліни, що є найважливішою умовою високої боєздатності і досягнення перемоги в бою.

Коротенько зупинимось на понятті морального духу. Фактор (тобто реалізований морально-політичний потенціал) – це елемент воєнної міцності держави, визначаючий ступінь духовної готовності народів та армії переносити тяжкі випробування війни. Моральний фактор духовно обумовлює ефективність використання всіх елементів воєнної міцності держави для переможного завершення війни і знищення ворога. Розуміючи це важливо вірно враховувати діалектичну взаємодію матеріального і духовного факторів в військовій справі.

В сучасних умовах роль морального фактору незмінне підвищується.

Чим це обумовлюється?

1. Високою динамічністю бойових дій, потребує від воїнів виключної мобільності мислення, здібності швидко звільнятися від депресій і стресових станів.

2. Вході боїв частина особового складу, особливо підрозділи ІШО, не будуть бачити перед собою противника, а загроза безпеки постійно зростає, що викликає велику моральну напругу.

3. Значна частина воїнів буде знаходитись у замкнутому просторі (танк, БМП, САУ, ЗРК), що приведе до відсутності так званого ''відчуття ліктя" і викличе стан відірваності, невідомі, загостреної тривоги.

4. Раптове застосування противником принципово нових засобів озброєної боротьби підсилити ефект морально-психологічного впливу бомба обсягової дії і багатоточна зброя, засоби радіоелектронного пригнічення, не кажучи вже про зброю масового ураження, підсилюючи відчуття переляку, паралізуючи волю і відчуття солдата. З.Різко ускладнюється сам процес бойової роботи: підвищується навантаження інтелектуальної сфери, військової праці, втома особового складу в усіх її проявах. Про це знають в усіх арміях, так в сучасних Штатах Америки для зниження цих навантажень розробили "пілюлі мужності", а для впливу на противника "препарат переляку".

Виходячи з вище перелічених факторів логіка сучасної війни полягає в тому, що особовий склад повинен бути готовий для суворих випробувань як фізичних, так і морально-психологічної стійкості, для швидкого відтворення від моральних струсів до впевнених, вмілих і рішучих дій в любій обстановці супроти любого агресору.

В міцності та нарощенні морального духу військ велика роль належить цілеспрямованій та ефективно впровадженій виховній роботі. Це обумовляться тим, що:

1. Підвищується роль людського фактору в житті суспільства взагалі та особливо на війні. Для відбиття агресору потребується велике напруження всіх моральних та фізичних сил армії та народу. Тобто треба переконано роз'яснити воїнам, всьому населенню причини війни, наші справедливі цілі в ній, розвити почуття патріотизму, мобілізувати всіх на боротьбу з ворогом.

2. Сучасна зброя і бойова техніка можуть ефективно використовуватися в бою тільки при високій дисципліні та бойового вишколу воїнів. Дисципліна зміцнює волю воїна, допомагає йому долати жах, який може виникнути в бою при загибелі своїх товаришів та великих руйнувань.

3. Підвищились можливості сучасних армій в здійсненні ідеологічного психологічного впливу на населення та Збройні Сили.

Головне завдання психологічних операцій в бойових умовах, як вказується у пораднику армії США, складається в тому, щоб схилити солдат супротивника до симуляції, дезертирства, здачі в полон, посіяти ворожнечу між окремими національностями військ, розпалити у солдат недовіру до командування та уряду, збудити сумнів у правоті війни, підірвати віру в кінцевій перемозі. Тому велике значення має цілеспрямована робота по виявленню ідеологічних диверсій, вихованню воїнів в дусі відданості своїй Вітчизні незалежної України.

Таким чином, вимоги до якостей воїна, роль морального духу в сучасній війні не тільки не знижується але і підвищується. І один з дієвих засобів для досягнення цього являється та ведення якої являється важливим обов'язком заступника командира підрозділу з виховної роботи.

30

Студенти записують питання.

При розгляданні цього питання основну увагу уділити морально - психологічної якості воїна, використовувати приклади та пояснювати складні поняття та терміни.

Студентам надаю під запис все, що підкреслено.

3

2. Навчальне питання : „Робота командира по вирішенню завдань морально – психологічної підготовки в бойовій обстановці”.

Методичні вказівки: при розгляданні цього питання основну увагу уділити роботі командира по вирішенню завдань морально – психологічної підготовки в бойовій обстановці, використовувати приклади та пояснювати складні поняття та терміни.

