Тестові завдання із залікового кредиту – блоку 3: “Фізіологія вісцеральних систем: крові та кровообігу ” цикл “Фізіологія кровообігу ”

1. У пацієнта Н., 23 років на ЕКГ встановлено синдром раннього збудження шлуночків. Це може бути спричинено проведенням збудження від синоатріального вузла до шлуночків в обхід передсердно-шлуночкового вузла. По якому пучку передається збудження у цьому разі?

А - Бахмана;

B - Вакенбаха;

C - Тореля;

D - Кента;

E - Гіса.

2. У жінки віком 53 років встановлено синусову тахікардію з ЧСС 110 за хв. Яка властивість серця порушена?

А - Провідність;

B - Збудливість;

C - Рефрактерність;

D - Автоматизм;

E - Рефрактерність.

3. Під час заняття студенти проводили дослід Станіуса на серці жаби. Після накладання І лігатури припинилося скорочення шлуночків. Порушення якої властивості серця це зумовило?

А - Провідність;

B - Збудливість;

C - Рефрактерність;

D - Автоматизм;

E - Рефрактерність.

4. Відомо, що серцевий м'яз може тільки скорочуватися тільки в режимі поодиноких скорочень. Це пояснюється великою тривалістю періоду рефрактерності. Чим зумовлена така тривалість цього періоду?

А - Інактивацією Na⁺-каналів;

B - Активацією Na⁺-каналів;

C - Інактивацією К⁺-каналів;

D - Активацією К⁺-каналів;

E - Іактивацією Са²⁺-каналів.

5. Відомо, що збудження по різних ділянках провідної системи серця поширюється з різною швидкістю. В якому відділі вона є найвищою?

А - По міжпередсердному пучку Бахмана;

B - По пучку Гіса;

C - По передсердях;

D - По пучку Джеймса;

E - По шлуночках.

6. З якої ділянки в нормі починається збудження шлуночків?

А - З верхньої третини міжшлуночкової перегородки; B - З нижньої третини міжшлуночкової перегородки;

C - Із середньої третини міжшлуночкової перегородки;

D - З верхівки;

E - З базальних відділів.

7. Відомо, що в людини є два кола кровообігу. З якого відділу серця починається велике коло кровообігу?

А - Правого шлуночка;

B - З лівого шлуночка;

C - З правого передсердя;

D - З лівого передсердя;

E - Із синусового вузла.

8. Особливістю потенціалу дії скоротливого міокарду є наявність фази плато, що зумовлено зміною проникності мембрани для певного іону. Який це іон і який напрямок його руху через мемебрану?

А - Вихід іонів Na⁺;

B - Вхід іонів Na⁺;

C - Вихід іонів К⁺;

D - Вихід іонів Са²⁺;

E - Вхід іонів Са²⁺.

9. Яку максимальну частоту імпульсів може пропустити атріо-вентрикулярний вузол?

А - 90/хв;

B - 60/хв;

C - 120/хв;

D - 140/хв;

E - 170/хв.

10. Під час заняття студенти проводили електостимуляцію ізольованого серця жаби, поступово збільшуючи силу подразнень при незмінній частоті. Як буде змінюватися робота серця в цих умовах?

А - Збільшується сила скорочень;

B - Збільшується частота і сила скорочень;

C - Зменшується сила скорочень;

D - Сила серцевих скорочень не зміниться.

11. У чоловіка віком 26 років встановлено синусову брадикардію з ЧСС 52 за хв. Яка властивість серця порушена?

А - Провідність;

B - Збудливість;

C - Рефрактерність;

- Автоматизм;

E - Рефрактерність.

12. Під час заняття студенти виділили серце жаби і помістили його в ізотонічний розчин, де воно продовжувало скорочуватися. Якою властивістю зумовлено скорочення ізольованого серця?

А - Провідність;

B - Збудливість;

C - Рефрактерність;

D - Автоматизм;

E - Рефрактерність.

13. Після накладання ІІ лігатури Станіуса, студенти встановили, що частота скорочень передсердя - 55 за 1 хв, а шлуночків - 40/хв. Це пояснюється градієнтом автоматії різних водіїв ритму. Чим він зумовлений?

А - Різною проникністю мембран для Na⁺;

B - Різною проникністю мембран для К⁺;

C - Різним вмістом Са²⁺;

D - Різною активністю Na⁺/К⁺-помпи;

E - Всіма перечисленими факторами.

14. Відомо, що збудження по різних ділянках провідної системи серця поширюється з різною швидкістю. В якому відділі вона є найвищою?

А - По міжпередсердному пучку Бахмана;

B - По пучку Гіса;

C - По передсердях;

D - По пучку Кента;

E - По шлуночках.

15. Відомо, що збудження по різних ділянках провідної системи серця поширюється з різною швидкістю. В якому відділі вона є наменшою?

А - В атріовентрикулярному вузлі;

B - По пучку Гіса;

C - По передсердях;

D - По пучку Кента;

E - По шлуночках.

16. Скільки шарів є в міокарді передсердь?

A. - 2

B. - 3

C. - 4

D. - 5

E. - 6

17. Скільки шарів є в міокарді шлуночків?

A. - 3

B. - 2

C. - 4

D. - 5

E. - 6

18. До якої структури кріпляться клапани серця?

A. Фіброзного кільця

B. Лівого шлуночка

C. Правого шлуночка

D. Лівого передсердя

E. Правого передсердя

19. Чого менше в кардіоміоцитах, порівняно з поперечносмугастими скелетними м’язами?

A. Саркоплазматичного ретикулуму

B. Ядерець

C. Мітохондрій

D. Міофібрил

E. Пластинчатого комплексу

20. Якої із структур провідної системи серця не існує в серці?

A. Передня гілка правої ніжки пучка Гіса

B. Синусів вузол

C. Пучок Гіса

D. Атріовентрикулярний вузол

E. Волокна Пуркін’є

21. Якими каналами проходять іони натрію через мембрану кардіоміоцитів?

A. Повільними кальцієвими, натрієвими, швидкими натрієвими

B. Повільними калієвими, швидкими натрієвими

C. Повільними натрієвими, швидкими калієвими

D. Повільними кальцієвими, швидкими кальцієвими, натрієвими

E. Повільними кальцієвими, калієвими, швидкими натрієвими

22. При якому заряді мембрани кардіоміоцитів повільні канали втрачають свою активність?

A. 0 мВ

B. -65 мВ

C. -90 мВ

D. -15 мВ

E. 20 мВ

23. Які є властивості міокарда?

A. Усі перелічені

B. Збудливість

C. Скоротливість, провідність

D. Рефрактерність

E. Автоматизм

24. До яких тканин належить міокард?

A. Збудливих

B. Покривних

C. Епітеліальних

D. Нервових

E. Ендокринних

25. Завдяки наявності вставних дисків серце підкоряється закону:

A. Все або нічого

B. Боудічі

C. Анрепа

D. Автоматизму

E. Провідності

26. Який потенціал спокою скоротливих кардіоміоцитів?

A. -80-90 мВ

B. -100 мВ

C. -60 мВ

D. 0 мВ

E. +20 мВ

27. Який потенціал спокою міозитів провідникової системи?

A. -90 мВ

B. -100 мВ

C. -60 мВ

D. 0 мВ

E. +20 Мв

28. Який потенціал спокою у вузлових клітинах серця?

A. -60 мВ

B. -100 мВ

C. -80-90 мВ

D. 0 мВ

E. +20 мВ

29. Які є фази розвитку потенціалу дії скоротливих кардіоміоцитів?

A. Усі перераховані

B. Спокою

C. Плато

D. Швидкої деполяризації

E. Швидкої початкової і кінцевої реполяризації

30. Чому дорівнює розмах потенціалу дії скоротливих кардіоміоцитів?

A. 120 мВ

B. 60 мВ

C. 90 мВ

D. 20 мВ

E. 160 мВ

31. Яка тривалість процесу деполяризації скоротливих кардіоміоцитів?

A. 250 мс

B. 1-3 мс

C. 100 мс

D. 10 мс

E. 50 мс

32. Чим зумовлена тривалість фази плато кардіоміоцитів?

A. Часом початку інактивації кальцієвих каналів

B. Часом активності калієвих каналів

C. Часом активності кальцієвих каналів

D. Часом активності каналів для хлору

E. Часом активності натрієвих каналів

33. Що модулює число повільних каналів на мембрані кардіоміоцита?

A. цАМФ

B. цГМФ

C. Концентрація іонів кальцію

D. Концентрація іонів натрію

E. Концентрація іонів калію

34. Які кальцієві канали не можуть поопускати іони кальцію?

A. Дефосфорильовані

B. Повільні

C. Швидкі

D. Натрієві

E. Калієві

35. Яке співвідношення обміну іонів натрію і кальцію у кардіоміоцитах?

A. 4 іони натрію на 1 іон кальцію

B. 3 іони натрію на 1 іон кальцію

C. 3 іони натрію на 2 іони кальцію

D. 1 іони натрію на 4 іони кальцію

E. 2 іони натрію на 3 іони кальцію

36. Які спряжені транспорти діють без затрат енергії?

A. Na, Ca

B. Na, K

C. Ca, K

D. Ca, Mg

E. Na, Cl

37. Що не характерно для атипових клітин?

A. Овершут

B. Плато

C. Потенціал спокою

D. Потенціал дії

E. Деполяризація

38. Де найвища спонтанна проникність мембран до натрію?

A. Синусовий вузол

B. Атріо-вентрикулярний вузол

C. Волокна Пуркін’є

D. Пучок Гіса

E. Пучок Тореля

39. Де найшвидше деполяризація досягає критичного рівня?

A. Синусовий вузол

B. Атріо-вентрикулярний вузол

C. Волокна Пуркін’є

D. Пучок Гіса

E. Пучок Тореля

40. яка структура провідної системи серця має найшвидший пейсмекерний ритм?

A. Синусовий вузол

B. Атріо-вентрикулярний вузол

C. Волокна Пуркін’є

D. Пучок Гіса

E. Пучок Тореля

41. Назвіть водій ритму першого порядку.

A. Синусовий вузол

B. Атріо-вентрикулярний вузол

C. Волокна Пуркін’є

D. Пучок Гіса

E. Пучок Тореля

42. Назвіть водій ритму третього порядку.

A. Пучок Гіса, волокна Пуркін’є

B. Атріо-вентрикулярний вузол

C. Синусовий вузол

D. Пучок Гіса

Е. Синусовий вузол

43. З якою частотою генеруються імпульси в синусовому вузлі?

A. 60-80 за хвилину

B. 40-50 за хвилину

C. 20-30 за хвилину

D. менше 10 за хвилину

E. Більше 100 за хвилину

44. З якою частотою генеруються імпульси в атріо-вентрикулярному вузлі?

A. 40-50 за хвилину

B. 60-80 за хвилину

C. 20-30 за хвилину

D. менше 10 за хвилину

E. Більше 100 за хвилину

45. З якою частотою генеруються імпульси в пучку Гіса?

A. - 20-30 за хвилину

B. - 60-80 за хвилину

C. - 40-50 за хвилину

D. - Менше 10 за хвилину

E. Більше 100 за хвилину

46. Де в серці найбільша швидкість проведення імпульсів?

A. - Волокна Пуркін’є

B. - Лівий шлуночок

C. - Правий шлуночок

D. - Ліве передсердя

E. - Праве передсердя

47. З чим пов'язаний період абсолютної рефрактерності кардіоміоцитів?

A. - Інактивацією натрієвих каналів

B. - Інактивацією калієвих каналів

C. - Інактивацією кальцієвих каналів

D. - Активністю калієвих каналів

E. - Активністю каліцієвих каналів

48. Які іони не всі виводяться з кардіоміоцитів, а використовуються для поповнення саркоплазматичного ретикулуму?

A. - Кальцію

B. - Натрію

C. - Магнію

D. - Хлору

E. - Калію

49. Який іон забезпечує міжклітинні контакти в кардіоміоцитах?

A. - Кальцію

B. - Натрію

C. - Магнію

D. - Хлору

E. - Калію

50. Назвіть водій ритму другого порядку.

A. - Атріо-вентрикулярний вузол

B. - Волокна Пуркін’є

C. - Синусовий вузол

D. - Пучок Гіса

Е. - Синусовий вузол

51. У яких структурах провідної системи серця практично відсутня здатність до автоматизму?

A. - Волокна Пуркін’є

B. - Атріо-вентрикулярний вузол

C. - Синусовий вузол

D. - Пучок Гіса

Е. - Синусовий вузол

52. Що запобігає виникненню тетануса у міокарді?

A. - Довготривалий період рефрактерності

B. - Коротка фаза швидкої деполяризації

C. - Довготривала фаза плато

D. - Швидкий вихід іонів калію

E. - Швидкий вхід іонів хлору

53. Що є найхарактернішою відмінністю атипових клітин провідної системи серця порівняно з типовими?

A. - Відсутність справжніх потенціалів дії

B. - Довготривала фаза плато

C. - Короткий потенціал спокою

D. - Довготривалий потенціал дії

E. - Повільна деполяризація

54. В якій фазі потенціалу дії серцевий м’яз може збуджуватися під впливом підпорогового подразника?

A. - Екзальтації

B. - Плато

C. - Абсолютної рефрактерності

D. - Відносної рефрактерності

E. - Швидкої реполяризації

55. В якій фазі потенціалу дії серцевий м’яз може збуджуватися під впливом сильнішого, ніж звичайно подразника?

A. - Відносної рефрактерності

B. - Плато

C. - Абсолютної рефрактерності

D. - Екзальтації

E. - Швидкої реполяризації

56. У пацієнта Н., 45років на ЕКГ встановлено синдром раннього збудження шлуночків. Це може бути спричинено проведенням збудження від синоатріального вузла до шлуночків в обхід передсердно-шлуночкового вузла. По якому пучку передається збудження у цьому разі?

А - Бахмана;

B - Вакенбаха;

C - Тореля;

D - Джеймса;

E - Гіса.

57. У жінки віком 44 роки встановлено синусову тахікардію з ЧСС 100 за хв. Яка властивість серця порушена?

А - Провідність;

B - Збудливість;

C - Рефрактерність;

D - Автоматія;

E - Рефрактерність.

58. Відомо, що серцевий м'яз може тільки скорочуватися тільки в режимі поодиноких скорочень. Це пояснюється великою тривалістю періоду рефрактерності. Чим зумовлена така тривалість цього періоду?

А - Інактивацією Na⁺-каналів;

B - Активацією Na⁺-каналів;

C - Інактивацією К⁺-каналів;

D - Активацією Cl^--каналів;

E - Іактивацією Са²⁺-каналів.

59. Відомо, що збудження по різних ділянках провідної системи серця поширюється з різною швидкістю. В якому відділі вона є найвищою?

А - По пучку Кента;

B - По пучку Гіса;

C - По передсердях;

D - По пучку Джеймса;

E - По шлуночках.

60. З якої ділянки в нормі починається збудження шлуночків?

А - З верхньої третини міжшлуночкової перегородки;

B - З А/В вузла;

C - Із середньої третини міжшлуночкової перегородки;

D - З верхівки;

E - З бокових стінок шлуночків.

61. Відомо, що в людини є два кола кровообігу. З якого відділу серця починається мале коло кровообігу?

А - Правого шлуночка;

B - З лівого шлуночка;

C - З правого передсердя;

D - З лівого передсердя;

E - Із синусового вузла.

62. Особливістю потенціалу дії скоротливого міокарду є наявність фази плато, що зумовлено зміною проникності мембрани для певного іону. Який це іон і який напрямок його руху через мемебрану?

А - Вихід іонів Na⁺;

B - Вхід іонів Сl^-;

C - Вихід іонів К⁺;

D - Вихід іонів Сl^-;

E - Вхід іонів Са²⁺.

63. Яку максимальну частоту імпульсів може пропустити атріо-вентрикулярний вузол?

А - 95/хв;

B - 200/хв;

C - 80/хв;

D - 350/хв;

E - 170/хв.

64. Під час заняття студенти проводили електостимуляцію ізольованого серця жаби, поступово збільшуючи силу подразнень при незмінній частоті. Як буде змінюватися робота серця в цих умовах?

А - Збільшується сила скорочень;

B - Збільшується частота і сила скорочень;

C - Зменшується сила скорочень;

D - Сила серцевих скорочень не зміниться.

Е - Зменшується частота скорочень;

65. Після накладання ІІ лігатури Станіуса, студенти встановили, що частота скорочень передсердя - 75 за 1 хв, а шлуночків - 38/хв. Це пояснюється градієнтом автоматії різних водіїв ритму. Чим він зумовлений?

А - Різною проникністю мембран для Na⁺;

B - Різною проникністю мембран для К⁺;

C - Різним вмістом Са²⁺;

D - Різною проникністю мембран для Cl^-;

E - Всіма перечисленими факторами.

66. Відомо, що збудження по різних ділянках провідної системи серця поширюється з різною швидкістю. В якому відділі вона є найвищою?

А - По міжпередсердному пучку Бахмана;

B - По пучку Гіса;

C - По Вакенбаха;

D - По пучку Тореля;

E - По шлуночках.

67. Відомо, що збудження по різних ділянках провідної системи серця поширюється з різною швидкістю. В якому відділі вона є наменшою?

А - В атріовентрикулярному вузлі;

B - По пучку Мохейма;

C - По передсердях;

D - По пучку Джеймса;

E - По шлуночках.

68. Скільки шарів є в міокарді передсердь?

A. - 2

B. - 3

C. - 4

D. - 5

E. - 1

69. Скільки шарів є в міокарді шлуночків?

A. - 3

B. - 1

C. - 2

D. - 4

E. - 5

70. Чого менше в кардіоміоцитах, порівняно з поперечнопосмугованими скелетними м’язами?

A. Саркоплазматичного ретикулуму

B. Ядерець

C. Міозину

D. Тропоніну

E. Пластинчатого комплексу Гольджі

72. Якої із структур провідної системи серця не існує в серці?

A. Передня гілка правої ніжки пучка Гіса

B. Ліва ніжка пучка Гіса

C. Пучок Гіса

D. Задня гілка лівої ніжки пучка Гіса

E. Волокна Пуркін’є

73. Якими каналами проходять іони натрію через мембрану кардіоміоцитів?

A. Повільними кальцієвими, натрієвими, швидкими натрієвими

B. Повільними калієвими, швидкими хлорними

C. Повільними натрієвими, швидкими калієвими

D. Повільними кальцієвими, швидкими хлорниими, натрієвими

E. Повільними хлорними, калієвими, швидкими натрієвими

74. При якому заряді мембрани кардіоміоцитів повільні канали втрачають свою активність?

A. 0 мВ

B. -65 мВ

C. -20 мВ

D. +25 мВ

E. +90 мВ

75. Яких немає властивостей міокарда?

A. Екструзія

B. Збудливість

C. Скоротливість

D. Рефрактерність

E. Автоматія

76. Завдяки наявності вставних дисків серце підкоряється закону:

A. Все або нічого

B. Боудічі

C. Анрепа

D. Бейнбриджа

E. Франка-Старлінга

77. Який потенціал спокою міоцитів провідної системи серця?

A. -90 мВ

B. -100 мВ

C. -30 мВ

D. -10 мВ

E. +90 мВ

78. Який потенціал спокою у клітинах провідної системи серця?

A. Коливається вмежах від -60 мВ до – 80 мВ

B. - Коливається вмежах від -40 мВ до – 60 мВ

C. - Коливається вмежах від -50 мВ до – 90 мВ

D. - Коливається вмежах від -10 мВ до – 30 мВ

E. - Коливається вмежах від -20 мВ до – 50 мВ

79. Яких є фаз розвитку потенціалу дії скоротливих кардіоміоцитів немає?

A. - Генералізації

B. - Спокою

C. - Плато

D. - Швидкої деполяризації

E. - Швидкої початкової реполяризації

80. Яка тривалість процесу деполяризації скоротливих кардіоміоцитів?

A. - 250 мс

B. - 1-3 мс

C. - 100 мс

D. - 10 мс

E. - 50 мс

81. Чим зумовлена тривалість фази плато кардіоміоцитів?

A. Часом початку інактивації кальцієвих каналів

B. Часом активності калієвих каналів

C. Часом інактивності кальцієвих каналів

D. Часом активності каналів для хлору

E. Часом інактивності натрієвих каналів

82. Яке співвідношення обміну іонів натрію і калію у кардіоміоцитах?

A. 3 іони натрію на 2 іони калію

B. 3 іони натрію на 1 іон калію

C. 3 іони натрію на 3 іони калію

D. 1 іони натрію на 4 іони калію

E. 2 іони натрію на 3 іони калію

83. Яка фаза потенціалу дії не характерна для атипових кардіоміоцитів?

A. Слідової гіперполяризації

B. Плато

C. Деполяризації

D. Початкової реполяризації

E. Пізньої реполяризації

84. Яка структура провідної системи серця має найповільніший пейсмекерний ритм?

A. Синусовий вузол

B. Атріо-вентрикулярний вузол

C. Волокна Пуркін’є

D. Пучок Гіса

E. Пучок Тореля

85. Назвіть водій ритму другого порядку.

A. Синусовий вузол

B. Атріо-вентрикулярне з’єднання

C. Волокна Пуркін’є

D. Пучок Гіса

E. Пучок Тореля

86. Назвіть водій ритму червертого порядку.

A. Відсутній

B. Атріо-вентрикулярний вузол

C. Синусовий вузол

D. Пучок Гіса

Е. Синусовий вузол

87. Що запобігає виникненню тетануса у міокарді?

A. - Довготривалий період абсолютної рефрактерності

B. - Коротка фаза швидкої деполяризації

C. - Довготривала фаза реполяризації

D. - Повільний вихід іонів калію

E. - Швидкий вхід іонів хлору

88. Що є найхарактернішою відмінністю атипових клітин провідної системи серця порівняно із скротливими?

A. - Відсутність стабільного потенціалу спокою

B. - Довготривала фаза плато

C. - Короткий потенціал спокою

D. - Відсутність фази реполяризації

E. – Відсутність фази деполяризації

89. В якій фазі потенціалу дії серцевий м’яз не може збуджуватися під впливом надпорогового подразника?

A. – Абсолютної рефрактерності

B. - Плато

C. - Екзальтації

D. - Швидкої кінцевої реполяризації

E. - Швидкої реполяризації

90. В якій фазі потенціалу дії серцевий м’яз може збуджуватися під впливом підпорогового подразника?

A. – Абсолютної рефрактерності

B. - Плато

C. - Екзальтації

D. - Швидкої кінцевої реполяризації

E. - Швидкої реполяризації

91. Під час реєстрації електрограми одинокого м'язового волокна, вектор диполя направлений в бік позитивного електрода відведення. Яким буде напрямок зубця на електрограмі у цьому випадку?

A - Позитивний;

B - Негативний;

C - Двофазний;

D - Реєструється ізолінія.

92. Під час реєстрації електрограми одинокого м'язового волокна, вектор диполя направлений в бік негативного електрода відведення. Яким буде напрямок зубця на електрограмі у цьому випадку?

A - Позитивний;

B - Негативний;

C - Двофазний;

D - Реєструється ізолінія.

93. Під час реєстрації електрограми одинокого м'язового волокна, вектор диполя направлений перпендикулярно до електрода відведення. Яким буде напрямок зубця на електрограмі у цьому випадку?

A - Позитивний;

B - Негативний;

C - Двофазний;

D - Реєструється ізолінія.

94. Відомо, що поширення хвилі деполяризації по передсердях реєструється на ЕКГ у вигляді зубця Р. Яка його частина відповідає деполяризації лівого і правого передсердя?

A - Зубець Р відображає тільки збудження правого передсердя;

B - Висхідний відрізок характеризує деполяризацію правого, а низхідний - лівого;

C - Висхідний відрізок характеризує деполяризацію лівого, низхідний - правого;

D - Зубець Р відображає збудження лівого передсердя.

95. Відомо, що комплекс QRS відображає процес поширення хвилі деполяризації по правому і лівому шлуночках. Збудження якої ділянки шлуночків характеризує зубець Q?

A - Верхньої і середньої третин міжшлуночкової перегородки;

B - Середньої і нижньої третин міжшлуночкової перегородки;

C - Верхньої третини міжшлуночкової перегородки;

D - Базальних відділів серця;

Е - Бокових стінок серця.

96. Відомо, що комплекс QRS відображає процес поширення хвилі деполяризації по правому і лівому шлуночках. Збудження якої ділянки шлуночків характеризує зубець R?

A - Верхньої і середньої третин міжшлуночкової перегородки;

B - Середньої і нижньої третин міжшлуночкової перегородки;

C - Верхньої третини міжшлуночкової перегородки;

D - Базальних відділів серця;

E - Бокових стінок серця.

97. Відомо, що комплекс QRS відображає процес поширення хвилі деполяризації по правому і лівому шлуночках. Збудження якої ділянки шлуночків характеризує зубець S?

A - Верхньої і середньої третин міжшлуночкової перегородки;

B - Середньої і нижньої третин міжшлуночкової перегородки;

C - Верхівки серця;

D - Базальних відділів серця і верхньої третини міжшлуночкової перегородки;

Е - Бокових стінок серця.

98. Який напрямок має поширення хвилі реполяризації в стінці міокарда шлуночків?

A - Від епікарда до ендокарда;

B - Від ендокарда до епікарда;

C - Вздовж ендокардіальних шарів;

D - Вздовж епікардіальних шарів;

Е - Від верхівки до бокових стінок серця.

99. Який зубець відображає процес реполяризації передсердь?

A - Зубець Р;

B - Зубець Q;

C - Зубець S;

D - Зубець T;

Е - Не реєструється.

100. Який зубець відображає процес реполяризації шлуночків?

A - Зубець R;

B - Зубець Q;

C - Зубець S;

D - Зубець T;

Е - Не реєструється.

101. В якій площині реєструється різниця потенціалів під час запису ЕКГ у стандартних відведеннях?

A - Фронтальній;

B - Сагітальній;

C - Горизонтальній;

D - Вертикальній;

E - Фронтальній і сагітальній.

102. В якій площині реєструється різниця потенціалів під час запису ЕКГ у підсилених відведеннях?

A - Горизонтальній;

B - Сагітальній;

C - Фронтальній;

D - Вертикальній;

E - Фронтальній і сагітальній.

103. В якій площині реєструється різниця потенціалів під час запису ЕКГ у грудних відведеннях?

A - Фронтальній;

B - Сагітальній;

C - Вертикальній;

D - Горизонтальній;

E - Фронтальній і сагітальній.

104. Під час реєстрації ЕКГ у відведенні V₁, пацієнту було встановлено активний електрод у ІІ міжребер'ї зліва від грудини. А де, згідно правил повен бути розміщений електрод в даному випадку?

A - У ІІ міжребер'ї вправо від грудини;

B - У ІV міжребер'ї вправо від грудини;

C - У ІV міжребер'ї зліва від грудини;

D - У V міжребер'ї по лівій середньо ключичній лінії;

E - У V міжребер'ї по лівій передній аксілярній лінії.

105. Під час реєстрації ЕКГ у відведенні V₂, пацієнту було встановлено активний електрод у ІІІ міжребер'ї зліва від грудини. А де, згідно правил, повен бути розміщений електрод в даному випадку?

A - У ІІІ міжребер'ї вправо від грудини;

B - У ІV міжребер'ї вправо від грудини;

C - У ІV міжребер'ї зліва від грудини;

D - У V міжребер'ї по лівій середньо ключичній лінії;

E - У V міжребер'ї по лівій середній аксілярній лінії.

106. Під час реєстрації ЕКГ у відведенні V₄, пацієнту було встановлено активний електрод у ІV міжребер'ї по лівій парастернальній лінії. А де, згідно правил, повен бути розміщений електрод в даному випадку?

A - V міжребер'ї по лівій середній аксілярній лінії;

B - У ІV міжребер'ї зліва від грудини;

C - У ІV міжребер'ї вправо від грудини;

D - У V міжребер'ї по лівій передній аксілярній лінії;

E - У V міжребер'ї по лівій середньо ключичній лінії.

107. Під час реєстрації ЕКГ у відведенні V₅, пацієнту було встановлено активний електрод у місці кріплення V ребра до грудини зліва. А де, згідно правил, повен бути розміщений електрод в даному випадку?

A - У місці кріплення правого V ребра до грудини;

B - У ІV міжребер'ї вправо від грудини;

C - У ІV міжребер'ї зліва від грудини;

D - У V міжребер'ї по лівій середньо ключичній лінії;

E - У V міжребер'ї по лівій передній аксілярній лінії.

108. Під час реєстрації ЕКГ у відведенні V₆, пацієнту було встановлено активний електрод у місці кріплення ІV ребра до грудини зліва. А де, згідно правил повен бути розміщений електрод в даному випадку?

A - У V міжребер'ї по лівій середній аксілярній лінії;

B - У V міжребер'ї по лівій передній аксілярній лінії;

C - У ІV міжребер'ї зліва від грудини;

D - У V міжребер'ї по лівій середньо ключичній лінії;

E - У місці кріплення правого V ребра до грудини.

109. Під час реєстрації ЕКГ у відведенні V₃, пацієнту було встановлено активний електрод у місці кріплення ІV ребра до грудини зліва. А де, згідно правил, повен бути розміщений електрод в даному випадку?

A - У місці кріплення правого V ребра до грудини;

B - у місці кріплення ІV ребра до грудини зліва;

C - У ІV міжребер'ї зліва від грудини;

D - У V міжребер'ї по лівій середньо ключичній лінії;

E - У V міжребер'ї по лівій передній аксілярній лінії.

110. Перед тим, як провести реєстрацію ЕКГ, потрібно записати калібрувальний сигнал. Яка величина стандартного калібрувального сигналу використовується в електрокардіографах?

А - 0,1 mV;

В - 0,01 mV;

С - 1,0 mV;

D - 5 mV;

Е - 10 mV.

111. Якій фазі потенціалу дії відповідає на електрограмі кардіоміоцита висхідне коліно зубця R?

А - швидкої деполяризації;

В - ранньої реполяризаціії;

С - плато;

D - кінцевої реполяризації;

Е - спокою.

112. Якій фазі потенціалу дії відповідає на електрограмі кардіоміоцита низхідне коліно зубця R?

А - швидкої деполяризації;

В - ранньої реполяризаціії;

С - плато;

D - кінцевої реполяризації;

Е - спокою.

113. Якій фазі потенціалу дії відповідає на електрограмі кардіоміоцита зубець Т?

А - швидкої деполяризації;

В - ранньої реполяризаціії;

С - плато;

D - кінцевої реполяризації;

Е - спокою.

114. При реєстрації ЕКГ на праву руку накладають електрод з:

А - червоним маркуванням;

В - жовтим маркуванням;

С - зеленим маркуванням;

D - чорним маркуванням;

Е - білим маркуванням.

115. При реєстрації ЕКГ на ліву руку накладають електрод з:

А - червоним маркуванням;

В - жовтим маркуванням;

С - зеленим маркуванням;

D - чорним маркуванням;

Е - білим маркуванням.

116. При реєстрації ЕКГ на ліву ногу накладають електрод з:

А - червоним маркуванням;

В - жовтим маркуванням;

С - зеленим маркуванням;

D - чорним маркуванням;

Е - білим маркуванням.

117. При реєстрації ЕКГ на праву ногу накладають електрод з:

А - червоним маркуванням;

В - жовтим маркуванням;

С - зеленим маркуванням;

D - чорним маркуванням;

Е - білим маркуванням.

118. Скільки кардіоциклів рекомендується реєструвати в кожному відведенні ЕКГ?

А - не менше 2;

В -не менше 3;

С - не менше 4;

D - не більше 6;

Е - не менше 10.

119. Сегмент S-T відповідає:

А - часу деполяризації шлуночків;

В - часу від кінця деполяризації до початку реполяризації шлуночків;

С - часу реполяризації шлуночків;

D - часу від початку деполяризації до початку реполяризації шлуночків;

Е - часу від початку деполяризації до кінця реполяризації шлуночків.

120. Де розміщений активний електрод при реєстрації відведення аVR ЕКГ?

А – на правій руці;

В – на лівій руці;

С – на лівій нозі;

D – на правій нозі;

Е - на верхівці серця.

121. Де розміщений активний електрод при реєстрації відведення аVL ЕКГ?

А – на правій руці;

В – на лівій руці;

С – на лівій нозі;

D – на правій нозі;

Е - на верхівці серця.

122. Де розміщений активний електрод при реєстрації відведення аVF ЕКГ?

А – на правій руці;

В – на лівій руці;

С – на лівій нозі;

D – на правій нозі;

Е - на верхівці серця.

123. У хворого М., 60 років, з гострим інфарктом міокарда встановлено в І, ІІ стандартних и V₄-V₆ грудних відведеннях – глибокий і широкий зубець Q. Яка в нормі повинна бути амплітуда зубця Q?

А - До 5 % від амплітуди зубця R.

В - До 15 % від амплітуди зубця R.

С - До 25 % від амплітуди зубця R.

D. До 15 % від амплітуди зубця S.

Е - До 25 % від амплітуди зубця S.

124. У пацієнта В., 48 років, з бронхіальною астмою в ІІ стандартному відведенні встановлена тривалість зубця Р - 0,14 с. Яка в нормі повинна бути тривалість цього зубця?

А - До 0,15 с.

В - До 0,03 с.

С - До 0,1 с.

D - До 0,12 с.

Е - До 0,24 с.

125. У хворого К., 62 років, із порушенням коронарного кровотоку у І, ІІ стандартних, V₃-V₄ відведеннях встановлено негативний зубець Т. Однак в нормі він повинен бути негативним тільки в одному відведенні. Яке це відведення?

А - аVF.

В - aVR.

С - aVL.

D - ІІІ стандартне.

Е - V₁.

126. У пацієнта Л., 39 років, з артеріальною гіпертензією встановлено високий зубець R у І стандартному відведенні з амплітудою 27 мм. Яка в нормі повинна бути амплітуда цього зубця в стандартних відведеннях?

А - До 10 мм.

В - До 15 мм.

С - До 5 мм.

D - До 20 мм.

Е - До 25 мм.

127. У чоловіка 38 років встановлено найвищу амплітуду зубця R у відведенні V₆. В якому грудному відведенні його амплітуда в нормі має бути найвищою?

А - V₁.

В - V₂.

С - V₃.

D - V₄.

Е - V₅.

128. У хворого Н., 63 років, встановлено відхилення сигналу S-T відносно ізолінії на 2 мм вниз у відведеннях V₃-V₄. Яке в нормі повинно бути розміщення цього сегменту в грудних відведеннях?

А - До 0,5 мм вниз.

В - До 1 мм вниз.

С - До 2 мм вниз.

D - До 1 мм вверх.

Е - До 5 мм вниз.

129. Для встановлення напрямку електричної осі серця необхідно визначити алгебраїчну суму зубців в певних відведеннях ЕКГ. Які це зубці і в яких відведеннях визначаються їх суми?

А - QRST в ІІ і ІІІ стандартних.

В - QRS в ІІ і ІІІ стандартних.

С - РQRS в І і ІІІ стандартних.

D - QRS в І і ІІІ стандартних.

Е - QRST в І і ІІІ стандартних.

130. У пацієнта К., 48 років, в ІІ стандартному відведенні встановлено різницю тривалості інтервалів R-R 0,18 с. Якою повинна бути різниця тривалості R-R інтервалів, щоб серцевий ритм вважався правильним?

А - До 0,12 с.

В - До 0,2 с.

С - До 0,1 с.

D - До 0,01 с.

Е - До 0,06 с.

131. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює + 25º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

132. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює + 75º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

133. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює + 67º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

134. Під час аналізу ЕКГ пацієнта К., 49 років, встановлено порушення ритму з локалізацією водія ритму в лівому передсерді. Які признаки вказують на локалізацію ритму в сино-атріальному вузлі?

А - Наявність позитивного зубця R.

В - Наявність позитивного зубця Р перед кожним комплексом QRS.

С - Наявність позитивного зубця Т перед кожним комплексом QRS.

D - Наявність позитивних зубців РQRSТ.

Е - Жоден з перерахованих признаків не вказує.

135. Якою формулою потрібно скористатись для визначення частоти серцевих скорочень на ЕКГ?

А - ЧСС = R-R c : 60 с.

В - ЧСС = 60 с : R-R c.

С - ЧСС = 60 с · R-R c.

D - ЧСС = Р-R c : 60 с.

Е - ЧСС = 60 с : Р-R c.

136. При визначенні електричної осі серця візуальним методом встановлено проміжне положення. Яке із стверджень відповідає цьому?

А - R_II > R_I > R_III.

В - R_II > R_ІІI > R_I .

С - R_I > R_ІI > R_III.

D - R_ІII > R_ІI > R_I.

Е - R_II < R_I <R_III.

137. У пацієнта С., 50 років, на ЕКГ в ІІ стандартному відведенні тривалість комплексу QRS становить 0,11 с. Яка в нормі повинна бути тривалість цього комплексу в стандартних відведеннях?

А - До 0,03 с.

В - До 0,12 с.

С - 0,06-0,09 с.

D - Більше 0,1 с.

Е - Більше 0,03 с.

138. Відомо, що інтервал Q-T називають електричною систолою серця. Які процеси відображає цей інтервал?

А - Деполяризацію передсердь.

В - Деполяризацію шлуночків.

С - Деполяризацію і реполяризацію передсердь та шлуночків.

D - Деполяризацію і реполяризацію передсердь.

Е - Деполяризацію і реполяризацію шлуночків.

139. Під час проведення медичного огляду у спортсмена-важкоатлета 27 років на ЕКГ зареєстрований зубець U в ІІ стандартному відведенні. За яких умов він реєструється?

А - При тахікардії.

В - При брадикардії.

С - При гіпертрофії правого шлуночка.

D - При гіпертрофії передсердь.

Е - При гіпертрофії шлуночків.

140. На ЕКГ виявлено значне збільшення сегменту P-Q. Це означає, що сповільнено проведення збудження:

A - Атріо-вентрикулярним вузлом.

B - Передсердям.

C - Пучком Гіса.

D - Волокнами Пуркін'є.

E - Шлуночками.

141. У чоловіка 45 років встановлено найбільшу амплітуду зубця S у відведенні V₆. В якому грудному відведенні його амплітуда в нормі має бути найвищою?

А - V₁.

В - V₂.

С - V₃.

D - V₄.

Е - V₅.

142. У чоловіка 49 років встановлено рівну амплітуду зубців S і R у відведенні V₄. В якому грудному відведенні їх амплітуди в нормі має бути рівними?

А - V₁.

В - V₂.

С - V₃.

D - V₄.

Е - V₅.

143. У пацієнта К., 58 років, в ІІ стандартному відведенні встановлено різницю тривалості інтервалів R-R 0,18 с. Якою повинна бути різниця тривалості R-R інтервалів, щоб серцевий ритм вважався правильним?

А - До 0,15 с.

В - До 0,5 с.

С - До 0,1 с.

D - До 0,01 с.

Е - До 0,03 с.

144. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює + 15º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

145. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює + 85º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

146. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює + 47º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

147. Під час аналізу ЕКГ пацієнта К., 69 років, встановлено порушення ритму з локалізацією водія ритму в лівому передсерді. Які признаки вказують на локалізацію ритму в сино-атріальному вузлі?

А - Наявність позитивного зубця S.

В - Наявність позитивного зубця Р перед кожним комплексом QRS.

С - Наявність позитивного зубця Q перед кожним комплексом QRS.

D - Наявність позитивних зубців РQRSТ.

Е - Жоден з перерахованих признаків не вказує.

148. При визначенні електричної осі серця візуальним методом встановлено проміжне положення. Яке із стверджень відповідає цьому?

А - R_II > R_I > R_III.

В - R_II > R_ІІI < R_I .

С - R_I > R_ІI > R_III.

D - R_ІII > R_ІI < R_I.

Е - R_II < R_I <R_III.

149. У пацієнта С., 50 років, на ЕКГ в ІІ стандартному відведенні тривалість комплексу QRS становить 0,11 с. Яка в нормі повинна бути тривалість цього комплексу в стандартних відведеннях?

А - До 0,03 с.

В - До 0,15 с.

С - 0,06-0,09 с.

D - Більше 0,2 с.

Е - Більше 0,01 с.

150. Відомо, що інтервал Q-T називають електричною систолою серця. Які процеси відображає цей інтервал?

А - Деполяризацію передсердь.

В - Реполяризацію шлуночків.

С - Реполяризацію передсердь та шлуночків.

D - Деполяризацію і реполяризацію передсердь.

Е - Деполяризацію і реполяризацію шлуночків.

151. Під час проведення медичного огляду у спортсмена-важкоатлета 27 років на ЕКГ зареєстрований зубець U в ІІ стандартному відведенні. За яких умов він реєструється?

А - При тахікардії.

В - При брадикардії.

С - При фізичному навантаженні.

D - При емоційному навантаженні.

Е - При гіпертрофії шлуночків.

152. На ЕКГ виявлено значне збільшення сегменту P-Q. Це означає, що сповільнено проведення збудження:

A - Атріо-вентрикулярним вузлом.

B - Передсердям.

C - Пучком Кента.

D - Волокнами Пуркін'є.

E - Кардіоміоцитами.

153. У чоловіка 40 років встановлено найбільшу амплітуду зубця S у відведенні V₆. В якому грудному відведенні його амплітуда в нормі має бути найвищою?

А - V₁.

В - V₂.

С - V₃.

D - V₄.

Е – V₆.

154. У чоловіка 39 років встановлено рівну амплітуду зубців S і R у відведенні V₄. В якому грудному відведенні їх амплітуди в нормі має бути рівними?

А - V₁.

В – В нормі не буває.

С - V₃.

D – V₆.

Е - V₅.

155. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює - 5º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

156. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює + 100º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

157. Які ознаки на ЕКГ вказують на зниження вольтажу електрокардіограми?

А - Амплітуда зубця R в стандартних відведеннях менше 5 мм;

В - Амплітуда зубця S в стандартних відведеннях менше 15 мм;

С - Амплітуда зубця R в стандартних відведеннях менше 20 мм;

D - Амплітуда зубця R в підсилених відведеннях менше 5 мм;

Е - Амплітуда зубця R в грудних відведеннях менше 5 мм.

158. Які ознаки на ЕКГ вказують на збереження вольтажу електрокардіограми?

А - Амплітуда зубця R в одному стандартному відведенні більше 5 мм, або ж сума амплітуд зубців R у трьох стандартних відведеннях перевищує 15 мм;

В - Амплітуда зубця S в одному стандартному відведенні менше 5 мм, або ж сума амплітуд зубців S у трьох стандартних відведеннях перевищує 15 мм;

С - Амплітуда зубця S в одному стандартному відведенні менше 20 мм, або ж сума амплітуд зубців S у трьох стандартних відведеннях перевищує 25 мм;

D - Амплітуда зубця R в одному стандартному відведенні більше 15 мм, або ж сума амплітуд зубців R у трьох стандартних відведеннях перевищує 25 мм;

Е - Амплітуда зубця R в одному підсиленому відведенні більше 20 мм, або ж сума амплітуд зубців R у трьох підсилених відведеннях перевищує 15 мм.

159. Яка в нормі повинна бути амплітуда зубця Р в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,3 - 2,5 мм.

В - 0,5 - 3,5 мм.

С - 1,5 - 5 мм

D - 0,03 - 0,25 мм

Е - 2 - 17 мм

160. Яка в нормі повинна бути амплітуда зубця Т в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 1,0 - 6,5 мм.

В - 2,5 - 3,5 мм.

С - 3,5 - 5 мм

D - 4,2 - 8,5 мм

Е - 0 - 5,0 мм

161. Яка в нормі повинна бути амплітуда зубця S в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0 - 5,0 мм.

В - 0,5 - 3,5 мм.

С - 3,5 - 7,5 мм

D - 2,0 - 4,0 мм

Е - ,0 - 6,5 мм.

162. Яка в нормі повинна бути тривалість інтервалу Q-Т в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,35 - 0,45 с.

В - 0,5 - 0,65 с.

С - 0,25 - 0,35 мм

D - 0,025 - 0,05 мм

Е - 0,1 - ,0,25 мм

163. Яка в нормі повинна бути тривалість зубця Q в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,03 с.

В - 0,3 с.

С - 0,1 c.

D - 0, 11 c.

Е - 0,025c.

164. Яка в нормі повинна бути тривалість зубця R в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,03 с.

В - 0,3 с.

С - 0,1 c.

D - 0, 17 c.

Е - 0,25c.

165. В якому відведенні в нормі завжди реєструється негативний зубець Р?

А - аVF.

В - aVR.

С - aVL.

D - ІІІ стандартне.

Е - V₁.

166. За якою формулою визначають належну тривалість інтервалу Q-T?

А - Базета.

В - Герінга.

С - Павлова.

D - Бейнбріджа.

Е - Гольца.

167. Яка в нормі повинна бути амплітуда зубця Р в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,3 - 2,5 мм.

В - 0,05 - 0,5 мм.

С - 2,5 - 5 мм

D - 0,03 - 0,25 мм

Е - 0 – 5 мм

168. Яка в нормі повинна бути амплітуда зубця Т в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 1,0 - 6,5 мм.

В - 7,5 - 9,5 мм.

С - 1,5 - 5 мм

D - 4,2 - 8,5 мм

Е – 0,1 - 7,0 мм

169. Яка в нормі повинна бути амплітуда зубця S в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0 - 5,0 мм.

В - 0,25 - 1,5 мм.

С - 2,5 - 7,5 мм

D - 2,0 - 17,0 мм

Е - ,0 - 6,5 мм.

170. Яка в нормі повинна бути тривалість інтервалу Q-Т в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,35 - 0,45 с.

В - 0,15 - 0,25 с.

С - 0,25 - 0,35 мм

D - 0,025 - 0,05 мм

Е - 0,1 - 0,15 мм

171. Яка в нормі повинна бути тривалість зубця Q в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,03 с.

В - 0,13 с.

С - 0,2 c.

D - 0, 11 c.

Е - 0, 5c.

172. Яка в нормі повинна бути тривалість зубця R в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,03 с.

В - 0,003 с.

С - 0,15 c.

D - 0, 5 c.

Е - 0,75 c.

173. В якому відведенні в нормі завжди реєструється негативний зубець Р?

А - аVF.

В - aVR.

С - aVL.

D - ІІІ стандартне.

Е - V₁.

174. Від чого залежить тривалість інтервалу Q-T?

А - Від частоти серцевих скорочень.

В - Від положення електричної осі серця.

С - Від відведення ЕКГ.

D - Від віку.

Е - Від маси тіла.

175. Під час проведення ехокардіографічного обстеження чоловіка 30 років, ударний об'єм становив 75 мл. А яка в нормі повинна бути ця величина у чоловіків?

А. - 60-80 мл.

В. - 60-90 мл.

С. - 70-90 мл.

D. - 80-120 мл.

Е. - 50-70 мл.

176. Які об'єми в нормі повинні знаходитись в шлуночках в кінці систоли?

А. - Ударний і залишковий.

В. - Ударний і резервний.

С. - Кінцево-діастолічний і резервний.

D. - Резервний і залишковий.

Е. - Кінцево-діастолічний і залишковий.

177. Під час обстеження у пацієнта Д. 68 років, кінцево-систолічна ємкість становила 65 мл. Яка в нормі повинна бути величина цього показника?

А. - 48-64 мл.

В. - 38-50 %.

С. - 38-50 мл.

D. - 70-90 мл.

Е. - 60-90 мл.

178. У пацієнта Д. 32 років, із стенозом лівого атріовентрикулярного отвору встановлена гіпертензія в малому колі кровообігу і з величиною тиску в систолу в легеневій артерії 30 мм рт.ст. Яка в нормі повинна бути ця величина?

А. - 5-10 мм рт.ст.

В. - 10-15 мм рт.ст.

С. - 15-20 мм рт.ст.

D. - 20-25 мм рт.ст.

Е. - 25-30 мм рт.ст.

179. Відомо, що величина тиску в лівому шлуночку в систолу дорівнює біля 110 мм рт.ст. Який тиск в лівому шлуночку повинен бути в діастолу?

А. - 5 мм рт.ст.

В. - 0 мм рт.ст.

С. - 10 мм рт.ст.

D. - 15 мм рт.ст.

Е. - 3-8 мм рт.ст.

180. Відомо, що величина тиску в правому шлуночку в систолу дорівнює біля 20 мм рт.ст. Який тиск в правому шлуночку повинен бути в діастолу?

А. - 15 мм рт.ст.

В. - 0 мм рт.ст.

С. - 10 мм рт.ст.

D. - 20 мм рт.ст.

Е. - 3-8 мм рт.ст.

181. Відомо, що величина тиску в лівому передсерді в діастолу дорівнює біля 0 мм рт.ст. Який тиск в лівому передсерді повинен бути в систолу?

А. - 5 мм рт.ст.

В. - 0 мм рт.ст.

С. - 10 мм рт.ст.

D. - 15 мм рт.ст.

Е. - 3-8 мм рт.ст.

182. Відомо, що величина тиску в правому передсерді в систолу дорівнює біля 5 мм рт.ст. Який тиск в правому передсерді повинен бути в діастолу?

А. - 5 мм рт.ст.

В. - 0 мм рт.ст.

С. - 10 мм рт.ст.

D. - 15 мм рт.ст.

Е. - 3-8 мм рт.ст.

183. Під час проведення ехокардіографічного обстеження чоловіка 56 років, встановлено зниження фракції викиду лівого шлуночка. Яка має повинна бути величина цього показника в нормі?

А. - 60-90 мл.

В. - 60-90 %.

С. - 54-70 %.

D. - 54-64 %.

Е. - 38-50 мл.

184. Під час підготовки пацієнта до операції на серці проведено вимірювання тиску в камерах серця. В одній з них тиск становив 120 мм рт. ст. (16,0 кПа). Назвіть цю камеру серця.

A - Ліве передсердя.

B - Правий шлуночок.

C - Праве передсердя.

D - Лівий шлуночок.

E - Венозний синус.

185. При обстеженні пацієнта виникла необхідність визначення величини серцевого викиду. Який метод може бути використаний?

A - Сфігмографія.

B - Рентгенографія.

C - ЕКГ.

D - ФКГ.

E - Ехокардіографія.

186. У здорового студента проведена полікардіографія. Провели паралельне співставлення фонокардіограми (ФКГ) і сфігмограми (СФГ) сонної артерії. З яким тоном серця на ФКГ співпадає інцизура на СФГ?

A - Третім.

B - Другим.

C - Першим.

D - Четвертим.

E - Жодним.

187. - Переходом крові з шлуночків у великі судини.

B - Наповненням шлуночків кров’ю.

C - Наповненням передсердь кров’ю.

D - Зворотнім рухом крові і закриттям півмісяцевих клапанів аорти і легеневого стовбура.

E - Усіма названими факторами.

188. Перший тон, утворений правим шлуночком, прослуховується:

A - У другому міжребер’ї зліва від грудини.

B - На грудині, де прикріплюється мечеподібний відросток.

C - Над півмісяцевими клапанами.

D - Над атріовентрикулярними клапанами.

E - У проекції верхівки серця.

189. Четвертий тон на фонокардіограмі зумовлений:

A - Наповненням передсердь.

B - Скороченням шлуночків.

C - Вигнанням крові до легеневого стовбура.

D - Вигнанням крові до аорти.

E - Скороченням передсердь і наповненням шлуночків кров’ю.

190. Під час заняття студенти проводили ортостатичну пробу. При цьому були зміни гемодинаміки. Які компенсаторні механізми забезпечують підтримування гемодинаміки при цій пробі?

A - Збільшення артеріального тиску.

B - Зниження артеріального тиску.

C - Збільшення ЧСС.

D - Зменшення ЧСС.

E - Збільшення сили серцевих скорочень.

191. Дівчина 16 років, при швидкому переході з горизонтального положення у вертикальне знепритомніла. Що з нижче наведеного спричинило виникнення непритомності:

A - Збільшення венозного повернення крові до серця.

B - Зниження венозного повернення крові до серця.

C - Збільшення ЧСС.

D - Зменшення ЧСС.

E - Збільшення артеріального тиску.

192. Для виявлення та оцінки серцевих шумів пацієнту було запропоновано провести обстеження. Який метод є найоптимальнішим для цього?

A - Сфігмографія.

B - Ехокардіографія.

C - Фонокардіографія.

D - Реокардіографія.

E - Електрокардіографія.

193. Для нівелювання впливу антропометричних даних використовують індексні показники. За якою формулою визначають серцевий індекс?

A - СІ = УО : ЧСС.

B - СІ = (УО : ХОК) · 100 %.

C - СІ = (ХОК : площу поверхні тіла) · 100 %.

D - (ХОК ·площу поверхні тіла) :100 %.

E - (УО : площу поверхні тіла) :100 %.

194. Що характеризує протосфігмічний інтервал?

A - Відкриття півмісяцевих клапанів.

B - Закриття півмісяцевих клапанів.

C - Відкриття атріовентрикулярних клапанів.

D - Закриття мітрального клапану.

E - Закриття атріовентрикулярних клапанів.

195. Лівий атріовентрикулярний клапан має:

А. - Дві стулки;

В. - Три стулки;

С. - Чотири стулки;

D. - Одну стулку;

Е. - П’ять стулок.

196. Правий атріовентрикулярний клапан має:

А. – Три стулки;

В. – Дві стулки;

С. – Чотири стулки;

D. – П’ять стулок;

Е. – Одну стулку.

197. Функцію тимчасового депо крові виконують:

А. – Передсердя;

В. – Шлуночок;

С. – Праве передсердя;

D. – Ліве передсердя;

Е. – Порожнисті вени.

198. Відкриття аортального клапану відбувається:

А. – Пасивно током крові;

В. – Активно;

С. – За рахунок скорочення міокарда правого шлуночка;

D. – За рахунок скорочення міокарда лівого шлуночка;

Е. – За рахунок скорочення хорального апарату.

199. Відкриття півмісячних стулок клапану в легеневій артерії відбувається:

А. – Пасивно током крові;

В. – Активно;

С. – За рахунок скорочення міокарда правого шлуночка;

D – За рахунок скорочення міокарда лівого шлуночка;

Е. – За рахунок скорочення хорального апарату.

200. У судинах кров рухається завдяки:

А. – Градієнту тиску в напрямі від високого до нижчого;

В. – Градієнту тиску в напрямі від низького до вищого;

С. – Пасивному тиску крові;

D. – Скорочення міокарда передсердь;

Е. – Присутності клапанів.

201. Серцевим циклом називається:

А. - Зміна станів скорочення(систоли) і розслаблення(діастоли), яка циклічно повторюється;

В. - Інтервалів P-Q;

С. - Циклічне повторення систоли;

D. - Циклічне повторення діастоли;

Е. - Інтервал Q-T.

202. Систола передсердь має тривалість:

А. - Близько 0,1с;

В. - Близько 0,01с;

С. - Близько 1с;

D. - Близько 10с;

Е. - Близько 1 хв.

203. Діастола передсердь має тривалість:

А. – Близько 0,7с;

В. – Близько 0,07с;

С. – Близько 7с;

D. – Близько 70с;

Е. – Близько 0,007с.

204. При скороченні міокарда передсердь тиск у них підвищується:

А. – До 3-8 мм рт. ст.;

В. – До 0 мм рт. ст.;

С. – До 13-18 мм рт. ст.;

D. – До 10 мм рт. ст.;

Е. – До 100 мм рт. ст.

205. З яких періодів складається систола шлуночків?

А. – Напруження і вигнання;

В. – Напруження і асинхронного скорочення;

С. – Вигнання і асинхронного скорочення;

D. – Напруження і ізометричного скорочення;

Е. – Вигнання і ізометричного скорочення.

206. У нормі тривалість систоли шлуночків складає близько:

А. – 0,33с;

В. – 0,03с;

С. – 0,003с;

Д. – 3,33с;

Е. – 3,30с.

207. Діастолічний тиск в легеневій артерії становить:

А. – 10-15 мм рт. ст.;

В. – 0-5 мм рт. ст.;

С. – 0-10 мм рт. ст.;

D. – 15-20 мм рт. ст.;

Е. – 20-25 мм рт. ст.

208. З яких фаз складається напруження серцевого циклу?

А. – Асинхронного та ізометричного скорочення;

В. – Асинхронного скорочення і вигнання;

С. – Асинхронного скорочення та діастоли;

D. – Ізометричного скорочення та вигнання;

Е. – Ізометричного скорочення та діастоли.

209. Атріовентрикулярні клапани закриваються піл час:

А. – Фази ізометричного скорочення;

В. – Фази асинхронного скорочення;

С. – Систоли передсердь;

D. – Діастоли шлуночків;

Е. – Систоли лівого передсердя.

210. Під час якої фази серцевого циклу всі клапани серця є закритими?:

А. – Ізометричного скорочення;

В. – Асинхронного скорочення;

С. – Швидкого вигнання;

D – Повільного вигнання;

Е. – Діастоли.

211. Період вигнання крові складається з фаз:

А. – Швидкого і повільного вигнання;

В. – Швидкого вигнання та асинхронного скорочення;

С. – Швидкого вигнання та ізометричного скорочення;

D. – Повільного вигнання та асинхронного скорочення;

Е. – Повільного вигнання та ізометричного скорочення.

212. Діастолічний тиск в аорті складає :

А. – 70-80 мм.рт.ст.

В. – 0-1 мм.рт.ст.

С. – 20-30 мм.рт.ст.

D. – 30-50 мм.рт.ст.

Е. – 90-120 мм.рт.ст.

213. Під час фази швидкого вигнання крові тиск у лівому шлуночку досягає величини :

А. - 120-130 мм.рт.ст.

В. - 20-25 мм.рт.ст.

С. - 30-50 мм.рт.ст.

D. - 70-90 мм.рт.ст.

Е. - 150-200 мм.рт.ст.

214. Під час фази швидкого вигнання крові тиск у правому шлуночку досягає величини :

А. - 20-25 мм.рт.ст.

В. - 0-20 мм.рт.ст.

С. - 50-70 мм.рт.ст.

D. - 70-90 мм.рт.ст.

Е. - 90-110 мм.рт.ст.

215. Чи залишиться кров у порожнині лівого шлуночка в кінці його систоли?

А. – Так, близько 60-70 мл;

В. – Так, близько 10-20 мл;

С. – Так, близько 20-30 мл;

D. – Так, близько 140 мл;

Е.- Ні.

216. Період, під час якого кров, яка міститься в судинах, зворотнім током закриває півмісячні клапани має назву:

А. – Протодіастолічний;

В. – Напруження;

С. – Скорочення;

D. – Швидкого вигнання;

Е. – Повільного вигнання.

217. Чи одночасно відкриваються клапани в стовбурі легеневої артерії та в аорті?

А. – Ні. У легеневій артерії швидше за рахунок меншого діастолічного тиску у її стовбурі;

В. – Ні. В аорті швидше за рахунок меншого діастолічного тиску у її стовбурі;

С. – Ні. В легеневій артерії швидше за рахунок вищого діастолічного тиску у її стовбурі;

D. – Ні. В аорті швидше за рахунок вищого діастолічного тиску у її стовбурі;

Е. – Так.

218. Тривалість діастоли складає близько:

А. – 0,47с;

В. – 0,007с;

С. – 0,17с;

D – 0,27с;

Е. – 1,17.

219. Які фази виділяють у періоді наповнення шлуночків кров’ю?

А. – Фазу швидкого(при діастолі передсердь) та повільного(при систолі передсердь) наповнення;

В. – Фазу швидкого(при систолі передсердь) та повільного наповнення;

С. – Фазу швидкого та повільного(при діастолі передсердь) наповнення;

D. – Фазу швидкого(при систолі передсердь) та повільного(при діастолі передсердь) наповнення;

Е. – Фазу повільного наповнення та ізометричного скорочення.

220. При інтенсифікації роботи серця скорочується тривалість діастоли:

А. – Діастоли;

В. – Систоли;

С. – Фази асинхронного скорочення;

D. – Фази ізометричного скорочення;

Е. – Періоду вигнання.

221. Кількість крові, що викидається при кожному скороченні називається:

А. – Систолічним(ударним) об’ємом;

В. – Кінцево-систолічним об’ємом;

С. – Кінцево-діастолічним об’ємом;

D. – Хвилинним об’ємом кровоточу;

Е. – Резервним об’ємом.

222. В стані спокою у дорослого чоловіка ударний об’єм дорівнює:

А. – 65-70 мл;

В. – 20-30 мл;

С. – 30-40 мл; 304

D. – 40-45 мл;

Е. – 15-20 мл.

223. В стані спокою у дорослої жінки ударний об’єм дорівнює:

А. – 50-60 мл;

В. – 10-20 мл;

С. – 20-30 мл;

D. – 30-40 мл;

Е. – 40-50 мл.

224. Величина ударного об’єму залежить від:

А. – Віку, статі, маси тіла, функціонального стану організму;

В. – Віку та зросту людини;

С. – Об’єму спожитої рідини;

D. – Об’єму спожитої їжі;

Е. – Кліматичної зони проживання.

225. За якою формулою визначають об’єм кровоточу(ХОК)?

А. – ХОК=УО*ЧСС;

В. – ХОК=КСО*ЧСС;

С. – ХОК=КДО*ЧСС;

D. – ХОК=ФВ*ЧСС;

Е. – ХОК=(КСО-КДО)*ЧСС.

226. Якій величині у нормі дорівнює кнцево-діастолічний об’єм лівого шлуночка?

А. - 130-140 мл;

В. - 150-160 мл;

С. - 160-170 мл;

D. - 170-180 мл;

Е. - 180-190 мл.

227. Величину серцевого викиду дозволяє встановити:

А. – Метод Фіка;

В. – Електрокардіографія;

С. – Спірографія;

D. – Електроенцефалографія;

Е. – Фонокардіографія.

228. За допомогою якого з перелічених нижче методів можна визначити величину серцевого викиду?

А. – Методу розведення;

В. – Електрокардіографії;

С. – Спірографія;

D. – Електроенцефалографія;

Е. – Фонокардіографія.

229. Час інтервалу Q-I тон за даними фонокардіографії складає в нормі:

А. – 0,04-0,06с;

В. – 0,06-0,08с;

С. – 0,08-0,1с;

D. – 0,1-0,12с;

Е. – 0,02-0,04с.

230. Час інтервалу І-П тон за даними фонокардіографії складає в нормі:

А. – 0,02-0,04с;

В. – 0,04-0,06с;

С. – 0,06-0,08с;

D. – 0,08-,010с;

Е. – 0,010-0,12с.

231. Амплітуда І тону на верхівці серця у нормі:

А. - В 1,5-2 рази перевищує амплітуду П тону;

В. - В 1,5-2 рази є меншою за амплітуду П тону;

С. - Є такою ж, як і амплітуда П тону;

D. - Незначно перевищує амплітуду П тону;

Е. - Незначно менша за амплітуду П тону.

232. Який із тонів серця збігається за часом із початком систоли шлуночків?

А. – І тон;

В. – П тон;

С. – Ш тон;

D. – ІУ тон;

Е. – 0 тон.

233. Які компоненти беруть участь у формуванні І тону?

А. – Клапанний, м’язовий, судинний;

В. – Клапанний, судинний;

С. – Клапанний, м’язовий;

D. – М’язовий, судинний;

Е. –Клапанний, сухожильний;

234. Який компонент є основним у формуванні І тону?

А. – Клапанний;

В. – М’язовий;

С. – Сухожильний;

D. – Судинний;

Е. – Усі компоненти в рівній мірі визначають І тон.

235. Який тон виникає внаслідок вібрації стінок шлуночків у фазу швидкого заповнення їх кров’ю?

А. – Ш тон;

В. – І тон;

С. – П тон;

D. – ІУ тон;

Е. – 0 тон.

236. Який із тонів серця виникає при систолі передсердь та повернення частини кров’і в їх порожнини при відкритих атріовентрикулярних клапанах?

А - .ІУ тон;

В. - Ш тон;

С. - П тон;

D. - І тон;

Е. - 0 тон.

237. Який із перелічених методів дозволяє зафіксувати звукові явища, що супроводжують серцеву діяльність?

А. – Фонокардіографія;

В. – Електрокардіографія;

С. – Спірографія;

D. – Електроенцефалографія;

Е. – Реографія.

238. Який із перелічених нижче методів дозволяє в реальному масштабі часу отримати інформацію про морфологічні особливості будови серця?

А. – Ехокардіоскопія;

В. – Реографія;

С. – Рентгенографія органів грудної порожнини в прямій проекції;

D. – Фонокардіографія;

Е. – Електрокардіографія.

239. Який із видів ехокардіоскопії є розгортанням в часі одного променя?

А. – Одномірна ехокардіоскопія;

В. – Двохмірна ехокардіоскопія;

С. – Трьохмірна ехокардіоскопія;

D. – Контрастна ехокардіоскопія;

Е. – Допплерографія.

240. Який із видів ехокардіоскопічного обстеження дозволяє оцінити швидкість руху крові через AV-отвори?

А. – Допплерографія;

В. – Одномірна ехокардіоскопія;

С. – Двохмірна ехокардіоскопія;

D. – Трьохмірна ехокардіоскопія;

Е. – Контрастна ехокардіоскопія.

241. Який із перелічених нижче методів дозволяє обчислити масу лівого шлуночка?

А. - Електрокардіографія;

В. - Електрокардіографія;

С. - Фонокардіографія;

D - Реографія;

Е. - Динамометрія.

242. За якою формулою проводять обчислення фракції виходу ФВ лівого шлуночка?

А. - УО:КДО*100 %;

В. - УО*КДО*100 %;

С. - (УО+КСО)*100 %;

D. - (УО+КДО)*100 %;

Е. - КДО:УО*100 %.

243. Вкажіть нижню межу норми ФВ у здорової людини середнього віку.

А.-54 %;

В. -44 %;

С. -34 %;

D. -64 %;

Е. -74 %.

244. Який із перелічених методів є найбільшим інформативним для діагностики відкритого артеріального протоку?

А. – Допплерографія;

В. – Одномірна ехокардіоскопія;

С. – Двохмірна ехокардіоскопія;

D. – Електрокардіографія;

Е. – Реографія.

245. Який із перелічених методів є найбільш інформативний для діагностики дефектів перетинок серця?

А. – Кольорова допплерографія;

В. – Реографія;

С. – Електрокардіографія;

D. – Полярографія;

Е. – Спірографія.

246. У юнака віком 20 років фракція викиду (ФВ) лівого шлуночка за даними ехокардіоскопії складала 58 %. Чи відповідає це фізіологічній нормі?

А. – Так;

В. – Ні. У нормі ФВ≥60 %;

С. – Ні. У нормі ФВ≥64 %;

D. – Ні. У нормі ФВ≥70 %;

D. – Ні. У нормі ФВ≥74 %.

247. У обстеженого хворого віком 58 років встановлено, що ФВ складала 44 %. Чи відповідає це нормі? Назвіть межі допустимих величин.

А. - Ні. 54-64 %;

В. - Так. 40-44 %;

С. - Ні 64-74 %;

D. - Так. 44-50;

Е. - Ні. 48-50 %.

248. З метою більш точної оцінки розмірів камер серця їх доцільно спів ставляти з:

А. - Площею поверхні тіла;

В. - Зростом;

С. - Масою тіла;

D. - З даними спірографії;

Е. - Розміром одягу обстежуваного.

249. Співвідношення ударного об’єму крові до площі поверхні тіла має назву:

А. - Ударний індекс;

В. - Кінцево-систолічний індекс;

С. - Кінцево-діастолічний індекс;

D. - Об’ємний індекс;

Е. - Фракційний індекс.

250. Фракція викиду лівого шлуночка характеризує:

А. - Скоротливу здатність міокарда;

В. - Діастолічну функцію міокарда;

С. - Розміри лівого шлуночка;

D. - Швидкість руху крові;

Е. - Масу міокарда лівого шлуночка.

251. Який із перелічених нижче методів обстеження дає можливість одночасно оцінити будову та функцію обох атріовентрикулярних клапанів?

А. – Двохмірна ехокардіоскопія;

В. – Одномірна ехокардіоскопія;

С. – Фонокардіографія;

D. – Реографія;

Е. – Термографія.

252. Які із перелічених нижче показників необхідні для розрахунку ФВ лівого шлуночка?

А. – Кінцево-систолічний та кінцево-діастолічний його об’єми;

В. – УО та кінцево-систолічний об’єм;

С. – Товщина міокарда та кінцево-діастолічний об’єм;

D. – Товщина міокарда та кінцево-систолічний об’єм;

Е. – УО та товщина міокарда лівого шлуночка.

253. Який з перелічених показників непотрібно визначати для розрахунку ФВ лівого шлуночка?

А. – Товщину міокарда;

В. – УО;

С. – КСО;

D. – КДО;

Е. – Різницю КДО і КСО.

254. На якій відстані від тіла обстежуваного необхідно розміщувати ультразвуковий датчик при проведенні ехокордіоскопії?

А. - Датчик повинен щільно прилягати до поверхні шкіри, для відсутності контакту з повітрям використовують спеціальний гель;

В. - 1 см;

С. - 2 см;

D. - 3 см;

Е. - 5 см.

255. Для виявлення дефекту міжшлуночкової перегородки дитині 2 років рекомендовано провести ехокардіографію. Який метод слід використати в цьому випадку?

A - Одномірну.

B - Двомірну ехокардіографію в площині 4 камер.

C - Контрастну.

D - Двомірну ехокардіографію в площині довгої осі.

E - Доплерівську.

256. Який із методів ехокардіографії слід використати для визначення швидкості руху крові в аорті?

A - Одномірну.

B - Двомірну ехокардіографію в площині 4 камер.

C - Контрастну.

D - Двомірну ехокардіографію в площині довгої осі.

E - Доплерівську.

257. На практичному занятті студенти проводили аналіз ехокардіограми в М-режимі. Визначали кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка. На рівні яких зубців ЕКГ потрібно вимірювати цей розмір?

A - На початку зубця Р.

B - В кінці зубця Р.

C - На початку зубця R.

D - На початку зубця T.

E - В кінці зубця Т.

258. На практичному занятті студенти проводили аналіз ехокардіограми в М-режимі. Визначали кінцево-систолічний розмір лівого шлуночка. На рівні яких зубців ЕКГ потрібно вимірювати цей розмір?

A - На початку зубця Р.

B - В кінці зубця Р.

C - На початку зубця R.

D - На початку зубця T.

E - В кінці зубця Т.

259. При проведенні ехокардіографії пацієнту К., 45 років, встановлено, що кінцево-діастолічний об'єм становив 120 мл. А яким в нормі повинен бути цей показник для дорослих?

A - 120-140 мл.

B - 90-120 мл.

C - 60-130 мл.

D - 108-140 мл.

E - 108-125 мл.

260. Якою формулою слід скористатися для визначення фракції викиду (ФВ) лівого шлуночка?

A - ФВ = УО · КДО.

B - ФВ = (УО : КДО) · 100 %.

C - ФВ = (КДО : УО ) · 100 %.

D - ФВ = (УО · КДО ) : 100 %.

E - ФВ = (УО : КСО) : 100 %.

261 . Для нівелювання антропометричних відмінностей визначають індексні показники, які характеризують роботу серця. Якою формулою слід скористатися для визначення кінцево-діастолічного індексу (КДІ)?

A - КДІ = КДО : УО.

B - КДІ = (КДО : УО) · 100 %.

C - КДІ = КДО : площу поверхні тіла.

D - КДІ = (КДО · площу поверхні тіла) :100 %.

E - КДІ = (КДО : площу поверхні тіла) ·100 %.

262. Для нівелювання антропометричних відмінностей визначають індексні показники, які характеризують роботу серця. Якою формулою слід скористатися для визначення кінцево-систолічного індексу (КСІ)?

A - КСІ = КСО : УО.

B - КСІ = (КСО : УО) · 100 %.

C - КСІ = КСО : площу поверхні тіла.

D - КСІ = (КСО · площу поверхні тіла) :100 %.

E - КДІ = (КСО : площу поверхні тіла) :100 %.

263. Пацієнту В., 59 років при проведенні ехокардіографії визначили хвилинний об'єм кровотоку і його величина виявилася нижча норми. Яким в нормі повинен бути цей показник для дорослих?

A - 3,7-4,7 л/хв.

B - 4-5 л/хв.

C - 4-6,5 л/хв.

D - 5-7 л/хв.

E - 6-8 л/хв.

264. У пацієнта К., 18 років запідозрили порушення функції тристулкового клапана. Який із методів ехокардіографії є найоптимальнішим для цього?

A - Одномірна.

B - Двомірна ехокардіографія в площині 4 камер.

C - Контрастна.

D - Доплерівська.

265. У пацієнта З., 45 років провели одномірну ехокардіографію. Який із нижче вказаних показників не можна визначити за допомогою цього методу?

A - Товщину міжшлуночкової перегородки.

B - Товщину задньої стінки лівого шлуночка.

C - Швидкість руху крові в аорті.

D - Фракцію викиду.

Е - Ударний об'єм.

266. При обстеженні людини встановлено, що хвилинний об'єм крові дорівнює 3500 мл, систолічний об'єм – 50 мл. Якою є у людини частота серцевих скорочень?

A - 70 скорочень за хвилину.

B - 60 скорочень за хвилину.

C - 50 скорочень за хвилину.

D - 80 скорочень за хвилину.

E - 90 скорочень за хвилину.

267. У здорової людини після значної м'язової роботи відзначається збільшення ХОК до 25 – 30 л/хв. Які з наведених механізмів забезпечують зазначений ефект ?

A - Збільшення частоти серцевих скорочень і збільшення УО.

B - Зменшення частоти серцевих скорочень і збільшення УО.

C - Збільшення частоти серцевих скорочень.

D - Збільшення силити серцевих скорочень.

E - Зменшення венозного притоку кровім до серця.

268. Дайте визначення ехокардіографії.

A - Метод дослідження структури серця на основі ультразвукових сигналів.

B - Метод дослідження механічної діяльності і структури серця на основі ультразвукових сигналів.

C - Метод дослідження скоротливої діяльності і структури порожнин серця на основі реєстрації ультразвукових сигналів.

D - Метод реєстрації ультразвукових сигналів відбитих від стінок серця і судин.

E - Метод дослідження структури і механічної діяльності серця на основі реєстрації відбитих ультразвукових сигналів.

269. Назвіть 4 види ехокардіографії, які використовують в кардіології.

A - Одномірна, полярна, двомірна, контрастна.

B - Одномірна, двомірна, генераторна, доплерівська.

C - Одномірна, сегментарна, контрастна, доплерівська.

D - Одномірна, двомірна, системна, контрастна.

E - Одномірна, двомірна, контрастна, доплерівська.

270. При проведенні ехокардіографії в М - режимі було видно рух стінок аорти, розходження стулок аорти в систолу, змикання їх у діастолу та порожнину лівого передсердя. Яка це позиція ехокардіограми?

A - Перша.

B - Друга.

C - Третя.

D - Четверта.

Е - Жодна із перерахованих.

271. При проведенні ехокардіографії в М - режимі було видно, що промінь проходив через передню стінку серця, хорди мітрального клапану, міжшлуночкову перегородку, задню стінку лівого шлуночка. Яка це позиція ехокардіограми?

A - Перша.

B - Друга.

C - Третя.

D - Четверта.

Е - Жодна із перерахованих.

272. При проведенні ехокардіографії в М - режимі було видно, що промінь проходив через передню стінку серця, порожнину правого шлуночка, міжшлуночкову перегородку, порожнину лівого шлуночка, хорди мітрального клапана, задню стінку лівого шлуночка. Яка це позиція ехокардіограми?

A - Перша.

B - Друга.

C - Третя.

D - Четверта.

Е - Жодна із перерахованих.

273. На практичному занятті студенти проводили аналіз ехокардіограми в М-режимі. На основі виміряного кінцево-діастолічного розміру, визначали кінцево-діастолічний об'єм лівого шлуночка. Якою формулою слід скористатися для цього?

A - КДО = (КДР + УО³) · 2,4.

B - КДО = 7,0 : (КДР + УО³) · 2,4.

C - КДО = 7,0 : (2,4 + КДР) · КДР³.

D - КДО = 7,0 : (2,4 + КДР³) + КДР³.

E - КДО = 7,0 · (2,4 + КДР³) + КДР³.

274. На практичному занятті студенти проводили аналіз ехокардіограми в М-режимі. На основі виміряного кінцево-систолічного розміру, визначали кінцево-систолічний об'єм лівого шлуночка. Якою формулою слід скористатися для цього?

A - КСО = (КСР + УО³) · 2,4.

B - КСО = 7,0 : (КСР + УО³) · 2,4.

C - КСО = 7,0 : (2,4 + КСР) · КСР³.

D - КСО = 7,0 : (2,4 + КСР³) + КСР³.

E - КСО = 7,0 · (2,4 + КСР³) + КСР³.

275. В експерименті на собаці встановлено, що закон Старлінга для серця відображає:

A - Здатність серця збільшувати силу скорочення при збільшенні наповнення його камер.

