- •Конспект лекцій
- •1. Дискретні електричні компоненти 8
- •1.1. Електричні дроти та кабелі 8
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі 23
- •1.5. Перемикачі та реле 26
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої 33
- •1. Дискретні електричні компоненти
- •1.1. Електричні дроти та кабелі
- •1.1.1. Основні відомості про електричні провідники
- •1.1.2. Описи і назви кабелів
- •Ізоляція і матеріал оболонки
- •1.1.3. Енергетичні та інсталяційні кабелі – позначення типів відповідно до стандартів cenelec
- •1.1.4. Позначення кабелів за стандартом американським awg
- •1.2.1. Основні методи постійного з’єднання провідників
- •1.2.2. Основні типи сучасних роз’ємів
- •1.3. Запобіжники
- •1.3.1. Означення параметрів
- •1.3.2. Конструктивне виконання
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі
- •1.4.1. Струми витоку
- •1.4.2. Принцип дії різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.4.3. Схема та конструкція різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.5. Перемикачі та реле
- •1.5.1. Перемикачі
- •1.5.2. Виконувані перемикачем функції
- •1.5.3. Реле та контактори
- •1.5.4. Захист з’єднувальних пристроїв
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої
- •1.6.1. Трансформатори
- •1.6.2. Мережні перетворювачі
- •1.6.3. Завади
- •1.7.1. Електрохімічна чарунка - основа електрохімічних пристроїв
- •1.7.2. Первинні джерела напруги (гальванічні елементи)
- •1.7.3. Акумулятори (вторинні гальванічні елементи)
- •Заряджання свинцевих акумуляторів
- •1.7.4. Інтегратори, основані на ефекті поверхневого накопичення заряду (“іонікси”)
- •1.7.5. Ртутно-капілярні кулонометри
- •1.7.6. Сонячні елементи і панелі
- •1.8. Електричні світлові пристрої
- •1.8.1. Класифікація джерел світла
- •1.8.2. Величини і технічні одиниці світла
- •1.8.3. Електричні джерела світла
- •1.9. Сенсори
- •1.10. Електричні лічильники імпульсів і лічильники часу
- •1.10.1. Електричні лічильники імпульсів
- •1.10.2. Лічильники часу
- •1.11. Сигналізації
- •1.12. Відведення тепла
- •1.12.1. Радіатори
- •1.12.2. Вентилятори
- •1.13. Електромагніти і двигуни
- •1.13.1 Електромагніти
- •1.13.2. Електричні двигуни
- •1.14. Світловоди
- •1.15. Основні відомості про корпуси для електронних пристроїв
- •1.15.1. Матеріали корпусів
- •1.15.2. Пожежостійкість корпусів
- •1.15.3. Екранувальні властивості корпусів
- •1.15.4. Відведення тепла з корпусів
- •1.15.5. Корпуси стандартного типоряду 19"
- •1.15.6. Класи щільності електричних пристроїв. Норми ір
- •П ерша цифра Друга цифра
- •2. Дискретні електронні компоненти
- •2.1. Котушки індуктивності та дроселі
- •2.1.1. Приклади застосувань котушок індуктивності
- •2.1.2. Імпеданс котушок індуктивності
- •2.1.3. Резонанс
- •2.1.4. Підрахунок параметрів котушок індуктивності без осердь
- •2.1.5. Підрахунок параметрів котушок індуктивності з осердями
- •2.1.6. Магнітне поле
- •2.1.7. Магнітна проникність
- •2.1.8. Магнітні втрати
- •2.1.9. Поверхневий ефект
- •2.1.10. Підрахунок параметрів котушки з осердям
- •2.1.11. Індукція (густина потоку) в осерді
- •2.1.12. Виділення тепла
- •2.1.13. Залежність від температури
- •2.2. Резистори
- •2.2.1. Позначення резисторів
- •2.2.2. Залежність від частоти
- •2.2.3. Залежність від температури
- •2.2.4. Технічні характеристики
- •2.2.5. Шуми
- •2.2.6. Залежність від напруги
- •2.2.7. Конструкція
- •2.2.9. Потенціометри
- •2.2.10. Основні технічні характеристики потенціометрів
- •2.3. Конденсатори
- •2.3.1. Приклади застосувань конденсаторів
- •2.3.2. Типи конденсаторів
- •2.4. Напівпровідникові дискретні компоненти
- •2.4.1. Загальні відомості про напівпровідники
- •2.4.3. Різновиди діодів
- •2.4.4. Основні області використання діодів
- •2.4.4. Тиристори
- •2.4.6. Транзистори
- •2.4.7. Двобазові діоди
