9.2. Структура і обсяг прикладного проекту.

Структурно прикладний проект містить два основні фундаментальні розділи:

• інформаційний – в ньому лаконічно викладаються факти, на яких ґрунтується висновок;

• аналітичний – в ньому відображається процес осмислення цих фактів.

У залежності від характеру дослідження інформаційний та аналітичний розділи можуть бути рівнозначні або асиметричні, але жоден з них не повинен складати основний зміст проекту.

Інформаційний розділ переважно зорієнтований на відображення релевантних (актуальних, слушних, таких, що відносяться до справи) для дослідження відомостей. Ці дані можуть мати різноманітну природу і представлятися в різний спосіб, наприклад, як опис основних характеристик ситуації, хроніка подій, статистика, результати застосування аналітичних методик тощо. Їх можна представити у вигляді текстової інформації або перевести у графіки, таблиці, схеми. Проте головною умовою оформлення розділу є акцент на фактологію і мінімальну інтерпретацію фактів.

Аналітичний розділ проекту переважно містить логічні судження при порівнянні різних фактів, пояснення явищ та їхніх взаємозв’язків, а також у ньому формулюються узагальнюючі заключення і прогнозовані пропозиції. Загальною вимогою при підготовці підсумкових документів є звуження рамок інформаційного розділу в порівнянні з аналітичним.

Чим важливішою є проблематика, яка розглядається, тим коротшим повинен бути документ, присвячений її аналітичному узагальненню. Максимальний обсяг підсумкового документа прикладного проекту повинен бути 1 трукований аркуш, але краще, коли він не перевищує його половини.

Важливим моментом, що впливає на обсяг матеріалу, є час, відведений на його виконання. Терміновість означає скорочення обсягу і навпаки.

Аналітичний документ, як правило, повинен уміститися на кількох сторінках, тому що основне його призначення – дати суттєву інформацію – основу для прийняття рішень. Якщо у експерта-аналітика є дуже важливі, на його погляд, факти і цифри та інші відомості, які не вкладаються у такий обсяг, то готується аналітичний документ з двох частин: найбільш важливі оцінки, висновки і пропозиції викладаються в основній записці на 2-3 сторінках, а до неї дається додаток, у який замовник може заглянути, коли в нього виникне така потреба.

9.3. Підготовка аналітичних висновків і практичних рекомендацій.

Висновки і рекомендації, які завершують прикладні інформаційно-аналітичні дослідження, досить важливі. Вони є свідченням кількості і якості проведеної аналітичної роботи та підґрунтям для впливу на реальну економічну ситуацію. В підсумкових документах прикладних досліджень висновки і рекомендації тісно пов’язані.

Вимоги до змісту висновків і рекомендацій є такими:

• актуальність;

• адекватність;

• доступність для розуміння.

Рекомендаційна частина документа є заключенням про шляхи адаптації конкретних економічних і політичних одиниць (держав, урядів, міжнародних організацій, а частіше – конкретних підприємств, фірм) до існуючих загроз і викликів, що породжуються ситуацією в конкретному середовищі. Ці судження можуть бути представлені як відносно ізольованими, так і на фоні гіпотетичних сценаріїв розвитку ситуації, що дозволяє запропонувати декілька можливих варіантів тактичних кроків. Тим самим рекомендації, які містяться у підсумкових документах, спонукають учасників подій не тільки до обдумування ситуації, що склалася, а й до активних практичних заходів. Тому ключовим питанням, яке постає у зв’язку з цим, є питання про принципову можливість виконання розроблених рекомендацій.

Формулюючи зміст рекомендацій, аналітик повинен співвіднести пропоновані ним дії з часовими та матеріальними ресурсами потенційних ініціаторів внутрішньої чи зовнішньоекономічної (політичної) акції: бюджет, кадрове забезпечення, технічна оснащеність, людський фактор, тобто чи реально в інтересах осіб, які приймають рішення, подолати дистанцію між ідеально запланованим рішенням і його адміністративним втіленням.

Документи, які пропонують шиокий спектр нормативних зразків економічного й політичного майбутнього, не можуть розглядатися як реально завершена аналітично-прогностична діяльність. Оптимально пропонується зосередити увагу на двох найбільш вірогідних точках зору проведеного аналізу альтернатив і вказати фактори, які здатні суттєво змінити провідні тенденції розвитку ситуації.

Найважливішою умовою ефективності всіх видів підсумкових документів прикладних проектів є врахування фактора часу, який визначає етапи розвитку конкретної ситуації. Відповідно аналітик повинен визначити:

• часові параметри можливих подій (короткотермінова, середньо термінова, довготермінова перспектива);

• тип можливих подій;

• майбутніх ініціаторів можливих подій;

• наслідки для різних ланок політико-економічної системи.

При цьому неможливо визначити момент майбутнього, в якому можуть відбутися конкретні події.

Акцент на довгострокових перспективах і прогнозах є характерним для прикладних досліджень, що проводяться переважно для наукових цілей, а аналіз короткотермінових і середньо термінових перспектив відображає безпосередні інтереси економічного життя і практики.

Важливим уточнюючим положенням комплексних аналітичних заключень є оцінка ступеня економічного й політичного ризику.

Таким чином, реалістичність, чіткість і визначеність є найважливішими специфічними характеристиками змісту підсумкових висновків і рекомендацій прикладних досліджень.

9.4. Методика і практика складання аналітичної записки з проблем міжнародних економічних відносин.

Аналітична записка без додатків складається з таких частин:

• суть питання;

• скорочений опис ситуації, яка створює небезпеку реалізації національних економічних і політичних інтересів на міжнародній арені чи у двосторонніх відносинах;

• стислий висновок щодо результатів аналізу можливого розвитку вказаної ситуації;

• пропозиції керівництву стосовно заходів, спрямованих на усунення (зниження негативного впливу) зазначеної небезпеки на реалізацію національних економічних інтересів.

При складанні аналітичної записки має враховуватися наступне: