1. Поняття світогляду. Витоки I змiст світогляду.

Світогляд — це сукупність поглядів, оцінок та принципів, що визначають загальне розуміння світу і місце людини в ньому.

Термін вперше з’являється у ХІХ ст, у роботах німецьких романтиків. Його розглядали: Шлейермахер, Дільтей, Шелер та ін.

Витоки світогляду

1) Чуттєве сприйняття світу, досвід.

2) Виховання та освіта, рівень духовної культури особистості.

3) Суспільне оточення.

4) Традиції, етнічна пам’ять.

5) Сучасна наукова картина світу.

6) Індивідуальні характеристики особистості.

Світогляд постає як результат духовнопрактичного освоєння світу людиною.

Він є сукупністю знань про світ і людину, що визначають її ставлення до світу, самої себе, формують життєву позицію. Світогляд надає людській діяльності осмислений та організований характер.

Зміст світогляду складають знання, переконання, цінності та ідеали.

Знання — раціонально обгрунтовані та достовірні відомості про світ, людину та суспільство.

Переконання — можуть грунтуватися на фактах або на особистій впевненості чи вірі, виражають активну позицію особистості. Переконання стосуються сутності природних явищ, значимості суспільних і природних явищ для людини, узагальнюють знання і разом зі знаннями формують картину світу.

Цінності — значимі для людини явища дійсності. Цінності складають ієрархію: від найнижчих (добробут, їжа) до найвищих (життя, любов, повага, справедливість).

Ідеали — зразки, приклади для наслідування, що разом з цінностями визначають мету життя.

Види світогляду за ступенем загальності

• особистий;

• груповий(професійний, національний);

• загальнолюдський.

Види світогляду за ступенем теоретичної зрілості

• буденний (невпорядкований, суперечливий, “житейська мудрість”, “здоровий глузд”);

• теоретичний (впорядкований, раціональний, систематичний).

Властивості світогляду

1) Світогляд інтегративний — у ньому поєднуються образи і уявлення, раціональні поняття та емоційні переживання.

2) Світогляд загальний — охоплює найзагальніші уявлення про світ і місце людини в ньому.

3) Світогляд конкретноісторичний

— залежить від епохи, часу та місця формування.

4) Світогляд змінний протягом життя — залежить від рівня освіченості, досвіду, характеру та волі особистості, її суспільного оточення.

2. Структура та функції світогляду.

Структура світогляду за компонентами

знання

(повсякденні, життєвопрактичні, повсякденні, наукові знання про світ, його будову, принципи його функціонування; знання про людину, її походження та призначення; суспільство, способи його організації та місце людини в ньому тощо);

цінності

(значимі для людини, суспільства та культури в цілому явища

дійсності; уявлення про добро і зло; моральні та естетичні уявлення, пріоритети,

цілі і проекти людини);

практичні настанови (поєднує знаннєвий та ціннісний компонент, містить:

регулятиви поведінки, принципи та переконання, волю та мотиви діяльності).

Структура світогляду за рівнями

Світовідчуття - чуттєве освоєння світу, дане через індивідуальний досвід;

Це емоційно-психологічний бік світогляду на рівні настрою, почуттів;

Світосприйняття - загальне осмислення світу, його інтерпретація; може бути

позитивним (оптимізм) і негативним (песимізм);

Це досвід формування пізнавальних уявлень про світ за допомогою наочних образів (сприйняттів).

світорозуміння - найвищий рівень світогляду — систематичне та

раціональне осмислення світу та місця людини в ньому).

???????