B - Співвідношення споживання міокардом кисню з роботою, що виконується.

C - Співвідношення об’єму правого передсердя з частотою серцевих скорочень.

D - Співвідношення серцевого викиду з периферичним опором.

E - Зміну тонусу вен і скелетних м’язів.

276. У хворих з вадами серця часто виявляють підвищений вміст в крові гормону, який зменшує реабсорбцію Na⁺ і води, та виробляється в серці.. Який з гормонів, найімовірніше, має таку дію?

A - Передсердний натрійуретичний гормон.

B - Ренін.

C - Альдостерон.

D - Вазопресин.

E - Адреналін.

277. Чоловікові 45 років внутрішньовенно вводять розчин хлориду кальцію. Які ефекти це зумовить?

A - Позитивний хронотропний та негативний інотропний.

B - Негативний хронотропний та інотропний.

C - Негативний батмотропний та інотропний.

D -Позитивний хронотропний та інотропний.

E - Робота серця не зазнає змін.

278. Лікарі при обстеженні визначили наявність тахікардії у стані спокою. Що може бути її причиною?

A - Підвищення функції щитоподібної залози.

B - Підвищення функції кіркової речовини наднирникових залоз.

C - Збільшена проникність Cl-каналів міокарду.

D - Підвищений тонус парасимпатичної системи.

E - Зміна усіх названих факторів.

279. Ефект Анрепа встановлює залежність сили скорочення міокарду шлуночків від:

A - Об’єму шлуночків.

B - Тонусу симпатичної нервової системи.

C - Тонусу парасимпатичної нервової системи.

D -Тиску в аорті.

E - Ступеня розтягнення м’язових волокон.

280. У хворого В., із підвищеною функцією щитоподібної залози встановлено підвищення ЧСС. Який механізм впливу тиреоїдних гормонів на роботу серця?

А. - Зменшення кількості β -адренорецепторів.

В. - Збільшення кількості β-адренорецепторів.

С. - Збільшення кількості Н-холінорецепторів.

D. - Зменшення кількості α-адренорецепторів.

Е. - Збільшення кількості М-холінорецепторів.

281. Як змінюється діяльність серця у хворих з інсулінзалежним цукровим діабетом?

А. - Збільшиться ЧСС.

В. - Зменшиться ЧСС.

С. - Збільшиться сила серцевих скорочень.

D. - Зменшиться швидкість проведення збудження.

Е. - Збільшиться швидкість проведення збудження.

282. Хворий К., 56 років, з артеріальною гіпертензією тривалий час приймав сечогінні засоби, що привело до порушення серцевого ритму. Зміною концентрації якого іону зумовлений цей стан?

А. - Збільшенням К⁺.

В. - Зменшенням К⁺.

С. - Збільшенням Nа⁺.

D. - Зменшенням Nа⁺.

Е. - Зменшенням Са²⁺.

283. На практичному занятті через ізольоване серце жаби пропускали 3 % розчин CаCl₂. До яких змін в діяльності серця це може привести?

А. - Зменшиться сила серцевих скорочень збільшиться ЧСС.

В. - Збільшиться швидкість проведення збудження.

С. - Зупинка серця в діастолі.

D. - Зупинка серця в систолі.

Е. - Зменшення збудливості.

284. За яких умов збільшується виділення натрійуретичного пептиду інкреторними клітинами передсердя?

А. - При збільшенні концентрації К⁺.

В. - При зменшенні концентрації К⁺.

С. - При збільшенні об'єму циркулюючої крові.

D. - При зменшені об'єму циркулюючої крові.

Е. - При збільшенні рівня Са²⁺.

285. Феномен Боудічі встановлює залежність сили серцевих скорочень від:

А. - ЧСС.

В. - Ступеня розтягнення кардіоміоцитів.

С. - Тиску в аорті.

D. - Об'єму шлуночків.

Е. - Швидкості проведення збудження.

286. На практичному занятті студенти помістили ізольоване серце жаби в розчин. Внаслідок цього відбулась зупинка серця в діастолі. В який розчин було поміщено серце?

А. - 1 % розчин NаСl.

В. - 3 % розчин NаСl.

С. - 1 % розчин CаСl₂.

D. - 3 % розчин КСl.

Е. - 1 % розчин NаНСО₃.

287. Хворому Н., з бронхіальною астмою призначили β-адреностимулятори. Як зміниться робота серця після прийому цих ліків?

А. - Збільшиться тривалість діастоли серця.

В. - Збільшиться тривалість систоли серця.

С. - Зменшиться тривалість діастоли.

D. - Зменшиться тривалість систоли серця.

Е. - Збільшиться час затримки проведення збудження в АВ-вузлі.

288. На практичному занятті через ізольоване серце жаби пропустили певний розчин, що привело до зменшення ЧСС. Який розчин був використаний?

А. -Адреналін.

В. - Гістамін.

С. - Кальцію хлорид.

D. - Ацетилхолін.

Е. - NaHCO₃.

289. На практичному занятті через ізольоване серце жаби пропустили певний розчин, що привело до збільшення ЧСС. Який розчин був використаний?

А. -Адреналін.

В. - 1 % розчин NаСl.

С. - Калію хлорид.

D. -Ацетилхолін.

Е. - NaHCO₃.

290. У хворого із синдромом Кона значно збільшилася продукція альдостерону. Як зміниться діяльність серця при цьому?

А. - Збільшиться ЧСС.

В. - Зменшиться ЧСС.

С. - Зменшиться швидкість проведення збудження в АВ-вузлі.

D. - Зменшиться сила серцевих скорочень.

Е. - Діяльність серця не зміниться.

291. У хворого із синдромом Іценко-Кушінга значно збільшилася продукція глюкокортикостероїдів. Як зміниться діяльність серця при цьому?

А. - Збільшиться ЧСС.

В. - Зменшиться ЧСС.

С. - Зменшиться швидкість проведення збудження в АВ-вузлі.

D. - Зменшиться сила серцевих скорочень.

Е. - Діяльність серця не зміниться.

292. Відомо, що під впливом ацетилхоліну зменшується ЧСС. Який механізм це зумовлює?

А. - Збільшується тривалість фази спонтанної діастолічної деполяризації.

В. - Зменшується тривалість фази спонтанної діастолічної деполяризації.

С. - Збільшується швидкість проведення збудження до АВ-вузла.

D. - Збільшується тривалість потенціалу дії.

Е. - Збільшується тривалість потенціалу дії.

293. На практичному занятті студенти помістили ізольоване серце жаби в розчин. Змін у роботі серце не відбулося. В який розчин було поміщено серце?

А. - 1 % розчин NаСl.

В. - 3 % розчин НСl.

С. - 1 % розчин CаСl₂.

D. - 3 % розчин КСl.

Е. - 1 % розчин NаНСО₃.

294. Хворому К., з артеріальною гіпертензією призначили β-адреноблокатори. Як зміниться робота серця після прийому цих ліків?

А. - Збільшиться тривалість діастоли серця.

В. - Збільшиться тривалість систоли серця.

С. - Зменшиться тривалість діастоли.

D. - Зменшиться тривалість систоли серця.

Е. - Зменшиться час затримки проведення збудження в АВ-вузлі.

295. В експерименті встановлено, що закон Старлінга для серця відображає:

A - Здатність серця збільшувати силу скорочення при більшому розтягненні його камер.

B - Співвідношеннм використання міокардом поживних речовин з роботою, яка виконується.

C - Співвідношення об’єму правого і лівого передсердь з частотою серцевих скорочень.

D - Співвідношення ударного об’єму з периферичним опором судин.

E - Зміну тонусу вен і артерій.

296. У хворих з вадами серця часто виявляють підвищений вміст в крові гормону, який зменшує реабсорбцію Na⁺ і води, та виробляється в серці.. Який з гормонів, найімовірніше, має таку дію?

A - Передсердний натрійуретичний гормон.

B - Простагландини.

C - Альдостерон.

D – Ангіотензин ІІ.

E - Адреналін.

297. Чоловікові 50 років внутрішньовенно вводять розчин хлориду кальцію. Які ефекти це зумовить?

A - Позитивний хронотропний та негативний інотропний і дромотропний.

B - Негативний дромотропний та інотропний.

C - Негативний батмотропний та інотропний.

D -Позитивний хронотропний та інотропний.

E - Робота серця не зазнає змін.

298. Лікарі при обстеженні визначили наявність тахікардії у стані спокою. Що може бути її причиною?

A - Підвищення функції щитоподібної залози.

B - Підвищення функції острівців Лангерганса.

C - Збільшена функція статевих залоз.

D - Підвищений тонус парасимпатичної системи.

E - Зміна усіх названих факторів.

299. Ефект Анрепа встановлює залежність сили скорочення міокарду шлуночків від:

A – Просвіту коронарних артерій.

B - Тонусу симпатичної нервової системи.

C – Активності щитоподібної залози.

D -Тиску крові в аорті.

E - Ступеня розтягнення м’язових волокон.

300. У хворого Щ., із підвищеною функцією щитоподібної залози встановлено підвищення ЧСС. Який механізм впливу тиреоїдних гормонів на роботу серця?

А. - Зменшення кількості β -адренорецепторів.

В. - Збільшення кількості β-адренорецепторів.

С. - Збільшення кількості Н-холінорецепторів.

D. - Збільшення кількості α-адренорецепторів.

Е. - Зменшення кількості М-холінорецепторів.

301. Як змінюється діяльність серця при недостатності інсуліну?

А. - Збільшиться ЧСС.

В. - Зменшиться ЧСС.

С. - Збільшиться сила серцевих скорочень.

D. - Зменшиться швидкість проведення збудження.

Е. - Збільшиться збудливість кардіоміоцитів.

302. Хворий Л., 52 роки, з артеріальною гіпертензією, тривалий час приймав сечогінні засоби, що привело до порушення серцевого ритму. Зміною концентрації якого іону зумовлений цей стан?

А. - Збільшенням HCO₃^-

В. - Зменшенням К⁺.

С. - Збільшенням Nа⁺.

D. - Зменшенням Cl^-.

Е. - Зменшенням Са²⁺.

303. На практичному занятті через ізольоване серце жаби пропускали 4 % розчин CаCl₂. До яких змін в діяльності серця це може привести?

А. - Зменшиться сила серцевих скорочень.

В. – Збільшення збудливості.

С. - Зупинка серця в діастолі.

D. - Зупинка серця в систолі.

Е. - Зменшення збудливості.

304. За яких умов збільшується виділення натрійуретичного пептиду інкреторними клітинами передсердя?

А. - При збільшенні концентрації HCO₃^-.

В. - При зменшенні концентрації К⁺.

С. - При збільшенні об'єму циркулюючої крові.

D. - При зменшені об'єму циркулюючої крові.

Е. - При зменшенні рівня Са²⁺.

305. Феномен Боудічі встановлює залежність сили серцевих скорочень від:

А. - ЧСС.

В. - Ступеня насичення крові киснем.

С. - Об'єму передсердь.

D. - Об'єму шлуночків.

Е. - Швидкості проведення збудження.

306. На практичному занятті студенти помістили ізольоване серце жаби в розчин. Внаслідок цього відбулась зупинка серця в систолі. В який розчин було поміщено серце?

А. - 1 % розчин NаСl.

В. - 3 % розчин NаСl.

С. - 5 % розчин CаСl₂.

D. - 3 % розчин КСl.

Е. - 1 % розчин NаНСО₃.

307. Хворому М, з бронхіальною астмою призначили β-адреностимулятори. Як зміниться робота серця після прийому цих ліків?

А. - Збільшиться тривалість діастоли серця.

В. - Збільшиться тривалість систоли серця.

С. - Зменшиться тривалість діастоли.

D. - Збільшиться тривалість реполяризації кардіолміоцитів.

Е. - Зменшиться час затримки проведення збудження в АВ-вузлі.

308. На практичному занятті через ізольоване серце жаби пропустили певний розчин, що привело до зменшення ЧСС. Який розчин був використаний?

А. -Адреналін.

В. - 1 % розчин NаСl.

С. - 5 % розчин CаСl₂..

D. - Ацетилхолін.

Е. - NaHCO₃.

309. На практичному занятті через ізольоване серце жаби пропустили певний розчин, що привело до збільшення ЧСС. Який розчин був використаний?

А. -Адреналін.

В. - 10 % розчин NаСl.

С. – 5 % розчин лимоннокислого натрію.

D. -Ацетилхолін.

Е. - NaHCO₃.

310. У хворого із синдромом Кона значно збільшилася продукція альдостерону. Як зміниться діяльність серця при цьому?

А. - Збільшиться ЧСС.

В. - Зменшиться ЧСС.

С. - Зменшиться швидкість реполяризації кардіоміоцитів.

D. - Зменшиться сила серцевих скорочень.

Е. – Збільшиться тривалість діастоли.

311. У хворого із синдромом Іценко-Кушінга значно збільшилася продукція глюкокортикостероїдів. Як зміниться діяльність серця при цьому?

А. - Збільшиться ЧСС.

В. - Зменшиться ЧСС.

С. - Зменшиться швидкість реполяризації кардіоміоцитів.

D. - Збільшиться тривалість діастоли.

Е. - Діяльність серця не зміниться.

312. Відомо, що під впливом ацетилхоліну зменшується ЧСС. Який механізм це зумовлює?

А. - Збільшується тривалість фази спонтанної діастолічної деполяризації.

В. - Збільшується швидкість проведення збудження до АВ-вузла.

С. - Зменшиться швидкість реполяризації кардіоміоцитів.

D. - Збільшується тривалість потенціалу дії.

Е. - Збільшується тривалість систоли.

313. На практичному занятті студенти помістили ізольоване серце жаби в розчин. Змін у роботі серце не відбулося. В який розчин було поміщено серце?

А. - 1 % розчин NаСl.

В. – 0,3 % розчин НСl.

С. - 10 % розчин CаСl₂.

D. - 5 % розчин NаСl.

Е. - 1 % розчин NаНСО₃.

314. Хворому В., з артеріальною гіпертензією призначили β-адреноблокатори. Як зміниться робота серця після прийому цих ліків?

А. - Збільшиться тривалість діастоли серця.

В. - Збільшиться тривалість систоли серця.

С. - Зменшиться тривалість діастоли.

D. - Зменшиться тривалість систоли серця.

Е. - Зменшиться швидкість реполяризації кардіоміоцитів.

315. В експерименті тварині зробили перерізку правого блукаючого нерва. Які зміни в діяльності серця будуть спостерігатись при цьому?

A - Збільшення ЧСС.

B - Збільшення сили серцевих скорочень.

C - Збільшення швидкості проведення збудження в атріо-вентрикулярому вузлі.

D - Зменшення ЧСС.

E - Зменшення сили серцевих скорочень.

316. На практичному занятті студенти під час гострого експерименту проводили електростимуляцію блукаючого нерва. Який ефект при цьому буде спостерігатися?

A - Негативний хронотропний ефект.

B - Позитивний хронотропний ефект.

C - Позитивний батмотропний ефект.

D - Позитивний дромотропний ефект.

E - Негативний інотропний ефект.

317. На практичному занятті студенти нанесли сильне подразнення блукаючого нерва щура, внаслідок цього відбулась зупинка серця. Що лежить в основі цього явища?

А - Активація К⁺ - каналів клітин синоатріального вузла.

В. - Активація Na⁺ - каналів клітин синоатріального вузла.

С. - Інактивація Na⁺ - каналів клітин синоатріального вузла.

D. - Активація Ca²⁺ - каналів клітин синоатріального вузла.

Е - Інактивація Ca²⁺ - каналів клітин синоатріального вузла.

318. На практичному занятті студенти подразнювали лівий блукаючий нерв щура, це привело до негативного інотропного ефекту. Що лежить в основі цього явища?

А - Збільшення входу іонів Nа⁺.

В. - Зменшення входу іонів Nа⁺.

С. - Збільшення входу іонів Са²⁺.

D. - Зменшення входу іонів Са²⁺.

Е - Збільшення входу іонів К⁺.

319. Відомо, що подразнення симпатичних нервів приводить до позитивного дромотропного ефекту. В яких відділах провідної системи збільшується швидкість проведення збудження?

А. - В пучку Тореля.

В. - В пучку Вакенбаха.

С. - В пучку Кента.

D. - В атріовентрикулярному вузлі.

Е. - В синоатріальному вузлі.

320. Які ефекти виникають при швидкому розтягненні кров'ю правого передсердя?

А. - Збільшення сили серцевих скорочень.

В. - Зменшення сили серцевих скорочень.

С. - Збільшення ЧСС.

D. - Зменшення ЧСС.

Е. - Зменшення швидкості проведення збудження.

321. У хірургічне відділення поступив хворий С., 33 років, із проникаючим пораненням грудної клітки з розвитком тампонади серця. Як зміниться робота серця при цьому.

А. - Збільшення сили серцевих скорочень.

В. - Зменшення сили серцевих скорочень.

С. - Збільшення ЧСС.

D. - Зменшення ЧСС.

Е. - Зменшення швидкості проведення збудження.

322. Відомо, що в невідкладній терапії для зняття приступу пароксизмальної тахікардії використовують рефлекс, суть якого зводиться до натискування на ділянку шиї над біфуркацією сонної артерії. Як називається цей рефлекс?

А. - Герінга.

В. - Гольца.

С. - Бєхтєрєва.

D. - Гельмгольца.

Е. - Ашнера.

323. Відомо, що в невідкладній терапії для зняття приступу пароксизмальної тахікардії використовують рефлекс, суть якого зводиться до натискування на очні яблука. Як називається цей рефлекс?

А. - Герінга.

В. - Гольца.

С. - Бєхтєрєва.

D. - Гельмгольца.

Е. - Ашнера.

324. Відомо, що в невідкладній терапії для зняття приступу пароксизмальної тахікардії використовують рефлекс, де хворому після глибокого вдиху пропонують зробити швидкий видих при закритих ніздрях і роті. Як називається цей рефлекс?

А. - Герінга.

В. - Гольца.

С. - Бєхтєрєва.

D. - Вальсальви.

Е. - Ашнера.

325. В експерименті тварині подразнювали правий блукаючий нерв. Які зміни в діяльності серця будуть спостерігатись при цьому?

A - Збільшення ЧСС.

B - Збільшення сили серцевих скорочень.

C - Збільшення швидкості проведення збудження в атріо-вентрикулярому вузлі.

D - Зменшення ЧСС.

E - Зменшення сили серцевих скорочень.

326. На практичному занятті студенти під час гострого експерименту проводили електростимуляцію лівого блукаючого нерва. Який ефект при цьому буде спостерігатися?

A - Позитивний інотропний ефект.

B - Позитивний хронотропний ефект.

C - Негативний дромотропний ефект.

D - Позитивний дромотропний ефект.

E - Позитивний батмотропний ефект.

327. На практичному занятті студенти під час гострого експерименту проводили електростимуляцію лівого блукаючого нерва. Який ефект при цьому буде спостерігатися?

A - Позитивний інотропний ефект.

B - Позитивний хронотропний ефект.

C - Негативний інотропний ефект.

D - Позитивний дромотропний ефект.

E - Негативний батмотропний ефект.

328. У хворого В., 63 років із хронічним обструктивним бронхітом встановлено підвищення тиску в судинах малого кола кровообігу. Як зміниться діяльність серця в цих умовах?

A - Виникне тахікардія.

B - Виникне брадикардія.

C - Збільшиться сила скорочень правого шлуночка.

D - Зменшиться сила скорочень правого шлуночка.

E - Виникне екстрасистолія.

329. На практичному занятті студенти викликали рефлекс, суть якого зводилася до нанесення ударів по передній черевній стінці жаби. Як називається цей рефлекс?

А. - Герінга.

В. - Гольца.

С. - Бєхтєрєва.

D. - Вальсальви.

Е. - Ашнера.

330. На практичному занятті студенти спостерігали за дихальною аритмією. При цьому на моніторі кардіоскопа було видно, що при вдиху ЧСС збільшувалася, а при видиху - зменшувалася. А як зміниться величина ударного об'єму на вдиху і видиху?

A - На вдиху збільшиться, на видиху - зменшиться.

B - На вдиху зменшиться, на видиху - збільшиться.

C - Збільшиться на вдиху, на видиху не зміниться.

D - Збільшиться на видиху, на вдиху не зміниться.

E - Змін ударного об'єму на вдиху і видиху не буде.

331. Відомо, що під час фізичного навантаження ЧСС збільшується. Від яких рецепторів надходить аферентна інформація при цьому?

А. - Механорецепторів судин.

В. - Хеморецепторів м'язів.

С. - Хеморецепторів каротидного синуса.

D. - Механорецепторів правого передсердя.

Е. - Пропріорецепторів.

332. Відомо, що під час сну зменшується частота серцевих скорочень. Який механізм лежить в основі цих змін?

А. - Гальмування сенсорних зон кори головного мозку.

В. - Гальмування моторних зон кори головного мозку.

С. - Збільшення тонусу n. vagus.

D. - Збільшення тонусу симпатичної нервової системи.

Е. - Гальмування нейронів середнього гіпоталамусу.

333. Під час гострого експерименту на тварині, було зруйновано верхні грудні сегменти спинного мозку. Як зміниться діяльність серця в цих умовах?

A - Збільшення ЧСС.

B - Збільшення сили серцевих скорочень.

C - Збільшення швидкості проведення збудження в атріо-вентрикулярому вузлі.

D - Зменшення ЧСС.

E - Зменшення екінцево-діастолічного об'єму.

334. Під час гострого експерименту проводили стимуляцію симпатичних нервів, які іннервують серце. Це привело до позитивного інотропного ефекту. Які механізми лежать в основі цього явища?

А - Збільшення виходу іонів К⁺ з скоротливих кардіоміоцитів.

В. - Збільшення входу іонів К⁺ в скоротливі кардіоміоцити.

С. - Збільшення виходу іонів Ca²⁺ з скоротливих кардіоміоцитів.

D. - Збільшення входу іонів Ca²⁺ в скоротливі кардіоміоцити.

Е - Збільшення входу іонів Na⁺ в скоротливі кардіоміоцити.

335. В експерименті тварині зробили перерізку правого блукаючого нерва. Які зміни в діяльності серця будуть спостерігатись при цьому?

A - Збільшення ЧСС.

B - Збільшення сили серцевих скорочень.

C - Збільшення швидкості проведення збудження в атріо-вентрикулярому вузлі.

D - Зменшення ЧСС.

E – Зупинка серця в систолі.

336. На практичному занятті студенти під час гострого експерименту проводили електростимуляцію блукаючого нерва. Який ефект при цьому буде спостерігатися?

A - Негативний хронотропний ефект.

B - Позитивний хронотропний ефект.

C - Позитивний інотропний ефект.

D - Зупинка серця в систолі.

E - Негативний інотропний ефект.

337. На практичному занятті студенти нанесли сильне подразнення блукаючого нерва щура, внаслідок цього відбулась зупинка серця. Що лежить в основі цього явища?

А - Активація К⁺ - каналів клітин синоатріального вузла.

В. - Активація Na⁺ - каналів клітин синоатріального вузла.

С. - Інактивація Na⁺ - каналів клітин синоатріального вузла.

D. - Активація Ca²⁺ - каналів клітин синоатріального вузла.

Е - Інактивація Cl^- - каналів клітин синоатріального вузла.

338. На практичному занятті студенти подразнювали лівий блукаючий нерв щура, що привело до негативного інотропного ефекту. Що лежить в основі цього явища?

А - Збільшення входу іонів Nа⁺.

В. - Зменшення входу іонів Cl^-.

С. - Збільшення входу іонів Са²⁺.

D. - Зменшення входу іонів Са²⁺.

Е - Збільшення входу іонів К⁺.

339. Відомо, що подразнення симпатичних нервів приводить до позитивного дромотропного ефекту. В яких відділах провідної системи збільшується швидкість проведення збудження?

А. - В пучку Гіса.

В. - В пучку Бахмана.

С. - В пучку Кента.

D. - В атріовентрикулярному вузлі.

Е. - В синоатріальному вузлі.

340. Які ефекти виникають при швидкому розтягненні кров'ю правого передсердя?

А. - Збільшення сили серцевих скорочень.

В. - Зменшення швидкості реполяризації кардіоміоцитів.

С. - Збільшення ЧСС.

D. - Збільшення швидкості реполяризації кардіоміоцитів.

Е. - Зменшення швидкості проведення збудження.

341. У хірургічне відділення поступив хворий С., 33 років, із проникаючим пораненням грудної клітки з розвитком тампонади серця. Як зміниться робота серця при цьому.

А. - Збільшення сили серцевих скорочень.

В. - Зменшення сили серцевих скорочень.

С. - Збільшення ЧСС.

D. - Зменшення ЧСС.

Е. - Зменшення швидкості проведення збудження.

342. Відомо, що в невідкладній терапії для зняття приступу пароксизмальної тахікардії використовують рефлекс, суть якого зводиться до натискування на ділянку шиї над біфуркацією сонної артерії. Як називається цей рефлекс?

А. - Герінга.

В. - Гольца.

С. - Гіса.

D. - Гельмгольца.

Е. - Ашнера.

343. Відомо, що в невідкладній терапії для зняття приступу пароксизмальної тахікардії використовують рефлекс, суть якого зводиться до натискування на очні яблука. Як називається цей рефлекс?

А. - Вальсальви.

В. - Гольца.

С. - Анохіна.

D. - Гельмгольца.

Е. - Ашнера.

344. Відомо, що в невідкладній терапії для зняття приступу пароксизмальної тахікардії використовують рефлекс, де хворому після глибокого вдиху пропонують зробити швидкий видих при закритих ніздрях і роті. Як називається цей рефлекс?

А. - Герінга.

В. - Гіса.

С. - Бєхтєрєва.

D. - Вальсальви.

Е. - Анохіна.

345. В експерименті тварині подразнювали правий блукаючий нерв. Які зміни в діяльності серця будуть спостерігатись при цьому?

A - Збільшення ЧСС.

B - Збільшення сили серцевих скорочень.

C - Збільшення швидкості проведення збудження в атріо-вентрикулярому вузлі.

D - Зменшення ЧСС.

E - Зменшення сили серцевих скорочень.

346. На практичному занятті студенти під час гострого експерименту проводили електростимуляцію лівого блукаючого нерва. Який ефект при цьому буде спостерігатися?

A - Позитивний інотропний ефект.

B - Позитивний хронотропний ефект.

C - Негативний дромотропний ефект.

D - Позитивний дромотропний ефект.

E - Позитивний батмотропний ефект.

347. На практичному занятті студенти під час гострого експерименту проводили електростимуляцію лівого блукаючого нерва. Який ефект при цьому буде спостерігатися?

A - Позитивний інотропний ефект.

B - Позитивний хронотропний ефект.

C - Негативний інотропний ефект.

D - Позитивний дромотропний ефект.

E - Негативний батмотропний ефект.

348. У хворого В., 63 років із хронічним обструктивним бронхітом встановлено підвищення тиску в судинах малого кола кровообігу. Як зміниться діяльність серця в цих умовах?

A - Виникне тахікардія.

B - Виникне брадикардія.

C - Збільшиться сила скорочень правого шлуночка.

D - Зменшиться сила скорочень правого шлуночка.

E - Виникне екстрасистолія.

349. На практичному занятті студенти викликали рефлекс, суть якого зводилася до нанесення ударів по передній черевній стінці жаби. Як називається цей рефлекс?

А. - Герінга.

В. - Гольца.

С. - Бєхтєрєва.

D. - Вальсальви.

Е. - Ашнера.

350. На практичному занятті студенти спостерігали за дихальною аритмією. При цьому на моніторі кардіоскопа було видно, що при вдиху ЧСС збільшувалася, а при видиху - зменшувалася. А як зміниться величина ударного об'єму на вдиху і видиху?

A - На вдиху збільшиться, на видиху - зменшиться.

B - На вдиху зменшиться, на видиху - збільшиться.

C - Збільшиться на вдиху, на видиху не зміниться.

D - Збільшиться на видиху, на вдиху не зміниться.

E - Змін ударного об'єму на вдиху і видиху не буде.

351. Відомо, що під час фізичного навантаження ЧСС збільшується. Від яких рецепторів надходить аферентна інформація при цьому?

А. - Механорецепторів судин.

В. - Хеморецепторів м'язів.

С. - Хеморецепторів каротидного синуса.

D. - Механорецепторів правого передсердя.

Е. - Пропріорецепторів.

352. Відомо, що під час сну зменшується частота серцевих скорочень. Який механізм лежить в основі цих змін?

А. - Гальмування сенсорних зон кори головного мозку.

В. - Гальмування моторних зон кори головного мозку.

С. - Збільшення тонусу n. vagus.

D. - Збільшення тонусу симпатичної нервової системи.

Е. - Гальмування нейронів середнього гіпоталамусу.

353. Під час гострого експерименту на тварині, було зруйновано верхні грудні сегменти спинного мозку. Як зміниться діяльність серця в цих умовах?

A - Збільшення ЧСС.

B - Збільшення сили серцевих скорочень.

C - Збільшення швидкості проведення збудження в атріо-вентрикулярому вузлі.

D - Зменшення ЧСС.

E - Зменшення екінцево-діастолічного об'єму.

354. Під час гострого експерименту проводили стимуляцію симпатичних нервів, які іннервують серце. Це привело до позитивного інотропного ефекту. Які механізми лежать в основі цього явища?

А - Збільшення виходу іонів К⁺ з скоротливих кардіоміоцитів.

В. - Збільшення входу іонів К⁺ в скоротливі кардіоміоцити.

С. - Збільшення виходу іонів Ca²⁺ з скоротливих кардіоміоцитів.

D. - Збільшення входу іонів Ca²⁺ в скоротливі кардіоміоцити.

Е - Збільшення входу іонів Na⁺ в скоротливі кардіоміоцити.

355. Електричне подразнення передніх відділів гіпоталамуса призводить до:

A - Сповільнення серцевої діяльності;

B - Почащення серцевих скорочень;

C - Аритмії;

D - Не змінюється діяльність серця;

E - Зупинки серця.

356. Електричне подразнення задніх відділів гіпоталамуса призводить до:

A - Сповільнення серцевої діяльності;

B - Почащення серцевих скорочень;

C - Аритмії;

D - Не змінюється діяльність серця;

E - Зупинки серця.

357. Волокна правого блукаючого нерва розподіляються переважно:

A - В правому передсерді;

B - В лівому передсерді;

C - В правому шлуночку;

D - В лівому шлуночку;

E - В міжшлуночковій перегородці.

358. Волокна правого блукаючого нерва особливо інервують:

A - Синусо-передсердний вузол;

B - Атріо-вентрикулярний вузол;

C - Загальну ніжку пучка Гіса;

D - Робочий міокард;

E - Коронарні судини.

359. Волокна лівого блукаючого нерва через мета симпатичну нервову систему передають свої впливи:

Синусо-передсердний вузол;

A - Атріо-вентрикулярний вузол;

B - Загальну ніжку пучка Гіса;

C - Робочий міокард;

D - Коронарні судини.

360. Стимулювання правого блукаючого нерва проявляє свій вплив на:

A - ЧСС;

B - Силу серцевих скорочень;

C - Швидкість проведення збудження;

D - Рефрактерність серцевого м’яза;

E - Не змінює роботи серця.

361. Стимулювання лівого блукаючого нерва виявляє свій вплив на:

A - ЧСС;

B - Силу серцевих скорочень;

C - Швидкість проведення збудження;

D - Рефрактерність серцевого м’яза;

E - Не змінює роботи серця.

362. Негативний хронотропний ефект це:

A - Сповільнення серцевого ритму;

B - Зниження сили скорочень;

C - Зниження збудливості серця;

D - Зменшення швидкості проведення збудження;

E - Жодної вірної відповіді.

363. Негативний ізотропний ефект:

A - Сповільнення серцевого ритму;

B - *ниження сили скорочень;

C - Зниження збудливості серця;

D - Зменшення швидкості проведення збудження;

E - Жодної вірної відповіді.

364. Негативний батмотропний ефект це:

A - Сповільнення серцевого ритму;

B - Зниження сили скорочень;

C - Зниження збудливості серця;

D - Зменшення швидкості проведення збудження;

E - Жодної вірної відповіді.

365. Негативний дромотропний ефект це:

A - Сповільнення серцевого ритму;

B - Зниження сили скорочень;

C - Зниження збудливості серця;

D - Зменшення швидкості проведення збудження;

E - Жодної вірної відповіді.

366. Позитивний хронотропний ефект це:

A - Почащення серцевого ритму;

B - Підвищення сили серцевих скорочень;

C - Підвищення збудливості серця;

D - Підвищення швидкості проведення збудження;

E - Всі відповіді вірні.

367. Позитивний ізотропний ефекти це:

A - Почащення серцевого ритму;

B - Підвищення сили серцевих скорочень;

C - Підвищення збудливості серця;

D - Підвищення швидкості проведення збудження;

E - Всі відповіді вірні.

368. Позитивний батмотропний ефекти це:

A - Почащення серцевого ритму;

B - Підвищення сили серцевих скорочень;

C - Підвищення збудливості серця;

D - Підвищення швидкості проведення збудження;

E - Всі відповіді вірні.

369. Позитивний дромотропний ефекти це:

A - Почащення серцевого ритму;

B - Підвищення сили серцевих скорочень;

C - Підвищення збудливості серця;

D - Підвищення швидкості проведення збудження;

E - Всі відповіді вірні.

370. Вислизання серця з під впливу блукаючого нерва це:

A - Відновлення скорочень після зупинки серця внаслідок подразнення блукаючого нерва;

B - Зупинка серця внаслідок подразнення блукаючого нерва;

C - Відновлення скорочень після подразнень симпатичного нерва;

D - Зупинка серцевих скорочень після перерізки блукаючого нерва;

E - Відновлення скорочень серця після перерізки симпатичних нервів.

371. Негативний хронотропний ефект виникає внаслідок:

A - Сповільнення спонтанної діастолічної деполяризації;

B - Сповільнення спонтанної систолічної деполяризації;

C - Сповільнення спонтанної систолічної реполяризації;

D - Сповільнення спонтанної діастолічної реполяризації;

E - Пришвидшення спонтанної діастолічної деполяризації.

372. Негативний ізотропний ефект виникає у зв’язку:

A - Зі зменшенням тривалості потенціалу дії клітин скоротливого міокарду;

B - Зі збільшенням тривалості потенціалу дії клітин скоротливого міокарду;

C - Зі зменшенням тривалості фази абсолютної рефрактерності клітин скоротливого міокарду;

D - Зі збільшенням тривалості фази відносної рефрактерності клітин скоротливого міокарду;

E - Зі зменшенням тривалості фази відносної рефрактерності клітин скоротливого міокарду;

373. Перші нейрони симпатичної інервації, що передають імпульси до серця локалізуються:

A - В бокових рогах верхніх IV-V сегментів грудного відділу спинного мозку;

B - В бокових рогах верхніх I-ІІІ сегментів грудного відділу спинного мозку;

C - В бокових рогах V-VІ сегментів грудного відділу спинного мозку;

D - В бокових рогах VІ-VІІ сегментів грудного відділу спинного мозку;

E - В бокових рогах VІІ-VІІІ сегментів грудного відділу спинного мозку;

374. Другі нейрони симпатичної інервації відростки яких ідуть до серця локалізуються:

A - В шийних і верхніх грудних симпатичних вузлах;

B - В шийних вузлах;

C - В грудних симпатичних вузлах;

D - В верхніх грудних симпатичних вузлах;

E - В крижовому сплетенні;

375. Позитивний дромотропний ефект відноситься тільки до:

A - Передсердно-шлуночкового вузла;

B - Атріо-вентрикулярного вузла;

C - Загальної ніжки пучка Гіса;

D - Передсердних пучків Бахмана, Венкебаха, Тореля;

E - Лівої і правої ніжки пучка Гіса.

376. Стимуляція симпатичних нервів підвищує збудливість лише:

A - Коли вона була тим знижена;

B - Коли вона була тим підвищена;

C - Коли перед тим перерізали n. Vagus;

D - Коли перед тим неодноразово стимулювати симпатичні волокна;

E - Коли перед тим перерізали симпатичні нерви.

377. Ефекти від подразнення симпатичних нервів виникають через:

A - Великі проміжки часу (більше 10 секунд);

B - Великі проміжки часу (більше 5 секунд);

C - Невеликі проміжки часу (менше 5 секунд);

D - Невеликі проміжки часу (менше 2 секунд);

E - Одразу;

378. Механізм розвитку симпатичних ефектів обумовлений впливом:

A - Катехоламінів, що проявляється ростом мембранної проникності для Са²⁺, К⁺;

B - Катехоламінів, що проявляється ростом мембранної проникності для Nа⁺, К⁺;

C - Ацетилхоліну, що проявляється ростом мембранної проникності для Nа⁺, CL^-;

D - Ацетилхоліну, що проявляється ростом мембранної проникності для Nа⁺, К⁺;

E - Катехоламінів, що проявляється ростом мембранної проникності для Са²⁺, СL^-.

379. Після повної десимпатизації ЧСС:

A - Знижується на 15-20 %;

B – Знижується на 50 %;

C – Підвищується на 15-20 %;

D – Підвищується на 50 %;

E – Не змінюється.

380. Переважна більшість рецепторів серця це:

A - Механорецептори;

B - Хеморецептрори;

C - Барорецептори;

D - Терморецептори;

E - Розтягу.

381. А-рецептори серця реагують на:

A - Активне напруження міокарда передсердь;

B – Розслаблення міокарда передсердь;

C – Активне напруження міокарда шлуночків;

D – Розслаблення міокарда шлуночків;

E – Збільшення притоку крові до серця;

382. В-рецептори серця реагують на:

A - Пасивне розтягнення міокарда передсердь;

B – Активне напруження міокарда передсердь;

C – Пасивне розтягнення міокарда шлуночків;

D – Активне напруження міокарда шлуночків;

E – Зменшення притоку крові до серця.

383. У шлуночках реєструються залпи збудження з механорецепторів:

A - Синхронно з ізометричною фазою систоли шлуночків;

B – Синхронно з ізометричною фазою діастоли шлуночків;

C – Синхронно з протодіастолічним періодом;

D – Синхронно з фазою активного наповнення шлуночків;

E – Синхронно з фазою швидкого наповнення шлуночків.

384. Найбільше рецепторів перикарда знайдено в:

A - В місцях його прикріплення до судин (аорти, порожнистих вен, легеневої артерії);

B - На передній стінці;

C - На задній стінці;

D - На бокових стінках;

E - На верхівці.

