Глава 17. Набуття та припинення права власності

§ 1. Поняття і види підстав набуття права власності

Правовідносини власності виникають, змінюються та припиняю­ться на підставі визначених юридичних фактів. Звичайною також є ідентичність підстав виникнення та припинення права власності у суб'єктів на одну і ту ж саму річ. Так, при виникненні права власності у однієї особи на певне майно, одночасно припиняється право влас­ності на те саме майно у іншої особи.

Підстави набуття права власності іменуються титулами влас­ності, і являють собою юридичні факти, на підставі яких виникає пра­во власності у конкретних осіб. Наприклад, підставами виникнення права власності можуть бути договори купівлі-продажу, міни, дару­вання, довічного утримання, заповіти, рішення суду.

Статтею 328 ЦК встановлюються наступні принципові засади на­буття права власності. По-перше, перелік підстав його виникнення є відкритим (невичерпним). Це означає, що право власності може на-буватися у будь-який спосіб, що не суперечить закону. Зокрема най­більш поширеною підставою набуття права власності, як і набуття цивільних прав взагалі, є правочини. Інші перелічені у главі 24 ЦК підстави набуття права власності деталізують вказане загальне пра­вило. По-друге, має місце презумпція законності набуття права влас­ності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття пра­ва власності встановлена рішенням суду.

Можна визначити наступні різновиди підстав набуття права власності

По-перше, підстави, передбачені ЦК (або іншими актами цивіль­ного законодавства). Зокрема, положення статей 329-345 ЦК вста­новлюють можливість набуття права власності залежно від певних, визначених ними обставин, що мають юридичне значення. При цьо­му врахуванню підлягають особливості майна, що набувається у власність (на новостворене майно; перероблену річ; загальнодоступ­ні дари природи; безхазяйну річ, рухому річ, від якої власник відмо­вився; знахідку; бездоглядну домашню тварину; скарб тощо). Право­ве значення має також суб'єкт, який стає власником (набуття права власності добросовісним набувачем, а також визначення суб'єктів, які можуть стати власниками скарбу, бездоглядної домашньої твари­ни тощо). Враховуватись може також і механізм, за допомогою якого майно потрапляє у власність (за набувальною давністю; при привати­зації державного майна та майна, що є комунальною власністю; від­повідно до умов правочинів, а також інших механізмів, передбачених для набуття права власності на зазначені вище види майна - безхазяй­не, новостворене тощо). Набуття права власності відбувається й на інших підставах, визначених законодавством, наприклад, стягнення податків, мита та внесків до державних цільових фондів (для держав­ної і комунальної власності).

По-друге, до підстав набуття права власності, які звичайно вважа­ються такими, хоча й не передбачені ЦК, відносяться: відділення пло­дів; прирощення рухомих речей до нерухомих; змішання.

По-третє, способами набуття права власності є способи припинен­ня цього права у іншої особи, наприклад, реквізиція та конфіскація.