33. Функціонування підсистеми Виробництво

Сукупність взаємоповязаних блоків В1-В8 складає підсистему «Виробництво».

Основні положення системи:

- в основу цієї пісистеми покладені такі постулати економічної теорії: на величину капіталу позитивно впливають інвестиції в економіку, а негативно – величина самого капіталу ( капітал зношується в процесі експлуатації – амортизується ) - у короткостроковому періоді структура ресурсів, що використовуються у виробничому процесі, істотно не змінюється, тобто співвідношення «капітал - праця» не мвняється

- витрати на працю зростають тільки у випадку позитивної граничної ефективності праці.

Виходячи з цих полоень підсистему виробництва можна представити наступною сукупністю співвідношень:

Розрахунок нового обсягу капіталу (по галузях):

K^j = K^j_-1 + lg^j + Ih^j – A^j,

де K^j, K^j_-1 – капіл у галузі j і відповідно в розрахунковому і минулому періодах,

lg^j , Ih^j – державні та приватні інвестиції відповідно у галузі j, A^j _­– амортизаційні відрахування у галузі j.

Показник K^j_-1 отримуємо безпосередньо із бази дних економічної інформації, А^j розраховується за формулою: A^j = d K^j_-1 , де d – норма амортизації – екзогенна величинаю

Розрахунок зайнатих трудових ресурсів (по галузях):

де L^j , L^J_-1 – чисельність зайнятого населення в галузі j, розраховується з такої залежності:

, де SL^j_-1 – частина продукції галузі j, що припадає на заробітню плату працівників. Розраховується вона з атаою формулою:

де W^j_-1 ^– фонд заробітньої плати галузі j.

Виходячи з даних про ∆L^j можна розрахувати рівень безробіття в поточному періоді:

U = U_-1 + де U, U_-1 – рівень безробіття в поточному і попередньому періодах відповідно.

Подальшим кроком галузеої моделі виробництва є розрахунок обсягу ВНП на основі виробничої функції Кобба-Дугласа.

Загальний вигляд виробничої моделі має вигляд:

Y^j = a^j₀ , де Y^j – валовий продукт галузі j;

K^j , L^j – витрати капіталу і праці в j-ої галузі; a^j₀, a^j_{1 ,} a^j₂ – коефіцієнти виробничої функції Кобба-Дугласа; d^j₁ , d^j₂ – гранична продуктивність капіталу і праці відповідної галузі j.

Всі коефіцієнти знаходяться, виходячи зі статистичного аналізу даних по витратах капіталу і праці, в галузях і обсягах виробленої продукції за минулі роки.

Розрахунок обсягів заробітньої плати:

Виходячи із параметрів виробничої функції Кобба-Дугласа a^j_{1 ,} a^j_{2 ,} розраховуються обсяги заробітньої лати по галузях і прибуток по галузях:

; де W^j – заробітня плата в галузі j; B_L – параметр моделі, що відбиває ступінь використання праці в виробництві.

Розрахунок обсягів прибутку по галузях:

; де P^j – прибуток в галузі j; B_к – параметр моделі, що відбиває ступінь використання капіталу в виробництві.

Всі розраховані дані передаютсья для використання іншими підсистемами.

34. Функціонування підсистеми Споживання

Для побудови даної підмоделі візьмемо до уваги такі положення:

- споживання продукції галузі можна розділити на мінімально-необхідні і додаткове споживання;

- споживання продукції з іншого боку складається з приватного споживання і споживання ініційованого державними трансферами.

- державне споживання і обсяг трансферних виплат залежить перш за все від рівня інфляціїв попередньому періоді

Підсистема споживання складається з блоків В9-В-12.

З елементів кінцеого споживання можна визначити сукупне споживання, використовуючи наступну залежність: C^j = C^j₀ + MPC^j ( Y^j – T^j – A^j ), де C^j – сукупне споживання в галузі j; С^j₀ – мінімальне споживання продукції j-ої галузі. МРС^j – схильність до додаткового споживання продукції в галузі j в залежності від прибутку; Y^j – валовий випуск продукції j-ої галузі. T^j – обсяг податкових відрахувань у j-ій галузі. A^j – амортизаційні відрахування в j – ій галузі. Дані про валовий випуск по галузях, суми податкових відрахувань і амортизаційні відрахування надходять з інших підмоделей. А МРС^j , C^j₀ – це коефіцієнти даної функції, що знаходяться методом регресійного аналізу на основі бази даних економічної інформації.

Сукупне споживання, яке відзначалося вище, містить у моі приватне споживання, державні трансфертні платежі: C = Cg + Ch + Tr. Де Cg – державне споживання, Ch – приватне споживання. Tr – трансфертні платежі, виплачувані державою.

Одним із варіантів функціональних залежностей може бути:

,

де Kcg – коефіцієнт залежності рівня зростання державного споживання при інфляції 1%, тобто еластичність державного споживання по інфляції;

Ktr – те саме, але для трансферних виплат.

Приватне споживання буде розраховуватись за залишковим принципом : Ch – C – Cg – Tr.

Визначення велисини Ch є основною задачею підмоделі Споживання.