385. Активність рецепторів перикарда синхронне:

A - Систолі;

B - Діастолі;

C - Періоду розслаблення;

D - Періоду наповнення;

E - Протодіастолічному періоду.

386. Подразнення механорецепторів Бейнбріджа поширюється з:

A - Правого передсердя;

B - Лівого передсердя;

C - Правого шлуночка;

D - Лівого шлуночка;

E - Дуги аорти.

387. Подразнення механорецепторів правого передсердя призводить до:

A - Збільшення частоти серцевих скорочень;

B - Зменшення частоти серцевих скорочень;

C - Підвищення збудливості серця;

D - Зменшення збудливості серця;

E - Зменшення сили серцевих скорочень.

388. Тахікардія виникає при:

A - Розтягненні ділянки, яка прилягає до місця впадіння порожнистих вен;

B - Розтягненні ділянки міжпередсердної перегородки;

C - Розтягненні ділянки, яка прилягає до місця впадіння легеневих вен;

D - Розтягненні ділянки тристулкових клапанів;

E - Розтягненні ділянки мітрального клапана.

390. Подразнення рецепторів лівого шлуночка рефлекторно викликає:

A - Брадикардію;

B - Тахікардію;

C - Збільшення сили скорочень;

D - Підвищення збудливості серця;

E - Підвищення швидкості проведення збудження.

391. Подразнення механорецепторів правого шлучка призводить до:

A - Брадикардію;

B - Тахікардію;

C - Збільшення сили скорочень;

D - Підвищення збудливості серця;

E - Підвищення швидкості проведення збудження.

392. Механічне подразнення перикарда викликає:

A - Брадикардію;

B - Тахікардію;

C - Збільшення сили скорочень;

D - Підвищення збудливості серця;

E - Підвищення швидкості проведення збудження.

393. Типовою фомою реакції з епікарда є:

A - Брадикардію;

B - Тахікардію;

C - Збільшення сили скорочень;

D - Підвищення збудливості серця;

E - Підвищення швидкості проведення збудження.

394. При підвищенні перфузійного тиску в лівій коронарній артерії спостерігається:

A - Брадикардію;

B - Тахікардію;

C - Збільшення сили скорочень;

D - Підвищення збудливості серця;

E - Підвищення швидкості проведення збудження.

395. Закриття коронарного синуса викликає:

A - Брадикардію;

B - Тахікардію;

C - Збільшення сили скорочень;

D - Підвищення збудливості серця;

E - Підвищення швидкості проведення збудження.

396. Стимулювання механо рецепторів (розтягу) дуги аорти веде до:

A - брадикардії;

B - тахикардії;

C - підвищені артеріального тиску;

D - посилення серцевих скорочень;

E - зупинки серця.

397. Подразнення механорецепторів синукаротидної зони під тиском крові веде до:

A - брадикард;ії

B - тахикардії;

C - підвищені артеріального тиску;

D - посилення серцевих скорочень;

E - зупинки серця.

398. Рефлекс Чермона – Герінга починається з:

A - механо рецепторів над біфуркацією сонної артерії;

B - механорецепторів дуги аорти;

C - механо рецепторів правого передсердя;

D - механорецепторів коронарних судин;

E - механорецепторів лівого шлуночка;

399. Для знятя пароксизмальної тахикардії у невідкладній кардіології використовують:

A - рефлекс Чермона – Геріла;

B - рефлекс Ціона – Людвіка;

C - рефлекс Гольца;

D - рефлекс Бейнбрідіна;

E - рефлекс Паріна.

400. Спадіння стінок аорти і паротирального синуса веде до:

A - збільшення ЧСС;

B - зменшення ЧСС;

C - зменшення сили скорочень;

D - зменшення швидкості проведення збудження;

E - зменшення збудливості.

401. Рефлекс Паріна полягає в:

A - виникнені брадикардії в наслідок подразнення судин малого кола кровообігу;

B - виникнені брадикардії в наслідок подразнення судин великого кола кровообігу;

C - виникнені брадикардії в наслідок подразнення правого передсердя;

D - виникнені брадикардії в наслідок подразнення правого шлуночка;

E - виникнені брадикардії в наслідок подразнення черевного відділу аорти.

402. Початковою ланкою серцевих рефлексів є хеморецептори аорти , які активуються при:

A - зменшені в крові р О2;

B - підвищені в крові р О2;

C -зменшені в крові р СО2;

D -підвищені вкрові рН;

E -підвищені в крові р СО2.

403. Початковою ланкою серцевих рефлексів є хеморецептори каротидного синуса, які активуються при:

A - зменшені в крові р О₂;

B - підвищені в крові р О₂;

C -зменшені в крові р СО₂;

D -підвищені вкрові рН;

E -підвищені в крові р СО₂.

404.При подразнені хеморецепторів дуги аорти підсиленям в крові р СО₂ наслідком буде:

A - брадикардії;

B - тахікардії;

C - збільшеням об’єму систолічного викиду;

D - збільшеням сили скорочень серця;

E - збільшеням розтягу шлуночків.

405. При подразнені хеморецепторів каротидного синуса зниженям р О₂ наслідком буде:

A - брадикардії;

B - тахікардії;

C - збільшеням об’єму систолічного викиду;

D - збільшеням сили скорочень серця;

E - збільшеням розтягу шлуночків.

406. Подразненя механорецепторів кишок, сечового міхура веде до:

A - збільшення ЧСС;

B -зменшення ЧСС;

C - зменшення серцевого викиду;

D - зменшення сили скорочень серця;

E - зменшення збудливості серця.

407. У людини при сильному ударі в епігастральну ділянку животавиникає:

A - сповільненя серцевої діяльності;

B - почащення серцевих скорочень;

C - підвищення збудливості серця;

D - збільшення ударного об’му;

E - збільшення сили серцевих скорочень.

408. Рефлекси на серце зрецепторів трійчастого нерва проявляються:

A - брадикардією;

B - тахікардією;

C - збільшеням сили серцевих скорочень;

D - збільшеням серцевого викиду;

E - збільшеням КДО.

409. Рефлекс Данілі – Анкера виникає при:

A - натискувані на очні яблука;

B - натискувані на сино – каротидну зону в ділянці шиї;

C - підвищені тиску в дузі аорти;

D - подразнені хеморецепторів верхніх дихальних шляхів;

E - ударі в епігастральну ділянку.

410. У людини пасивне згинання і розгинання кінцівок веде до:

A - почащення скорочень серця;

B - зниженя ЧСС;

C - зниженя сили серчевих скорочень;

D - зменшеня кінцево - діастолічного об’єму;

E - зменшеня АТФ.

411. При вдихані ефіру (подразнені рецепторів верхніх дихальних шляхів) спостерігається:

A -сповільненя серцевого ритму;

B - почащеня серцевих скорочень;

C - збільшеня АТ;

D - збільшеня сили серцевих скорочень;

E - зупинка серця.

412. Дихальна аритмія проявляеться:

A - почащеням серцевих скорочень на вдиху:

B - почащеням серцевих скорочень на видиху;

C - порідженям серцевих скорочень на вдиху;

D - порідженям серцевих скорочень на видиху;

E - появою параксизмальної тахикардії.

413. При глибокому вдиху спостерігається:

A - зниженя систолічного видиху;

B - збільшеня систолічного видиху;

C - збільшеня кінцево - діастолічного об’єму;

D - збільшеня ЧСС;

E - збільшеня АТ.

414. При підвищені внутрішньолегеневого тиску спостерігається:

A - дихальна аритмія;

B - брадикардія;

C - тахікардія;

D - аритмія;

E - зупинка серця.

415. Проба Вальсальви зводиться до виникненя брадикардії в результаті:

A - підвищеня внутрішньолегеневого тиску;

B - підвищеня тиску в дузі аорти;

C - підвищеня тиску в синокаротидній зоні;

D - зниженя внутрішньолегеневого тиску;

E - зниженя тиску в дузі аорти.

416. Дикротичний зубець на сфігмограмі виникає внаслідок:

A - Удару крові до закритих півмісяцевих клапанів аорти.

B - Удару крові до закритих півмісяцевих клапанів легеневого стовбура.

C - Переходу крові з шлуночків в аорту.

D --Удару крові до закритих мітральних клапанів.

E - Удару крові до закритих трьохстулкових клапанів.

417. У людиин необхідно оцінити еластичність великих артеріальних судин. Яким з інструментальних методів дослідження доцільно скористатися для цього?

A - Сфігмографія.

B - Електрокардіографія.

C - Фонокардіографія.

D - Полікардіографія.

E - Зондування судин.

418. Одним із важливих гемодинамічних показників є лінійна швидкість кровотоку. Від якого фактора в основному залежить її величина?

A - Від сумарної площі поперечного перерізу судин.

B - Від довжини судини.

C - Від в’язкості крові.

D - Від величини ударного об’єму.

E - Від градієнту тиску.

419. Функціональні типи судин.

A - Еластичні, артеріальні, обмінні, ємкісні, венозні.

B - Капілярні, резистивні, емкісні, обмінні, венозні, м'язові.

C - Амортизуючі, резистивні, обмінні, шунтуючі, ємкісні.

D - М'язові, ємкісні, пульсуючі, шунтуючі, амортизуючі.

E - Артеріальні, венозні, капілярні, резистивні, шунтуючі.

420. Під час профілактичного огляду чоловіка 25 років, вимірювали артеріальний тиск на руках і ногах. На якій із артерій в нормі повинен бути найвищий систолічний тиск?

А. - Плечовій.

В. - Променевій.

С. - Аорті.

D. - Стегновій.

Е. - Тильній артерії стопи.

421. На практичному занятті студенти проводили вимірювання артеріального тиску в кролика прямим методом у різних ділянках судинного русла. В якому відділі судинного русла систолічний тиск буде найменшим?

А. - Підключична артерія.

В. - Висхідна аорта.

С. - Загальна сонна артерія.

D. - Черевний відділ аорти.

Е. - Артерії кінцівок.

422. Відомо, що середня швидкість поширення пульсової хвилі по судинах складає 4-10 м/с. Від яких факторів залежить швидкість поширення пульсової хвилі?

А. - Від сили серцевих скорочень.

В. - Від об'єму циркулюючої крові.

С. - Від величини ударного об'єму.

D. - Від в'язкості крові.

Е. - Від еластичності стінки судин.

423. У хворого із недостатністю аортальних клапанів провели реєстрацію сфігмограми. Як може змінитися сфігмографічна крива в даному випадку?

А. - Зменшиться амплітуда анакроти.

В. - Збільшиться тривалість катакроти.

С. - Збільшиться амплітуда дикротичного підйому.

D. - Зменшиться амплітуда дикротичного підйому.

Е. - Зменшиться тривалість анакроти і катакроти.

424. При пальпаторному дослідженні пульсу у пацієнтки М., 19 років, встановлено зниження наповнення пульсу. Від якого фактора в основному залежить ця властивість пульсу?

А. - Від об'єму циркулюючої крові.

В. - Від еластичності стінки артерій.

С. - Від швидкості руху крові.

D. - Від периферичного опору судин.

Е. - Від ЧСС.

425. При пальпаторному дослідженні пульсу у чоловіка М., 74 років, встановлено збільшення напруження пульсу. Від якого фактора в основному залежить ця властивість пульсу?

А. - Від об'єму циркулюючої крові.

В. - Від еластичності стінки артерій.

С. - Від швидкості руху крові.

D. - Від периферичного опору судин.

Е. - Від ЧСС.

426. У пацієнта С., 40 років, встановлено артеріальну гіпертензію з рівнем тиску – 150/90 мм рт. ст. Які фактори можуть вплинути на зростання тиску?

А. - Об'єм циркулюючої крові.

В. - Периферичний опір судин.

С. - В'язкість крові.

D. - Еластичність стінки судин.

Е. - Усі перераховані фактори.

427. Від якого фактора в основному залежить швидкість руху крові в судинах?

А. - Від довжини судини.

В. - Від величини ударного о'єму.

С. - Від загальної площі перерізу судини.

D. - Від величини кінцево-систолічного об'єму.

Е. - Від еластичності стінки судини.

428. Що є рушійною силою руху крові по судинах?

А. - Градієнт тиску на початку і в кінці судин.

В. - Градієнт опору на початку і в кінці судин.

С. - Різниця тиску і опору в судинах.

D. - Градієнт об'єму на початку і в кінці судин.

Е. - Різниця діаметру на початку і в кінці судин.

429. На практичному занятті студенти проводили пробу з одноразовим навантаженням. Зразу ж після навантаження виміряли артеріальний тиск і встановили, що його рівень перевищує величину, яка зафіксована перед виконанням проби, проте рівень пульсового тиску (ПТ) не змінився. За якою формулою слід вираховувати ПТ?

А. - ПТ = АТсист. · АТдіаст.

В. - ПТ = АТсист.: АТдіаст.

С. - ПТ = АТсист. + АТдіаст.

D. - ПТ = АТсист. - АТдіаст.

Е. - ПТ = (АТсист. - АТдіаст) : 3.

430. На практичному занятті студенти проводили пробу з одноразовим навантаженням. Зразу ж після навантаження виміряли артеріальний тиск і встановили зростання середньо-динамічного тиску (СДТ). За якою формулою слід вираховувати СДТ?

А. - СДТ = АТдіаст. + (АТсист. - АТдіаст.) :

3. В. - СДТ = АТдіаст. - (АТсист. - АТдіаст.) : 3.

С. - СДТ = АТдіаст. + (АТсист. + АТдіаст.) : 3.

D. - СДТ = АТдіаст. - (АТсист. + АТдіаст.) : 3.

Е. - СДТ = АТдіаст. + (АТсист. - АТдіаст.) · 3

431. Під час профілактичного обстеження у чоловіка 45 років встановлено підвищення систолічного тиску. Перевищення якого рівня тиску свідчить про це?

А. - 139 мм рт. ст.

В. - 129 мм рт. ст.

С. - 149 мм рт. ст.

D. - 159 мм рт. ст.

Е. - 130 мм рт. ст.

432. Під час профілактичного обстеження у чоловіка 45 років встановлено підвищення діастолічного тиску. Перевищення якого рівня тиску свідчить про це?

А. - 89 мм рт. ст.

В. - 90 мм рт. ст.

С. - 95 мм рт. ст.

D. - 80 мм рт. ст.

Е. - 96 мм рт. ст.

433. Відомо, що швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла є різною. Яка швидкість руху крові в аорті повинна бути в нормі?

А. - 20 см/с.

В. - 2 см/с.

С. - 10 см/с.

D. - 0,2 см/с.

Е. - 1,5 см/с

434. Відомо, що швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла є різною. Яка швидкість руху крові в капілярах повинна бути в нормі?

А. - 10 мм/с.

В. - 20 мм/с.

С. - 10 см/с.

D. - 0,5 мм/с.

Е. - 1,5 см/с

435. Відомо, що швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла є різною. Яка швидкість руху крові у венах повинна бути в нормі?

А. - 20 мм/с.

В. - 15 см/с.

С. - 1 см/с.

D. - 0,2 см/с.

Е. - 3 см/с.

436. Дикротичний зубець на сфігмограмі виникає внаслідок:

A - Удару крові до закритих півмісяцевих клапанів аорти.

B - Удару крові до закритих півмісяцевих клапанів легеневого стовбура.

C - Переходу крові з шлуночків в аорту.

D --Удару крові до закритих мітральних клапанів.

E - Переходу крові з передсердь в шлуночки.

437. У людиин необхідно оцінити еластичність великих артеріальних судин. Яким з інструментальних методів дослідження доцільно скористатися для цього?

A - Сфігмографія.

B - Електрокардіографія.

C - Реографія.

D - Фоноккрдіографія.

E - Зондування судин.

438. Одним із важливих гемодинамічних показників є лінійна швидкість кровотоку. Від якого фактора в основному залежить її величина?

A - Від сумарної площі поперечного перерізу судин.

B - Від ємкості судинного русла.

C - Від в’язкості крові.

D - Від величини систолічного тиску.

E - Від градієнту тиску.

439. Функціональні типи судин.

A - Вісцеральні, артеріальні, обмінні, ємкісні, венозні.

B - Капілярні, резистивні, емкісні, обмінні, венозні, м'язові.

C - Амортизуючі, резистивні, обмінні, шунтуючі, ємкісні.

D - Соматичні, ємкісні, пульсуючі, шунтуючі, амортизуючі.

E - Синусоїдні, венозні, капілярні, резистивні, шунтуючі.

440. Під час профілактичного огляду чоловіка 35 років, вимірювали артеріальний тиск на руках і ногах. На якій із артерій в нормі повинен бути найвищий систолічний тиск?

А. - Плечовій.

В. - Ліктьовій.

С. - Сонній.

D. - Стегновій.

Е. - Тильній артерії стопи.

441. На практичному занятті студенти проводили вимірювання артеріального тиску в кролика прямим методом у різних ділянках судинного русла. В якому відділі судинного русла систолічний тиск буде найменшим?

А. - Підключична артерія.

В. - Висхідна аорта.

С. - Загальна сонна артерія.

D. – Передня мозкова артерія.

Е. - Артерії кінцівок.

442. Відомо, що середня швидкість поширення пульсової хвилі по судинах складає 4-10 м/с. Від яких факторів залежить швидкість поширення пульсової хвилі?

А. - Від градыэнту тиску.

В. - Від об'єму циркулюючої крові.

С. - Від ємкості кров’яного русла.

D. - Від в'язкості крові.

Е. - Від еластичності стінки судин.

443. У хворого із недостатністю аортальних клапанів провели реєстрацію сфігмограми. Як може змінитися сфігмографічна крива в даному випадку?

А. - Зменшиться амплітуда анакроти.

В. - Збільшиться тривалість інцизури.

С. - Збільшиться амплітуда дикротичного підйому.

D. - Зменшиться амплітуда дикротичного підйому.

Е. - Зменшиться амплітуда сфігмограми.

444. При пальпаторному дослідженні пульсу у пацієнтки М., 29 років, встановлено зниження наповнення пульсу. Від якого фактора в основному залежить ця властивість пульсу?

А. - Від об'єму циркулюючої крові.

В. - Від товщини стінок артерій.

С. - Від швидкості руху крові.

D. - Від в'язкості крові.

Е. - Від ЧСС.

445. При пальпаторному дослідженні пульсу у чоловіка М., 74 років, встановлено збільшення напруження пульсу. Від якого фактора в основному залежить ця властивість пульсу?

А. - Від об'єму циркулюючої крові.

В. - Від еластичності стінки артерій.

С. - Від швидкості руху крові.

D. - Від периферичного опору судин.

Е. - Від ЧСС.

446. У пацієнта С., 46 років, встановлено артеріальну гіпертензію з рівнем тиску – 150/90 мм рт. ст. Які фактори не можуть вплинути на зростання тиску?

А. - Об'єм циркулюючої крові.

В. - Периферичний опір судин.

С. - В'язкість крові.

D. - Еластичність стінки судин.

Е. - Усі фактори мають вплив.

447. Від якого фактора в основному залежить швидкість руху крові в судинах?

А. - Від товщини стінки судини.

В. - Від величини ударного об'єму.

С. - Від загальної площі перерізу судини.

D. - Від кількості еритроцитів.

Е. - Від еластичності стінки судини.

448. Що є рушійною силою руху крові по судинах?

А. - Градієнт тиску на початку і в кінці судин.

В. - Градієнт в'язкості крові на початку і в кінці судин.

С. - Різниця тиску і опору в судинах.

D. - Градієнт об'єму на початку і в кінці судин.

Е. - Різниця товщини стінок на початку і в кінці судин.

449. На практичному занятті студенти проводили пробу з одноразовим навантаженням. Зразу ж після навантаження виміряли артеріальний тиск і встановили, що його рівень перевищує величину, яка зафіксована перед виконанням проби, проте рівень пульсового тиску (ПТ) не змінився. За якою формулою слід вираховувати ПТ?

А. - ПТ = АТсист. · АТдіаст.

В. - ПТ = АТсист.: АТдіаст.

С. - ПТ = (АТсист. + АТдіаст) ·3.

D. - ПТ = АТсист. - АТдіаст.

Е. - ПТ = (АТсист. + АТдіаст) : 3.

450. На практичному занятті студенти проводили пробу з одноразовим навантаженням. Зразу ж після навантаження виміряли артеріальний тиск і встановили зростання середньо-динамічного тиску (СДТ). За якою формулою слід вираховувати СДТ?

А. - СДТ = АТдіаст. + (АТсист. - АТдіаст.) : 3

3. В. - СДТ = АТдіаст. - (АТсист. - АТдіаст.) · 3.

С. - СДТ = АТдіаст. + (АТсист. - АТдіаст.) : 3.

D. - СДТ = АТдіаст. - (АТсист. · АТдіаст.) : 3.

Е. - СДТ = АТдіаст. + (АТсист. - АТдіаст.) · 3

451. Під час профілактичного обстеження у чоловіка 56 років встановлено підвищення систолічного тиску. Перевищення якого рівня тиску свідчить про це?

А. - 139 мм рт. ст.

В. - 119 мм рт. ст.

С. - 129 мм рт. ст.

D. - 149 мм рт. ст.

Е. - 130 мм рт. ст.

452. Під час профілактичного обстеження у чоловіка 49 років встановлено підвищення діастолічного тиску. Перевищення якого рівня тиску свідчить про це?

А. - 89 мм рт. ст.

В. - 90 мм рт. ст.

С. - 94 мм рт. ст.

D. - 80 мм рт. ст.

Е. - 99 мм рт. ст.

453. Відомо, що швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла є різною. Яка швидкість руху крові в аорті повинна бути в нормі?

А. - 20 см/с.

В. - 2 м/с.

С. - 20 м/с.

D. - 0,02 см/с.

Е. - 1,5 см/с

454. Відомо, що швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла є різною. Яка швидкість руху крові в капілярах повинна бути в нормі?

А. - 10 см/с.

В. - 15 мм/с.

С. - 10 см/с.

D. - 0,5 мм/с.

Е. - 0,5 м/с

455. Відомо, що швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла є різною. Яка швидкість руху крові у венах повинна бути в нормі?

А. - 200 см/с.

В. - 15 см/с.

С. - 15 м/с.

D. - 0,2 см/с.

Е. - 30 мм/с.

456. Як відомо, оцінку стану кровообігу органів проводять за різними показниками. Чи може бути одним із таких показників вміст кисню у крові?

А. так;

В. ні;

С. може, тільки з урахуванням вмісту СО₂ у крові;

D. може, тільки з урахуванням вмісту N₂ у крові;

E. може, тільки з урахуванням вмісту СО₂ і N₂ у крові;

457. Рух крові по судинах відбувається завдяки градієнту тиску, тобто від вищого до нижчого. Який орган забезпечує початковий високий тиск?

А. серце;

В. аорта;

С. артерії;

D. артеріоли;

E. артеріовенозні шунти.

458. В організмі людини всі судини розподілені на артерії і вени. Чи відрізняється в них кров’яний тиск? Якщо так, то в яких із цих судин він вищий?

А. кров’яний тиск відрізняється, в артеріях вищий;

В. кров’яний тиск відрізняється, в венах вищий;

С. кров’яний тиск не відрізняється;

D. кров’яний тиск відрізняється тільки в артеріовенозних з’єднаннях;

E. тільки у великих судинах кров’яний тиск не відрізняється.

459. Серце поєднує мале і велике кола кровообігу в єдину серцево-судинну систему. Яка його частина служить своєрідною помпою для малого кола кровообігу?

А. правий шлуночок;

В. лівий шлуночок;

С. праве передсердя;

D. ліве передсердя;

E. праве і ліве передсердя.

460. Серце поєднує мале і велике кола кровообігу в єдину серцево-судинну систему. Яка його частина служить своєрідною помпою для великого кола кровообігу?

А. лівий шлуночок;

В. праве передсердя;

С. правий шлуночок;

D. ліве передсердя;

E. праве і ліве передсердя.

461. Об’єм крові, що рухається в судинах залежить від величини декількох показників. Вкажіть їх.

А. градієнт тиску на початку і в кінці судини та опір судини;

В. величина тиску на початку судини та опір судини;

С. величина тиск в кінці судини та опір судини;

D. величина тисків на початку і в кінці судини;

E. величина опору судини;

462. Опір руху крові в різних судинах організму не однаковий. Від чого це залежить?

А. від довжини судини, в’язкості крові і радіусу судини;

В. від в’язкості крові і радіусу судини;

С. від довжини і радіусу судини;

D. від довжини судини і в’язкості крові;

E. тільки від довжини судини.

463. Серед гемодинамічних показників, що впливають на опір судини виділяють в’язкість крові. Які елементи крові забезпечують її в’язкість?

А. формені елементи крові і в меншій мірі білки крові;

В. білки крові;

С. плазма крові;

D. лейкоцити крові і в меншій мірі білки крові;

E. тромбоцити крові і в меншій мірі білки крові.

464. Загальний периферичний опір судин людини визначають за певною формулою і виражають в одиницях дин(с/см⁵). Яка його величина у дорослої людини?

А. 900 - 2500 дин(с/см⁵);

В. 400 - 500 дин(с/см⁵);

С. 1000 - 3000 дин(с/см⁵);

D. 1500 - 2800 дин(с/см⁵);

E. 1700 - 2900 дин(с/см⁵).

465. До важливих показників гемодинаміки відноситься лінійна швидкість кровоточу. Від чого залежить ця величина?

А. від сумарної площі перерізу судин;

В. від об’єму крові та сумарної площі перерізу;

С. від об’єму крові;

D. від довжини судини;

E. від опору в судині.

466. До гемодинамічних відноситься показник, який дорівнює різниці між внутрішнім тиском крові на стінку судини і зовнішнім тиском тканин, що її оточують. Назвіть цей показник.

А. трансмуральний тиск;

В. гідростатичний тиск;

С. систолічний тиск;

D. діастолічний тиск;

E. середній тиск.

467. При зміні положення тіла людини, проявляється дія тиску стовпа рідини. Яку назву має цей тиск?

А. гідростатичний тиск;

В. діастолічний тиск;

С. систолічний тиск;

D. трансмуральний тиск;

E. середній тиск.

468. У людини, яка стоїть вертикально спостерігається зміна трансмурального тиску за рахунок впливу гідростатичного. Як і на скільки він зміниться у судинах головного мозку?

А. зменшиться приблизно на 30 мм.рт.ст.;

В. збільшиться приблизно на 30 мм.рт.ст.;

С. зменшиться приблизно на 90 мм.рт.ст.;

D. збільшиться приблизно на 90 мм.рт.ст.;

E. зменшиться приблизно на 60 мм.рт.ст.

469. При дослідженні кровоточу в малих артеріях було виявлено так званий ефект – критичний тиск закриття. Вкажіть правильне пояснення цього ефекту:

А. при зниженні тиску нижче 20 мм.рт.ст. артеріоли спадаються, що перешкоджає руху крові в подальші відділи судинного русла;

В. при зниженні тиску нижче 60 мм.рт.ст. артеріоли спадаються, що перешкоджає руху крові в подальші відділи судинного русла;

С. при збільшенні тиску вище 200 мм.рт.ст. артеріоли спадаються, що перешкоджає руху крові в подальші відділи судинного русла;

D. при зниженні тиску до 0 мм.рт.ст. артеріоли спадаються, що перешкоджає руху крові в подальші відділи судинного русла;

E. при збільшенні тиску вище 250 мм.рт.ст. артеріоли спадаються, що перешкоджає руху крові в подальші відділи судинного русла;

470. Рух крові по судинах великого діаметру має специфічний характер. При цьому спостерігається циліндричний осьовий потік крові, тобто частини крові рухаються шарами. Який із шарів крові рухається найшвидше?

А. центральний циліндричний шар;

В. прилеглий до судинної стінки циліндричний шар;

С. циліндричний шар крові, який розташований між центральним і пристінковим;

D. центральний і прилеглий до судинної стінки циліндричні шари;

E. швидкість руху крові збільшується від центрального до пристінкового циліндричних шарів.

471. Рух крові по судинах великого діаметру відбувається, як циліндричний осьовий потік крові, тобто частини крові рухаються шарами. Вкажіть назву такого руху?

А. ламінарний;

В. лінійний;

С. турбулентний;

D. лінійний з прискоренням;

E. поступальний.

472. Залежно від функції всі судини поділяються на декілька типів. До якого типу судин належать еластичні та великі м’язові артерії?

А. амортизуючі;

В. резистивні;

С. обмінні;

D. шунтуючі;

E. ємкісні.

473. Залежно від функції всі судини поділяються на декілька типів. До яких типів належать судини мікроциркуляторного русла?

А. обмінні, шунтуючі, резистивні;

В. амортизуючі, резистивні;

С. обмінні, шунтуючі, ємкісні;

D. амортизуючі, резистивні, ємкісні;

E. обмінні, шунтуючі, амортизуючі.

474. Під час руху крові із серця в аорту виникає ефект згладжування систолічних коливань кровоточу, який забезпечується аортою. Вкажіть назву цього ефекту.

А. амортизуючий ефект;

В. резистивний ефект;

С. обмінний ефект;

D. ємкісний ефект;

E. шунтуючий ефект; .

475. Під силою викиду крові із серця ємкість аорти збільшується майже на 50% і забезпечує постійний стабільний рух крові по судинному руслу. Які структурні компоненти аорти дозволяють виконувати таку роботу?

А. еластичні волокна;

В. м’язові волокна;

С. колагенові волокна;

D. колагенові і м’язові волокна;

E. ендотеліальний шар.

476. Під час роботи серця в судинному руслі відбуваються коливання артеріального тиску. Як називається тиск створений під час викиду крові із шлуночків?

А. систолічний тиск;

В. діастолічний тиск;

С. гідростатичний тиск;

D. пульсовий тиск;

E. середній тиск.

477. Під час роботи серця в судинному руслі відбуваються коливання артеріального тиску. Як називається тиск створений під час діастоли серця?

А. діастолічний тиск;

В. систолічний тиск;

С. гідростатичний тиск;

D. пульсовий тиск;

E. середній тиск.

478. Норма систолічного тиску для різних вікових груп є неоднаковою. Вкажіть нормальний показник для дорослих.

А. не більше 139 мм.рт.ст;

В. не більше 110 мм.рт.ст;

С. не більше 150 мм.рт.ст;

D. не меньше 139 мм.рт.ст;

E. не менше 140 мм.рт.ст.

479. Норма діастолічного тиску для різних вікових груп є неоднаковою. Вкажіть нормальний показник для дорослих.

А. не більше 89 мм.рт.ст;

В. не більше 110 мм.рт.ст;

С. не більше 100 мм.рт.ст;

D. не менше 90 мм.рт.ст.

E. не менше 70 мм.рт.ст.

480. Під час руху крові по судинному руслі систолічний тиск збільшується у стегновій артерії на 20 мм.рт.ст. Вкажіть, який із механізмів зростання систолічного тиску є вірним.

А. кров рухається по артеріях м’язового типу, які створюють більший опір, ніж еластичні, що спричинює підвищення систолічного тиску;

В. кров рухається по артеріях еластичного типу, які створюють більший опір, ніж м’язові, що спричинює підвищення систолічного тиску;

С. кількість крові, яка доходить до ніг більша, тому збільшується систолічний тиск;

D. кількість крові, яка попадає до ніг менша і збільшується опір судин, що спричинює підвищення систолічного тиску;

E. систолічний тиск збільшується внаслідок роботи м’язів ніг.

481. Одним із гемодинамічних показників, який характеризує функціональні особливості судин є пульсова хвиля. Вкажіть, який механізм виникнення є вірним.

А. у період викидання крові із серця змінюється її об’єм у судинах, що призводить до виникнення пульсової хвилі;

В. виникнення пульсової хвилі пов’язане тільки із зміною лінійної швидкості кровотоку;

С. пульсова хвиля виникає в ділянці звуження артерій;

D. пульсова хвиля виникає тільки внаслідок скорочення м’язового шару судин;

E. виникнення пульсової хвилі пов’язане з тонусом стінок великих вен.

482. Дослідження швидкості поширення пульсової хвилі та лінійної швидкості кровотоку в судинах вказують на їх відмінність. Які із перерахованих нижче тверджень є правильними?

А. швидкість поширення пульсової хвилі значно вища ніж, лінійна швидкість кровотоку;

В. швидкість поширення пульсової хвилі значно нижча ніж, лінійна швидкість кровотоку;

С. швидкість поширення пульсової хвилі не відрізняється від лінійної швидкості кровотоку;

D. швидкість поширення пульсової хвилі дорівнює лінійній швидкості кровотоку тільки в судинах м’язового типу;

E. швидкість поширення пульсової хвилі дорівнює лінійній швидкості кровотоку тільки в венозному руслі.

483. При дослідженні швидкості поширення пульсової хвилі в судинах виявлено, що в аорті вона дорівнює 4 – 6 м/с, а в артеріях м’язового типу – 8 – 12 м/с. Вкажіть, від яких характеристик судин залежить швидкість поширення пульсової хвилі?

А. швидкість поширення пульсової хвилі зменшується в еластичніших і ширших судинах і збільшується у м’язових судинах меншого діаметру;

В. швидкість поширення пульсової хвилі залежить від об’єму крові, яка проходить по судині; чим більший об’єм, тим менша швидкість;

С. швидкість поширення пульсової хвилі збільшується при зростанні відстані від серця;

D. швидкість поширення пульсової хвилі збільшується в судинах м’язового типу внаслідок часткового ретроградного руху крові;

E. швидкість поширення пульсової хвилі менша в аорті внаслідок часткового ретроградного руху крові.

484. Гемодинамічним показником, який характеризує функціональні особливості судинного русла є пульсовий тиск. Вкажіть, яке із вказаних нижче визначень є вірним.

А. це різниця між систолічним і діастолічним тисками в артеріальному руслі;

В. це різниця між швидкістю поширення пульсової хвилі та лінійною швидкістю кровотоку;

С. це різниця між артеріальним та венозним пульсом;

D. це різниця між швидкістю поширення пульсової хвилі в судинах м’язового та еластичного типу;

E. це різниця між частотою серцевих скорочень та артеріальним пульсом на гомілці.

485. Запис артеріального пульсу проводять за спеціальною методикою. Вкажіть її назву.

А. сфігмограма;

В. електрокардіограма;

С. енцефалограма;

D. спірограма;

E. ехокардіограма.

486. Під час графічного запису артеріального пульсу реєструють анакроту. Вкажіть вірне пояснення цього терміну.

А. підйом кривої, що зумовлений різким підвищенням тиску на початку фази вигнання;

В. підйом кривої, що зумовлений різким підвищенням тиску в кінці фази вигнання;

С. спад кривої, що зумовлений різким зниженням тиску в кінці фази вигнання;

D. підйом кривої, що зумовлений різким зниженням тиску на початку фази вигнання;

E. спад кривої, що зумовлений різким зниженням тиску на початку фази вигнання.

487. Під час графічного запису артеріального пульсу реєструють катакроту. Вкажіть вірне пояснення цього терміну.

А. спад кривої, що зумовлений різким зниженням тиску в кінці фази повільного вигнання;

В. підйом кривої, що зумовлений різким підвищенням тиску в кінці фази вигнання;

С. підйом кривої, що зумовлений різким підвищенням тиску на початку фази вигнання;

D. підйом кривої, що зумовлений різким зниженням тиску на початку фази вигнання;

E. спад кривої, що зумовлений різким зниженням тиску на початку фази вигнання.

488. Швидке падіння тиску, яке зумовлене ретроградним відтоком крові на сфігмограмі реєструється у вигляді змін на початку спаду кривої. Вкажіть правильну назву цього показника.

А. інцизура;

В. катакрота;

С. дикротичний підйом;

D. анакрота;

Е пік анакроти

489. Яку назву має гемодинамічний показник, який виникає після викиду з серця нової порції крові у вигляді ударної хвилі, що поширюється через кров і стінку артерій на периферію?

А. пульс;

В. систолічний тиск;

С. діастолічний тиск;

D. середній тиск;

Е. критичний тиск закриття.

490. Чи має можливість лікар при пальпації пульсу визначити частоту серцевих скорочень? Вкажіть правильну відповідь.

А. так, тому що пульс виникає при кожному серцевому скороченні;

В. так, тому що пульс і частота серцевих скорочень залежать від систолічного тиску;

С. ні, тому що еластичність судин забезпечує появу пульсової хвилі;

D. так, тому що пульс і серцеві скорочення виникають хаотично;

Е. ні, тому що пульс залежить від критичного тиску закриття, а частота серцевих скорочень - ні.

491. Яку функцію серця має можливість оцінити лікар при пальпації пульсу, досліджуючи висоту пульсової хвилі?

А. ударний об’єм;

В. діастолічний тиск;

С. системний тиск;

D. частоту серцевих скорочень;

Е. критичний тиск закриття.

492. Яку функцію серця має можливість оцінити лікар при пальпації пульсу, досліджуючи напруження пульсу?

А. діастолічний тиск;

В. еластичність стінки артерії;

С. ударний об’єм;

D. частоту серцевих скорочень;

Е. критичний тиск закриття.

493. Як буде змінюватися пульсовий тиск в судинному руслі у міру віддалення від серця?

А. пульсовий тиск буде зростати;

В. пульсовий тиск буде зменшуватися;

С. пульсовий тиск не буде змінюватися;

D. пульсовий тиск буде незмінним у великих судинах, а в малих буде зменшуватися;

Е. пульсовий тиск буде змінюватися хвилеподібно.

494. Для визначення середнього тиску в судинах різної величини використовують спеціальні формули. За якою формулою можна вирахувати середній тиск для аорти?

А. Р_ср=Р_д+(Р_с -Р_д)/2;

В. Р_ср=Р_д+(Р_с -Р_д)/3;

С. Р_ср=Р_д+(Р_с -Р_д)/4;

D. Р_ср=Р_д+(Р_с -Р_д)/5

Е. Р_ср=Р_д+(Р_с -Р_д)/6.

495. Для визначення середнього тиску в судинах різної величини використовують спеціальні формули. За якою формулою можна вирахувати середній тиск для артерій?

А. Р_ср=Р_д+(Р_с -Р_д)/3;

В. Р_ср=Р_д+(Р_с -Р_д)/2;

С. Р_ср=Р_д+(Р_с -Р_д)/4;

D. Р_ср=Р_д+(Р_с -Р_д)/5

Е. Р_ср=Р_д+(Р_с -Р_д)/6.

496. Чим зумовлене зареєстроване на сфігмограмі дикротичне підвищення тиску?

А. закриттям аортальних клапанів;

В. закриттям мітрального клапана;

С. відкриттям аортальних клапанів;

D. відкриттям мітрального клапана;

Е. закриттям трикуспідального клапана.

