1.Види конкуренції
цінова конкуренція
добросовісна
конкуренція
нецінова конкуренція
недобросовісна
конкуренція
Рис. 9.2 Види конкуренції за методами ведення конкурентної боротьби
Досконала конкуренція виникає за таких умов:
багато дрібних підприємств, що пропонують на ринку однорідну продукцію;
частка кожного підприємства в загальному обсязі ринкової пропозиції настільки незначна, що будь-яке його рішення про підвищення або зниження ціни не позначиться на ціні ринкової рівноваги;
для входу нових підприємств до галузі та виходу будь-якого підприємства з неї немає жодних перешкод;
банк даних є доступним для всіх клієнтів.
Недосконала конкуренція. Це конкуренція, яка тією чи іншою мірою пов'язана з певним обмеженням вільного підприємництва. Для недосконалої конкуренції характерна незначна кількість фірм у кожній сфері підприємницької діяльності, можливість якоїсь групи підприємств впливати на кон'юнктуру ринку, тобто на співвідношення попиту і пропозиції. При недосконалій конкуренції існують жорсткі бар'єри для проникнення на конкретні ринки нових підприємців, немає близьких замінників продукту, що виробляється привілейованим виробником.
Недосконалу конкуренцію можна поділити на три типи:
1) монополістична конкуренція – на ринку продовжує залишатися велика кількість продавців та покупців, однак виникає нове явище – диференціація продукту, тобто наявність у продукті таких властивостей, що відрізняють його від подібних товарів конкурентів. Це можуть бути висока якість продукту, певна специфіка споживчих якостей, високий рівень обслуговування тощо. Власник такого диференційованого товару певною мірою стає монополістом і отримує можливість впливати на ціну. Оскільки обсяг продажу в кожного продавця відносно невеликий, підприємств-монополістів багато, і кожне з них має обмежений контроль над ринковою ціною;
2) олігополістична конкуренція передбачає, що в окремій галузі народного господарства діє не одна, а кілька великих корпорацій, які, конкуруючи одна з одною, зберігають монополію в межах певного співтовариства, що виробляє ідентичний товар. Саме наявність конкуренції всередині цього співтовариства й повна або часткова її відсутність зовні дає олігополії можливість ефективно функціонувати. На олігополістичному ринку ціни встановлюються за принципом лідерства. Це означає, що більшість продавців намагаються встановити приблизно таку ж ціну, як найбільш сильні на цьому ринку виробники. Явищем, зворотним олігополії, є олігопсонія, коли на ринку діють кілька не продавців, а покупців;
3) чиста монополія існує на ринку, коли в його межах діє тільки один продавець, у якого нема конкурентів. Особливість чистої монополії полягає в тому, що продавець може змінювати ціну в широких межах, а максимально висока ціна обмежується тільки платоспроможним попитом населення. Бувають випадки, коли на ринку присутній тільки один покупець. Таке явище називається монопсонією (один купую).
Типи недосконалої
конкуренції
монополістична
конкуренція
олігополістична
конкуренція
чиста монополія
Рис. 9.3 Типи недосконалої конкуренції
Монополістичні тенденції, які проявляються за умов недосконалої конкуренції, призводять до значних негативних явищ у ринковому господарстві, заважають розвиткові конкуренції як найбільш ефективному способу організації функціонування економіки.
Тому конкуренція потребує захисту насамперед з боку держави. Цю функцію виконує антимонопольний комітет, керуючись антимонопольним законодавством. Антимонопольне законодавство містить нормативні акти, що визначають організаційні та правові засади розвитку конкуренції, заходи попередження, обмеження і припинення монополістичної діяльності та недобросовісної конкуренції.
Кожна країна розробляє свої засоби антимонопольної політики залежно від особливостей економічного становища. В Україні, в період переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки, антимонопольна політика складається з таких напрямів: роздержавлення економіки, приватизація державних підприємств, формування умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Названі заходи здійснювалися відповідно до Закону України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” (1992), в який протягом 90-х років ХХ ст.. вносилися зміни та доповнення, а в 2001 р. Він втратив чинність, що визначено новим, досконалішим, складеним з урахуванням світового досвіду та змін, що відбулися за минулий період, Законом України “Про захист економічної конкуренції”. В ст. 12 другого розділу ґрунтовно визначається монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання: