- •7.080401 «Інформаційні управляючі системи та технології»
- •Математичні методи дослідження операцій у будівництві: б12 Навчальний посібник. – к: кнуба, 2006. – 107 с.
- •2.5. Алгоритм розрахунку псевдоплану для двоїстого
- •4.2. Класифікація методів розв’язання задач цілочислового
- •5.5. Задача прогнозування термінів ремонту будівельних
- •6.4. Задача про найкоротший шлях для орієнтованих та
- •6.5. Задача про найкоротший шлях для багатополюсних мереж.
- •6.7. Задача про максимальний потік для однополюсних мереж.
- •7.5. Сепарабельне програмування.
- •8.2. Загальний алгоритм складання розкладу занять
- •1. Загальні визначення, класифікація моделей і методів
- •1.1. Загальні визначення дослідження операцій
- •1.2. Приклади постановок задач лінійного програмування та їх геометрична інтерпретація Задача про рекламу
- •Задача про бетонно-розчинний вузол (брв)
- •1.3. Основні етапи та класифікація моделей та методів дослідження операцій
- •Контрольні запитання
- •2. Лінійне програмування
- •Розглянемо приклад розв’язання задачі лінійного програмування:
- •2.1. Графічний метод розв’язання задач лінійного програмування
- •2.2. Алгоритм зведення до канонічного вигляду задач лінійного програмування
- •2.3. Метод симплекс-таблиць
- •2.4. Двоїста задача лінійного програмування
- •Отримавши результат – вектор y, можна на базі описаної системи знайти вектор X. Для розв’язання прямої задачі потрібно:
- •2.5. Алгоритм розрахунку псевдоплану для двоїстого симплекс-методу
- •3*10 – Розмірність задачі см.
- •2.6. Двоїстий симплекс-метод
- •Контрольні запитання
- •3. Задачі спеціального лінійного програмування
- •Задача призначення (про розподілення обладнання). Між чотирма кар’єрами потрібно розподілити п’ять екскаваторів таким чином, щоб їх виробітка була максимальною.
- •3.2. Задача про призначення
- •Алгоритм угорського методу задачі призначення має такі етапи.
- •3.3. Методи пошуку опорного рішення транспортної задачі
- •Метод Північно–Західного Кута (мпзк) має такі етапи:
- •Метод мінімального елемента (мме) має такі етапи:
- •3.4. Метод потенціалів транспортної задачі
- •Примітка. Цільова функція має постійно покращуватися (крім випадку, коли спрямовуючий елемент рівний ). Контроль правильності розрахунку має завжди дорівнювати:
- •Розглянемо алгоритм розв’язання задач методом потенціалів.
- •3.5. Угорський метод транспортної задачі
- •3.6. Різновиди транспортної задачі та їх використання
- •Контрольні запитання
- •4. Задачі цілочислового лінійного програмування
- •4.1. Загальне визначення цілочислового лінійного програмування
- •4.2. Класифікація методів розв’язання задач цілочислового лінійного програмування
- •Розв’язавши графічно, одержимо:
- •4.3. Метод відтинаючих площин
- •У комп’ютерній програмі стратегія реалізується таким чином.
- •Контрольні запитання
- •5. Динамічне програмування
- •5.1. Загальні визначення та алгоритм динамічного програмування
- •До особливостей розв’язку задач дп можна віднести.
- •5.2. Задача про інвестиції
- •5.3. Задача розрахунку траєкторії літака
- •5.4. Задача про рюкзак (завантаження транспортного засобу)
- •5.5. Задача прогнозування термінів ремонту будівельних конструкцій
- •Контрольні запитання
- •6. Методи аналізу мереж та потокове програмування
- •6.1. Загальні визначення потокового програмування
- •6.2. Способи представлення мереж
- •6.3. Типові задачі оптимізації на мережах
- •1. Задача визначення найкоротшого шляху в мережі:
- •6.4. Задача про найкоротший шлях для орієнтованих та біорієнтованих мереж. Алгоритми Дейкстра 1 та 2
- •6.5. Задача про найкоротший шлях для багатополюсних мереж. Алгоритм Флойда
- •6.6. Задача про мінімальний остов
- •6.7. Задача про максимальний потік для однополюсних мереж. Алгоритм Дейкстра 4
- •6.8. Задача про максимальний потік для багатополюсних мереж. Мінімальний розріз. Алгоритм Гоморі-Ху
- •Контрольні запитання
- •7. Розв’язання задач нелінійного програмування
- •7.1. Загальні визначення нелінійного програмування
- •7.2. Правило множників Лагранжа
- •7.3. Узагальнене правило Лагранжа
- •7.4. Умова Куна-Такера
- •7.5. Сепарабельне програмування. Метод кусочно-лінійної апроксимації
- •7.6. Загальна класифікація задач нелінійного програмування
- •8. Розв’язання багатокритеріальних задач
- •8.1. Основні визначення та моделі багатокритеріальних задач
- •8.2. Загальний алгоритм складання розкладу занять з використанням методів дослідження операцій
- •8.3. Класифікація методів технічного пошуку рішень
- •8.4. Моделювання гнучкості для забезпечення властивості бути керованим
- •Список літератури
8.4. Моделювання гнучкості для забезпечення властивості бути керованим
У посібнику були розглянуті моделі та методи прийняття рішень на основі оптимального управління, але дані підходи можуть не працювати, якщо об’єкт управління буде «некерованим». «Керованість» об’єкта може бути замінена словом «технологічна зрілість» (проектний менеджмент) або «гнучкість» (теорія гнучких систем). Гнучкість – це властивість обернена керуванню, що відображає здатність об’єкта бути керованим та адаптуватися в умовах збурення. Гнучкість може мати одиницю виміру, за умови, якщо ми її уявимо у вигляді вектора:
Технологічна гнучкість KfT.