Виховна робота в бойовій обстановці – це комплекс заходів, які проводять командири по створенню і підтриманню у особового складу високої морально-психологічної готовності в різних умовах бою нанести поразку супротивнику.

Її сутність складає цілеспрямований морально-психологічний вплив на свідомість та почуття воїнів з метою мобілізації їх на бездоганне виконання конституційного обов'язку по захисту Батьківщини, на успішне виконання бойових завдань. Вона будується на основі державних рішень, бойових статутів, наказів, директив Верховного головного командування, вказівок командирів і начальників.

Основні завдання виховної роботи в бою викладені в бойових статутах видів Збройних Сил України та родів військ. В них чітко визначено, що вона являється складовою частиною підготовки та ведення бою, її організація та вміле проведення являється службовим обов'язком кожного командира, начальника.

В статутах визначена мети виховної роботи в бою. Вона спрямована на:

• тверде та послідовне проведення державної політики в Збройних Силах;

• забезпечення високої бойової готовності та боєздатності підрозділів і частин;

• зміцнення морально-психологічного стану і військової дисципліни;

• вміле володіння зброєю та бойовою технікою;

• удосконалення високої майстерності бойового складу;

• мобілізацію воїнів на успішне виконання бойових завдань.

Досягнення цієї мети можливо лише при умові постійної уваги командного складу до виконання основних завдань виховної роботи в бою, при творчому підході та високої відповідальності її організаторів.

Коротко розглянемо завдання виховної роботи при підготовці і веденні бою.

Основними з них являються:

• виховання воїнів в дусі відданості Батьківщині; вірність військової присяги та військовому обов'язку, особистої відповідальності за захист своєї Вітчизни та готовності віддати за неї усі свої сили, а якщо потребується то й життя;

• роз'яснення причин, характеру військово-політичних цілей війни та завдань Збройних Сил, зміцнення віри у перемогу над противником;

• своєчасне доведення до особового складу рішень уряду, роз'яснення наказів Головного командування, безпосередніх командирів та мобілізація воїнів на виконання бойових завдань, забезпечення міцного морально-психологічного стану воїнів;

• виховання офіцерів у дусі високої відповідальності за організацію бою, тверде та безперервне управління підрозділами в будь-яких умовах обстановки; розвиток в них високих вольових якостей, самостійності, ініціативи, творчості, оперативності і чіткості в роботі, вміння всебічно оцінювати обстановку, передчувати хід та розвиток бою, ефективно використовувати для досягнення успіху міць зброї та техніки, моральної і фізичної сили воїнів;

• зміцнення свідомої дисципліни в підрозділах, забезпечення глибокого розуміння особовим складом її значення у бойовій обстановці, необхідності беззаперечного і творчого виконання наказів командирів, всебічне зміцнення єдиноначалля і авторитету командирів їх в бою;

• виховання на національно-історичних традиціях народу України, її Збройних Сил;

• розвиток у воїнів високих морально-психологічних та бойових якостей - високої бойової активності, мужності, відваги, героїзму, витримки та самоволодіння, ініціативи та винахідливості, психологічної стійкості, здібностей переносити небезпеку, тягарів бойової обстановки;

• виховання у військовослужбовців, особливо у фахівців (механіків-водіїв, операторів) віру в силу своєї зброї і бойової техніки, особистої відповідальності за підтримку їх в постійній готовності і вміле використання оволодіння суміжними спеціальностями, а також за суворе дотримання мір безпеки;

• вивчення прибуткового поповнення, турбота за його всебічну підготовку до ведення бою, підбір, розстановка, навчання та виховання молодих командирів;

• роз'яснення особового складу бойових завдань і засобів їх виконання, популяризація відзначених в бою і турбота про їх заохочення;

• інформування старших командирів про морально-психологічний стан підрозділів, забезпечення формування особового складу, доведення до нього матеріалів центральних та військових газет, радіо і телепередач;

• повсякденна турбота про безперервне забезпечення особового складу всім необхідним для успішного ведення бою, своєчасне надання медичної допомоги, евакуації поранених та хворих, про організацію похорон загиблих та сповіщення про це їх сімей.

Виходячи з попереднього бойового досвіду, особливо війни у Перській затоці, бойові статути визначають, що виховна робота в різних видах бою організується з урахуванням конкретних бойових завдань і обстановки.

Поки що на озброєнні армії великих держав знаходиться ядерна зброя, ця обставина повинна враховуватись у виховній роботі. Тому у бойових статутах врахування цієї обставини віднесено до важливого завдання виховної роботи.

