2. Види конституційно-правових норм

Існує різноманітна класифікація КПН:

=за змістом: норми, що визначають 1.основні засади конституційного ладу У. (с.1-20К.) 2.народне волевиявлення (вибори, референдуми) та інші форми безпосередньої демократії. 3.основні конституційні права і свободи людини і громадянина (с.21-68К.) 4.основні характеристики громадянського суспільства (с.3,11,13,15К.) 5.територіальний устрій України (с.132,133К.), 6.організацію державної влади (розділи 1,4-9,12 К.)

= за призначенням: на матеріальні – що робити? (зміст поведінки, діяльності, правовий статус) та процесуальні – як робити? (порядок, способи, методи здійснення приписів)

= за функціональними напрямками - регулятивні (правоустановчі приписи, безпосередньо спрямовані на врегулювання суспільних відносин шляхом встановлення прав та обов’язків: можуть бути зобов’язуючими (повинен, мусить), забороняючими (не може) та уповноважуючими (має право). В регулятивних нормах виділяють норми-принципи, норми-дефініції, норми-декларації, норми-цілі, норми-програми) - охоронні (охорона суспільних відносин).

= за терміном дії на постійні, тимчасові та виключні = за територією дії на норми що діють на території всієї У., АРКрим, певних адміністративних одиниць, = за сферою дії загальні і локальні =за спрямованістю дії загальні та конкретно звернені

= за мірою визначеності гіпотези: абсолютно визначені (визначають певний варіант поведінки), відносно визначені (надають певну свободу вибору: ситуаційні, альтернативні, факультативні), невизначені. = за методом правового регулювання імперативні (єдино можливий варіант поведінки), диспозитивний (якщо немає заборони дають можливість обрання варіанта поведінки на власний розсуд). = за юридичною силою, залежно від акта в якому містяться і його місця у правовій системі =за суб’єктами нормотворення народ, держава та її органи, місцеве самоврядування

2. Порядок реалізації конституційно-правових норм

Норми КП, як і вся галузь права, виконують інтеграційні функції в правовій системі: з’єднують її в одне цілісне утворення, визначають найсуттєвіші структурні якості, напрями вдосконалення й розвитку.

Найважливіші їх ознаки: особлива юридична природа, зміст, найвища юридична сила, найбільша стабільність у порівнянні з іншими галузями права, підвищений рівень охорони з боку держави, установчий характер конституційно-правових норм, прямий характер їх дії, особливий механізм реалізації та специфіка їх структури.

Нормам КП властивий політичний характер, оскільки основним предметом КП є державно-політичні відносини влади, що здійснюються у сфері функціонування держави. Політичні норми містять широке коло соціальних норм, які діють у сфері політичної діяльності (боротьба за владу, утримання і використання влади, її здійснення в інтересах певних суб’єктів). Однак лише незначна частина таких норм стає правовими нормами. Норми КП приймаються з приводу політики, але не є її формальним виразом, не є типовими політичними нормами, які існують поза КП.

Серед норм КП питому вагу займають нетипові нормативні положення, в яких безпосередньо не визначаються права і обов’язки суб’єктів. Вони є зв’язуючою ланкою між нормами різних галузей права, інтегруючим фактором, що забезпечує єдність і стабільність правової системи. Це нормативні приписи, що визначають загальні принципи конституційного права, установчі норми, гарантуючі норми, юридичні конструкції, норми-дефініції, презумпції тощо.