Другий кризовий період
Ще незміцніла система "Ми" піддається серйозному випробуванню. Що ж лежить в основі конфліктів у цей період?
Погіршуються можливості професійного росту подружжя.
У них стає менше можливостей для вільної реалізації в особисто-привабливій діяльності (захоплення, хоббі).
Можливі зіткнення поглядів подружжя і їхніх батьків із проблем виховання дитини.
Після трьох-чотирьох років шлюбу люди настільки звикають один до одного, прив’язуються й переймаються особистістю, що починають почувати залежність від цих відносин. Підсвідомо дружинам хочеться все-таки зберегти свою індивідуальність і повернутися до своїх колишніх звичок, відшукати старих друзів, загалом, принести у своє життя щось дуже знайоме й звичне. У цей період дружини звичайно готові на народження малюка. І починається прийняття на себе нової ролі батьків. Стає більше відповідальності, фінансових витрат, витрата фізичних і психологічних сил. Мама, захоплена турботою про маля, менше часу приділяє чоловікові. Чоловік починає почувати себе непотрібним і тільки як потрібний у ролі помічника. Часто мами не довіряють турботу про маля батькові, тим самим усе далі віддаляючи його від себе. І вам і йому здається, що відносини втратили колишню яскравість, почуття згасли, і можливо, вибір даного шлюбу взагалі був помилкою. Сварки виникають на порожньому місці, всі дії зводяться тільки до турботи про маля, рішення побутових і фінансових проблем, стає начебто немає про що поговорити. І здається, що настала межа
Висновок: неньки, намагайтеся ще з вагітності утягувати чоловіка в життя маляти. Давайте почувати його рух в животику, ходіть разом на тренінги, разом читайте літературу, нехай бере участь у всьому із самого початку. Покажіть, що ви довіряєте йому і себе, і малятко, постарайтеся після народження малюка зберегти й підтримати інтимний інтерес чоловіка. Але зусилля до подолання даного періоду, звичайно, повинні додавати обоє партнера. Головне, що ви все повинні робити разом, але не забувайте й чітко домовтеся про обов'язки, щоб уникнути з'ясування відносин і в без того в напружений період [2].
Третій кризовий період
Третій кризовий період збігається із середнім подружнім віком, що характеризується конфліктами одноманітності. У результаті багаторазового повторення тих самих вражень у подружжя настає період насичення один одним. Цей стан називають голодом почуттів, коли настає "ситість" від старих вражень і "голод" по новим . Третій період кризи сім’ї збігається з середнім подружнім віком (7 – 8 років спільного життя)
Після семи років сімейного життя може наступити нове загострення у відносинах. Криза цього періоду ґрунтується на стабільності й сексуальному перенасиченні партнером. Здається, що все давно вивчено, зрозуміле й відчуте, немає новизни, азарт любовної гри кудись іде й на подружнім ложі стає нудно. Саме в цей період відбувається більшість подружніх зрад. Хочеться почувати себе потрібним і затребуваним, хочеться нових відчуттів і переливу почуттів, хочеться задоволення в романтику. Хочеться піднесених очей і інтриги. Чоловіки йдуть за новими пригодами «ліворуч», а жінки, нарешті теж вийшовши з декрету, займаються самореалізацією в роботі й суспільстві [1].
Висновок: не потрібно намагатися повернути минуле. Те, що було, то пройшло. Спробуйте знайти спільне нове захоплення, принесіть у своє життя знайомство з новими людьми, разом намагайтеся брати участь у різноманітних заходах. Вивчайте нову інформацію про інтимне життя, усамітнившись у своїй спальні. Головне, обом партнерам варто розуміти, що настав час знайти нові точки дотику в подружнім житті.