При веденні бою з застосуванням тільки звичної зброї важливим завданням виховної роботи є мобілізація особового складу до ефективного застосування звичної зброї, дотримання постійної готовності підрозділів до негайних дій у випадку застосування супротивником ядерної зброї по захисту від нього.

На основі великого досвіду в бойових статутах викладені особливості виховної роботи в різних видах бою, а також в різній місцевості (місті, у лісі, горах, пустелях біля річок), погоді та часу доби. Дуже стисло пригадаємо їх.

При підготовці та веденні оборонного бою зусилля командирів спрямовані на виховання у воїнів стійкості, завзяття, мужності, високої бойової готовності, мобілізацію його на створення в короткий термін стійкої оборони, здібної успішно протистояти впливу ядерної та хімічної зброї, масованим ударам авіації, атакам танків та піхоти, на забезпечення постійної готовності до проведення стрімких контратак та переходу у рішучий наступ проти агресора.

Основне завдання виховної роботи у наступі є підтримка високого бойового та морально-психологічного стану особового складу, мобілізація його виконання завдань, ведення стрімких та активних дій, завдання рішучої поразки супротивнику і досягнення перемоги.

Дієвість виховної роботи в бою залежить від її безперервності та цілеспрямованості.

Це забезпечується:

• своєчасною постановкою командиром завдань з морально-психологічної підготовки перед боєм та в ході його, інструктування офіцерів;

• конкретним плануванням і визначенням форм, методів і засобів виховання, умінням і творчим використанням їх у відповідності з бойовими завданнями і обстановок);

• цілеспрямованою організацією і виховною роботою командирів безпосередньо в підрозділах, активним особистим впливом на воїнів, тісним зв'язком з ними, знанням їх настроїв та потреб;

• глибоким знанням офіцерами, прапорщиками, сержантами обстановки, рішень, які прийняті командиром, наказів, швидким реагуванням на зміну обстановки, здійсненням найбільш ефективних засобів впливу на морально-психологічний стан воїнів в інтересах досягнення успіхів в бою;

• особистим прикладом бездоганної відданості, відвагою і мужністю командирів в бою;

• оперативною та правдивою інформацією про стан свого підрозділу та супротивника, а також про важливіші державні рішення, воєнно-політичне становище.

Так, бойовий статут СВ частина ІІІ у ст. 21 зобов'язує командира підрозділу:

• постійно виховувати у підлеглих високі морально-бойові та психологічні якості, свідому військову дисципліну, вивчати їх настрої, знати їх потреби;

• роз'яснювати особливості обстановки, пропагандувати серед особового складу героїчні вчинки, які здійснюють воїни у боях;

• виховувати підлеглих у дусі військового товариства, взаємодопомоги в бою, особистим прикладом мобілізувати їх на зразкові виконання військового обов'язку.

Дієвість виховної роботи залежить від вміння командирів, їх помічників творчо застосовувати форми і методи впливу на особовий склад згідно з бойовим завданням та конкретною обстановкою.

З групових форм роботи по вихованню у бойовій обстановці можна перерахувати наступні:

• мітинги та короткі збори особового складу;

• бойові інформації;

• мобілізуючі мітинги у ході бою;

• розповіді про героїчні вчинки воїнів;

• оперативне нагородження;

• голосні читання листівок-блискавок;

• радіопередачі та ін.

При всій важливості цих форм головне місце займає індивідуальні бесіди з воїнами, інструктажі та доручення. Основним методом впливу на воїнів був та залишається особистий приклад командира.

Ви готуєтесь стати офіцером, тому доцільно зупинитися на особливостях виховної роботи в вищому роді військ.

Бойові статути військ ППО викладають специфічні вимоги до виховної роботи в різних видах бою.

Так основним завданням в оборонному бою є наступне:

• підтримувати у особового складу високу бойову активність, стійкість при відбитті повітряного та наземного супротивника, готовності прикривати війська при переході їх у наступ;

• мобілізувати особовий склад на своєчасне якісне інженерне обладнання стартових (вогневих, радіолокаційних, технічних) позицій та старанного їх маскування;

• забезпечення пильності та чіткого несення бойової служби. В проведенні цієї роботи в обороні важливо вміло використовувати досвід воїнів ППО у Великій Вітчизняній війні та післявоєнних конфліктів.