Структурна гнучкість KfО.
Організаційна гнучкість KfC.
Інтерактивна гнучкість KfІ.
Еволюційна гнучкість KfЕ.
Машинна гнучкість KfМ.
Формалізований розрахунок гнучкостей здійснюється за прикладом коефіцієнта автоматизації Шаумяна:
|
|
Технологічна гнучкість – це здатність елемента керування (ЕК) адап-туватися в умовах зміни номенклатури виробів. Розраховується на основі загального часу переналагодження до нового виробу: |
|
Структурна гнучкість – це здатність ЕК бути взаємозамінним серед інших паралельних елементів управління. Розраховується на основі загального часу ремонту з врахуванням часових резервів: |
|
Організаційна гнучкість – це здатність ЕК функціонувати незалежно від інших елементів управління. Розраховується на основі загального часу простою також з урахуванням часових резервів: |
|
Інтерактивна гнучкість – це здатність ЕК швидко приймати рішення за допомогою інформаційних технологій. Розраховується на основі загального часу прийняття рішення: |
|
Еволюційна гнучкість – це здатність ЕК адаптуватися в умовах розвитку технологій, тобто жодний елемент не має бути кінцевим у своєму розвитку. Розраховується на основі загального часу адаптації: |
|
Машинна гнучкість – це здатність ЕК до недорогого оновлення технічного обладнання. Розраховується на основі загальної вартості (або часу) оновлення технічного парку: |
|
Далі використовується метод лінійної згортки:
,
де i – коефіцієнт.
Р
озглянемо
приклад
Фірма щодня виконує постачання матеріалів з трьох складів для здійснення будівельно-монтажних робіт на чотирьох будівельних об’єктах. Кожний з об’єктів на дату D розміщує замовлення на постачання. Необхідно організувати постачання на дату D так, щоб було задіяно мінімум транспортних одиниць, а ті, що все ж курсуватимуть, матимуть максимум часових резервів для усунення різних збурень (поломки, «пробки» тощо) та, таким чином, забезпечення гнучкості.
Заявки на постачання матеріалів формуються наступним чином. Об’єкт, що будується, має чітко розрахований план, в тому числі і календарний план технології (Ганта), із зазначенням для кожної роботи (технологічної операції) потрібних комплектів ресурсів. Задача комплектації є окремою складною задачею дослідження операцій, яка не розглядається в даному посібнику. Графік робіт, таким чином, можна представити у вигляді графіка потреби в комплектах, із зазначенням часу використання кожного комплекту та складського місця його знаходження (естакада,контейнер, зона, ділянка тощо). Графік комплектів можна легко перетворити в інтервали їх постачання в заявці.
.
Розв’язання задачі полягає в поетапному виборі для кожної одиниці транспорту наступного замовлення за критерієм мінімальності пізнього (див. приклад) або раннього строку Tвідпр.
1-а одиниця транспорту:
№ |
М-ут |
Tприб. |
Інт. |
Tвідпр. |
Tповерн. |
||
1 |
2 |
3 |
|||||
1 |
14 |
8-10(-1) |
2(-1) |
5-7(-1) |
9-11 |
10-12(-1) |
9-11 |
5 |
24 |
12-14(-1) |
2(-1) |
10-12(-1) |
13-15 |
14-16 |
13-15(-1) |
10 |
37 |
15-16 |
1 |
13-14 |
19-20 |
16-17 |
19-20 |
7 |
25 |
20-21 |
1 |
16-17 |
- |
- |
- |
2-а одиниця транспорту:
№ |
М-ут |
Tприб. |
Інт. |
Tвідпр. |
Tповерн. |
||
1 |
2 |
3 |
|||||
4 |
16 |
6(+1+1)-12(-3) |
6(-1-1-3) |
4(+1+1)-10(-3) |
8(+1+1)-14(-3) |
8-14 |
9-15 |
2 |
15 |
10(+1)-15(-3) |
5(-1-3) |
9(+1)-14(-3) |
13-18 |
13(+1)-18(-3) |
14-19 |
6 |
25 |
18-19 |
1 |
14-15 |
21-22 |
21-22 |
22-23 |
3 |
15 |
22-23 |
1 |
21-22 |
- |
- |
- |
3-а одиниця транспорту:
№ |
М-ут |
Tприб. |
Інт. |
Tвідпр. |
Tповерн. |
||
1 |
2 |
3 |
|||||
8 |
34 |
16-20(-3) |
4(-3) |
12-16(-3) |
17-21 |
18-22 |
17-21(-3) |
9 |
37 |
19-20 |
1 |
17-18 |
- |
- |
- |
Відповідь: циклограму руху транспортних одиниць можна записати з зазначенням часу відправлення зі складу та прибуття на будівельний об’єкт:
Більш докладно моделі забезпечення гнучкості будуть викладатися в наступній частині дисципліни «Математичні методи ДО» «Розробка комплексних систем управління та проектування в будівництві».
Контрольні запитання
Що є головною ознакою багатокритеріальних задач? Які є варіанти розв’язання цього класу задач? У чому їх суть та який їх алгоритм?
В яких випадках метод лінійної згортки не є прийнятним?
Які особливості задачі про розклад? Які її реалізації Вам відомі?
Які існують методи пошуку рішень? Чим вони характеризуються?
Що таке «гнучкість»? Яким чином вона розраховується?