497. Мікроциркуляторне русло має такі функціональні групи судин:

А Артеріоли, прекапіляри, капіляри, судини-шунти, резистивні посткапіляри, венули, лімфатичні судини.

В - Капіляри, резистивні посткапіляри, артеріоли, прекапіляри, дрібні артерії.

С - Капіляри, венули, артеріоли, прекапіляри, посткапіляри, дрібні вени та артерії.

D - Капіляри, венули, прекапіляри, посткапіляри, дрібні вени та артерії.

Е - Артеріоли, прекапіляри, капіляри, судини-шунти, резистивні посткапіляри, венули.

498. В обстежуваного методом капіляроскопії встановлено велику кількість капілярів, що не містять еритроцитів. Як називаються такі капіляри?

А - Плазматичні.

В - Перфузовані.

С - Перехідні.

D - Функціонуючі.

Е - Нефункціонуючі.

499. Назвіть 5 видів судин, які належать до мікроциркуляторного русла.

А - Капіляри, артеріоли, прекапіляри, амортизуючі, судини-шунти.

В - Резистивні посткапіляри, ємкісні, капіляри, артеріоли, прекапіляри.

С - Судини-шунти, прекапіляри, амортизуючі, артеріоли, посткапіляри.

D - Ємкісні судини, амортизуючі, артеріоли, капіляри, венули.

Е - Артеріоли, прекапіляри, капіляри, судини-шунти, резистивні посткапіляри.

500. Дайте визначення феномену Фореуса-Ліндквіста:

А - При зменшенні діаметру судини швидкість руху крові зростає.

В - При збільшенні діаметру судини швидкість руху крові зростає.

С - При зменшенні діаметру судини швидкість руху крові зменшується.

D - При зменшенні діаметру периферичний опір судин зростає.

Е - При зменшенні діаметру периферичний опір збільшується.

501. Які речовини проходять через стінку капілярів селезінки?

А - Плазма і неушкоджені формені елементи;

В - Плазма і фрагменти клітин крові;

С - Плазма без високомолекулярних білків;

D - Плазма без фібриногену;

Е - Плазма без білків.

502. Для гістологічного дослідження взято зразок тканини. При вивченні ультраструктури стінок капілярів встановлено, що вони мають суцільний шар едотеліальних клітин і базальну мембрану. До якого типу відносяться ці капіляри?

А - Вісцеральні;

В - Плазматичні;

С - Соматичні;

D - Синусоїдні;

Е - Лімфатичні.

503. Для гістологічного дослідження взято зразок тканини. При вивченні ультраструктури стінок капілярів встановлено, що вони мають віконця діаметром до 0,1 мкм. між едотеліальними клітинами. До якого типу відносяться ці капіляри?

А - Вісцеральні;

В - Плазматичні;

С - Соматичні;

D - Синусоїдні;

Е - Лімфатичні.

504. Для гістологічного дослідження взято зразок тканини. При вивченні ультраструктури стінок капілярів встановлено, що вони мають віконця діаметром більше 0,1 мкм. між едотеліальними клітинами і практично відсутня базальна мембрана. До якого типу відносяться ці капіляри?

А - Вісцеральні;

В - Плазматичні;

С - Соматичні;

D - Синусоїдні;

Е - Лімфатичні.

505. У хворого В., 68 років встановлено ішемічну хворобу серця із недостатністю кровобігу ІІІ ст. При огляді встановлено набряки на нижніх кінцівках. Які зміни мікроциркуляторного русла могли привести до розвитку набряків?

А - Збільшення онкотичного тиску крові;

В - Зменшення онкотичного тиску крові;

С - Збільшення гідростатичного тиску у венозному кінці капіляра;

D - Зменшення гідростатичного тиску у венозному кінці капіляра;

Е - Зменшення гідростатичного тиску в артеріальному кінці капіляра.

506. У хворого К., 42 роки з хронічним гломерулонефритом встановлено значну протеїнурію (виділення білка з сечею). При огляді встановлено набряклість обличчя. Які зміни в мікроциркуляторному руслі могли привести до розвитку набряків?

А - Збільшення онкотичного тиску крові;

В - Зменшення онкотичного тиску крові;

С - Збільшення гідростатичного тиску у венозному кінці капіляра;

D - Зменшення гідростатичного тиску у венозному кінці капіляра;

Е - Зменшення гідростатичного тиску в артеріальному кінці капіляра.

507. При проведенні проби Кончаловського виявлено збільшення кількості петехій (точкових крововиливів) на передпліччі в крузі діаметром 5 см. Якою повинна бути нормальна кількість петехій?

А - До 5;

В - До 3;

С - До 8;

D - До 10;

Е - До 12.

508. При проведенні електронної мікроскопії зразка тканини виявлено капіляри які мають суцільний шар едотеліальних клітин і базальну мембрану. Зразок якої тканини вивчали?

А - Нирки;

В - Печінки.

С - М'язів;

D - Кісткового мозку;

Е - Кишки.

509. При проведенні електронної мікроскопії зразка тканини виявлено капіляри з фенестрами в ендотелії та порами в базальній мембрані. Зразок якої тканини вивчали?

А - Головного мозку;

В - Печінки.

С - М'язів;

D - Шкіри;

Е - Сечового міхура.

510. При проведенні електронної мікроскопії зразка тканини виявлено капіляри які мають суцільний шар едотеліальних клітин і базальну мембрану. Зразок якої тканини вивчали?

А - Нирки;

В - Печінки.

С - Головного мозку;

D - Кісткового мозку;

Е - Кишки.

511. При проведенні електронної мікроскопії зразка тканини виявлено капіляри з фенестрами в ендотелії більше 0,1 мкм з практично відсутньою базальною мембраною. Зразок якої тканини вивчали?

А - Головного мозку;

В - Кісткового мозку.

С - М'язів;

D - Шкіри;

Е - Сечового міхура.

512. Під час експерименту прямим методом встановлено, що величина гідростатичного тиску в артеріальному кінці капіляра дорівнювала 26 мм рт. ст. Як зміниться фільтрація та реабсорбція в мікроциркуляторному руслі при цьому?

А - Фільтрація збільшиться;

В - Фільтрація зменшиться;

С - Реабсорбція зменшиться;

D - Фільтрація і реабсорбція збільшиться;

Е - Фільтрація і реабсорбція зменшиться.

513. Під час експерименту прямим методом встановлено, що величина гідростатичного тиску в артеріальному кінці капіляра дорівнювала 36 мм рт. ст. Як зміниться фільтрація та реабсорбція в мікроциркуляторному руслі при цьому?

А - Фільтрація збільшиться;

В - Фільтрація зменшиться;

С - Реабсорбція зменшиться;

D - Фільтрація і реабсорбція збільшиться;

Е - Фільтрація і реабсорбція зменшиться.

514. Внаслідок тривалого голодування у чоловіка 36 років зменшилася кількість альбумінів у плазмі крові до 25 г/л. Це привело до зниження онкотичного тиску плазми крові до 20 мм рт. ст. Як зміниться фільтрація та реабсорбція в мікроциркуляторному руслі при цьому?

А - Фільтрація зменшиться, реабсорбція збільшиться;

В - Фільтрація зменшиться;

С - Реабсорбція зменшиться;

D - Фільтрація збільшиться, реабсорбція зменшиться;

Е - Фільтрація і реабсорбція зменшиться.

515. Під час експерименту прямим методом встановлено, що величина гідростатичного тиску у венозному кінці капіляра дорівнювала 21 мм рт. ст. Як зміниться фільтрація та реабсорбція в мікроциркуляторному руслі при цьому?

А - Реабсорбція збільшиться, фільтрація зменшиться;

В - Фільтрація зменшиться;

С - Реабсорбція зменшиться;

D - Фільтрація і реабсорбція збільшиться;

Е - Фільтрація і реабсорбція зменшиться.

516. Під час експерименту прямим методом встановлено, що величина гідростатичного тиску у венозному кінці капіляра дорівнювала 15 мм рт. ст. Як зміниться фільтрація та реабсорбція в мікроциркуляторному руслі при цьому?

А - Реабсорбція зменшиться, фільтрація збільшиться;

В - Фільтрація зменшиться;

С - Реабсорбція збільшиться;

D - Фільтрація і реабсорбція збільшиться;

Е - Фільтрація і реабсорбція зменшиться.

517. Мікроциркуляторне русло має такі функціональні групи судин:

А - Артеріоли, прекапіляри, капіляри, судини-шунти, резистивні посткапіляри, венули, лімфатичні судини.

В - Капіляри, резистивні посткапіляри, артеріоли, дрібні артерії.

С - Капіляри, венули, артеріоли, резистивні посткапіляри, дрібні вени та артерії.

D - Капіляри, венули, судини-шунти, дрібні вени та артерії.

Е - Артеріоли, прекапіляри, капіляри, резистивні посткапіляри, резистивні посткапіляри, венули.

518. В обстежуваного методом капіляроскопії встановлено велику кількість капілярів, що не містять еритроцитів. Як називаються такі капіляри?

А - Плазматичні.

В - Нефункціонуючі.

С - Перехідні.

D - Функціонуючі.

Е – Жодна відповідь не вірна

519. Назвіть 5 видів судин, які належать до мікроциркуляторного русла.

А - Капіляри, вени, прекапіляри, амортизуючі, судини-шунти.

В - Резистивні посткапіляри, ємкісні, капіляри, артеріоли, прекапіляри.

С - Судини-шунти, капіляри, амортизуючі, артеріоли, посткапіляри.

D - Ємкісні судини, амортизуючі, артеріоли, резистивні артерії.

Е - Артеріоли, прекапіляри, капіляри, судини-шунти, резистивні посткапіляри.

520. Дайте визначення феномену Фореуса-Ліндквіста:

А - При зменшенні діаметру судини швидкість руху крові зростає.

В - При збільшенні діаметру судини швидкість руху крові зростає.

С - При зменшенні діаметру судини швидкість руху крові зменшується.

D - При з збільшенні діаметру периферичний опір судин зростає.

Е - При зменшенні діаметру периферичний опір зменшується.

521. Які речовини проходять через стінку капілярів селезінки?

А - Плазма і неушкоджені формені елементи;

В - Фрагменти клітин крові;

С - Плазма з високомолекулярними білками;

D - Плазма без фібриногену;

Е - Плазма без білків.

522. Для гістологічного дослідження взято зразок тканини. При вивченні ультраструктури стінок капілярів встановлено, що вони мають суцільний шар едотеліальних клітин і базальну мембрану. До якого типу відносяться ці капіляри?

А - Синусоїдні;

В - Плазматичні;

С - Соматичні;

D - Пефузовані;

Е - Синовіальні.

523. Для гістологічного дослідження взято зразок тканини. При вивченні ультраструктури стінок капілярів встановлено, що вони мають віконця діаметром до 0,1 мкм. між едотеліальними клітинами. До якого типу відносяться ці капіляри?

А - Вісцеральні;

В - Пефузовані;;

С - Соматичні;

D - Синусоїдні;

Е – Непефузовані.

524. Для гістологічного дослідження взято зразок тканини. При вивченні ультраструктури стінок капілярів встановлено, що вони мають віконця діаметром більше 0,1 мкм. між едотеліальними клітинами і практично відсутня базальна мембрана. До якого типу відносяться ці капіляри?

А - Пефузовані;

В - Плазматичні;

С - Непефузовані;

D - Синусоїдні;

Е - Лімфатичні.

525. У хворого С., 73 роки встановлено ішемічну хворобу серця із недостатністю кровобігу ІІІ ст. При огляді встановлено набряки на нижніх кінцівках. Які зміни мікроциркуляторного русла могли привести до розвитку набряків?

А - Збільшення трансмурального тиску;

В - Зменшення трансмурального тиску;

С - Збільшення гідростатичного тиску у венозному кінці капіляра;

D - Зменшення гідростатичного тиску у венозному кінці капіляра;

Е - Зменшення гідростатичного тиску в артеріальному кінці капіляра.

526. У хворого К., 52 роки з хронічним гломерулонефритом встановлено значну протеїнурію (виділення білка з сечею). При огляді встановлено набряклість обличчя. Які зміни в мікроциркуляторному руслі могли привести до розвитку набряків?

А - Збільшення онкотичного тиску крові;

В - Зменшення онкотичного тиску крові;

С - Збільшення трансмурального тиску;

D - Зменшення трансмурального тиску;

Е - Зменшення гідростатичного тиску в артеріальному кінці капіляра.

527. При проведенні проби Кончаловського виявлено збільшення кількості петехій (точкових крововиливів) на передпліччі в крузі діаметром 5 см. Якою повинна бути нормальна кількість петехій?

А - До 1;

В - До 15;

С - До 8;

D - До 10;

Е - До 25.

528. При проведенні електронної мікроскопії зразка тканини виявлено капіляри які мають суцільний шар едотеліальних клітин і базальну мембрану. Зразок якої тканини вивчали?

А - Нирки;

В - Печінки.

С - М'язів;

D - Кісткового мозку;

Е - Кишки.

529. При проведенні електронної мікроскопії зразка тканини виявлено капіляри з фенестрами в ендотелії та порами в базальній мембрані. Зразок якої тканини вивчали?

А - Головного мозку;

В - Печінки.

С - М'язів;

D - Слизової;

Е – Едотелію судин.

530. При проведенні електронної мікроскопії зразка тканини виявлено капіляри які мають суцільний шар едотеліальних клітин і базальну мембрану. Зразок якої тканини вивчали?

А - Кишки;

В - Печінки.

С - Головного мозку;

D - Кісткового мозку;

Е - Шлунка.

531. При проведенні електронної мікроскопії зразка тканини виявлено капіляри з фенестрами в ендотелії більше 0,1 мкм з практично відсутньою базальною мембраною. Зразок якої тканини вивчали?

А - Кишки;

В - Кісткового мозку.

С - Шлунка;

D - Шкіри;

Е - Сечового міхура.

532. Під час експерименту прямим методом встановлено, що величина гідростатичного тиску в артеріальному кінці капіляра дорівнювала 28 мм рт. ст. Як зміниться фільтрація та реабсорбція в мікроциркуляторному руслі при цьому?

А - Фільтрація збільшиться, реабсорбція зменшиться;

В - Фільтрація зменшиться;

С - Реабсорбція зменшиться;

D - Фільтрація і реабсорбція збільшиться;

Е – Змін не буде.

533. Під час експерименту прямим методом встановлено, що величина гідростатичного тиску в артеріальному кінці капіляра дорівнювала 39 мм рт. ст. Як зміниться фільтрація та реабсорбція в мікроциркуляторному руслі при цьому?

А - Фільтрація збільшиться;

В - Фільтрація зменшиться;

С - Реабсорбція зменшиться;

D - Фільтрація і реабсорбція збільшиться;

Е - Фільтрація і реабсорбція зменшиться.

534. Внаслідок тривалого голодування у чоловіка 36 років зменшилася кількість альбумінів у плазмі крові до 25 г/л. Це привело до зниження онкотичного тиску плазми крові до 20 мм рт. ст. Як зміниться фільтрація та реабсорбція в мікроциркуляторному руслі при цьому?

А - Фільтрація зменшиться, реабсорбція збільшиться;

В - Змін не буде;

С - Фільтрація і реабсорбція збільшиться;

D - Фільтрація збільшиться, реабсорбція зменшиться;

Е - Фільтрація і реабсорбція зменшиться.

535. Під час експерименту прямим методом встановлено, що величина гідростатичного тиску у венозному кінці капіляра дорівнювала 20 мм рт. ст. Як зміниться фільтрація та реабсорбція в мікроциркуляторному руслі при цьому?

А - Реабсорбція збільшиться, фільтрація зменшиться;

В - Фільтрація не зміниться, реабсорбція збільшиться;

С - Реабсорбція зменшиться;

D - Фільтрація і реабсорбція збільшиться;

Е - Змін не буде.

536. Під час експерименту прямим методом встановлено, що величина гідростатичного тиску у венозному кінці капіляра дорівнювала 15 мм рт. ст. Як зміниться фільтрація та реабсорбція в мікроциркуляторному руслі при цьому?

А - Фільтрація не зміниться, реабсорбція зменшиться;

В - Фільтрація зменшиться;

С - Реабсорбція збільшиться;

D - Змін не буде;

Е - Фільтрація і реабсорбція зменшиться.

537. Направлений рух рідин організму в кровоносних і лімфатичних мікросудинах. Як назвати цей процес?

А. - геморагія

В. - гемостаз

С. - коагуляція

D. - мікроциркуляція

Е. - лімфотік

538. Розрізняють три типи капілярів в залежності від будови. Які саме?

А. - соматичні, вісцеральні, синусоїдні

В. - малі, середні, великі

С. - верхні, проміжні, нижні

D. - прямі, звивисті, колові

Е. - венозні, артеріальні, змішані

539. Кровоносні капіляри є найбільш багаточисельними судинами. Скільки оболонок має стінка капілярів?

А. - жодної власної

В. - одну

С. - чотири

D.- три

Е. - дві

540. Кінцеві відділи артеріальної кровоносної системи з найбільш вираженими резистивними функціями називаються:

А. - фенестри

В. - капіляри

С. - венули

D. - артеріоли

Е. - прекапіляри

541. Артеріоли і прекапіляри є частиною гемомікроциркуляції. Яку функцію вони забезпечують?

А. - підтримання артеріального тиску, формування периферичного опору судин

В. - сталість онкотичного тиску

С. - гемостаз

D. - створюють осмотичний тиск крові

Е. - лімфовідтік

542. Соматичні капіляри локалізуються в :

А. - шкіра, м'язи, кора великих півкуль

В. - серце, органи чуттів

С. - печінка, селезінка

D. - ендокринні залози

Е. - кістковий мозок

543. Вісцеральні капіляри знаходяться в:

А. - печінка, селезінка

В. - шкіра, м’язи

С. - нирки, система травлення, ендокринні залози

D. - кістковий мозок

Е. - лімфатичні вузли

544. - Синусоїдні капіляри знаходяться в:

А. - кістковий мозок, печінка, селезінка

В. - ендокринні залози

С. - шкіра, м’язи

D. - система травлення

Е. - головний мозок

545. Соматичні капіляри характеризуються тим, що ендотеліальна і базальна оболонка безперервні. Які речовини вони пропускають?

А. - форменні елементи

В. - поліпептиди

С. - макромолекули

D. - вода, мінеральні речовини

Е. – ніякі.

546. Соматичні капіляри пропускають воду і розчиненні в ній мінеральні речовини.Яка особливість їх стінки?

А. - відсутня базальна мембрана

В. - ендотеліальна і базальна оболонки безперевні

С. відсутня ендотеліальна оболонка

D. - в стінках є фенестри

Е. - непроникна базальна мембрана

547. Вісцеральні капіляри знаходяться в органах системи травлення, нирках, ендокринних залозах. Яка особливість будови їх стінки?

А. - відсутня ендотеліальна оболонка

В. - ендотеліальна і базальна оболонки безперевні

С. - ендотелій фенестрований, суцільна базальна мембрана

D. - ендотелій непроникний, фенестрована базальна мембрана

Е. - відсутня базальна мембрана

548. Синусоїдні капіляри локалізуються в кістковому мозку, печінці, селезінці. Яка особливість будови їх стінок?

А. - ендотелій фенестрований, майже відсутня базальна мембрана

В. - ендотелій і базальна оболонка безперервні

С. - відсутній ендотелій

D. - фенестровані стінки

Е. - відсутня базальна мембрана

549. Швидкість кровотоку в капілярах в середньому становить:

А. - 5 м/с

В. - 15 мм/хв

С. - 15 м/с

D. - 0,5 мм/с

Е. - 20 мм/год

550. Швидкість кровотоку в капілярах визначається градієнтом тиску в :

А. - артеріях

В. - венах

С. - венулах і артеріолах

D. - артеріоло-венулярних анастомозах

Е. пре- і посткапілярах.

551. Капіляри, в яких еритроцити переміщаються, називаються функціонуючими або відкритими. Яка ще їх назва частіше зустрічається?

А. - фенестровані

В. - синусоїдні

С. - перфузовані

D. - загальні

Е. - гемокапіляри

552. Капіляри, які в даний момент не містять еритроцитів, називаються:

А. - перфузовані

В. - гемолітичні

С. - лімфатичні

D. - плазматичні

Е. - закриті

553. Капіляри, просвіт яких майже повністю перекритий стінками, які спалися називають:

А. - плазматичні

В. - лімфатичні

С. - перфузовані

D. - загальні

Е. - закриті

554. Закриті капіляри зустрічаються тільки в певних частинах організму людини. Де саме?

А. - паренхіматозні органи

В. - кістковий мозок

С. - шлунок

D. - головний мозок

Е. - ендокринні залози.

555. Закриті капіляри зустрічаються тільки в паренхіматозних органах. Яка особливість будови цих органів?

А. - жорстка строма

В. - мала кількість судин

С. - низький рівень обміну речовин

D. - відсутність мікроциркуляції

Е. - еластична строма

556. Кількість перфузованих капілярів визначається роботою прекапілярного сфінктера. Чим він утворений?

А. - нервові клітини

В. - поперечно-посмуговані м’язи

С. - кардіоміоцити

D. - гладком’язові тканини

Е. - волокна Пуркіньє

557. Гладком’язові клітини прекапілярного сфінктера мають певний тонус, який зумовлює відносну констрикцію. Які зміни тонусу при посиленій роботі?

А. - не змінюється

В. - збільшується

С. - знижується

D. - відновлюється

Е. - хаотично змінюється

558. При посиленій роботі нагромаджені продукти метаболізму знижують тонус гладком’язових клітин прекапілярного сфінктера. Що виникає як наслідок?

А. - дилятація

В. - констрикція

С. - зростання артеріального тиску

D. - тахікардія

Е. - гіпертонус

559. У капілярах, діаметр яких близький до діаметра еритроцитів, останні розміщені поперек потоку і рухаються один за одним. Як називається такий рух?

А. - поршневий механізм проходження

В. - поперечний

С. - поступовий

D. - еритроцитарний

Е. - капілярний

560. Основна функція капілярів заключається в забезпеченні таких процесів як:

А. - гемостаз

В. - транскапілярний обмін

С. - травлення

D. - ліполіз

Е. - окисне фосфорилювання

561. Під час руху крові через капіляр частина води виходить з судинного русла. Які зміни спостерігаються у венозному кінці?

А. зменшення гідростатичного тиску

В. - тиск не змінюється

С. - онкотичний тиск збільшується

D. - зростає артеріальний тиск

Е. - зниження реабсорбції

562. Регуляція мікроциркуляторної системи складна. Які є рівні регуляції?

А. - центральний, периферичний

В. - загальний, частковий

С. - загальний, місцевий, саморегуляторний

D. - нервовий, гуморальний

Е. - автономний, гуморальний

563. Назвіть 5 факторів, які обумовлюють рух крові у венах.

A - Різницею тиску у венозній системі, кількістю циркулюючої крові, тонусом судин, в'язкістю крові, опором в судинах.

B - Різниця тиску у венозній системі, негативний тиск в грудній клітці, скорочення скелетних м'язів, діафрагмальна помпа, скорочення стінок вен.

C - Негативний тиск в грудній клітці, діафрагмальна помпа, різниця тисків, клапани вен, скорочення м'язів.

D - Різниця тисків, клапани вен, скорочення м'язів.

E - Різниця тисків, клапани вен, тонус вен, скорочення м'язів.

564. Назвіть 5 функцій лімфи.

A - Захисна, терморегуляторна, видільна, транспортна, фільтраційна.

B - Бар'єрна, видільна, захисна, гомеостатична, перенесення поживних речовин.

C - Дренажна, підтримання об'єму тканинної рідини.

D - Видільна, захисна, дренажна, гомеостастатична, бар'єрна.

E - Підтримання об'єму тканинної рідини, перенесення поживних речовин, фільтраційна, бар'єрна, участь в імунологічних реакціях.

565. При проведенні маршової проби встановлено розширення і збільшення кровонаповнення поверхневих вен правої гомілки. Яка найбільш ймовірна причина цього стану?

А - Недостатність клапанів поверхневих вен.

В - Недостатність клапанів перфорантних вен.

С - Порушення прохідності поверхневих вен;

D - Порушення прохідності глибоких вен.

Е. - Порушення прохідності перфорантних вен.

566. Хворому З., 68 років із ішемічною хворобою серця вимірювали венозний тиск, який у ліктьовій вені становив 340 мм. вод ст. Яка величина тиску повинна відповідати нормі?

А - 45-85 мм. рт ст.

В - 45-120 мм. вод ст.

С - 45-120 мм. рт ст.

D - 300-400 мм. вод ст.

Е. - до 139 мм. рт ст.

567. При аналізі флебограми встановлено зниження амплітуди хвилі "а". Чим зумовлено формування цієї хвилі на флебограмі?

А - Передачею пульсації сонної артерії на яремну вену.

В - Систолою правого шлуночка.

С - Систолою правого передсердя.

D - Систолою лівого передсердя.

Е. - Розслабленням шлуночків.

568. У хворого В., 63 років із артеріальною гіпертензією встановлено збільшення амплітуди хвилі "с" на флебограмі. Чим зумовлено формування цієї хвилі на флебограмі?

А - Передачею пульсації сонної артерії на яремну вену.

В - Систолою правого шлуночка.

С - Систолою правого передсердя.

D - Систолою лівого передсердя.

Е. - Розслабленням шлуночків.

569. У хворої К., 42 років запідозрили порушення прохідності глибоких вен правої ноги. Яку потрібно провести пробу для підтвердження, або виключення цього діагнозу?

А - Пробу Троянова-Тренделенбурга.

В - Пробу Шейніса.

С - Пробу Дельбе -Пертеса.

D - Пробу Вальсальви.

Е. - Пробу з одноразовим фізичним навантаженням.

570. Пацієнтка М., 33 років скаржиться на болі і набряклість лівої гомілки. У неї запідозрили порушення функції клапанів v. saphena magna. Яку потрібно провести пробу для підтвердження, або виключення цього діагнозу?

А - Пробу Троянова-Тренделенбурга.

В - Пробу Шейніса.

С - Пробу Дельбе -Пертеса.

D - Пробу Вальсальви.

Е. - Пробу з одноразовим фізичним навантаженням.

571. У пацієнтка В., 39 років запідозрили порушення функції клапанів перфорантних вен. Яку потрібно провести пробу для підтвердження, або виключення цього діагнозу?

А - Пробу Троянова-Тренделенбурга.

В - Пробу Шейніса.

С - Пробу Дельбе -Пертеса.

D - Пробу Вальсальви.

Е. - Пробу з одноразовим фізичним навантаженням.

572. Пацієнту для оцінки прохідності та функції клапанів вен рекомендовано зробити джгутові проби. При проведенні триджгутової проби встановлено розширення поверхневих вен. Для оцінки клапанів яких вен використовують цю пробу?

А - Поверхневих.

В - Глибоких.

С - Порожнистих.

D - Перфорантних.

Е. - Краніальних.

573. Пацієнту для оцінки прохідності та функції клапанів вен рекомендовано зробити джгутові проби. При проведенні проби Троянова-Тренделенбурга встановлено розширення поверхневих вен. Для оцінки клапанів яких вен використовують цю пробу?

А - Поверхневих.

В - Глибоких.

С - Порожнистих.

D - Перфорантних.

Е. - Краніальних.

574. Пацієнту для оцінки прохідності вен і функції клапанів вен рекомендовано зробити джгутові проби. При проведенні маршової проби встановлено розширення поверхневих вен. Для оцінки функції яких вен використовують цю пробу?

А - Поверхневих.

В - Глибоких.

С - Порожнистих.

D - Перфорантних.

Е. - Краніальних.

575. У хворого М., 74 років із хронічним обструктивним бронхітом потрібно зробити оцінку ефективності скоротливої функції правого шлуночка. Який метод обстеження можна використати для цього?

А - ЕКГ.

В - Реографію.

С - Фонокардіографію.

D - Флебографію.

Е. - Зондування серця.

576. При проведенні проби Троянова-Тренделенбурга встановлено розширення і збільшення кровонаповнення поверхневих вен правої гомілки. Яка найбільш ймовірна причина цього стану?

А - Недостатність клапанів поверхневих вен.

В - Недостатність клапанів перфорантних вен.

С - Порушення прохідності поверхневих вен;

D - Порушення прохідності глибоких вен.

Е. - Порушення прохідності перфорантних вен.

577. При проведенні проби Шейніса встановлено розширення і збільшення кровонаповнення поверхневих вен правої ноги. Яка найбільш ймовірна причина цього стану?

А - Недостатність клапанів поверхневих вен.

В - Недостатність клапанів перфорантних вен.

С - Порушення прохідності поверхневих вен;

D - Порушення прохідності глибоких вен.

Е. - Порушення прохідності перфорантних вен.

578. В лабораторії проводили дослідження певної рідини. В її склад входили катіони, аніони, фібриноген (1,1 г/л), лейкоцити (лімфоцити - 90 %, нейтрофіли - 10 %). Дослідження якої рідини проводили?

А - Плевральної рідини.

В - Спиномозкової рідини.

С - Периферичної лімфи.

D - Крові.

Е. - Центральної лімфи.

579. Який вид транспорту забезпечує проникнення високомолекулярних білків у лімфу?

А - Дифузія.

В - Осмос.

С - Первинний активний транспорт.

D - Піноцитоз.

Е. - Фільтрація.

580. Відомо, що при важкій фізичній роботі значно збільшується утворення лімфи. Яка причина такого збільшення?

А - Збільшення онкотичного тиску плазми крові.

В - Зменшення онкотичного тиску плазми крові.

С - Збільшення осмотичного тиску тканинної рідини.

D - Зменшення осмотичного тиску тканинної рідини.

Е. - Збільшення осмотичного тиску плазми крові.

581. У лабораторії визначали час зсідання лімфи і було встановлено, що він є більшим норми. Яка нормальна тривалість зсідання лімфи?

А - До 3 хв.

В - До 5 хв.

С - 5 - 10 хв.

D - 60-120 с.

Е. - 10-15 хв.

582. Яка кількість лімфи утворюється в організмі людини за добу?

А - Біля 20 мл.

В - Біля 200 мл.

С - Біля 2000 мл.

D - Біля 20 000 мл.

Е. - Біля 5 000 мл.

583. Назвіть 5 факторів, які обумовлюють рух крові у венах.

A - Різницею тиску у венозній системі, ударним об'ємом, тонусом судин, кількістю крові, опором в судинах.

B - Різниця тиску у венозній системі, негативний тиск в грудній клітці, скорочення скелетних м'язів, діафрагмальна помпа, скорочення стінок вен.

C - Позитивний тиск в грудній клітці, діафрагмальна помпа, різниця тисків, клапани вен, скорочення м'язів.

D - Різниця тисків, клапани вен, скорочення м'язів.

E - Різниця тисків, різниця опору, тонус вен, скорочення м'язів.

584. Назвіть 5 функцій лімфи.

A - Гемостатична, терморегуляторна, видільна, транспортна, фільтраційна.

B - Бар'єрна, дихальна, гомеостатична, перенесення поживних речовин.

C - Дренажна, підтримання об'єму тканинної рідини.

D - Видільна, захисна, дренажна, дихальна, бар'єрна.

E - Підтримання об'єму тканинної рідини, перенесення поживних речовин, фільтраційна, бар'єрна, участь в імунологічних реакціях.

585. При проведенні маршової проби встановлено розширення і збільшення кровонаповнення поверхневих вен правої гомілки. Яка найбільш ймовірна причина цього стану?

А - Порушення прохідності перфорантних вен.

В - Недостатність клапанів перфорантних вен.

С - Порушення прохідності поверхневих вен;

D - Порушення прохідності глибоких вен.

Е. - Недостатність клапанів глибоких і поверхневих вен.

586. Хворому З., 68 років із ішемічною хворобою серця вимірювали венозний тиск, який у ліктьовій вені становив 340 мм. вод ст. Яка величина тиску повинна відповідати нормі?

А - 45-85 мм. рт ст.

В - 45-120 мм. вод ст.

С - 45-120 мм. рт ст.

D – до 89 мм. рт. ст.

Е. - до 139 мм. рт ст.

587. При аналізі флебограми встановлено зниження амплітуди хвилі "а". Чим зумовлено формування цієї хвилі на флебограмі?

А - Передачею пульсації сонної артерії на яремну вену.

В - Систолою правого шлуночка.

С - Систолою правого передсердя.

D - Систолою лівого передсердя.

Е. - Передачею пульсації підключичної артерії на підключичну вену.

588. У хворого М., 74 роки із артеріальною гіпертензією встановлено збільшення амплітуди хвилі "с" на флебограмі. Чим зумовлено формування цієї хвилі на флебограмі?

А - Передачею пульсації сонної артерії на яремну вену.

В - Систолою правого шлуночка.

С - Передачею пульсації підключичної артерії на підключичну вену.

D - Систолою лівого передсердя.

Е. - Розслабленням шлуночків.

589. У хворої В., 47 років запідозрили порушення прохідності глибоких вен правої ноги. Яку потрібно провести пробу для підтвердження, або виключення цього діагнозу?

А - Пробу Троянова-Тренделенбурга.

В - Пробу Гольца.

С - Пробу Дельбе -Пертеса.

D - Пробу Герінга.

Е. - Пробу з одноразовим фізичним навантаженням.

590. Пацієнтка Д., 39 років скаржиться на болі і набряклість лівої гомілки. У неї запідозрили порушення функції клапанів v. saphena magna. Яку потрібно провести пробу для підтвердження, або виключення цього діагнозу?

А - Пробу Троянова-Тренделенбурга.

В - Пробу Гемгольца-Шейніса.

С - Пробу Дельбе -Пертеса.

D - Пробу Вальсальви.

Е. - Пробу з одноразовим фізичним навантаженням.

591. У пацієнтка Ш., 43 років запідозрили порушення функції клапанів перфорантних вен. Яку потрібно провести пробу для підтвердження, або виключення цього діагнозу?

А - Пробу Троянова-Тренделенбурга.

В - Пробу Шейніса.

С - Пробу Дельбе -Пертеса.

D - Пробу Шустера-Юнга.

Е. - Пробу Гемгольца-Шейніса.

592. Пацієнту для оцінки прохідності та функції клапанів вен рекомендовано зробити джгутові проби. При проведенні триджгутової проби встановлено розширення поверхневих вен. Для оцінки клапанів яких вен використовують цю пробу?

А - Підшкірних.

В - Перфузованих.

С - Порожнистих.

D - Перфорантних.

Е. - Краніальних.

593. Пацієнту для оцінки прохідності та функції клапанів вен рекомендовано зробити джгутові проби. При проведенні проби Троянова-Тренделенбурга встановлено розширення поверхневих вен. Для оцінки клапанів яких вен використовують цю пробу?

А - Поверхневих.

В - Глибоких.

С – Дана проба не використовується.

D - Перфорантних.

Е. - Краніальних.

594. Пацієнту для оцінки прохідності та функції клапанів вен рекомендовано зробити джгутові проби. При проведенні проби Трубецького-Трендмакедонського встановлено розширення глибоких вен. Для оцінки клапанів яких вен використовують цю пробу?

А - Поверхневих.

В - Глибоких.

С – Така проба не використовується.

D - Перфорантних.

Е. - Краніальних.

595. Пацієнту для оцінки прохідності вен і функції клапанів вен рекомендовано зробити джгутові проби. При проведенні маршової проби встановлено розширення поверхневих вен. Для оцінки функції яких вен використовують цю пробу?

А - Поверхневих.

В - Глибоких.

С - Така проба не використовується.

D - Перфорантних.

Е. - Краніальних.

596. У хворого М., 84 років із хронічним обструктивним бронхітом потрібно зробити оцінку ефективності скоротливої функції правого шлуночка. Який метод обстеження можна використати для цього?

А - ЕКГ.

В - ЕхоКГ.

С - Фонокардіографію.

D - Флебографію.

Е. - Флебометрію.

597. При проведенні проби Троянова-Тренделенбурга встановлено розширення і збільшення кровонаповнення поверхневих вен правої гомілки. Яка найбільш ймовірна причина цього стану?

А - Недостатність клапанів поверхневих вен.

В - Недостатність клапанів перфорантних вен.

С - Порушення прохідності поверхневих вен;

D - Недостатність клапанів глибоких вен.

Е. - Порушення прохідності перфорантних вен.

598. При проведенні проби Шейніса встановлено розширення і збільшення кровонаповнення поверхневих вен правої ноги. Яка найбільш ймовірна причина цього стану?

А - Недостатність клапанів поверхневих вен.

В - Недостатність клапанів перфорантних вен.

С - Порушення прохідності поверхневих вен;

D - Недостатність клапанів глибоких вен.

Е. - Порушення прохідності перфорантних вен.

599. В лабораторії проводили дослідження певної рідини. В її склад входили катіони, аніони, фібриноген (1,1 г/л), лейкоцити (лімфоцити - 90 %, нейтрофіли - 10 %). Дослідження якої рідини проводили?

А - Плевральної рідини.

В - Спиномозкової рідини.

С - Периферичної лімфи.

D - Сечі.

Е. - Центральної лімфи.

600. Який вид транспорту забезпечує проникнення високомолекулярних білків у лімфу?

А - Дифузія.

В - Осмос.

С - Первинний активний транспорт.

D - Піноцитоз.

Е. – Трансмембранний обмін.

601. Відомо, що при важкій фізичній роботі значно збільшується утворення лімфи. Яка причина такого збільшення?

А - Збільшення трансмурального тиску.

В - Зменшення гідростатичного тиску крові.

С - Збільшення осмотичного тиску тканинної рідини.

D - Зменшення осмотичного тиску тканинної рідини.

Е. - Збільшення осмотичного тиску плазми крові.

602. У лабораторії визначали час зсідання лімфи і було встановлено, що він є більшим норми. Яка нормальна тривалість зсідання лімфи?

А - До 3 хв.

В - До 1 год.

С - 10 - 14 с.

D - 60-120 с.

Е. - 10-15 хв.

603. Яка кількість лімфи утворюється в організмі людини за добу?

А - Біля 5 л.

В - Біля 200 мл.

С - Біля 2000 мл.

D - Біля 20 000 мл.

Е. - Біля 500 мл.

604. Судини, що несуть кров з органів, тканин до серця в праве передсердя називаються:

А. - артерії

В. - артеріоли

С. - капіляри

D. - вени

Е. – лімфатичні

605. Вени несуть венозну кров від органів до серця. Які вени несуть артеріальну кров?

А. - таких немає

В. - шлункові

С. - мозкові

D. - ниркові

Е. легеневі

606. Розрізняють поверхневі і глибокі вени. Яка інша назва поверхневих?

