4. Розвиток творчості студентів в умовах навчання у вищих закладах освіти

Якщо викладач хоче розвивати у студентів творчість, він повинен відповідно організовувати творчу діяльність.

Великого значення у зв'язку з цим набуває система поступово ускладнених творчих завдань. Складність цих завдань і ступінь самостійності пошуку повинні збільшуватись по мірі розширення запасу знань і досвіду, оволодіння прийомами творчої діяльності, розвитку здібностей до творчого мислення.

Для систематичного розвитку творчості у студентів необхідно ставити перед ними високі і постійно підвищені вимоги.

У процесі розвитку творчості шляхом використання творчих завдань необхідно враховувати такі аспекти:

- наявність особливого типу спілкування педагога та студента, при якому зберігається рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках;

- створення такої ситуації, коли творчі завдання розробляються не ззовні, а в самому студентському колективі;

- розвиток творчості можливий лише при високому рівні творчої активності і творчої „освіти” викладацького колективу.

На нашу думку, основними складовими творчого потенціалу особистості є: задатки й нахили, які виявляються в особливій чутливості, вибірковості та динамічності психічних процесів; інтереси, їх спрямованість, частота і систематичність прояву, домінування пізнавальних інтересів; допитливість, прагнення до створення нового, схильність до пошуку й вирішення проблем; швидкість засвоєння нової інформації; нахили до постійних порівнянь, співставлень; емоційне забарвлення окремих процесів; наполегливість, цілеспрямованість, рішучість, працелюбність, сміливе прийняття рішень; інтуїтивність; порівняно більш швидке оволодіння вміннями, навичками, прийомами; здібності до вироблення особистих стратегій і тактик при вирішенні загальних та спеціальних проблем, завдань.

Наші спостереження дають підстави стверджувати, що викладач вищого навчального закладу повинен сприяти розвитку творчості у студентської молоді, а саме:

• розвивати продуктивне мислення, а також навички практичного застосування знань, що дозволить студентам переосмислювати наявні й генерувати нові знання;

• давати їм можливість прилучатися до нової інформації, прищеплювати прагнення до здобуття знань;

• передбачати наявність і вільне використання відповідних джерел;

• заохочувати їхню ініціативу і самостійність у навчанні й самовдосконаленні;

• сприяти розвиткові їхньої свідомості і самосвідомості, розумінню зв’язків з іншими людьми, природою, культурою і т. ін.;

• особливу увагу приділяти складним розумовим процесам, творчим здібностям і виконавській майстерності.

Творчі методи під час викладання повинні спрямовуватися на:

- визнання раніше невизнаних або невикористаних можливостей;

- уміння стримуватися від втручання у процес творчої діяльності;

- надання студентові свободи вибору;

- створення умов для конкретного втілення творчої ідеї;

- демонстрацію ентузіазму;

- надання авторитетної допомоги студентам, які висловлюють іншу думку;

- уміння переконувати та пропагувати;

- здібність до самоаналізу.

Викладачам слід здійснювати контроль за розвитком пізнавальної діяльності студентів враховуючи такі вимоги:

1. Створення ситуації успіху і впевненості.

2. Співпраця студента і педагога.

3. Створення для студента умов, у яких він може вибрати рівень складності контрольного завдання.

4. Можливість вибрати студентом форми контрольної процедури.

5. Врахування часового фактору в залежності від індивідуальних можливостей студента.

6. Використання форм контролю, які дозволяють здійснювати вплив на студента без примусу.

7. Тематична перевірка знань.

8. Використання методу малих груп.

9. Логічне обумовлення вчасності контролю.

10. Гарантування студентові права на підвищення оцінки.

11. Дотримання принципу гуманізації при здійсненні контролю.

Варто звернути увагу на проведення самостійної роботи студентів. Ефективність якої залежить від дотримання багатьох умов.

До них належать: посильність завдання; інструктаж викладача про порядок виконання завдань; визначення необхідного часу як окремого етапу на самостійну роботу, відповідність відведеного часу обсягові і ступеню складності завдань; диференційований підбір завдань із вищою складністю для здібних студентів, котрі цікавляться певною дисципліною значно глибше; чітка організація навчальної діяльності, щоб кожний студент знаходив завдання самостійно; диференційована допомога студентам у виконанні завдання, підготовка викладачем списку додаткової науково-популярної літератури для виконання індивідуальних складніших завдань; завершення результатів самостійної роботи самоконтролем і контролем з боку викладача; поєднання індивідуальної, групової форм організації навчальної діяльності.

Вже у вік молодості в процесі оволодіння фахом яскраво починають вимальовуватись індивідуальні риси творця. Завдання педагога сприяти розвитку творчості студентів на основі багатобічного випробування ними своїх сил у різних видах самостійної і творчої діяльності.

Великої актуальності в психологічних дослідженнях студентської молоді набуває питання про формування здібностей до наукового мислення – творчого оволодіння фаховими дисциплінами. В цій галузі психології робота ще тільки починається. Ці питання варто досліджувати на матеріалі творчого засвоєння студентами ряду провідних наук.

Література:

Основна:

1. Одарённые дети / Под ред. В.М.Слуцкого. – М.: Прогресс, 1991.– 380 с.

2. Одарённый ребенок / Под ред. О.М.Дьяченко. – М.: Прогресс, 1997. – С. 140-161.

3. Психология одарённости детей и подростков / Под ред Н.С.Лейтес. – М.: Академия, 2000. – С. 167-177.

4. Роменець В. А. Психологія творчості. – К.: Либідь, 2001. – 288 с.

5. Сенчишак Л. В. Психолого-педагогічний супровід роботи з обдарованою дитиною/ Л. В. Сенчишак, Т. О. Сливінська. – Миколаїв, 2008. – 76 с.

6. Стеблянко О. Є. Творчий потенціал учителя як необхідна передумова становлення дитячої обдарованості/ О. Є. Стеблянко// Обдарована дитина. – №10. – 2009. – С.26-30.

7. http: //www.kristti. com. ua/

Додаткова:

1. Учителю об одарённых детях / Под ред. В.П.Лебедевой, В.И.Панова. – М.: Наука, 1997.– 107 с.

2. Яковлева Е.Л. Методические рекомендации учителям по развитию твороческого потенциала учащихся. – М.: Педагогика, 1998.– С.30-48.