- •Тема 1. Основи безпеки життєдіяльності (Основи бжд)
- •Серед джерел небезпеки виділяють три групи чинників: природні,
- •Тема 2. Характеристика фізичних небезпек
- •2.1. Механічні небезпеки – це ті, які призводять до тілесних пошкоджень людини різної складності.
- •2.3. Електричний струм. Статична електрика.
- •2.4. Електромагнітні поля (емп)
- •2.5. Світлове випромінювання.
- •2.6 Іонізуючі випромінювання.
- •3.1. Класифікація небезпечних хімічних речовин.
- •Тема 3. Характеристика хімічних небезпек.
- •3.2.Джерела хімічних небезпек.
- •3.2.1. Забруднення повітря.
- •3.2.2. Забруднення літосфери і гідросфери.
- •Тема 4. Характеристика біологічних небезпек.
- •4.1. Харчові та медикаментозні отруєння.
- •5.1. Небезпеки інформаційного простору.
- •5.2. Злочинність.
- •5.3. Тероризм.
- •5.4. Самогубство.
- •5.5. Шкідливі звички.
Тема 3. Характеристика хімічних небезпек.
3.1. Класифікація небезпечних хімічних речовин.
До хімічних небезпек відносяться хімічні речовини, які викликають отруєння органів і систем людини з небажаними для здоров’я наслідками. Зараз у світі відомо до 7 млн. різних хімічних речовин та їх сполук, із яких більше 60 тисяч знаходять застосування в діяльності людини. Переважна більшість із них завдає певної шкоди здоров’ю, а інколи і життю людини.
288. Наведемо основні визначення, параметри і одиниці їх вимірювання , які характеризують небезпеку хімічних речовин. До них відносимо : шкідлива речовина, гостре отруєння, хронічне отруєння, отрута, токсичність, токсична доза, концентрація хімічної речовини, щільність зараження місцевості, стійкість хімічної речовини на місцевості, гранично допустима концентрація хімічної речовини. Із переліку потім необхідно буде визначити потрібне:
а) це речовина природного, тваринного і мінерального походження, або сполуки хімічного синтезу, які впливаючи на живий організм, викликають гостре або хронічне отруєння;
б) це здатність хімічної речовини проявляти уражаючу дію на людину;
в) це речовина, яка при контакті з живим організмом викликає відхилення в стані здоров’я як в момент контакту, так і в майбутньому;
г) виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин;
д) розгортаються в наслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин і накопичення їх маси;
е) це кількість хімічної речовини, яка спричиняє певний токсичний ефект;
є) це кількість хімічної речовини в одиниці об’єму повітря;
ж) це тривалість уражаючої дії на людей;
з) це кількість небезпечної хімічної речовини, яка припадає на одиницю площі;
і) - це максимальна (гранична) концентрація (доза) небезпечної хімічної речовини, яка при тривалому впливі на людину, не викликає в організмі негативних наслідків;
к) мг хв ; л) мг ; м) мг ; н) г ; л кг м3 м2
о) година.
289. Із переліку в п.288 виберіть визначення шкідливої речовини і токсичної дози.
290. Із переліку в п.288 виберіть визначення отрути і концентрації хімічної речовини.
291. Із переліку в п.288 виберіть визначення щільності зараження і гострого отруєння.
292. Із переліку в п. 288 виберіть визначення токсичності хімічної речовини і хронічного отруєння.
293. Із переліку в п. 288виберіть визначення стійкості небезпечної хімічної речовини на місцевості і гранично-допустимої концентрації.
294. Із переліку в п.288 виберіть одиниці вимірювання інгаляційної токсичної дози.
295. Із переліку в п. 288 виберіть одиниці вимірювання шкірно-резорбтивної токсичної дози.
296. Із переліку в п. 288 виберіть одиниці вимірювання концентрації хімічної речовини.
297. Із переліку в п. 288 виберіть одиниці вимірювання щільності зараження місцевості.
298. Із переліку в п. 288 виберіть одиниці вимірювання стійкості хімічної речовини на місцевості.
299. Із переліку в п. 288 виберіть одиниці вимірювання гранично-допустимої концентрації.
300. Класифікація небезпечних хімічних речовин. За характером дії шкідливих речовин на організм людини вони поділяються на:
а) загально токсичні, що викликають отруєння всього організму;
б) подразнюючі, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок;
в) сенсибілізуючі, що діють як алергени;
г) канцерогенні, що викликають ракові захворювання;
д) мутагенні, що призводять до порушення генетичного коду;
е) такі, що впливають на репродуктивну функцію.
За вибірковістю дії на органи і системи організму людини шкідливі речовини поділяються на:
є) серцеві (кардіотоксична дія);
ж) нервові – порушення психічної активності;
з) печінкові;
і) ниркові;
к) кров’яні;
л) легеневі;
м) кишково-шлункові.
За величиною гранично-допустимої концентрації (ГДК) шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:
н) 1-й клас – речовини надзвичайно небезпечні (ГДК менше 0,1 мг⁄м³)
о) 2-й клас – речовини високо-небезпечні (ГДК в межах 0,1-1,0 мг/м³)
п) 3-й клас – речовини помірно небезпечні (ГДК в межах 1,1 – 10 мг/м³)
р) 4-й клас – речовини малонебезпечні (ГДК більше 10мг/м³)
Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини такими шляхами:
с) через органи дихання (інгаляційний);
т) через шкіру та слизові оболонки (резорбтивний);
у) через кишково-шлунковий тракт (пероральний).