А. - шкірні

В. - чутливі

С. - комунікантні

D. - серозні

Е. – синусоїдні

607. Розрізняють поверхневі і глибокі вени. Яка інша назва глибоких?

А. - суглобові

В. - м’язові

С. - супутниці

D. - одинокі

Е. – чутливі

608. Для венозної системи характерні комунікантні з’єднання і сплетення. Яка їх функція?

А. - забезпечують колатеральний рух крові

В. - знижують онкотичний тиск

С. - підвищують обмін речовин

D. - забезпечують гемокоагуляцію

Е. - створюють оптимальну температуру тіла

609. Для венозної системи характерні комунікантні з’єднання і сплетення. В якому органі вони особливо необхідні?

А. - серце

В. - м’язи

С. - селезінка

D. - печінка

Е. - головний мозок

610. Рух крові у венах відбувається завдяки дії певних механізмів. Яких саме?

А. - перистальтика кишківника

В. - вентиляція легень

С. - робота серця

D. - тиск артерій на вени

Е. - ферменти підшлункової залози

611. Рух крові у венах відбувається завдяки дії певних механізмів. Яких саме?

А. - негативний тиск у грудній клітці

В. - скорочення сфінктера шлунка

С. - стимуляція скорочень стравоходу

D. - позитивний тиск у грудній клітці

Е. - перистальтика кишківника

612. Рух крові у венах відбувається завдяки дії певних механізмів. Яких саме?

А. - позитивний тиск у грудній клітці

В. - вентиляція легень

С. - перистальтика кишківника

D. - виділення інсуліну

Е. - скорочення скелетних м’язів

613. Вплив на кровотік у венах мають скорочення скелетних м’язів, що стискають вени. Яка назва цього явища?

А. - м’язова венозна помпа

В. - гладкий тетанус

С. - зубчатий тетанус

D. - гіпертонус

Е. - м’язовий рефлекс

614. Рух крові у венах забезпечується скороченням діафрагми. Який перерозподіл крові при цьому?

А. - кров попадає у ворітну вену, потім у порожнисту

В. - кров під тиском попадає у порожнисту вену, минаючи ворітну

С. - кров перерозподіляється у капілярну сітку

D. - кров тече у мале коло кровообігу

Е. - легеневі вени звільнюються від крові

615. Тиск крові, яка циркулює у венах, називається:

А. - венний

В. - змішаний

С. - первинний

D. - комунікантний

Е. – венозний

616. Венозний тиск – це тиск крові у венах. Яка межі коливання його величини?

А. - 139 - 145 мм рт. ст.

В. - 70 – 120 мм вод.ст.

С. - 150 мм вод.ст. – 0 мм вод.ст.

D. - 89 – 139 мм рт.ст.

Е. - 0 – 175 мм рт.ст.

617. На величину венозного тиску впливають три фактори. Які саме?

А. - маса, ріст, вік

В. - вік, стать, маса

С. - об’єм крові, маса, ріст

D. - ємкість венозного русла, маса, тиск крові

Е. - об’єм крові, ємкість венозного русла, тиск крові

618. У горизонтальному положенні у людини венозний тиск у нижніх і верхніх кінцівках є різним. Яка відмінн ість?

А. - на руках більший

В. - на ногах більший

С. - однаковий

D. - на лівій нозі і руці менший

Е. - на правій нозі і руці менший

619. У людини у вертикальному положенні венозний тиск змінюється. Як саме?

А. - у ногах підвищується

В. - у руках підвищується

С. - не змінюється

D. - зростає на обох кінцівках

Е. - зменшується на обох кінцівках

620. У вертикальному положенні венозний тиск у нижніх кінцівках підвищується на величину гідростатичного тиску. Чим створюється останній?

А. - різницею концентрації мікроелементів

В. - вагою рідини - води

С. - тонусом судин

D. - фільтрацією в нирках

Е. - регургітацією рідини

621. Підвищення венозного тиску у фізіологічних умовах спостерігається під час :

А. - сну

В. - стресу

С. - виконання фізичної роботи

D. - розслаблення

Е. – відпочинку

622. Зниження венозного тиску у фізіологічних умовах спостерігається при:

А. - стрес

В. - вагітність

С. - фізична робота

D. - сон

Е. - розумова робота

623. Венозний тиск високий, як правило, у дітей раннього віку. Чим це пояснити?

А. - мала кількість крові

В. - великий просвіт вен

С. - велика печінка(відносно)

D. - велика кількість крові, мала ємність венозного русла

Е. - велика ємність венозного русла

624. Вимірювання венозного тиску називається:

А. - аудіометрія

В. - сфігмометрія

С. - тонометрія

D. - пульсометрія

Е. – флеботонометрія

625. Вимірювання венозного тиску – флеботонометрія. Про що вона дає інформацію?

А. - стан стінки вени

В. - робота правого шлуночка

С. - рівень венозного напруження

D. - стан капілярної сітки

Е. - робота судинних анастомозів

626. Вимірювання венозного тиску – флеботонометрія. Які ви знаєте способи флеботонометрії?

А. - місцевий, загальний

В. - центральний, периферичний

С. - прямий, непрямий

D. - поверхневий, внутрішній

Е. - верхній, нижній

627. Пряме вимірювання венозного тиску здійснюється за допомогою флеботонометра. Яка його норма на руках у здорової людини в горизонтальному положенні?

А. - 50 – 100 мм вод. ст.

В. - 100 – 200 мм рт.ст.

С. - 0 – 50 мм рт.ст.

D. - 500 – 700 мм вод. ст.

Е. - 118 – 250 мм вод. ст.

628. Коливання стінок крупних вен, зв’язані з серцевою діяльністю. Яка назва цього процесу?

А. - венозний тиск

В. - венний пульс

С. - венний тиск

D. - венозний пульс

Е. - венозна перистальтика

629. Який метод дослідження венного пульсу?

А. - сфігмометрія

В. - вазографія

С. - аускультація

D. - тонометрія

Е. – флебографія

630. Поряд з кровоносними судинами в організмі існує лімфатична система. Чим вона представлена?

А. - судини, вузли, протоки

В. - судини, анастомози

С. - вузли, протоки, з’єднання

D. - протоки, судини, анастомози

Е. - стовбури, протоки, судини

631. Всі тканини пронизані лімфатичними судинами. Винятком є:

А. - серце, нирки

В. - суглоби, нервова тканина

С. - нервова, кісткова тканини, поверхневі шари шкіри

D. - кістки, головний мозок, серце

Е. - органи сечостатевої ділянки

632. Частиною лімфатичної системи є лімфовузол. Яка його функція?

А. - бар’єрна, лімфопоез, депо лімфи

В. - бар’єрна, кровотворна, інкреторна

С. - депо лімфи, перерозподіл крові

D. - екскреторна, інкреторна, лімфопоез

Е. - регуляторна, захисна

633. Лімфатичні вузли виконують функцію лімфопоезу. Які клітини утворюються?

А. - макрофаги

В. - Т-лімфоцити

С. - В- і Т-лімфоцити

D. - В-лімфоцити

Е. – лейкоцити

634. Яка функція лімфатичної системи в процесі травлення?

А. - стимулює виділення соляної кислоти

В. - посилює перистальтику

С. - послаблює перистальтику

D. - перенесення поживних речовин у венозну систему

Е. - створення оптимального рН

635. Лімфа – це прозора безколірна речовина. Які є види лімфи?

А. - периферична, проміжна, центральна

В. - внутрішня, зовнішня

С. - загальна, місцева

D. - центральна, периферична

Е. - грудна, черевна

636. Існує два шляхи переходу рідини через стінку лімфатичних капілярів. Які саме?

А. - піноцитоз, дифузія

В. - через міжклітинні з’єднання, осмос

С. - мікропіноцитоз, через міжклітинні з’єднання

D. - осмос, піноцитоз

Е. - лімфатична помпа, осмос

637. Встановлені нервові впливи на рух лімфи. Які саме?

А. - стимуляція симпатичних волокон – припинення лімфотоку

В. - стимуляція симпатичних волокон - посилення лімфовідтоку

С. - стимуляція парасимпатичних волокон – спазм лімфосудин

D. - стимуляція парасимпатичних і симпатичних волокон веде до посилення лімфовідтоку

Е. - немає чіткої залежності

638. На занятті студенти оцінювали функціональний стан серцево-судинної системи. Для цього проводили пробу з 20 присіданнями. На І хвилині після присідань величина систолічного тиску збільшилась на 25 %, а діастолічного знизилася на 10 %, ЧСС зросла на 55% від вихідного рівня. На 3 хвилині показники повернулися до вихідного значення. Який це тип реакції?

A - Нормотонічний.

B - Гіпертонічний.

C - Гіпотонічний.

D - Дистонічний.

E - Ступінчастий.

639. Відомо, що під час фізичного навантаження активуються нейрони пресорного відділу судинно-рухового центру, що зумовило звуження судин. Однак у м'язах відбулося їх розширення. Який чинник зумовлює розширення судин працюючих м'язів?

A - Вплив парасимпатичної нервової системи.

B - Зменшення рівня ангіотензину.

C - Прямий вплив продуктів метаболізму на судинну стінку.

D - Зниження виділення катехоламінів.

E - Зменшення виділення вазопресину.

640. У жінки 29 років після тривалого перебування у вертикальному положенні, виявлено набряк ніг. Яка можлива причина появи набряків?

А - Зростання гідростатичного тиску у венах.

В - Зменшення гідростатичного тиску у венах.

С - Зменшення гідростатичного тиску в артеріях.

D - Зменшення осмотичного тиску в плазмі крові.

Е. - Збільшення артеріального тиску.

641. Одним із медикаментів, які призначають при артеріальній гіпертензії є інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту. Вкажіть місце утворення цього ферменту.

А -Печінка.

В -Кірковий шар наднирників.

С -Легені.

D -Нирки.

Е. - Мозковий шар наднирників.

642. При підйомі на висоту 4200 м у альпініста збільшилася ЧСС до 110 уд/хв. Артеріальний тиск становив 150/90 мм рт.ст. Внаслідок чого відбулися ці зміни гемодинаміки?

A -Збільшення імпульсації від механорецепторів аорти.

B - Зменшення імпульсації від механорецепторів аорти.

C - Збільшення імпульсації від механорецепторів передсердь.

D - Збільшення імпульсації від хеморецепторів каротидного синуса.

E - Зменшення імпульсації від хеморецепторів каротидного синуса.

643. На занятті студенти оцінювали функціональний стан серцево-судинної системи. Для цього проводили пробу з 20 присіданнями. На І хвилині після присідань систолічний тиск зріс на 20 %, а діастолічний на 5 %, ЧСС зросла на 110 % від вихідного рівня. На 5 хвилині показники повернулися до вихідного значення. Який це тип реакції?

A - Нормотонічний.

B - Гіпертонічний.

C - Гіпотонічний.

D - Дистонічний.

E - Ступінчастий.

644. Унаслідок травми пацієнт втратив біля 800 мл крові. При обстеженні артеріальний тиск становив 95/60 мм. рт ст, ЧСС - 102 уд/хв. Унаслідок чого відбулися такі зміни гемодинаміки?

A -Збільшення імпульсації від механорецепторів аорти.

B - Зменшення імпульсації від механорецепторів аорти.

C - Збільшення імпульсації від механорецепторів передсердь.

D - Зменшення імпульсації від хеморецепторів каротидного синуса.

E - Збільшення імпульсації від механорецепторів шлуночків.

645. Внаслідок крововтрати у пацієнта збільшилося ЧСС, звузилися судини шкіри, зменшилося утворення сечі. Як із нижченаведених біологічно активних речовин не приймає участь у цих компенсаторних реакціях.

А - Вазопресин.

В - Альдостерон.

С - Адреналін.

D - Натрійуретичний фактор.

Е - Ангіотензин.

646. Після значної крововтрати у пацієнта відбулося зменшення об'єму циркулюючої крові. Які біологічно активні речовини забезпечують його відновлення?

А -Адреналін і тироксин.

В - Альдостерон і окситоцин.

С - Натрійуретичний фактор і ренін.

D - Альдостерон і вазопресин.

Е - Тироксин і ангіотензин.

647. У хворого К., 63 років, під час ультразвукового дослідження виявлено пухлину правої нирки, яка здавлювала ниркову артерію. Також у нього встановлено артеріальну гіпертензію. Яка можлива причина підвищення артеріального тиску?

А - Збільшення виділення адреналіну.

В. - Збільшення синтезу реніну.

С - Збільшення виділення вазопресину.

D - Збільшення виділення натрійуретичного фактору.

Е - Збільшення синтезу ангіотензиногену.

648. На занятті студенти оцінювали функціональний стан серцево-судинної системи. Для цього проводили пробу з 20 присіданнями. На І хвилині після присідань систолічний тиск зріс на 40 %, а діастолічний - на 15 %, ЧСС зросла на 100 % від вихідного рівня. На 5 хвилині показники повернулися до вихідного значення. Який це тип реакції?

A - Нормотонічний.

B - Гіпертонічний.

C - Гіпотонічний.

D - Дистонічний.

E - Ступінчастий.

649. При виконанні проби з фізичним навантаженням у обстежуваного чоловіка 24 років зросли усі з нижчезазначених показники гемодинаміки, окрім:

A - Загального периферичного опору судин.

B - ХОК.

C - ЧСС.

D - Ударного об’єму.

E - Пульсового тиску.

650. Під час експерименту у нижню порожнисту вену вводили фізіологічний розчин, що привело до значного розширення правого передсердя і подразнення розміщених там механорецепторів. Внаслідок цього збільшувалася ЧСС. Як називається цей рефлекс?

А - Гольца.

В - Бахмана.

С. - Бейбріджа.

D - Вальсальви.

Е. - Ашнера.

651. Хворому Б, 59 років, із артеріальною гіпертензією призначили інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту. Зменшення утворення якої біологічно активної речовини відбудеться в наслідок цього?

А - Реніну.

В - Норадреналіну.

С - Адреналіну.

D - Альдостерону.

Е - Вазопресину.

652. Відомо, що вазопресин, взаємодіючи з V₁-рецепторами судин, зумовлює підвищення тонусу гладких м'язів судинної стінки і зменшення їх просвіту. Судини якого органу будуть тільки розширюватися під впливом вазопресину?

А - Легень

В - Нирок.

С - Серця.

D - Печінки.

Е - Селезінки.

653. На занятті студенти оцінювали функціональний стан серцево-судинної системи. Для цього проводили пробу з 20 присіданнями. На І хвилині після присідань систолічний тиск зріс на 50 %, а діастолічний знизився на 20 %, ЧСС зросла на 90 % від вихідного рівня. На 5 хвилині показники повернулися до вихідного значення. Який це тип реакції?

A - Нормотонічний.

B - Гіпертонічний.

C - Гіпотонічний.

D - Дистонічний.

E - Ступінчастий.

654. Назвіть нервові структури, які відносяться до вазомоторного центру?

A - Спинний мозок, мозочок, таламус, кора великих півкуль головного мозку.

B - Спинний мозок, довгастий мозок, гіпоталамус, кора великих півкуль головного мозку.

C - Довгастий мозок, середній мозок, гіпоталамус, кора великих півкуль головного мозку.

D - Підкоркові ядра, таламус, спинний мозок, середній мозок.

E - Спинний мозок, мозочок, варолієвий міст, довгастий мозок.

655. В есперименті на кролику зробили перерізку синокаротидного нерва. Які зміни гемодинаміки будуть спостерігатися при цьому?

А - Збільшиться артеріальний тиск.

В - Збільшиться об'єм циркулюючої крові.

С - Зменшиться артеріальний тиск.

D - Зменшиться хвилинний об'єм кровотоку.

Е - Зменшиться периферичний опір судин.

656. Відомо, що під впливом натрійуретичного фактору знижується артеріальний тиск і периферичний опір судин. Це зумовлено зменшенням синтезу:

А - Адреналіну.

В - Норадреналіну.

С - Реніну.

D - Тироксину.

Е - Ангіотензиногену.

657. Хворому Б, 59 років, із артеріальною гіпертензією призначили інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту. Зміна концентрації якого іону в плазмі крові буде при цьому спостерігатися?

А - Збільшиться Nа⁺.

В - Зменшиться Nа⁺.

С - Збільшиться Са²⁺.

D - Зменшиться Са²⁺.

Е - Зменшиться К⁺.

658. Чим визначається активна (регульована) зміна просвіту судин?

А. - Гладкими м‘язами

В. - Впливом нервів

С. - Гуморальними факторами

D. - Скелетними м‘язами

Е. - Об‘ємом крові

659. Як називається стан тривалого збудження гладких м‘язів судин, який не супроводжується розвитком втоми?

А.- Судинний тонус

В. - Деполяризаційний потенціал

С. - М‘язовий тонус

D. - Пейсмекерна активність

Е. - Базальний тонус

660. Нейрони дорсолатеральної і вентромедіальної ділянок довгастого мозку разом утворюють:

А. - Судиноруховий центр

В. - Рефлексогенні зони

С. - Дихальний центр

D. - Вазомоторний центр

Е. - Нюхову зону

661. При збудженні дорсолатеральної зони довгастого мозку судинорухового центру спостерігається:

А. - Пресорний ефект

В. - Депресорний ефект

С. - Зниження АТ

D. - Колапс

Е. – Апное

662. При стимуляції якої зони довгастого мозку спостерігатиметься депресорна реакція?

А. Вентромедіальної

В. - Вентродорсальної

С. - Дорсолатеральої

D. - Вентролатеральної

Е. – Дорсомедіальної

663. Регуляторний вплив нейронів дорсолатеральної зони здійснюється шляхом:

А.- Підвищення тонусу симпатичних нервів

В. - Зниження тонусу парасимпатичних нервів

С. - Зниження тонусу симпатичних нервів

D. - Підвищення тонусу парасимпмтичних нервів

Е. - передачі інформації у вентромедіальну зону

664. Яка частина гіпоталамусу залучає систему кровообігу до організації адаптивних відповідей при м‘язовій діяльності, емоційному спалаху?

А. - Задня

В. - Вентромедвальна

С. - Передня

D. - Дорсолатеральна

Е. - Середня

665 Яка частина гіпоталамусу сприяє відновленню кровообігу після інтенсивної діяльності організму?

А. - Передня

В. - Вентромедіальна

С. - Задня

D. - Середня

Е. – Вентролатеральна

666. При стимуляції неокортексу в моторній та примоторній ділянках розвивається:

А. - Пресорна реакція

В. - Піломоторна реакція

С. - Депресорна реакція

D. - Сенсомоторна реакція

Е. - Захисна реакція

667. Якими механізмами забезпечується тонус гладких м‘язів судин?

А. - Міогенним і нейрогуморальним

В. - Міогенними

С. - Саморегуляції

D. - Нейрогуморальними

Е. – Центральними

668. Як називається тонус, який продовжує зберігатися навіть при повній відсутності зовнішніх нервових та гуморальних впливів?

А. - Базальний

В. - Міогенний

С. - Максимальний

D. - Спонтанний

Е. – Резервний

669. Як називається постійне напруження гладких м‘язів стінок судин?

А. - М‘язовий тонус

В. - Тонічна активність

С. - Спонтанна активність

D. - Залишковий тонус

Е. - Пресорна активність

670. Здатність деяких гладко-м‘язових клітин судин до спонтанноїї активності і поширення збудження від клітини до клітини лежить в основі:

А. - Базального тонусу

В. - Резервного опору

С. - М‘язового тонусу

D. - Пресорної реакції

Е. - Депресорної реакції

671. Як називається регуляція системного кровообігу, яка забезпечується складним механізмом, що включає чутливу, центральну та еферентну ланки?

А. - Нейрогуморальна

В. - Гуморальна

С. - Рефлекторна

D. - Нервова

Е. – Міогенна

672. Як називаються рецептори , які реагують на зміну тиску?

А. Механорецептори

В. - Хеморецептори

С. - Терморецептори

D. - Адренорецептори

Е. – Холінорецептори

673. Як називаються рецептори, чутливі до зміни хімічного складу крові?

А. - Хеморецептори

В. - Холінорецептори

С. - Адренорецептори

D. - Барорецептори

Е. – Механорецептори

674. Мінімальний поріг збудження механорецепторів становить:

А. - 40 мм.рт.ст.

В. - 70 мм.рт.ст.

С. - 20 мм.рт.ст.

D. - 45 мм.вод.ст.

Е. - 100-110 мм.рт.ст.

675. Де знаходиться найбільше скупчення ангіорецепторів?

А. - В рефлексогенних зонах

В. - В спинному мозку

С. - В довгастому мозку

D. - В судиноруховому центрі

Е. - В гіпоталамусі

676. Максимальний поріг збудження механорецепторів становить:

А. - 200 мм.рт.ст.

В. - 150-300 мм.рт.ст.

С. - 80-150 мм.рт.ст.

D. - 200-400 мм.рт.ст.

Е. - 150 мм.рт.ст.

677. Куди передається чутлива інформація від механорецепторів дуги аорти?

А. До довгастого мозку

В.До гіпоталамусу

С. - До кори великих півкуль

D. - До вазомоторного центру

Е. - До спинного мозку

678. Як називається ділянка біфуркації загальної сонної артерії на внутрішню та зовнішню?

А. - Каротидний синус

В. - Вазомоторний центр

С. - Аортальний синус

D. - Премоторна зона

Е. - Асоціативна зона

679. Із яких рецепторів складаються аортальні та каротидні клубочки?

А. - Хеморецепторів

В. - Барорецепторів

С. - Механорецепторів

D. - Холінорецепторів

Е. – Адренорецепторів

680. Як називається сукупність нервових структур, які регулюють взаємодію між величиною серцевого викиду і тонусом судин?

А. - Вазомоторний центр

В. - Каротидний синус

С. - Зоровий центр

D. - Аортальний синус

Е. - Слуховий центр

681. У верхній частині дна четвертого шлуночка розміщується:

А. - Судинно-руховий центр

В. - Центр Верніке

С. - Центр слиновиділення

D. - Дихальний центр

Е. - Центр терморегуляції

682. Що спостерігається при збудженні дорсолатеральної зони судинно-рухового центру?

А. - Пресорний ефект

В. - Зупинка дихання

С. - Гіпертермія

D. - Депресорний ефект

Е. - Зупинка серця

683. При подразненні палеокортексу в ділянці передньої поясної звивини розвивається:

А. - Депресорна реакція

В. - Піломоторна реакція

С. - Сенсомоторна реакція

D. - Зорова реакція

Е. - Захисна реакція

684. Де розташовані центри регуляції тиску, які проявляють свою активність за умов відсутності впливу вищих відділів ЦНС?

А. - На рівні спинного мозку

В. - В довгастому мозку

С. - На рівні мозочка

D. - На рівні гіпоталамусу

Е. - На рівні нижніх горбиків чотиригорбкового тіла

685. Гормони мозкового шару наднирників взаємодіючи із α-адренорецепторами стінок судин зумовлюють їх:

А. - Скорочення

В. - Розслаблення

С. - Змін не буде

D. - Розрив

Е. - Все наведене вірно

686. Гормони мозкового шару наднирників взаємодіючи із β-адренорецепторами стінок судин зумовлюють їх:

А. - Розслаблення

В. - Змін не буде

С. - Скорочення

D. - Спадання

Е. - Все наведене вірно

687. Як впливає вазопресин на артерії та артеріоли органів черевної порожнини і легень?

А. - Звужує

В. - Не впливає

С. - Розширює

D. - Спричиняє їх розрив

Е. - Все наведене вірно

688. Як називається гормон, який виділяється передсердями у відповідь на зростання у них тиску?

А. - Натрійуретичний

В. - Адреналін

С. - Вазопресин

D. - Ренін

Е. – Альдостерон

689. Що являється адекватним подразником для хеморецепторів судин?

А. - Зниження напруги О₂ і підвищення напруги СО₂

В. - Збільшення концентрації Са²⁺ в крові

С. - Зниження напруги О₂

D. - Підвищення напруги СО₂

Е. - Зменшення концентрації Н⁺ у крові

690. Де знаходяться спеціалізовані клітини, які утворюють натрійуретичний фактор?

А. - У вушках передсердь

В. - В лівому передсерді

С. - В атріо-вентрикулярному вузлі

D. - В міокарді шлуночків

Е. - В ділянці сино-атріальног вузла

691. Тип організації судинного русла яких органів точно відповідає його потребам в кисні та поживних речовинах?

А. - Серце та мозок

В. - Нирки та печінка

С. - Серце та нирки

D. - Шлунок та мозок

Е. Підшлункова залоза

692. В яких органах кровотік відбувається з надлишком?

А. - Нирки, ендокринні залози, легені

В. - Нирки та легені

С. - Печінка та селезінка

D. - Серце та мозок

Е. – Шлунок

693. Які органи можуть виконувати функцію при недостатньому кровотоці?

А. - Травний канал та скелетні м‘язи

В. - Серце та нирки

С. - Печінка

D. - Легені та нирки

Е. - Серце та мозок

694. У підтриманні сталості об‘єму крові в мікроциркуляторних судинах першочергову роль відіграють:

А. - Дрібні вени

В. - Артеріоли

С. - Крупні артерії

D. - Крупні вени

Е. - Резистивні судини

695. Як називаються ділянки судин, в яких містяться у великій кількості рецептори, які реагують на тиск?

А. - Рефлексогенні зони

В. - Рецепторні

С. - Аферентні

D. - Імпедансні

Е. – Комунікантні

696. Що забезпечує поступлення кисню в тканини і видалення з них продуктів окиснення?

А. - Кров

В. - Легені

С. - Лімфа

D. - Міжклітинна рідина

Е. - Дихальні шляхи

697. Механорецептори - це рецептори, які реагують на зміну:

А. - Артеріального тиску

В. - Хімічного складу крові

С. - Венозного тиску

D. - Температури

Е. - Атмосферного тиску

698. Хеморецептори - це рецептори, які чутливі до зміни:

А. - Хімічного складу крові

В. - Атмосферного тиску

С. - Температури

D. - Артеріального тиску

Е. - Венозного тиску

699. Подразником яких рецепторів є швидкість і ступінь розтягнення тканин наростаючими або пульсовими коливаннями кров‘яного тиску?

А. - Механорецепторів

В. - Барорецепторів

С. - Хеморецепторів

D. - Холінорецепторів

Е. – Адренорецепторів

700. Підвищення артеріального тиску пресорною зоною пов‘язано із підвищенням тонусу:

А. - Резистивних судин

В. - Амортизуючих судин

С. - Прекапілярних сфінктерів

D. - Ємкісних судин

Е. - Об‘ємних судин

701. Регуляторний вплив нейронів якої зони здійснюється шляхом підвищення тонусу симпатичної нервової системи на судини та серце?

А. - Пресорної

В. - Сенсомоторної

С. - Мовної

D. - Депресорної

Е. – Асоціативної

702. Який вплив на судинноруховий центр довгастого мозку чинять центри гіпоталамуса?

А. - Низхідний

В. - Перехресний

С. - Висхідний

D. - Опосередкований

Е. – Аферентний

703. Як називається гормон задньої частки гіпофіза, який викликає звуження артерій і артеріол органів черевної порожнини та легень?

А. - Вазопресин

В. - Меланін

С. - Окситоцин

D. - Тиреотропін

Е. – Гонадотропін

704. Як називається фермент, який продукують клітини юкстагломерулярного апарату нирок?

А. - Ренін

В. - Ангіотензиноген

С. - Пепсин

D. - Кіназа

Е. – Рибонуклеаза

705. Вкажіть місце, де синтезується ангіотензиноген.

А. - В печінці

В. - В селезінці

С. - В нирках

D. - В кишечнику

Е. - В мозку

706. Під ввпливом якого ферменту ангіотензиноген перетворюється в ангіотензин-І?

А. - Ренін

В. - Кіназа

С. - Амінотрансфераза

D. - Рибонуклеаза

Е. – Кіназа

707. Назвіть місце, де ангіотензин-І перетворюється в ангіотензин-ІІ.

А. - Судини легень

В. - Серце

С. - Мозок

D. - Судини нирок

Е. – Печінка

708. Збільшення вмісту реніну та ангіотензину в крові посилює відчуття:

А. - Спраги

В. - Втоми

С. - Голоду

D. - Запаморочення

Е. – Болю

709. Виділення якого гормону стимулює ангіотензин-ІІ?

А. - Альдостерону

В. - Адреналіну

С. - Вазопресину

D. - Кортизолу

Е. – Норадреналіну

710. Вкажіть місце, в якому синтезується альдостерон?

А. - Кірковий шар наднирників

В. - Щитовидна залоза

С. - Мозковий шар наднирників

D. - Мозок

Е. – Печінка

711. Який гормон володіє надзвичайно високою здатністю посилювати зворотнє всмоктування натрію в нирках, слинних залозах, травній системі?

А. - Альдостерон

В. - Натрійуретичний гормон

С. - Адреналін

D. - Кортизон

Е. - Вазопресин

712. Який гормон здатний зменшувати синтез реніну і виділення альдостерону?

А. - Натрійуретичний

В. - Вазопресин

С. - Окситоцин

D. - Адреналін

Е. – Кортизон

713. Як змінюється частота імпульсів в еферентних нервах при зниженні артеріального

тиску?

А. - знижується

B. - зростає

C. - зникає

D. - незмінюється

E.- стає максимальною

714. Зниження напруження О₂, підвищення напруження СО₂ і збільшення концентрації іонів Н⁺ з крові є адекватними подразниками для:

А. - хеморецепторів

B. - механорецепторів

C. - барорецепторів

D. - адренорецепторів

E. – фоторецепторів

715. Як називається перехід з горизонтального положення тіла в вертикальне?

А. - ортостаз

B. - кліностаз

C. - гемостаз

D. - ортокліностаз

E. – лімфостаз

716. В лікарню доставлено хворого з рівнем артеріального тиску 240/130 мм рт. ст., що становило загрозу розвитку набряку мозку. Яка критична величина середньодинамічного тиску, при якій можливий такий стан?

А - 100 мм рт.ст.

В - 120 мм рт.ст.

С - 140 мм рт.ст.

D - 160 мм рт.ст.

Е - 180 мм рт.ст.

717. Чоловік 28 років внаслідок травми втратив 400 мл крові, що становило 6 % об'єму циркулюючої крові. На скільки зміниться мозковий кровотік в цих умовах?

А - зменшиться на 6 %;

В - зменшиться на 8 % ;

С - збільшиться на 6 %;

D - зменшиться на 10 %;

Е - не зміниться.

718. У пацієнтки встановлено зниження артеріального тиску до 85/55 мм рт ст. Які зміни просвіту судин головного мозку будуть спостерігатися в цих умовах?

А - розширення артерій.

В - звуження вен.

С - розширення вен.

D - звуження артерій.

Е - просвіт судин не зміниться.

719. Людина зробила кілька глибоких вдихів і видихів, що привело до збільшення напруження О₂ і зменшення СО₂ в артеріальній крові. Які зміни просвіту судин головного мозку будуть спостерігатися в цих умовах?

А - розширення артерій.

В - звуження вен.

С - розширення вен.

D - звуження артерій.

Е - просвіт судин не зміниться.

720. Людина затримала дихання, що привело до зменшення напруження О₂ і зростання СО₂ в артеріальній крові. При якій величині напруження О₂ зміниться інтенсивність мозкового кровотоку?

А - 20 мм рт. ст.

В - 40 мм рт. ст. ;

С - 50 мм рт.ст.

D - 60 мм рт.ст.

Е - 80 мм рт. ст.

721. Особливістю мікроциркуляторного русла головного мозку є відсутність:

А - прекапілярів.

В - капілярів.

С - посткапілярів.

D - венул.

Е - артеріовенозних шунтів.

722. Який із показників гемодинаміки мозкового кровообігу в нормі практично не змінюється?

А - об'ємна швидкість кровотоку.

В - лінійна швидкість кровотоку.

С - загальний периферичний опір судин.

D - систолічний тиск.

Е - діастолічний тиск.

723. Який із механізмів регуляції чинить найменший вплив на інтенсивність мозкового кровотоку?

А - міогенний.

В - гуморальний.

С - метаболічний.

D - нервовий.

724. Яке співвідношення повинно бути в серці між м'язовими волокнами і капілярами?

А - 1:2.

В - 2:1.

С - 1:1.

D - 1:3.

Е - 3:1.

725. Від якого фактору в основному залежить інтенсивність коронарного кровотоку?

А - від рівня систолічного тиску.

В - від тривалості систоли.

С - від величини периферичного опору судин.

D - від величини діастолічного тиску.

Е - від еластичності стінок судин.

726. Яка біологічно активна речовина зумовлює "робочу гіперемію" міокарда?

А - ангіотензин.

В - адреналін.

С - аденозин.

D - вазопресин.

Е - АТФ.

727. У хворого з ішемічною хворобою серця розвинувся приступ пароксизмальної тахікардії з ЧСС 116 за 1 хвилину. Артеріальний тиск становив 120/80 мм рт.ст. Як зміниться коронарний кровотік в цих умовах?

А - зменшиться за рахунок скорочення тривалості систоли.

В - збільшиться за рахунок скорочення тривалості діастоли.

С - зменшиться за рахунок скорочення тривалості діастоли.

D - збільшиться за рахунок скорочення тривалості систоли.

Е - не зміниться.

728. Які процеси в мікроциркуляторному руслі малого кола кровообігу не відбуваються в нормальних умовах?

А - дифузія кисню.

В - фільтрація рідкої частини плазми.

С - дифузія вуглекислого газу.

D - зміна гідростатичного тиску крові.

729. Особливістю мікроциркуляторного русла серця є відсутність:

А - прекапілярів.

В - капілярів.

С - посткапілярів.

D - венул.

Е - артеріовенозних шунтів.

730. Під час проведення реопульмографії було встановлено нерівномірність кровопостачання різних ділянок легень. Який фактор впливає на виникнення цієї різниці?

А - зміна осмотичного тиску крові.

В - зміна просвіту судин.

С - зміна гідростатичного тиску крові.

D - зміна периферичного опору судин.

Е - зміна величини ударного об'єму.

731. В експерименті подразнювали блукаючі нерви занаркотизованого кролика, що привело до вираженого розширення коронарних артерій. Яка біологічно активна речовина спричинила вазодилятацію в цих умовах?

А - інсулін.

В - аденозин.

С - оксид азоту.

D - двоокис вуглецю.

Е - простагландини.

732. Під час експерименту тварину помістили в середовище із зниженим вмістом кисню. Як зміниться просвіт судин малого кола кровообігу в цих умовах?

А - артерії розширяться.

В - вени розширяться.

С - артерії звузяться.

D - вени звузяться.

Е - вени і артерії розширяться.

733. Від якого фактора в найбільшій мірі залежить інтенсивність кровотоку в кишках?

А - від впливу гормонів.

В - від складу хімусу.

С - від нервових впливів.

D - від рівня функціональної активності клітин.

Е - від міогенних впливів.

734. Відомо, що під час психоемоційного збудження збільшується виділення адреналіну. Як зміниться просвіт судин печінки в цих умовах?

А - розширення v. portae.

В - звуження v. portae і a. hepatica.

С - розширення v. portae і a. hepatica.

D - звуження v. portae і розширення a. hepatica.

Е - розширення v. portae і звуження a. hepatica.

735. Як зміниться просвіт судин печінки при накопиченні в ній продуктів метаболізму?

А - розширення портальних венул та печінкових артеріол.

В - звуження портальних венул та печінкових артеріол.

С - звуження портальних венул та розширення печінкових артеріол.

D - розширення портальних венул та звуження печінкових артеріол.

Е - просвіт судин не зміниться.

736. В лікарню доставлено хворого з рівнем артеріального тиску 250/140 мм рт. ст., що становило загрозу розвитку набряку мозку. Яка критична величина середньодинамічного тиску, при якій можливий такий стан?

А - 100 мм рт.ст.

В - 120 мм рт.ст.

С - 200 мм рт.ст.

D - 190 мм рт.ст.

Е - 180 мм рт.ст.

737. Чоловік 28 років внаслідок травми втратив 400 мл крові, що становило 6 % об'єму циркулюючої крові. На скільки зміниться мозковий кровотік в цих умовах?

А - зменшиться на 12 %;

В - зменшиться на 6 % ;

С - збільшиться на 6 %;

D - зменшиться на 10 %;

Е - не зміниться.

738. У пацієнтки встановлено зниження артеріального тиску до 85/55 мм рт ст. Які зміни просвіту судин головного мозку будуть спостерігатися в цих умовах?

А - розширення артерій.

В - звуження вен.

С - розширення вен.

D - звуження артерій.

Е – звуження капілярів.

739. Людина зробила кілька глибоких вдихів і видихів, що привело до збільшення напруження О₂ і зменшення СО₂ в артеріальній крові. Які зміни просвіту судин головного мозку будуть спостерігатися в цих умовах?

А - розширення артерій.

В - звуження вен.

С - розширення вен.

D - звуження артерій.

Е - розширення капілярів.

740. Людина затримала дихання, що привело до зменшення напруження О₂ і зростання СО₂ в артеріальній крові. При якій величині напруження О₂ зміниться інтенсивність мозкового кровотоку?

А - 10 мм рт. ст.

В - 30 мм рт. ст. ;

С - 50 мм рт.ст.

D - 60 мм рт.ст.

Е - 70 мм рт. ст.

741. Особливістю мікроциркуляторного русла головного мозку є відсутність:

А – резистивних прекапілярів.

В - капілярів.

С – перфорантнихт вен.

D - венул.

Е - артеріовенозних шунтів.

742. Який із показників гемодинаміки мозкового кровообігу в нормі практично не змінюється?

А - лінійна швидкість кровотоку.

В – пульсовий тиск.

С - загальний периферичний опір судин.

D - систолічний тиск.

Е - діастолічний тиск.

743. Який із механізмів регуляції чинить найменший вплив на інтенсивність мозкового кровотоку?

А - міогенний.

В - гуморальний.

С - метаболічний.

D - нервовий.

Е – зміна положення тіла.

744. Яке співвідношення повинно бути в серці між м'язовими волокнами і капілярами?

А - 3:2.

В - 2:1.

С - 1:1.

D - 1:3.

Е - 2:3.

745. Від якого фактору в основному залежить інтенсивність коронарного кровотоку?

А - від товщини стінки судини

В - від тривалості систоли.

С - від величини периферичного опору судин.

D - від величини діастолічного тиску.

Е - від величини систолічного тиску.

746. Яка біологічно активна речовина зумовлює "робочу гіперемію" міокарда?

А - ангіотензин.

В - адреналін.

С - аденозин.

D - гістамін.

Е - креатинфосфат.

747. У хворого з ішемічною хворобою серця розвинувся приступ пароксизмальної тахікардії з ЧСС 126 за 1 хвилину. Артеріальний тиск становив 130/80 мм рт.ст. Як зміниться коронарний кровотік в цих умовах?

А - зменшиться за рахунок скорочення тривалості систоли.

В - збільшиться за рахунок скорочення тривалості діастоли.

С - зменшиться за рахунок скорочення тривалості діастоли.

D - збільшиться за рахунок скорочення тривалості систоли.

Е - збільшиться за рахунок скорочення тривалості реполяризації кардіоміоцитів.

748. Які процеси в мікроциркуляторному руслі малого кола кровообігу не відбуваються в нормальних умовах?

А - дифузія вуглекислого газу.

В - фільтрація рідкої частини плазми.

С - дифузія кисню.

D - зміна гідростатичного тиску крові.

Е – зміна трансмурального тиску.

749. Особливістю мікроциркуляторного русла серця є відсутність:

А – резистивних прекапілярів.

В - капілярів.

С - резистивних посткапілярів.

D - венул.

Е - артеріовенозних шунтів.

750. Під час проведення реопульмографії було встановлено нерівномірність кровопостачання різних ділянок легень. Який фактор впливає на виникнення цієї різниці?

А - зміна осмотичного тиску крові.

В - зміна трансмурального тиску.

С - зміна гідростатичного тиску крові.

D - зміна периферичного опору судин.

Е - зміна онкотичного тиску крові.

751. В експерименті подразнювали блукаючі нерви занаркотизованого кролика, що привело до вираженого розширення коронарних артерій. Яка біологічно активна речовина спричинила вазодилятацію в цих умовах?

А - адреналін.

В - аденозин.

С - оксид азоту.

D - двоокис вуглецю.

Е - креатинфосфат.

752. Під час експерименту тварину помістили в середовище із зниженим вмістом кисню. Як зміниться просвіт судин малого кола кровообігу в цих умовах?

А - артерії розширяться.

В - змін просвіту артерій не буде.

С - артерії звузяться.

D - вени звузяться.

Е - вени і артерії розширяться.

753. Від якого фактора в найбільшій мірі залежить інтенсивність кровотоку в кишках?

А - від кількості хімуса.

В - від складу хімусу.

С - від нервових впливів.

D - від рівня функціональної активності клітин.

Е - від рівня секретину в крові.

754. Відомо, що під час психоемоційного збудження збільшується виділення адреналіну. Як зміниться просвіт судин печінки в цих умовах?

А – змін просвіту артерій і вен не буде.

В - звуження v. portae і a. hepatica.

С - розширення v. portae і a. hepatica.

D - звуження v. portae і розширення a. hepatica.

Е - розширення v. portae і звуження a. hepatica.

755. Як зміниться просвіт судин печінки при накопиченні в ній продуктів метаболізму?

А - розширення портальних венул та печінкових артеріол.

В - звуження портальних венул та печінкових артеріол.

С - звуження портальних венул та розширення печінкових артеріол.

D - розширення портальних венул та звуження печінкових артеріол.

Е - просвіт судин не зміниться.

756. Кровообіг головного мозку в стані спокою становить:

A - 13-15 % серцевого викиду;

B - 15-20 % серцевого викиду;

C - 10-15 % серцевого викиду;

D - 25-30 серцевого викиду;

E - 5-10 % серцевого викиду.

757. Судини головного мозку здатні підтримувати кровотік на стабільному рівні при зміні середньо динамічного тиску в межах:

A - 60-180 мм.рт.ст.;

B - 50-100 мм.рт.ст.;

C - 40-200 мм.рт.ст.;

D - 100-180 мм.рт.ст.;

E - 150-200 мм.рт.ст.

758. Міогенна регуляція мозкового кровотоку здійснюється за рахунок реакції гладких м’язів на зміну:

A - Внутрішньосудинного тиску;

B - Розтягу судини;

C - Поступлення О₂ в крові;

D - Напруження СО₂ в крові;

E - Вмісту метаболітів в крові.

759. Основним джерелом нервових впливів на судини мозку є:

A - Постгангліонарні симпатичні волокна;

B - Постгангліонарні парасимпатичні волокна;

C - Постгангліонарні мета симпатичні волокна;

D - Прегангліонарні симпатичні волокна;

E - Прегангліонарні парасимпатичні волокна.

760. Автономність мозкового кровотоку забезпечується:

A - Нейрогенним, біогенним, метаболічним компонентами;

B - Нейрогенними, гуморальними, метаболічними;

C - Мітогенним, метаболічним, гуморальним;

D - Місцевим, міогенним, метаболічним;

E - Нейрогеннм, місцевим, гуморальним.

761. Перший „рубіж” підтримання постійного мозкового кровотоку починається:

A - В каротидно му синусі;

B - В дузі аорти;

C - В синусах Велізієвого кола;

D - В судинах піальної оболонки;

E - На рівні циркуляторного русла.

762. Другий „рубіж” підтримання постійного мозкового кровотоку починається:

A - В каротидно му синусі;

B - В дузі аорти;

C - В синусах Велізієвого кола;

D - В судинах піальної оболонки;

E - На рівні циркуляторного русла.

763. Третій „рубіж” підтримання постійного мозкового кровотоку починається:

A - В каротидно му синусі;

B - В дузі аорти;

C - В синусах Велізієвого кола;

D - В судинах піальної оболонки;

E - На рівні циркуляторного русла.

764. Залежність режиму перфузії від чергування фаз серцевого циклу найбільш виражена в:

A - Субендокардіальних шарах міокарда;

B - Субепікардіальних шарах міокарда;

C - В ендокарді;

D - В міокарді;

E - В епікарді.

765. Стимуляція якого виду рецепторів приведе до дилатації коронарних судин:

A - β-адренорецепторів;

B - α-адренорецепторів;

C - М-холінорецепторів;

D - Н-холінорецепторів;

E - Усіх перерахованих видів.

766. Опір судинного русла малого кола:

A - у 8-10 р. менше ніж у системі великого кола;

B - у 2-5 р. менше ніж у системі великого кола;

С - у 8-10 р. більше ніж у системі великого кола;

D - у 2-5 р. більше ніж у системі великого кола;

E - рівний опору у великому колі кровообігу.

767. Легеневий кровотік має:

A - Вагусну (аферентну) і симпатичну (еферентну) інервацію;

B - Вагусну (еферентну) і симпатичну (аферентну) інервацію;

C - Вагусну (аферентну) інервацію;

D - Симпатичну (еферентну) інервацію;

E - Вагусну (еферентну) інервацію.

768. Звуження легеневих судин малого кола має місце при підвищенні концентрації:

A - Серотоніну, простогландину Е;

B - Адреналіну, серотоніну;

C - Норадреналіну, простогландину Е;

D - Ацетилхоліну, ангіотензину ІІ;

E - Ацетилхоліну, гістаміну.

769. У венах легень клапани є:

A - Відсутні;

B - У пружних венах;

C - У венах середнього калібру;

D - У венулах;

E - У всіх венах.

770. В період травлення кровотік в кишках:

A - Збільшується головним чином у слизовому прошарку;

B - Збільшується головним чином у м’язовому прошарку;

C - Збільшується головним чином у середньому прошарку;

D - Зменшується у слизовому прошарку;

E - Не змінюється.

771. У стані спокою через печінку проходить:

A - 25 % ХОК;

B - 15 % ХОК;

C - 10 % ХОК;

D - 5 % ХОК;

E - 40 % ХОК.

772. Основний механізм регуляції печінкового кровотоку:

A - Нейрогенний;

B - Гуморальний;

C - Місцевий;

D - Біогенний;

E - Системний.

773. У нормі у селезінці містяться:

A - 1,5-2 % ОЦК;

B - 2-4 % ОЦК;

C - 10-15 % ОЦК;

D - 15-20 % ОЦК;

E - 20-25 % ОЦК.

774. Метаболіти і тканинні гормони викликають:

A - Звуження портальних венул і розширення печінкових артеріол;

B - Розширення портальних венул і розширення печінкових артеріол;

C - Звуження портальних вену і звуження печінкових артеріол;

D - Розширення портальних вену і звуження печінкових артеріол;

E - Не змінюється кровотік в судинах.

775. У селезінці при підвищенні симпатичної імпульсації:

A - Капіляри, венули, синуси звужуються, а сфінктери синусів розслаблюються.

B - Капіляри, венозні синуси розширюються, а сфінктери синусів розслаблюються;

C - Капіляри, венозні синуси звужуються і сфінктери синусів звужуються;

D - Капіляри, венозні синуси розширюються, а сфінктери синусів звужуються;

E - Змін не виникає.

776. Відомо, що у зв'язку із особливостями кровообігу в організмі плода відбувається декілька змішувань артеріальної і венозної крові. Де відбувається перше змішування?

А - У пупковій вені.

В - У верхній порожнистій вені.

С - У нижній порожнистій вені.

D - У низхідній частині аорти.

Е - У правому передсерді.

777. Відомо, що у зв'язку із особливостями кровообігу в організмі плода відбувається декілька змішувань артеріальної і венозної крові. Де відбувається друге змішування?

А - У пупковій вені.

В - У верхній порожнистій вені.

С - У нижній порожнистій вені.

D - У низхідній частині аорти.

Е - У правому передсерді.

778. Відомо, що у зв'язку із особливостями кровообігу в організмі плода відбувається декілька змішувань артеріальної і венозної крові. Де відбувається третє змішування?

А - У пупковій вені.

В - У верхній порожнистій вені.

С - У нижній порожнистій вені.

D - У низхідній частині аорти.

Е - У правому передсерді.

779. Під час обстеження вагітної жінки (37 тиждень вагітності) лікарем жіночої консультації встановлено збільшення ЧСС плода. Яка ЧСС плода повинна бути в нормі?

А - 60-90 уд за хвилину.

В - 108-120 уд за хвилину.

С - 120-140 уд за хвилину.

D - 80-120 уд за хвилину.

Е - 160-200 уд за хвилину

780. На консультації до дитячого хірурга направлено хлопчика 9 місяців із підозрою на ваду серця. При обстеженні встановлено грубий систолічний шум зліва, який проводиться на шию і міжлопатковий простір. Яка із нижченаведених вроджених вад може бути в дитини?

А - незарощення овального отвору.

В - незарощення баталової притоки.

С - стеноз лівого атріовентрикулярного отвору.

D - стеноз правого атріовентрикулярного отвору.

Е - недостарність клапанів аорти.

781. Під час ехокардіографічного обстеження дитини 4 місяців відхилень від норми не встановлено. Стінка одної із камер серця була найтовщою. Яка це камера.

А - стінка правого шлуночка.

В - стінка лівого шлуночка.

С - стінка правого передсердя.

D - стінка лівого передсердя.

Е - міжшлуночкова перегородка.

782. При аналізі ЕКГ дитини 4 місяців відхилень від норми не встановлено. Яке положення електричної осі серця повинно бути в нормі у дитини цього віку?

А - горизонтальне.

В - проміжне.

С - відхилення осі вліво.

D - відхилення осі право.

783. Відомо, що для новонароджених в нормі характерна тахікардія. Яка можлива причина цього стану?

А - збільшена секреція адреналіну.

В - збільшена секреція альдостерону.

С - зниження тонусу блукаючого нерва.

D - підвищена функція щитоподібної залози.

Е - збільшена функція прищитоподібних залоз.

784. Під час проведення медичного огляду школярів віком 8 років вимірювали артеріальний тиск. У деяких дітей систолічний тиск перевищував норму. В яких межах провинна знаходитися величина систолічного тиску для дітей цього віку?

А - 60-80 мм рт.ст.

В - 70-90 мм рт.ст.

С - 80-100 мм рт.ст.

D - 90-110 мм рт.ст.

Е - 100-120 мм рт.ст.

785. Під час проведення медичного огляду школярів віком 8 років вимірювали артеріальний тиск. У деяких дітей діастолічний тиск перевищував норму. В яких межах провинна знаходитися величина діастолічного тиску для дітей цього віку?

А - 30-46 мм рт.ст.

В - 35-45 мм рт.ст.

С - 41-59 мм рт.ст.

D - 70-89 мм рт.ст.

Е - 55-75 мм рт.ст.

786. Під час проведення медичного огляду школярів віком 10 років вимірювали артеріальний тиск. У деяких дітей систолічний тиск перевищував норму. В яких межах провинна знаходитися величина систолічного тиску для дітей цього віку?

А - 80-90 мм рт. ст.

В - 90-100 мм рт.ст.

С - 70-100 мм рт.ст.

D - 82-120 мм рт.ст.

Е - 100-130 мм рт.ст.

787. Під час проведення медичного огляду школярів віком 10 років вимірювали артеріальний тиск. У деяких дітей діастолічний тиск перевищував норму. В яких межах провинна знаходитися величина діастолічного тиску для дітей цього віку?

А - 50-70 мм рт.ст.

В - 60-80 мм рт.ст.

С - 75-90 мм рт.ст.

D - 40-65 мм рт.ст.

Е - 40-46 мм рт.ст.

788. Відомо, що толерантність дітей до фізичного навантаження є нижчою, ніж у дорослих. Зміна якого із показників свідчить про перевантаження серцево-судинної системи на динамічне фізичне навантаження?

А - збільшення систолічного тиску.

В - зменшення систолічного тиску.

С - зниження діастолічного тиску.

D - зменшення ЧСС.

Е - збільшення систолічного і діастолічного тиску.

789. Проводили обстеження школярів віком 10 років після 45 хвилин уроку математики. Які зміни зі сторони серцево-судинної системи вказують на порушення її функцій при статичних навантаженнях?

А - збільшення систолічного тиску.

В - зменшення систолічного тиску.

С - зниження діастолічного тиску.

D - зменшення ЧСС.

Е - збільшення систолічного і діастолічного тиску.

790. Відомо, що з віком у зв'язку із структурно-функціональними змінами в організмі змінюються параметри гемодинаміки. Зміни якого показника найбільш суттєво впливає на діяльність серцево-судинної системи у похилому віці?

А - гіпертрофія міокарда.

В - збільшення секреції катехоламінів.

С - збільшення кількості β-адренорецепторів.

D - збільшення об'єму циркулюючої крові.

Е - збільшення периферичного опору судин.

791. Відомо, що у людей похилого віку погіршується коронарний кровотік. Чим це, в основному, зумовлено?

А - збільшення кількості β-адренорецепторів в коронарних судинах.

В - зменшення кількості β-адренорецепторів в коронарних судинах.

С - збільшенням чутливості β-адренорецепторів в коронарних судинах.

D - зменшенням кількості α-адренорецепторів в коронарних судинах.

Е - збільшення кількості α- і β-адренорецепторів в коронарних судинах.

792. Під час обстеження новонародженого встановлено збільшення ЧСС. Яким повинен бути внормі цей показник для дітей цього віку?

А - 60-90 уд за хвилину.

В - 90-110 уд за хвилину.

С - 120-140 уд за хвилину.

D - 130-150 уд за хвилину.

Е - 160-180 уд за хвилину

793. Відомо, що з віком у зв'язку із структурними змінами в організмі зростає величина артеріального тиску. Яка можлива причина цього зростання?

А - гіпертрофія міокарда.

В - збільшення секреції катехоламінів.

С - збільшення скоротливої активності лівого шлуночка.

D - збільшення об'єму циркулюючої крові.

Е - Зниження еластичності стінок артерій.

794. Відомо, що у новонароджених дещо вищий венозний тиск у порівнянні з дорослими. Ц пояснюється іншим співвідношенням між діаметром артерій і вен у дітей. Яке співвідношення артерій і вен у новонароджених?

А - 1:1.

В - 1:2.

С - 1:3.

D - 2:1.

Е - 3:1.

795. При проведення медичного огляду в юнака 17 років встановлено збільшення артеріального тиску, хоча при попередніх оглядах його величина завжди знаходилася в межах норми. Це вказувало на розвиток "юнацької гіпертензії". Яка можлива причина гіпертензії?

А - Невідповідність між діаметром артерій і діаметром вен.

В - Невідповідність між діаметром артерій і об'ємом циркулюючої крові.

С - Невідповідність між діаметром артерій і величиною ударного об'єму.

D - Невідповідність між кінцево-діастолічним об'ємом і діаметром артерій.

Е - Невідповідність між кінцево-діастолічним об'ємом і систолічним об'ємом.

796. В організмі плода відбувається декілька змішувань артеріальної і венозної крові. Де відбувається перше змішування?

А - У лівому передсерді.

В - У лівому шлуночку.

С - У нижній порожнистій вені.

D - У низхідній частині аорти.

Е - У правому передсерді.

797. Відомо, що у зв'язку із особливостями кровообігу в організмі плода відбувається декілька змішувань артеріальної і венозної крові. Де відбувається друге змішування?

А - У лівому передсерді.

В - У верхній порожнистій вені.

С - У правому шлуночку.

D - У низхідній частині аорти.

Е - У правому передсерді.

798. Відомо, що у зв'язку із особливостями кровообігу в організмі плода відбувається декілька змішувань артеріальної і венозної крові. Де відбувається третє змішування?

А - У пупковій вені.

В - У лівому шлуночку.

С - У нижній порожнистій вені.

D - У низхідній частині аорти.

Е - У правому шлуночку.

799. Під час обстеження вагітної жінки (38 тиждень вагітності) лікарем жіночої консультації встановлено збільшення ЧСС плода. Яка ЧСС плода повинна бути в нормі?

А - 70-90 уд за хвилину.

В - 100-120 уд за хвилину.

С - 120-140 уд за хвилину.

D - 80-110 уд за хвилину.

Е - 150-200 уд за хвилину

800. На консультації до дитячого хірурга направлено дівчинку, віком 7 місяців із підозрою на ваду серця. При обстеженні встановлено грубий систолічний шум зліва, який проводиться на шию і міжлопатковий простір. Яка із нижченаведених вроджених вад може бути в дитини?

А - незарощення овального отвору.

В - незарощення баталової притоки.

С - стеноз лівого атріовентрикулярного отвору.

D – пролапс мітрального клапана.

Е - недостарність клапанів аорти.

801. Під час ехокардіографічного обстеження дитини 5 місяців відхилень від норми не встановлено. Стінка одної із камер серця була найтовщою. Яка це стінка?.

А - правого шлуночка.

В - лівого шлуночка.

С – міжпередсердна перегородка.

D - лівого передсердя.

Е - міжшлуночкова перегородка.

802. При аналізі ЕКГ дитини 4 місяців відхилень від норми не встановлено. Яке положення електричної осі серця повинно бути в нормі у дитини цього віку?

А - горизонтальне.

В - проміжне.

С - відхилення осі вліво.

D - відхилення осі право.

Е - вертикальне

803. Відомо, що для новонароджених в нормі характерна тахікардія. Яка можлива причина цього стану?

А - збільшена секреція адреналіну.

В - збільшена секреція вазопресину.

С - зниження тонусу блукаючого нерва.

D - підвищена функція щитоподібної залози.

Е - збільшена функція підшлункової залози.

804. Під час проведення медичного огляду школярів віком 7 років вимірювали артеріальний тиск. У деяких дітей систолічний тиск перевищував норму. В яких межах провинна знаходитися величина систолічного тиску для дітей цього віку?

А - 50-80 мм рт.ст.

В - 70-90 мм рт.ст.

С - 80-100 мм рт.ст.

D - 90-120 мм рт.ст.

Е - 100-140 мм рт.ст.

805. Під час проведення медичного огляду школярів віком 8 років вимірювали артеріальний тиск. У деяких дітей діастолічний тиск перевищував норму. В яких межах провинна знаходитися величина діастолічного тиску для дітей цього віку?

А - 30-46 мм рт.ст.

В - 35-40 мм рт.ст.

С - 41-59 мм рт.ст.

D - 70-89 мм рт.ст.

Е - 56-74 мм рт.ст.

806. Під час проведення медичного огляду школярів віком 10 років вимірювали артеріальний тиск. У деяких дітей систолічний тиск перевищував норму. В яких межах провинна знаходитися величина систолічного тиску для дітей цього віку?

А - 80-90 мм рт. ст.

В - 90-100 мм рт.ст.

С - 75-105 мм рт.ст.

D - 82-120 мм рт.ст.

Е - 100-139 мм рт.ст.

807. Під час проведення медичного огляду школярів віком 10 років вимірювали артеріальний тиск. У деяких дітей діастолічний тиск перевищував норму. В яких межах провинна знаходитися величина діастолічного тиску для дітей цього віку?

А - 55-75 мм рт.ст.

В - 65-89 мм рт.ст.

С - 75-90 мм рт.ст.

D - 40-65 мм рт.ст.

Е - 35-44 мм рт.ст.

808. Відомо, що толерантність дітей до фізичного навантаження є нижчою, ніж у дорослих. Зміна якого із показників свідчить про перевантаження серцево-судинної системи на динамічне фізичне навантаження?

А - збільшення систолічного тиску.

В - зменшення систолічного тиску.

С - зниження діастолічного тиску.

D - збільшення середньодинамічного тиску.

Е - збільшення пульсового тиску.

809. Проводили обстеження школярів віком 10 років після 45 хвилин уроку математики. Які зміни зі сторони серцево-судинної системи вказують на порушення її функцій при статичних навантаженнях?

А - збільшення систолічного тиску.

В - зменшення систолічного тиску.

С - зниження діастолічного тиску.

D - збільшення середньодинамічного тиску.

Е - збільшення пульсового тиску.

810. Відомо, що з віком у зв'язку із структурно-функціональними змінами в організмі змінюються параметри гемодинаміки. Зміни якого показника найбільш суттєво впливає на діяльність серцево-судинної системи у похилому віці?

А - збільшення кількості α-адренорецепторів.

В – зменшення в’язкості крові.

С - збільшення кількості β-адренорецепторів.

D - збільшення об'єму циркулюючої крові.

Е - збільшення периферичного опору судин.

811. Відомо, що у людей похилого віку погіршується коронарний кровотік. Чим це, в основному, зумовлено?

А - зменшенням в’язкості крові.

В - зменшенням кількості β-адренорецепторів в коронарних судинах.

С - збільшенням чутливості β-адренорецепторів в коронарних судинах.

D - зменшенням чутливості α-адренорецепторів в коронарних судинах.

Е - збільшення кількості α- і β-адренорецепторів в коронарних судинах.

812. Під час обстеження новонародженого встановлено збільшення ЧСС. Яким повинен бути в нормі цей показник для дітей цього віку?

А - 60-90 уд за хвилину.

В - 16-20 уд за хвилину.

С - 120-140 уд за хвилину.

D - 135-155 уд за хвилину.

Е - 160-180 уд за хвилину

813. Відомо, що з віком у зв'язку із структурними змінами в організмі зростає величина артеріального тиску. Яка можлива причина цього зростання?

А - зменшення в’язкості крові

В - збільшення чутливості β-адренорецепторів.

С - збільшення скоротливої активності лівого шлуночка.

D - збільшення об'єму циркулюючої крові.

Е - зниження еластичності стінок артерій.

814. Відомо, що у новонароджених дещо вищий венозний тиск у порівнянні з дорослими. Ц пояснюється іншим співвідношенням між діаметром артерій і вен у дітей. Яке співвідношення артерій і вен у новонароджених?

А - 1:1.

В - 1:2.

С - 1:3.

D - 2:3.

Е - 3:2.

815. При проведення медичного огляду в юнака 17 років встановлено збільшення артеріального тиску, хоча при попередніх оглядах його величина завжди знаходилася в межах норми. Це вказувало на розвиток "юнацької гіпертензії". Яка можлива причина гіпертензії?

А - Невідповідність між діаметром артерій і діаметром вен.

В - Невідповідність між діаметром артерій і об'ємом циркулюючої крові.

С - Невідповідність між діаметром артерій і величиною ударного об'єму.

D - Невідповідність між кінцево-діастолічним об'ємом і величиною ударного об'єму.

Е - Невідповідність між кінцево-діастолічним об'ємом і систолічним об'ємом.

816. Яка частота серцевих скорочень у новонароджених?

А) 120-140 уд/хв;

B) 120-125 уд/хв;

C) 85-100 уд/хв;

D) 90 уд/хв;

E) 115 уд/хв.

817. Від чого залежить частота серцевих скорочень плода?

A - автоматизму водія ритму;

B - пучка Гіса;

C - волокон Пуркін’є;

D - волокон Бахмана і Тореля;

E - пучків Кента, Джеймса і Махейма.

818. Який систолічний артеріальний тиск (мм рт.ст.) у дітей віком 7-9 років?

A - 80-100;

B - 110-120;

C - 60-80;

D - 90;

E - 130.

819. Яка частота серцевих скорочень у дітей віком 5-7 років?

A - 85-100 уд/хв;

B - 120-140 уд/хв;

C - 90 уд/хв;

D - 60 уд/хв;

E - 150 уд/хв.

820. Яка частота серцевих скорочень у дітей віком 2-4 роки?

A - 100-115 уд/хв;

B - 120-140 уд/хв;

C - 90 уд/хв;

D - 60 уд/хв;

E - 150 уд/хв.

821. Яка частота серцевих скорочень у дорослих та підлітків?

A - 60-90 уд/хв;

B - 120-125 уд/хв;

C - 85-100 уд/хв;

D - 50 уд/хв;

E - 115 уд/хв.

822. Який систолічний артеріальний тиск (мм рт.ст.) у новонароджених?

A - 65-80;

B - 110-120;

C - 70-85;

D - 90;

E - 130.

823. Яка величина систолічного артеріального тиску (мм рт.ст.) у дорослих? (ст.20 дов.)

A - не вище 139;

B - не вище 149;

C - не вище 129;

D - не вище 119;

E - не вище 99.

824. Який хвилинний об’єм крові у новонароджених?

A - 0,30-0,35 л;

B - 1,80-2,37 л;

C - 4,0-6,5 л;

D - 2,0-2,5 л;

E -1,0-1,5 л.

825. Який хвилинний об’єм крові у дітей віком 1-5 років?

A - 1,25-1,80 л;

B - 1,80-2,37 л;

C - 4,0-6,5 л;

D - 2,0-2,5 л;

E - 1,0-1,5 л.

826 Яка величина систолічного артеріального тиску (мм рт.ст.) у дорослих? (ст.20 дов.)

A - не нижче139

B - не вище 119;

C - не вище 159;

D - не вище 129;

E - не вище 99.

827. Який хвилинний об’єм крові у дорослих?

A - 4,0-6,5 л;

B - 1,80-2,37 л;

C - 3,0-5,5 л;

D - 2,0-2,5 л;

E - 1,0-1,5 л.

828. У скільки разів збільшується маса лівого шлуночка за весь період дитинства?

A - 2,5

B - 1,5

C - 1

D - 0,5

E - 3,5

829. Під час реєстрації електрограми одинокого м'язового волокна, вектор диполя направлений в бік позитивного електрода відведення. Яким буде напрямок зубця на електрограмі у цьому випадку?

A - Позитивний;

B - Негативний;

C - Двофазний;

D - Реєструється ізолінія.

Е – Під кутом 60 ⁰

830. Під час реєстрації електрограми одинокого м'язового волокна, вектор диполя направлений в бік негативного електрода відведення. Яким буде напрямок зубця на електрограмі у цьому випадку?

A - Позитивний;

B - Негативний;

C - Двофазний;

D - Реєструється ізолінія.

Е – Під кутом 100 ⁰

831. Під час реєстрації електрограми одинокого м'язового волокна, вектор диполя направлений перпендикулярно до електрода відведення. Яким буде напрямок зубця на електрограмі у цьому випадку?

A - Позитивний;

B - Негативний;

C - Двофазний;

D - Реєструється ізолінія.

Е – Під кутом 45 ⁰

832. Відомо, що поширення хвилі деполяризації по передсердях реєструється на ЕКГ у вигляді зубця Р. Яка його частина відповідає деполяризації лівого і правого передсердя?

A - Зубець Р відображає тільки збудження правого передсердя;

B - Висхідний відрізок характеризує деполяризацію правого, а низхідний - лівого;

C - Висхідний відрізок характеризує деполяризацію лівого, низхідний - правого;

D - Зубець Р відображає збудження лівого передсердя і перегородки.

Е – Висхідний відрізок характеризує деполяризацію базальних відділів передсердь, а низхідний – апікальних.

833. Відомо, що комплекс QRS відображає процес поширення хвилі деполяризації по правому і лівому шлуночках. Збудження якої ділянки шлуночків характеризує зубець Q?

A - Верхньої і середньої третин міжшлуночкової перегородки;

B - Середньої і нижньої третин міжшлуночкової перегородки;

C - Верхньої третини міжшлуночкової перегородки;

D – Бокових і базальних відділів серця;

Е – Базальних відділів шлуночків.

834. Відомо, що комплекс QRS відображає процес поширення хвилі деполяризації по правому і лівому шлуночках. Збудження якої ділянки шлуночків характеризує зубець R?

A - Верхньої і середньої третин міжшлуночкової перегородки;

B - Нижньої третини міжшлуночкової перегородки;

C - Верхньої третини міжшлуночкової перегородки;

D - Базальних відділів серця;

Е - Бокових стінок серця.

835. Відомо, що комплекс QRS відображає процес поширення хвилі деполяризації по правому і лівому шлуночках. Збудження якої ділянки шлуночків характеризує зубець S?

A - Верхньої і середньої третин міжшлуночкової перегородки;

B - Нижньої третини міжшлуночкової перегородки;

C - Верхівки серця і нижньої третини міжшлуночкової перегородки;

D - Базальних відділів серця і верхньої третини міжшлуночкової перегородки;

Е - Бокових стінок серця.

836. Який напрямок має поширення хвилі реполяризації в стінці міокарда шлуночків?

A - Від епікарда до ендокарда;

B - Від ендокарда до епікарда;

C - По ходу ендокардіальних шарів;

D – По ходу епікардіальних шарів;

Е - Від бокових стінок серця до верхівки.

837. Який зубець відображає процес реполяризації передсердь?

A - Зубець Р;

B - Зубець R;

C - Зубець S;

D - Зубець T;

Е - Не реєструється.

838. Який зубець відображає процес реполяризації шлуночків?

A - Зубець R;

B - Зубець Q;

C - Зубець Р;

D - Зубець T;

Е - Не реєструється.

839. В якій площині реєструється різниця потенціалів під час запису ЕКГ у стандартних відведеннях?

A - Фронтальній;

B - Сагітальній і горизонтальній;

C - Горизонтальній;

D - Вертикальній і горизонтальній;

E - Фронтальній і сагітальній.

840. В якій площині реєструється різниця потенціалів під час запису ЕКГ у підсилених відведеннях?

A - Вертикальній;

B - Сагітальній;

C - Фронтальній;

D - Вертикальній і горизонтальній;

E - Фронтальній і сагітальній.

841. В якій площині реєструється різниця потенціалів під час запису ЕКГ у грудних відведеннях?

A - Фронтальній і вертикальній;

B - Сагітальній;

C - Вертикальній і горизонтальній;

D - Горизонтальній;

E - Фронтальній і сагітальній.

842. Під час реєстрації ЕКГ у відведенні V₁, пацієнту було встановлено активний електрод у ІІ міжребер'ї зліва від грудини. А де, згідно правил повен бути розміщений електрод в даному випадку?

A - У ІІ міжребер'ї вправо від грудини;

B - У ІV міжребер'ї вправо від грудини;

C - У ІІ міжребер'ї зліва від грудини;

D - У V міжребер'ї по лівій середньо ключичній лінії;

E - У VІ міжребер'ї по лівій передній аксілярній лінії.

843. Під час реєстрації ЕКГ у відведенні V₂, пацієнту було встановлено активний електрод у ІІІ міжребер'ї зліва від грудини. А де, згідно правил, повен бути розміщений електрод в даному випадку?

A - У ІІІ міжребер'ї вправо від грудини;

B - У ІІ міжребер'ї вправо від грудини;

C - У ІV міжребер'ї зліва від грудини;

D - У VІ міжребер'ї по лівій середньо ключичній лінії;

E - У V міжребер'ї по лівій середній аксілярній лінії.

844. Під час реєстрації ЕКГ у відведенні V₄, пацієнту було встановлено активний електрод у ІV міжребер'ї по лівій парастернальній лінії. А де, згідно правил, повен бути розміщений електрод в даному випадку?

A - V міжребер'ї по лівій середній аксілярній лінії;

B - У ІІ міжребер'ї зліва від грудини;

C - У ІV міжребер'ї вправо від грудини;

D - У VІ міжребер'ї по лівій середньо-ключичній лінії;

E - У V міжребер'ї по лівій середньо-ключичній лінії.

845. Під час реєстрації ЕКГ у відведенні V₅, пацієнту було встановлено активний електрод у місці кріплення V ребра до грудини зліва. А де, згідно правил, повен бути розміщений електрод в даному випадку?

A - У місці кріплення правого ІV ребра до грудини;

B - У ІV міжребер'ї вправо від грудини;

C - У ІІ міжребер'ї зліва від грудини;

D - У V міжребер'ї по лівій середньо ключичній лінії;

E - У V міжребер'ї по лівій передній аксілярній лінії.

846. Під час реєстрації ЕКГ у відведенні V₆, пацієнту було встановлено активний електрод у місці кріплення ІV ребра до грудини зліва. А де, згідно правил повен бути розміщений електрод в даному випадку?

A - У V міжребер'ї по лівій середній аксілярній лінії;

B - У VІ міжребер'ї по лівій передній аксілярній лінії;

C - У ІV міжребер'ї зліва від грудини;

D - У V міжребер'ї по лівій середньо ключичній лінії;

E - У місці кріплення лівого V ребра до грудини.

847. Під час реєстрації ЕКГ у відведенні V₃, пацієнту було встановлено активний електрод у місці кріплення ІV ребра до грудини зліва. А де, згідно правил, повен бути розміщений електрод в даному випадку?

A - У місці кріплення правого ІV ребра до грудини;

B - У місці кріплення ІV ребра до грудини зліва;

C - У ІV міжребер'ї зліва від грудини;

D - У VІ міжребер'ї по лівій середньо ключичній лінії;

E - У V міжребер'ї по лівій передній аксілярній лінії.

848. Перед тим, як провести реєстрацію ЕКГ, потрібно записати калібрувальний сигнал. Яка величина стандартного калібрувального сигналу використовується в електрокардіографах?

А - 0,5 mV;

В - 0,05 mV;

С - 1,0 mV;

D - 5 mV;

Е - 10 mV.

849. Якій фазі потенціалу дії відповідає на електрограмі кардіоміоцита висхідне коліно зубця R?

А - швидкої деполяризації;

В - ранньої реполяризаціії;

С - плато;

D - кінцевої повільної реполяризації;

Е - гіперполяпизації.

850. Якій фазі потенціалу дії відповідає на електрограмі кардіоміоцита низхідне коліно зубця R?

А - швидкої деполяризації;

В - ранньої реполяризаціії;

С - плато;

D - кінцевої швидкої реполяризації;

Е - гіперполяпизації.

851. Якій фазі потенціалу дії відповідає на електрограмі кардіоміоцита зубець Т?

А - швидкої деполяризації;

В - ранньої повільної реполяризаціії;

С - плато;

D - кінцевої реполяризації;

Е - гіперполяпизації.

852. При реєстрації ЕКГ на праву руку накладають електрод з:

А - червоним маркуванням;

В - жовтим маркуванням;

С - білим маркуванням;

D - чорним маркуванням;

Е - синім маркуванням.

853. При реєстрації ЕКГ на ліву руку накладають електрод з:

А - синім маркуванням;

В - жовтим маркуванням;

С - зеленим маркуванням;

D - чорним маркуванням;

Е - червоним маркуванням.

854. При реєстрації ЕКГ на ліву ногу накладають електрод з:

А - білим маркуванням;

В - жовтим маркуванням;

С - зеленим маркуванням;

D - чорним маркуванням;

Е - синім маркуванням.

855. При реєстрації ЕКГ на праву ногу накладають електрод з:

А - зеленим маркуванням;

В - жовтим маркуванням;

С - синім маркуванням;

D - чорним маркуванням;

Е - білим маркуванням.

856. Скільки кардіоциклів рекомендується реєструвати в кожному відведенні ЕКГ?

А - не менше 8;

В -не менше 3;

С - не менше 4;

D - не більше 10;

Е - не менше 10.

857. Сегмент S-T відповідає:

А - часу деполяризації шлуночків;

В - часу від кінця деполяризації до початку реполяризації шлуночків;

С - часу реполяризації передсердь;

D - часу від початку деполяризації передсердь до початку реполяризації шлуночків;

Е - часу від початку деполяризації до кінця реполяризації шлуночків.

858. Де розміщений активний електрод при реєстрації відведення аVR ЕКГ?

А – на правій руці;

В – на правій і лівій руках;

С – на лівій нозі;

D – на правій і лівій ногах;

Е - на верхівці серця.

859. Де розміщений активний електрод при реєстрації відведення аVL ЕКГ?

А – на правій руці;

В – на лівій руці;

С – на лівій нозі;

D – на правій і лівій ногах;

Е - на правій і лівій руках.

860. Де розміщений активний електрод при реєстрації відведення аVF ЕКГ?

А – на правій і лівій ногах;

В – на правій руці;

С – на лівій нозі;

D – на правій нозі;

Е - на правій і лівій руках.

861. У хворого М., 67 років, з гострим інфарктом міокарда встановлено в І, ІІ стандартних и V₄-V₆ грудних відведеннях – глибокий і широкий зубець Q. Яка в нормі повинна бути амплітуда зубця Q?

А - До 5 % від амплітуди зубця R.

В - До 10 % від амплітуди зубця S.

С - До 25 % від амплітуди зубця R.

D. До 20 % від амплітуди зубця R.

Е - До 25 % від амплітуди зубця S.

862. У пацієнта С., 52 років, з бронхіальною астмою в ІІ стандартному відведенні встановлена тривалість зубця Р - 0,14 с. Яка в нормі повинна бути тривалість цього зубця?

А - До 0,15 с.

В - До 0,03 с.

С - До 0,1 с.

D - До 0, 2 с.

Е - До 0,01 с.

863. У хворого М., 69 років, із порушенням коронарного кровотоку у І, ІІ стандартних, V₃-V₄ відведеннях встановлено негативний зубець Т. Однак в нормі він повинен бути негативним тільки в одному відведенні. Яке це відведення?

А - аVF.

В - aVR.

С - ІІІ стандартне.

D - ІІІ стандартне.

Е - ІІ стандартне.

