19.Екологічна експертиза і екологічний аудит

Екологічний аудит - систематичний документально оформлений процес перевірки об'єктивно одержуваних і оцінюваних аудиторських даних, для того, щоб визначити, чи відповідають критеріям аудиту визначені види екологічної діяльності, події, умови, системи адміністративного керування чи інформація про їхні об'єкти, а також повідомлення результатів, отриманих у ході цього процесу, клієнту.

Результатами аудиту вважаються результати оцінки зібраних аудиторських даних, зіставлених із прийнятими критеріями. Результати аудиту складають основу аудиторського висновку.

Від екологічної експертизи це поняття відрізняється тим, що експертиза проводиться по проектах, а діючі виробництва повинні піддаватися аудиторській перевірці, яка в остаточному підсумку повинна дати змогу зробити висновок про еколого-економічну доцільність подальшої експлуатації об'єкта.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливові антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності й екологічної ситуації на окремих територіях та об'єктах.

Основними принципами екологічної експертизи є: обов'язковість проведення та виконання; гарантування безпечного для життя і здоров'я людей навколишнього природного середовища; збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки; наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність; екологічна безпека, територіально-галузева та економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності; державне регулювання; законність.

20.Енергогенеруючі потужності України

В Україні є чотири види електростанцій, які розрізняють за використовуваним ресурсом:

• теплові (ТЕС) — працюють на твердому, рідкому і газоподібному паливі; серед них вирізняють конденсаційні й теплоелектроцентралі (ТЕЦ);

• гідравлічні — використовують відповідні гідроресурси й поділяються на гідроелектростанції (ГЕС), гідракумуляційні (ГАЕС) й припливні;

• атомні (АЕС) — як паливо використовують збагачений уран або інші радіоактивні елементи;

• електростанції, що використовують нетрадиційні джерела енергії. Серед них найперспективнішими є вітрові, сонячні та ін.

Електроенергетика є базовою галуззю, яка забезпечує потреби країни в електричній енергії і може виробляти її для експорту. Загальна потужність електрогенеруючих станцій у 2008 р. становила близько 50,0 млн кВт.

Основою електроенергетики країни є Об'єднана енергетична система (ОЕС), яка здійснює централізоване електрозабезпечення внутрішніх споживачів, взаємодіє з енергосистемами суміжних країн, забезпечує експорт, імпорт і транзит електроенергії. Вона об'єднує енергогенеруючі потужності, розподільні мережі регіонів України, пов'язані між собою системоутворюючими лініями електропередачі.