• Завдання виховної роботи у наступі бойові статути визнають:

• роз'яснення особовому складу бойовий наказ, характер і особливості сучасного бою;

• створити у воїнів високий наступальний порив; розвивати в них сміливість, відвагу, здібність вміло та швидко долати зони зараження, райони загороджень та зруйнувань, водні перешкоди та інші перепони;

• забезпечити постійну готовність підрозділів до негайного розгортання у бойовий порядок та обстрілу цілей, здійснення маневру в ході бою, непохитну рішучість особового складу своєчасно і точно виконати бойове завдання, забезпечити надійне прикриття наступаючих військ від ударів повітряного супротивника.

Виконуючи ці завдання, треба враховувати і специфіку підрозділів СВ: їх насиченість складними зенітно-ракетними та радіолокаційними комплексами, розосередженість особового складу, чисто ізольовано один від одного, велике фізичне і психологічне навантаження в ході бою та ін.

Рівень та якість виховної роботи залежить від зосередження основних зусиль командирів на її головних напрямах, які забезпечують високу морально-психологічну готовність бойового складу, мужньо, вміло та з повною напругою сил вести рішучі дії до повного розгрому агресора. Проводиться ця робота послідовно: перед боєм, в ході бою і після його закінчення.

Безпосередньо перед боєм проводиться робота по зміцненню у особового складу високого морального духу, бойового настрою, рішучості виконати найбільш складні бойові завдання, вміло використовувати зброю та бойову техніку. Воїнам роз'яснюється військово-політична обстановка, яка склалася, характер призначення наступного бою, політико-економічні та національні особливості військ та населення супротивника, його сильні та слабкі сторони.

Важливе значення будуть мати наради, інструктажі, виступи воїнів, які відзначились у минулих боях, диференційована робота з вошами провідних спеціальностей – водіями, операторами, електриками, роз'яснення матеріалів центральної преси, пам'яток, листівок, прослуховування та розгляд радіо та телепередач.

В ході війни у частину буде прибувати нове поповнення. Дуже важливо в короткий час ознайомитись з кожним прибувши в підрозділ, визначити рівень його підготовки, правильно використати за фахом, ознайомитися з бойовими традиціями, станом на фронті.

В ході бойових дій виховна робота буде спрямована на підтримку та зміцнення морального духу особового складу, мобілізацію його на виконання бойових завдань. Командири, їх помічники, враховуючи зміни в обстановці, доводять до воїнів знову виключні завдання, спрямовують їх на активні бойові дії.

Дуже важливі та складні завдання підрозділів СВ в бою відбити напад повітряних засобів противника, надійно прикривати наземні частини в різних умовах бою, звідціля у виховній роботі при відбитті нападів супротивника треба забезпечити чітку злагодженість обслуг при пуску ракет, скорочення строків готовності до відкриття вогню по літакам, а також по танкам, САУ та бронетранспортерам.

Велике значення має своєчасна інформація зверху вниз та зворотно прохід бойових дій, морально-психологічний та бойовий стан підрозділів. При відбитті повітряних нападів основними формами та методами виховної роботи є особистий приклад командирів, популяризації воїнів, які відзначилися, інформація про результати бою, підтримка товариша словом та справою, турбота про людей.

Після відбиття нальотів головне місце у вихованні та навчанні займають підведення підсумків бою, оцінка дій особового складу, аналіз тактики супротивника і розгляд доцільних засобів боротьби з ним, усунення недоліків в діях обслуг. На зборах особового складу, нарадах командного складу підводяться підсумки виховної роботи. Випускаються бойові листи, організовуються виступи воїнів, які відзначилися. Вручаються нагороди та зачитуються накази про заохочення.

Відвідуються поранені та організовуються заохочення загиблих та сповіщення їх родин.

Це основні проблеми організації і проведення виховної роботи в бойовій обстановці.

Висновок

Таким чином, як вже було зазначено, в ході бойових дій виховна робота буде спрямована на підтримку та зміцнення морального духу особового складу, мобілізацію його на виконання бойових завдань. Командири, їх помічники, враховуючи зміни в обстановці, доводять до воїнів знову виключні завдання, спрямовують їх на активні бойові дії.

30

Студенти записують питання.

Студентам надаю під запис все, що підкреслено.

4

Заключна частина

• Нагадати тему заняття та учбові питання.

• Вказати як досягнути цілі заняття і оголосити оцінки.

• Дати завдання на самостійну підготовку.

• Дати команду черговому на закінчення заняття, здачу матеріального забезпечення та наведення порядку у класі.

5

Записують завдання на самопідготовку.