864. У пацієнта Д., 44 років, з артеріальною гіпертензією встановлено високий зубець R у І стандартному відведенні з амплітудою 27 мм. Яка в нормі повинна бути амплітуда цього зубця в стандартних відведеннях?

А - До 5 мм.

В - До 10 мм.

С - До 15 мм.

D - До 20 мм.

Е - До 25 мм.

865. У жінки 48 років встановлено найвищу амплітуду зубця R у відведенні V₆. В якому грудному відведенні його амплітуда в нормі має бути найвищою?

А – V₆.

В - V₂.

С - V₁.

D - V₄.

Е - V₅.

866. У хворого З., 65 років, встановлено відхилення сигналу S-T відносно ізолінії на 3 мм вниз у відведеннях V₃-V₅. Яке в нормі повинно бути розміщення цього сегменту в грудних відведеннях?

А - До 0,5 мм вниз.

В - До 1 мм вниз.

С - До 2 мм вниз.

D - До 3 мм вверх.

Е - До 1,5 мм вниз.

867. Для встановлення напрямку електричної осі серця необхідно визначити алгебраїчну суму зубців в певних відведеннях ЕКГ. Які це зубці і в яких відведеннях визначаються їх суми?

А - QRST в ІІ і ІІІ стандартних.

В - РQRS в ІІ і ІІІ стандартних.

С - РQRS в І і ІІІ стандартних.

D - QRS в І і ІІІ стандартних.

Е - РQRST в І і ІІІ стандартних.

868. У пацієнта В., 50 років, в ІІ стандартному відведенні встановлено різницю тривалості інтервалів R-R 0,18 с. Якою повинна бути різниця тривалості R-R інтервалів, щоб серцевий ритм вважався правильним?

А - До 0,5 с.

В - До 0,2 с.

С - До 0,1 с.

D - До 0,03 с.

Е - До 0,06 с.

869. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює + 12º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

870. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює + 88º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

871. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює + 67º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

872. Під час аналізу ЕКГ пацієнта В., 58 років, встановлено порушення ритму з локалізацією водія ритму в лівому передсерді. Які признаки вказують на локалізацію ритму в сино-атріальному вузлі?

А - Наявність позитивного зубця R.

В - Наявність позитивного зубця Р перед кожним комплексом QRS.

С - Наявність позитивного зубця Р перед кожним комплексом SQRТ.

D - Наявність позитивних зубців РQRSТ.

Е - Наявність негативного зубця Р перед кожним комплексом QRS..

873. Якою формулою потрібно скористатись для визначення частоти серцевих скорочень на ЕКГ?

А - ЧСС = R-Е c : 60 с.

В - ЧСС = 60 с : R-R c.

С - ЧСС = 60 с · Р-Р c.

D - ЧСС = Р-R c : 60 с.

Е - ЧСС = 60 с : Р-R c.

874. При визначенні електричної осі серця візуальним методом встановлено проміжне положення. Яке із стверджень відповідає цьому?

А - R_II > R_I > R_III.

В - R_II > R_ІІI > R_I .

С - R_I > R_ІI < R_III.

D - R_ІII > R_ІI < R_I.

Е - R_II < R_I <R_III.

875. У пацієнта Л., 53 років, на ЕКГ в ІІ стандартному відведенні тривалість комплексу QRS становить 0,11 с. Яка в нормі повинна бути тривалість цього комплексу в стандартних відведеннях?

А - До 0,03 с.

В - До 0,12 с.

С - 0,06-0,09 с.

D - До 0,2 с.

Е - Більше 0,3 с.

876. Відомо, що інтервал Q-T називають електричною систолою серця. Які процеси відображає цей інтервал?

А - Реполяризацію передсердь.

В - Деполяризацію передсердь і шлуночків.

С - Деполяризацію і реполяризацію передсердь та шлуночків.

D - Деполяризацію і реполяризацію передсердь.

Е - Деполяризацію і реполяризацію шлуночків.

877. Під час проведення медичного огляду у спортсменки 25 років на ЕКГ зареєстрований зубець U в ІІ стандартному відведенні. За яких умов він реєструється?

А - При тахікардії.

В - При брадикардії.

С - При гіпертрофії правого шлуночка.

D - При аритмії.

Е - При неправильній реєстрації ЕКГ.

878. У пацієнта Л., 53 років, на ЕКГ виявлено значне збільшення сегменту P-Q. Це означає, що сповільнено проведення збудження:

+A - Атріо-вентрикулярним вузлом.

B - Передсердям.

C - Пучком Гіса.

D – Синоатріальним вузлом.

E – пучком Бахмана.

879. У чоловіка 48 років встановлено найбільшу амплітуду зубця S у відведенні V₅. В якому грудному відведенні його амплітуда в нормі має бути найвищою?

А - V₁.

В - V₂.

С – V₅.

D - V₄.

Е – V₆.

880. У жінки 46 років встановлено рівну амплітуду зубців S і R у відведенні V₄. В якому грудному відведенні їх амплітуди в нормі має бути рівними?

А – V₄.

В - V₂.

С - V₃.

D – V₆.

Е - V₅.

881. У пацієнта П., 56 років, в ІІ стандартному відведенні встановлено різницю тривалості інтервалів R-R 0,17 с. Якою повинна бути різниця тривалості R-R інтервалів, щоб серцевий ритм вважався правильним?

А - До 0,15 с.

В - До 0,2 с.

С - До 0,1 с.

D - До 0,01 с.

Е - До 0,03 с.

882. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює + 19º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

883. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює + 71º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

884. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює + 68º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

885. Під час аналізу ЕКГ пацієнтки Ж., 62 років, встановлено порушення ритму з локалізацією водія ритму в лівому передсерді. Які признаки вказують на локалізацію ритму в сино-атріальному вузлі?

А - Наявність позитивного зубця S.

В - Наявність позитивного зубця Р перед кожним комплексом QRS.

С - Наявність позитивного зубця Q перед кожним комплексом RSТ.

D - Наявність позитивних зубців РQRSТ.

Е - Наявність позитивного зубця R .

886. При визначенні електричної осі серця візуальним методом встановлено проміжне положення. Яке із стверджень відповідає цьому?

А - R_II > R_I > R_III.

В - R_II < R_ІІI < R_I .

С - R_I > R_ІI < R_III.

D - R_ІII > R_ІI < R_I.

Е - R_II < R_I <R_III.

887. У пацієнта А., 53 років, на ЕКГ в ІІ стандартному відведенні тривалість комплексу QRS становить 0,11 с. Яка в нормі повинна бути тривалість цього комплексу в стандартних відведеннях?

А - До 0,9 с.

В - До 0,15 с.

С - 0,06-0,09 с.

D - Більше 0,2 с.

Е - Більше 0,01 с.

888. Відомо, що інтервал Q-T називають електричною систолою серця. Які процеси відображає цей інтервал?

А - Деполяризацію шлуночків.

В - Реполяризацію шлуночків.

С - Реполяризацію передсердь та шлуночків.

D - Деполяризацію і реполяризацію передсердь.

Е - Деполяризацію і реполяризацію шлуночків.

889. Під час проведення медичного огляду у спортсменки-важкоатлетки 32 років на ЕКГ зареєстрований зубець U в І та ІІ стандартному відведенні. За яких умов він реєструється?

А - У вертикальному положенні тіла.

В - При брадикардії.

С - При фізичному навантаженні.

D - При емоційному навантаженні.

Е – В горизонтальному положенні тіла.

890. На ЕКГ виявлено значне збільшення сегменту P-Q. Це означає, що сповільнено проведення збудження:

A - Атріо-вентрикулярним вузлом.

B - Пучком Тореля

C - Пучком Кента.

D - Волокнами Вакенбаха.

E - Кардіоміоцитами.

891. У чоловіка 44 роки встановлено найбільшу амплітуду зубця S у відведенні V₆. В якому грудному відведенні його амплітуда в нормі має бути найвищою?

А - V₁.

В - V₂.

С – V₆.

D - V₄.

Е – V₇.

892. У чоловіка 59 років встановлено рівну амплітуду зубців S і R у відведенні V₄. В якому грудному відведенні їх амплітуди в нормі має бути рівними?

А – V₄.

В – В нормі не буває.

С - V₃.

D – V₆.

Е - V₅.

893. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює (- 15º). Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

894. Під час визначення напрямку електричної осі серця встановлено, що кут α дорівнює + 94º. Яке положення електричної осі серця відповідає отриманому результату?

А - Вертикальне.

В - Горизонтальне.

С - Проміжне.

D - Відхилення вліво.

Е - Відхилення вправо.

895. Які ознаки на ЕКГ вказують на зниження вольтажу електрокардіограми?

А - Амплітуда зубця R в стандартних відведеннях менше 5 мм;

В - Амплітуда зубця S в стандартних відведеннях менше 15 мм;

С - Амплітуда зубця R в стандартних відведеннях менше 20 мм;

D - Амплітуда зубця R в підсилених відведеннях менше 15 мм;

Е - Амплітуда зубця R в грудних відведеннях менше 15 мм.

896. Які ознаки на ЕКГ вказують на збереження вольтажу електрокардіограми?

А - Амплітуда зубця R в одному стандартному відведенні більше 5 мм, або ж сума амплітуд зубців R у трьох стандартних відведеннях перевищує 15 мм;

В - Амплітуда зубця S в одному стандартному відведенні менше 5 мм, або ж сума амплітуд зубців S у трьох стандартних відведеннях перевищує 15 мм;

С - Амплітуда зубця R в одному грудному відведенні не менше 10 мм, або ж сума амплітуд зубців S у трьох стандартних відведеннях перевищує 35 мм;

D - Амплітуда зубця R в одному стандартному відведенні більше 15 мм, або ж сума амплітуд зубців R у трьох стандартних відведеннях перевищує 25 мм;

Е - Амплітуда зубця R в одному підсиленому відведенні більше 20 мм, або ж сума амплітуд зубців R у трьох підсилених відведеннях перевищує 15 мм.

897. Яка в нормі повинна бути амплітуда зубця Р в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,3 - 2,5 мм.

В - 0,5 - 3,5 мм.

С - 1,3 – 5,5 мм

D - 0,03 - 0,25 мм

Е – 0,2 – 0,17 мм

898. Яка в нормі повинна бути амплітуда зубця Т в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 1,0 - 6,5 мм.

В - 2,0 - 17 мм.

С - 3,5 - 5 мм

D - 3,5 - 9,5 мм

Е - 0 - 5,5 мм

899. Яка в нормі повинна бути амплітуда зубця S в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0 - 5,0 мм.

В - 0,5 - 3,5 мм.

С – 5,0 - 8,5 мм

D - 2,5 - 4,5 мм

Е - ,0 - 6,5 мм.

900. Яка в нормі повинна бути тривалість інтервалу Q-Т в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,35 - 0,45 с.

В - 0,25 - 0,65 с.

С - 0,45 - 0,75 мм

D - 0, 35 - 0,45 мм

Е - 0,1 - 0,25 с.

901. Яка в нормі повинна бути тривалість зубця Q в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,03 с.

В - 0,003 с.

С - 0,12 c.

D - 0, 15 c.

Е - 0,025c.

902. Яка в нормі повинна бути тривалість зубця R в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,03 с.

В - 0,03 с.

С - 0,15 c.

D - 0, 5 c.

Е - 0,05 c.

903. В якому відведенні в нормі завжди реєструється негативний зубець Р?

А - аVF.

В - aVR.

С - aVL.

D - ІІ стандартне.

Е - aVF.

904. За якою формулою визначають належну тривалість інтервалу Q-T?

А - Базета.

В - Махейма.

С - Бахмана.

D - Бейнбріджа.

Е - Тореля.

905. Яка в нормі повинна бути амплітуда зубця Р в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,3 - 2,5 мм.

В - 0,35 - 0,45 мм.

С - 2,5 – 5,5 мм

D - 0,03 - 0,25 мм

Е – 0,1 – 3,5 мм

906. Яка в нормі повинна бути амплітуда зубця Т в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 1,0 - 6,5 мм.

В - 2,5 - 9,5 мм.

С - 4,5 – 7,5 мм

D - 1,5 - 7,5 мм

Е – 0,1 - 0,55 мм

907. Яка в нормі повинна бути амплітуда зубця S в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0 - 5,0 мм.

В - 0,5 - 1,5 мм.

С -5,0 - 7,5 мм

D - 2,0 - 15,0 мм

Е - 2,0 - 6,5 мм.

908. Яка в нормі повинна бути тривалість інтервалу Q-Т в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,35 - 0,45 с.

В - 0,45 - 0,75 с.

С - 0,35 - 0,65 мм

D - 0, 25 - 0,85 мм

Е - 0,1 - 0,95 мм

909. Яка в нормі повинна бути тривалість зубця Q в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,03 с.

В - 0,23 с.

С - 0,12 c.

D - 0, 15 c.

Е - 0, 05c.

910. Яка в нормі повинна бути тривалість зубця R в ІІ стандартному відведенні ЕКГ?

А - 0,03 с.

В - 0,33 с.

С - 0,25 c.

D - 0, 45 c.

Е - 0,55 c.

911. В якому відведенні в нормі завжди реєструється негативний зубець Р?

А – V₂.

В - aVR.

С - aVL.

D - І стандартне.

Е – V₃.

912. Від чого залежить тривалість інтервалу Q-T?

А - Від частоти серцевих скорочень.

В - Від сили серцевих скорочень.

С - Від відведення ЕКГ.

D - Від швидкості реєстрації ЕКГ.

Е - Від статі.

913. Подразнення яких рецепторів зумовлює розвиток рефлексу Бейнбріджа?

A - Механорецепторів порожнистих вен

B - Хеморецепторів дуги аорти

C - Механорецепторів бронхів

D - Хеморецепторів каротидного синуса

E - Механорецепторів передсердь

914. У клініці для зняття приступу пароксизмальної тахікардії використовують рефлекс Ашнера. Як виконується цей рефлекс?

A - Шляхом натискування на очні яблука

B - Здійснення форсованого видиху при закритому носі

C - Шляхом натискування в ділянці епігастрію

D - Здійснення форсованого вдиху при закритому носі

E - Шляхом натискування на каротидні тільця.

915. У хворого Л., 67 років під час реєстрації сфігмограми було встановлено значне зменшення дикротичного зубця. Від якого фактора залежить поява цього зубця?

A - Закриття клапанів аорти

B - Відкриття клапанів аорти

C - Закриття мітрального клапану

D - Відкриття трикуспідального клапану

E - Відкриття клапанів легеневої артерії

916. На занятті студенти перерізали лівий блукаючий нерв щура. Як зміниться діяльність серця внаслідок цього?

A - Зменшиться тривалість атріо-вентрикулярної затримки проведення збудження.

B - Збільшиться швидкість деполяризації передсердь і шлуночків.

C - Зменшиться частота серцевих скорочень.

D - Зменшиться швидкість реполяризації шлуночків.

E - Збільшиться тривалість атріо-вентрикулярної затримки проведення збудження.

917. На практичному занятті студенти нанесли сильне подразнення блукаючого нерва щура, внаслідок цього відбулась зупинка серця. Що лежить в основі цього явища?

A - Активація К⁺ - каналів клітин синоатріального вузла.

B - Інактивація Cl^- - каналів клітин синоатріального вузла

C - Активація Cl^- - каналів клітин синоатріального вузла

D - Активація Na⁺ - каналів клітин синоатріального вузла

E - Інактивація Ca²⁺ - каналів клітин синоатріального вузла

918. Відомо, що серцевий м'яз може тільки скорочуватися тільки в режимі поодиноких скорочень. Це пояснюється великою тривалістю періоду рефрактерності. Чим зумовлена така тривалість цього періоду?

A - Інактивацією Na⁺-каналів

B - Активацією Na⁺-каналів.

C - Інактивацією Cl^--каналів

D - Інактивацією К⁺-каналів.

E - Інактивацією Са²⁺-каналів.

919. На практичному занятті студенти помістили ізольоване серце жаби в розчин. Внаслідок цього відбулась зупинка серця в систолі. В який розчин було поміщено серце?

A - 10 % розчин CаСl₂

B - 10 % розчин NаСl.

C - 5 % розчин NаСl.

D - 6 % розчин КСl.

E - 1 % розчин NaHCO₃

920. Одним із медикаментів, які призначають при артеріальній гіпертензії є інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту. Вкажіть місце утворення цього ферменту.

A - Легені

B - Кірковий шар наднирників

C - Нирки

D - Загрудинна залоза

E - Щитоподібна залоза

921. На практичному занятті студенти спостерігали за змінами у роботі серця при викликанні очно-серцевого рефлексу Ашнера. Який основний прояв цього рефлексу?

A - Зменшення частоти серцевих скорочень

B - Збільшення частоти серцевих скорочень

C - Збільшення швидкості реполяризації шлуночків

D - Підвищення артеріального тиску

E - Зменшення тривалості атріо-вентрикулярної затримки проведення збудження.

922. Відомо, що для скоротливих кардіоміоцитів характерним є велика тривалість періоду абсолютної рефрактерності, що запобігає формуванню в них гладкого тетануса. Чим зумовлена така тривалість фази абсолютної рефрактерності?

A - Інактивація Nа⁺ - каналів

B - Інактивація Cl^--каналів

C - Активація Cl^--каналів

D - Активація К⁺ - каналів

E - Активація Nа⁺ - каналів

923. При вимірюванні артеріального тиску у чоловіка віком 46 років, встановлено збільшення систолічного артеріального тиску до 170 мм рт. ст. Який із наведених факторів в основному визначає величину систолічного артеріального тиску?

A - Величина серцевого викиду

B - В'язкість крові

C - Периферичний опір судин

D - Величина гематокриту.

E - Вік.

924. При проведенні експериментальних досліджень, тварині було введено розчин з високою концентрацією певного іону, що привело до зупинки серця. Якому іону властива така дія?

A - К⁺.

B - Nа⁺.

C - Mg²⁺.

D - НCO₃^-.

E - Cl^–.

925. У хворого із недостатністю лівого шлуночка, внаслідок застосування сечогінних препаратів, встановлено зниження рівня К⁺ у плазмі крові до 3,1 млмоль/л. Як зміниться діяльність серця в цих умовах?

A - Збільшиться частота серцевих скорочень.

B - Збільшиться сила серцевих скорочень.

C - Збільшиться швидкість проведення збудження по провідній системі серця.

D - Зменшиться частота серцевих скорочень.

E - Збільшиться тривалість атріо-вентрикулярної затримки проведення збудження.

926. Відомо, що під впливом натрійуретичного фактору знижується артеріальний тиск і периферичний опір судин. Це зумовлено зменшенням синтезу:

А - Адреналіну.

В - Ацетилхоліну.

С - Реніну.

D - Гістаміну.

Е - Ангіотензиногену.

927. Хворому З, 54 роки, із артеріальною гіпертензією призначили інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту. Зміна концентрації якого іону в плазмі крові буде при цьому спостерігатися?

А - Збільшиться Nа⁺.

В - Зменшиться Nа⁺.

С - Збільшиться Са²⁺.

D - Зменшиться НCO₃^-.

Е - Зменшиться Cl^–.

928. Чим визначається активна (регульована) зміна просвіту судин?

А. - Гладкими м‘язами

В. - Впливом симпатичної нервової системи

С. - Гуморальними факторами

D. - Скелетними м‘язами

Е. - Впливом парасимпатичної нервової системи

929. Як називається стан тривалого збудження гладких м‘язів судин, який не супроводжується розвитком втоми?

А.- Судинний тонус

В. - Деполяризаційний потенціал

С. - Стійка реполяризація міоцитів судин

D. - Пейсмекерна активність

Е. - Гіперполяризація міоцитів судин

930. Нейрони дорсолатеральної і вентромедіальної ділянок довгастого мозку разом утворюють:

А. - Судиноруховий центр

В. - Спіноціліарний центр

С. - Дихальний центр

D. - Вазомоторний центр

Е. - Апнейстичний центр

931. При збудженні дорсолатеральної зони довгастого мозку судинорухового центру спостерігається:

А. - Пресорний ефект

В. - Депресорний ефект

С. - Зниження АТ

D. - Симпатоадреналовий ефект

Е. – Супресорний ефект

932. При стимуляції якої зони довгастого мозку спостерігатиметься депресорна реакція?

А. Вентромедіальної

В. - Вентральної

С. - Дорсальної

D. - Вентродорсальної

Е. – Дорсомедіальної

933. Регуляторний вплив нейронів дорсолатеральної зони здійснюється шляхом:

А.- Підвищення тонусу симпатичних нервів

В. - Зниження тонусу парасимпатичних нервів

С. - Зниження тонусу симпатоадреналової системи

D. - Підвищення тонусу парасимпмтичних нервів

Е. - Зниження тонусу симпатичних і парасимпатичних нервів

934. Яка частина гіпоталамусу залучає систему кровообігу до організації адаптивних відповідей при м‘язовій діяльності, емоційному спалаху?

А. - Задня

В. - Медіальна

С. - Передня

D. - Дорсальна

Е. - Проміжна

935 Яка частина гіпоталамусу сприяє відновленню кровообігу після інтенсивної діяльності організму?

А. - Передня

В. - Вентромедіальна

С. - Задня

D. - Проміжна

Е. – Медіальна

936. При стимуляції неокортексу в моторній та примоторній ділянках розвивається:

А. - Пресорна реакція

В. - Піломоторна реакція

С. - Модулююча реакція

D. - Супресорна реакція

Е. - Депресорна реакція

937. Якими механізмами забезпечується тонус гладких м‘язів судин?

А. - Міогенним і нейрогуморальним

В. - Міогенними

С. - Гуморальним

Е. – Нервовим і гуморальним.

938. Як називається тонус, який продовжує зберігатися навіть при повній відсутності зовнішніх нервових та гуморальних впливів?

А. - Базальний

В. - Міогенний

С. - Максимальний

D. - Спонтанний

Е. – Резервний

939. Як називається постійне напруження гладких м‘язів стінок судин?

А. - М‘язовий тонус

В. - Тонічна активність

С. - Гіпертонус

D. - Супресорна активність

Е. - Пресорна активність

940. Здатність деяких гладко-м‘язових клітин судин до спонтанноїї активності і поширення збудження від клітини до клітини лежить в основі:

+А. - Базального тонусу

В. - Супресорної реакції

С. - М‘язового тонусу

D. - Пресорної реакції

Е. - Депресорної реакції

941. Як змінюється капілярний кровотік при підвищенні тонусу прекапілярних сфінктерів?

А. - Зменшується

В. - Зростає

С. - Стає максимальним

D.- Зникає

Е. - Не змінюється

942. Як називаються рецептори, які реагують на зміну тиску?

А. Механорецептори

В. - Хеморецептори

С. - Гіпертонічні рецептори

D. - Адренорецептори

Е. – Тонічні рецептори

943. Як називаються рецептори, чутливі до зміни рН крові?

А. - Хеморецептори

В. - Холінорецептори

С. - Адренорецептори

D. - Барорецептори

Е. – Механорецептори

944. Мінімальний поріг збудження механорецепторів становить:

+А. - 40 мм.рт.ст.

В. - 10 мм.рт.ст.

С. - 20 мм.рт.ст.

D. - 30 мм.вод.ст.

Е. - 60 мм.рт.ст.

945. Де знаходиться найбільше скупчення хемоангіорецепторів?

А. - В каротидному тільці

В. - В низхідній частині аорти

С. - У висхідній частині аорти

D. - В судиноруховому центрі

Е. - В порожнистих венах

946. Максимальний поріг збудження механорецепторів становить:

А. - 200 мм.рт.ст.

В. - 100 мм.рт.ст.

С. - 300 мм.рт.ст.

D. - 350 мм.рт.ст.

Е. - 150 мм.рт.ст.

947. Куди передається чутлива інформація від механорецепторів дуги аорти?

+А. - До довгастого мозку

В. - До моста

С. - До таламусу

D. - До чотиригорбкового тіла

Е. - До спинного мозку

948. У верхній частині дна четвертого шлуночка розміщується:

А. - Судинно-руховий центр

В. - Центр підтримання пози і рівноваги тіла

С. - Центр кашлю

D. - Дихальний центр

Е. - Ядра лімбічної системи

949. Що спостерігається при збудженні дорсолатеральної зони судинно-рухового центру?

А. - Пресорний ефект

В. - Зміна потовиділення

С. - Супресорний ефект

D. - Депресорний ефект

Е. - Зупинка серця

950. При подразненні палеокортексу в ділянці передньої поясної звивини розвивається:

А. - Депресорна реакція

В. - Піломоторна реакція

С. - Супресорна реакція

D. - Активація симпатоадреналової системи

Е. - Захисна реакція

951. Де розташовані центри регуляції тиску, які проявляють свою активність за умов відсутності впливу вищих відділів ЦНС?

+А. - На рівні спинного мозку

В. - В довгастому мозку

С. - На рівні верхніх горбиків чотиригорбкового тіла

D. - В мості

Е. - На рівні нижніх горбиків чотиригорбкового тіла

952. Гормони мозкового шару наднирників взаємодіючи із α-адренорецепторами стінок судин зумовлюють їх:

А. - Скорочення

В. - Розслаблення

С. - Змін не буде

D. - Все наведене не вірно

Е. - Гіперполяризація міоцитів судинної стінки

953. Гормони мозкового шару наднирників взаємодіючи із β-адренорецепторами стінок судин зумовлюють їх:

А. - Розслаблення

В. - Гіперполяризація міоцитів судинної стінки

С. - Скорочення

D. - Активація міоцитів судинної стінки

Е. - Все наведене не вірно

954. Як впливає вазопресин на артерії та артеріоли органів черевної порожнини і легень?

А. - Звужує

В. - Змін не буде

С. - Розширює

D. - Артерії звужує, артеріоли розширює

Е. - Все наведене не вірно

955. Як називається гормон, який виділяється передсердями у відповідь на зростання у них тиску?

А. - Натрійуретичний

В. - Гістамін

С. - Вазопресин

D. - Ангіотензин

Е. – Альдостерон

956. Що являється адекватним подразником для хеморецепторів судин?

А. - Зниження напруги О₂ і підвищення напруги СО₂

В. - Збільшення концентрації НСО₃^-

С. - Зниження напруги О₂

D. - Підвищення напруги Сl^-

Е. - Зменшення концентрації Н⁺ у крові

957. Де знаходяться спеціалізовані клітини, які утворюють натрійуретичний фактор?

А. - У вушках передсердь

В. - В мозковому шарі надниркових залоз

С. - В атріо-вентрикулярному вузлі

D. - В печінці

Е. - В нирках

958. Тип організації судинного русла яких органів точно відповідає його потребам в кисні та поживних речовинах?

А. - Серце та мозок

В. - Нирки та печінка

С. - Серце і печінка

D. - Шлунок та печінка

Е. - Загрудинна залоза

959. В яких органах кровотік відбувається з надлишком?

А. - Нирки, ендокринні залози, легені

В. - Нирки та легені

С. - Печінка та селезінка

D. - Серце ті тимус

Е. – Шлунок і підшлункова залоза

960. Які органи можуть виконувати функцію при недостатньому кровотоці?

А. - Травний канал та скелетні м‘язи

В. - Печінка і мозок

С. - Селезінка

D. - Легені та нирки

Е. - Серце та мозок

961. У підтриманні сталості об‘єму крові в мікроциркуляторних судинах першочергову роль відіграють:

А. - Дрібні вени

В. - Артеріоли

С. - Артерії м’язового типу

D. - Судини-шунти

Е. - Резистивні судини

962. Що забезпечує поступлення кисню в тканини і видалення з них продуктів окиснення?

А. - Кров

В. - Осмос

С. - Лімфа

D. - Білки плазми крові

Е. - Дихальні шляхи

963. Механорецептори - це рецептори, які реагують на зміну:

А. - Розтягнення судинної стінки

В. - Хімічного складу крові

С. - Об’єму крові

D. - Осмотичного тиску крові

Е. - Атмосферного тиску

964. Хеморецептори - це рецептори, які чутливі до зміни:

А. - Напруження кисню в крові

В. - Об’єму крові

С. - Осмотичного тиску крові

D. - Артеріального тиску

Е. - Рівня адреналіну в крові

965. Подразником яких рецепторів є швидкість і ступінь розтягнення тканин наростаючими або пульсовими коливаннями кров‘яного тиску?

А. - Механорецепторів

В. - Осморецепторів

С. - Хеморецепторів

D. - Глюкорецепторів

Е. – Адренорецепторів

966. Підвищення артеріального тиску пресорною зоною пов‘язано із підвищенням тонусу:

А. - Резистивних судин

В. - Амортизуючих судин

С. - Прекапілярних сфінктерів

D. - Судин-шунтів

Е. - Венул

967. Регуляторний вплив нейронів якої зони здійснюється шляхом підвищення тонусу симпатичної нервової системи на судини та серце?

А. - Пресорної

В. - Сенсомоторної

С. - Супресорної

D. - Депресорної

Е. – Модулюючої

968. Який вплив на судинноруховий центр довгастого мозку чинять центри гіпоталамуса?

А. - Низхідний

В. - Перехресний

С. - Системний

D. - Опосередкований

Е. – Модулюючий

969. Як називається гормон задньої частки гіпофіза, який викликає звуження артерій і артеріол органів черевної порожнини та легень?

А. - Вазопресин

В. - Меланін

С. - Окситоцин

D. - АКТГ

Е. – Ліберин

970. Як називається фермент, який продукують клітини юкстагломерулярного апарату нирок?

А. - Ренін

В. - Ангіотензиноген

С. - Ангіотензинперетворюючий фермент

D. - Уреаза

Е. – Протеаза

971. Вкажіть місце, де синтезується ангіотензиноген.

А. - В печінці

В. - В підшлунковій залозі

С. - В корі надниркових залоз

D. - В легенях

Е. - В гіпоталамусі

972. Під впливом якого ферменту ангіотензиноген перетворюється в ангіотензин-І?

А. - Ренін

В. - Ангіотензинперетворюючий фермент

С. - Амінотрансфераза

D. - Протеаза

Е. – Кіназа

973. Назвіть місце, де ангіотензин-І перетворюється в ангіотензин-ІІ.

А. - В судинах легень

В. - В корі надниркових залоз

С. - В тимусі

D. - Судини нирок

Е. – В печінці

974. Збільшення вмісту реніну та ангіотензину в крові посилює відчуття:

А. - Спраги

В. - Втоми

С. - Психоемоційного збудження

D. - Депресії

Е. – Болю

975. Виділення якого гормону стимулює ангіотензин-ІІ?

А. - Альдостерону

В. - Адреналіну

С. - Вазопресину

D. - Тироксину

Е. – Окситоцину

976. Вкажіть місце, в якому синтезується альдостерон?

А. - Кірковий шар наднирників

В. - Щитовидна залоза

С. - Мозковий шар наднирників

D. - Тимус

Е. – Гіпоталамус

977. Який гормон володіє надзвичайно високою здатністю посилювати зворотнє всмоктування натрію в нирках, слинних залозах, травній системі?

+А. - Альдостерон

В. - Натрійуретичний гормон

С. - Тирокальцитонін

D. - Тироксин

Е. - Вазопресин

978. Який гормон здатний зменшувати синтез реніну і виділення альдостерону?

А. - Натрійуретичний

В. - Вазопресин

С. - Тирокальцитонін

D. - Адреналін

Е. – Трийодтироксин

979. Зниження напруження О₂, підвищення напруження СО₂ і збільшення концентрації іонів Н⁺ з крові є адекватними подразниками для:

А. - хеморецепторів

B. - механорецепторів

C. - барорецепторів

D. - волюмлрецепторів

E. – осморецепторів

980. На зміну якого параметру реагують волюморецептори?

А. - об’єму крові

B. - осмотичного тиску

C. - онкотичного тиску

D. - зміни рН

E. – кількості глюкози.

981. Підвищення тиску в судинному руслі виникає в артеріолах із-за того, що:

A - *Вони мають найбільший опір

B - Вони мають найбільшу площу поверхні

C - Мають найбільшу площу поперечного січення

D - Через артеріоли кров тече з більшою швідкістю

E - По артеріолам кров тече з найменшою шидкістю

982. При проведенні експерименту на коті відмічено збільшення об’єму коронарного кровотоку, що може бути пов’язано з:

A - Міогенними механізмами регуляції міокарда

B - Уповільненням серцевих скорочень

C - Зниженням скоротливості міокарду

D - Входом Nа⁺ під час фази швидкої деполяризації.

E - Збільшенням РСО₂

983. Фізіологічна роль відносно низької провідності через атріовентрикулярний вузол полягпє в наданні достатнього часу для:

А - Наповнення шлуночків

В - Переходу крові із аорти в артерії

С - Венозного відтоку в передсердя

D - Скорочення шлуночків

E - Реполяризації шлуночків

984. В експерименті на собаці стимуляція барорецепторів каротидного синусу призвела до:

A - Підвищення тонусу парасимпатичних центрів

B - Підвищення тонусу симпатичних центрів

C - Збільшення частоти скорочень серця

D - Зниження серцевого викиду

E - Підвищення серцевого викиду

985. При дослідженні функціональних особливостей міокардe людини встановлено, що тривалість однієї із фаз потенціалу дії кардіоміоцитів становить більше половини тривалості систоли шлуночків. Назвіть цю фазу.

A - Плато.

B - Швидка деполяризація.

C - Швидка рання реполяризація.

D - Швидка кінцева реполяризація.

T - Фаза спокою.

986. Під час підготовки пацієнта до операції на серці проведено вимірювання тиску в камерах серця. В одній з них тиск становив 120 мм рт. ст. (16,0 кПа). Назвіть цю камеру серця.

A - Лівий шлуночок.

B - Правий шлуночок.

C - Праве передсердя.

D - Ліве передсердя.

E - Венозний синус.

987. При дослідженні функціональних властивостей міокарда встановлено, що протягом однієї із фаз серцевого циклу, міокард нечутливий (рефрактерний) до будь-якої стимуляції. Назвіть цю фазу.

A - Систола.

B - Діастола передсердь.

C - Діастола шлуночків.

D - Загальна діастола серця.

E - Період наповнення.

988. При обстеженні пацієнта виникла необхідність визначення величини серцевого викиду. Який метод може бути використаний?

A - Ехокардіографія.

B - Рентгенографія.

C - ЕКГ.

D - ФКГ.

E - Сфігмографія.

989. Під час хірургічного втручання на органах черевної порожнини сталася рефлекторна зупинка серця в діастолі. Де знаходиться центр такого рефлексу?

A - Довгастий мозок.

B - Спинний мозок.

C - Мозочок.

D - Проміжний мозок.

E - Кора великих півкуль.

990. У молодої людини 30 років виявлено високий артеріальний тиск (систолічний – 155 мм рт. ст., діастолічний – 90 мм рт. ст.). Через кілька годин тиск став нормальним. За участю яких рефлекторних центрів це могло статися?

A - Бульбарного судиннорухового центру.

B - Спинномозкових торако-люмбальних центрів.

C - Спинномозкових сакральних центрів.

D - Мозочкових тонічних центрів.

E - Інтракардіальної нервової системи.

991. У жінки після перенесеної інфекційної хвороби значного ураження зазнав кровотік у нирках, з'явилася ниркова гіпертензія. Зміни в якій системі призвели до розвитку гіпертензії?

A - Ренін-ангітензинова.

B - Калікреїн-кінінова.

C - Ацетилхолін-гістамінова.

D - Натрійуретична.

E - Кальційуретична.

992. Чоловікові 45 років внутрішньовенно вводять розчин хлориду кальцію. Як це відіб'ється на роботі серця пацієнта?

A - Позитивно хронотропно й інотропно.

B - Негативно хронотропно й інотропно.

C - Негативно батмотропно й інотропно.

D - Позитивно хронотропно й негативно інотропно.

E - Робота серця не зазнає змін.

993. У здорового студента проведена полікардіографія. Провести паралельне співставлення фонокардіограми (ФКГ) і сфігмограми (СФГ) сонної артерії та відмітити, з яким тоном серця на ФКГ співпадає інцизура на СФГ.

A - Першим.

B - Другим.

C - Третім.

D - Четвертим.

E - П‘ятим.

994. Проводять дослідження на каротидному синусі собаки. Як зниження напруги О₂ в крові, що проходить через синус, вплине на системний артеріальний тиск?

A - Підвищить.

B - Знизить.

C - Не змінить.

D - Підвищить з наступним зниженням.

E - Знизить з наступним підвищенням.

995. У студента під час здачі екзамену збільшилась частота пульсу до 100 на хвилину. Який механізм цього явища?

A - Збільшене виділення адреналіну та знижений тонус блукаючого нерва

B - Зменшене виділення адреналіну та збільшений тонус блукаючого нерва

C - Збільшене виділення адреналіну та збільшений тонус блукаючого нерва

D - Зменшене виділення адреналіну та знижений тонус блукаючого нерва

E - Нормальне виділення до крові адреналіну та нормальний тонус блукаючого нерва

996. Під час обстеження у пацієнта встановлено тахікардію у стані спокою. Що може бути її причиною?

A - Підвищення функції щитовидної залози

B - Підвищення функції кіркової речовини наднирників

C - Збільшена проникність Cl^- каналів міокарду

D - Підвищений тонус парасимпатичної системи

E - Зміна усіх названих факторів

997. Яка дія подразнення симпатичних і парасимпатичних волокон на роботу серця?

A - Симпатичні – стимулюють, парасимпатичні - гальмують

B - Симпатичні – стимулюють, парасимпатичні – не діють

C - Симпатичні – не діють, парасимпатичні – стимулюють

D - Симпатичні – стимулюють, парасимпатичні – стимулюють

E - Симпатичні – гальмують, парасимпатичні - стимулюють

998. Внаслідок автодорожної пригоди в людини мала місце кровотеча, яка призвела до зниження артеріального тиску. Який з вказаних процесів при цьому має місце?

A - Зменшення частоти імпульсації в каротидному нерві

B - Зростання парасимпатичного впливу на серце

C - Зменшення ЧСС

D - Зниження тонусу судин

E - Зростання частоти імпульсації в аортальному нерві (нерв Ціона)

999. Внаслідок автодорожної пригоди в людини мала місце значна кровотеча. Відомо, що в крові пораненого зростає концентрація усіх зазначених агентів, окрім:

A - Предсердного Na-уретичного фактору

B - Альдостерону

C - Ангіотензину-1

D - Ангіотензину-2

E - Адреналіну

1000. Які процеси в мікроциркуляторному руслі малого кола кровообігу не відбуваються в нормальних умовах?

А - дифузія вуглекислого газу.

В - фільтрація рідкої частини плазми.

С - зміна трансмурального тиску.

D - зміна гідростатичного тиску крові.

Е – зміна онкотичного тиску.