- •2.4.8. Електронні лампи
- •2.4.9. Оптоелектронні елементи
- •2.4.10. Основні відомості про виготовлення друкованих плат
- •3. Підсилювачі з від’ємним зворотним зв’язком
- •3.1. Інтегральні операційні підсилювачі
- •3.1.1 Визначення
- •3.1.2 Принципові схеми інтегральних операційних підсилювачів
- •3.1.3 Еквівалента схема операційного підсилювача для низьких частот
- •3.1.4. Основні параметри операційних підсилювачів
- •3.1.5. Частотна корекція оп
- •3.2. Інвертувальний і неінвертувальний підсилювачі
- •3.2.1. Схеми інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.2 Похибки підсилювачів
- •3.2.3. Адитивна складова похибки
- •3.2.4 Вхідні і вихідні опори інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.5. Динамічні властивості інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.3. Диференційні підсилювачі
- •3.3.1. Найпростіший диференційний підсилювач
- •3.3.2. Схеми диференціальних підсилювачів з регульованим коефіцієнтом підсилення
- •3.3.3. Інструментальні диференційні підсилювачі
- •3.3.4. Похибки диференційних підсилювачів
- •3.4. Операційні перетворювачі на базі підсилювачів з від`ємним зворотним зв`язком
- •3.4.1. Підсилювачі з т-подібним ланцюгом від`ємного зворотного зв`язку
- •3.4.2. Підсилювачі змінної напруги
- •3.4.3. Підсилювачі з транзисторним вихідним каскадом
- •3.4.4. Підсилювачі струму
- •3.4.5. Підсилювач заряду
- •3.4.6. Багатовходовий суматор–сустрактор
- •3.4.7. Аналогові інтегратори
- •3.4.8. Аналогові диференціатори
- •3.4.9. Виділення модуля змінної напруги
- •3.4.10. Виділення середньоквадратичного значення напруги
- •3.4.11. Компаратори
- •3.4.12. Пристрої вибірки-зберігання
- •3.4.13. Джерела струму
- •3.4.14. Генератори сигналів синусоїдної форми
- •3.4.15. Генератори прямокутних імпульсів
- •3.4.16. Генератори трикутних імпульсів
- •4. Інтегральні ацп та цап
- •4.1. Аналого-цифрове перетворення
- •4.1.1. Похибка від зміни сигналу протягом перетворення
- •4.1.2. Основні метрологічні характеристики ацп
- •4.1.3. Класифікація аналого-цифрових перетворень
- •4.1.3.3. Ацп з квантуванням параметрів інтенсивності. В ацп даного типу перетворення може відбуватися паралельним чи послідовним способом.
- •4.2. Цифро-аналогові перетворювачі
- •4.2.1. Цап на основі резисторних матриць
- •4.2.2. Цап на основі ємнісних матриць
- •5.1.1.2. Класифікація цифрових пристроїв.
- •5.1.2. Перевід чисел з однієї системи числення в іншу
- •5.2. Принцип дії основних типів логічних елементів
- •5.2.1. Транзисторний ключ – основа схемотехніки логічних елементів
- •5.2.2. Базові елементи транзистор-транзисторної логіки
- •5.2.3. Елементи емітерно-зв`язаної логіки
- •5.2.4. Елементи інтегральної інжекційної логіки
- •5.2.5. Логічні елементи на основі комплементарних мдн-транзисторів
- •5.3. Основні поняття та закони булевої алгебри
- •5.3.1. Основні поняття булевої алгебри
- •5.3.2. Аксіоми Булевої алгебри
- •5.3.3. Основні закони бульової алгебри
- •5.3.4. Властивості логічних функцій
- •5.3.5. Форми зображення логічних функцій
- •5.3.6. Мінімізація логічних функцій
- •5.3.7. Форма зображення цифрових сигналів та способи їх передачі
- •5.4. Інтегральні цифрові мікросхеми
- •5.4.1. Вимоги до інтегральних мікросхем
- •5.4.2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •5.4.3. Загальні параметри цифрових мікросхем
- •5.4.4. Основні характеристики мікросхем логічних елементів
- •5.4.5. Застосування логічних елементів
- •5.5. Шифратори, дешифратори та перетворювачі кодів
- •5.5.1. Шифратори
- •5.5.2. Дешифратори
- •5.5.3. Перетворювачі кодів
- •5.6. Мультиплексори та демультиплексори
- •5.6.1. Мультиплексор
- •5.6.2. Демультиплексори
- •5.6.3. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів та мульплексорів
- •5.6.3.1. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів.
- •5.7. Тригери
- •5.7.1. Структурна схема тригерів
- •5.7.2. Види тригерів
- •5.7.3. Двоступеневі тригери
- •5.8. Регістри
- •5.8.1. Регістри пам’яті
- •5.8.2. Регістри зсуву
- •5.8.3. Кільцеві лічильники
- •5.9. Лічильники
- •5.10. Арифметичні пристрої. Комбінаційні суматори. Накопичувальні суматори.
- •5.11. Цифрові компаратори
- •5.11.1. Цифрове порівняння чисел
- •5.11.2. Реалізація компараторів однорозрядних чисел
- •5.11.3. Реалізація компараторів багаторозрядних чисел
- •5.12. Арифметико-логічні пристрої
- •6. Мікропроцесори
- •6.1 Мікропроцесори. Узагальнена структурна схема мікропроцесора. Основні режими роботи.
- •6.2. Класифікація команд мікропроцесора. Види адресації. Структура і формат команд мікропроцесора
- •6.3.Структура програмного забезпечення
- •6.4. Способи проектування програмного забезпечення
- •6.5. Інтерфейси
- •6.5.1. Програмований паралельний інтерфейс
- •6.5.2. Приладний інтерфейс
- •6.5.3. Послідовний інтерфейс
- •Перелік посилань
- •Електронні пристрої випробувальних систем
5.6. Мультиплексори та демультиплексори
5.6.1. Мультиплексор
Мультиплексор
(multiplexor: MUX) призначений для передачі
(комутації) сигналів від одного з кількох
інформаційних входів
(шини даних) на один вихід. Крім цього є
адресні входи
,
двійковий код яких визначає номер
активного інформаційного входу.
2n + n – входів і один вихід, 2n – число інформаційних входів, n – число адресних входів.
Е – вхід дозволу мультиплексування.
(5.5)
де
- вхідні інформаційні сигнали;
-
мінтерми n адресних змінних
,
тобто адреса.
Синтез: Як видно з формули для побудови мультиплексора 2n → 1, потрібно мати багатовходові елементи типу І-АБО для передачі інформації та для керування комутуючим дешифратором.
Приклад
5.6.1: функція перетворення мультиплексора
4→1
(5.6)
8→1: К155КП7. Комплементарний вихід.
Дозвіл:
Розписати функцію.
Особливості КМДН комутаторів, приклад для ЦАП.
Застосування: КП багатьох змінних, багатоканальний комутатор цифрових і аналогових сигналів, пристрої пам’яті, генератори послідовностей двійкових чисел, функціональні вузли, перетворення паралельного коду в послідовний.
Р
ис.
5.31 – Структура та позначення мультиплексора
Рис. 5.32 – Реалізація ЦАП на базі мультиплексора
Каскадування мультиплексорів.
Рис. 5.33 – Розширювач по входу мультиплексора
5.6.2. Демультиплексори
Демультиплексор (demultiplexor: DMX) – передає з єдиного інформаційного входу на один з 2n виходів, залежно від адресного коду. Це розподілювач-
Рис. 5.34 – Структура демультиплексора
комутатор
цифрових сигналів, керований двійковим
кодом
.
Застосування: перетворення послідовного
коду в паралельний.
5.6.3. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів та мульплексорів
5.6.3.1. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів.
(5.7)
Приклад 5.6.2:
Рис. 5.35 – синтезу логічних функцій на базі дешифратора
Приклад реалізації цієї ж функції на дискретних ЛЕ (рис. 5.36).
Необхідно: 4: 1НЕ+10: 4І+2: 2АБО+2: 3АБО+1: 4АБО
Мінімізація
.
Приклад 5.6.3: перетворювач двійково-десяткового коду в код семисегментного індикатора (рис. 5.36).
Рис. 5.36 – Реалізація логічних функцій за рис 5.35 на базі логічних елементів
Рис. 5.37 – Реалізація логічних функцій поданих на рис. 5.35 на базі дешифратора
5.6.3.2. Синтез комбінаційних пристроїв на основі мультиплексорів. На основі рівняння мультиплексора MUX (5.5) шляхом задання відповідних значень «0» або «1» можна включити або виключити в логічну функцію той чи інший мінтерм у відповідності до адресного коду. Функція повинна бути подана в УДНФ.
Методика синтезу: 1) min УДНФ→УДНФ;
2) на n адресних входів подають вхідні змінні , а на 2n інформаційних входів «1» там де має бути конституента 1, а на решту – «0».
Приклад
5.6.4:
Реалізація
логічної функції, що має число змінних
на одиницю більше, ніж число адресних
входів:
→
адресні;
у таблиці істинності так, щоб для двох
сусідніх наборів це були
і
.
Для рис.5.38.а розклад функції Y за змінними х0 і х1 (див. табл. рис. 5.38.в).
Рис.
5.38 – Реалізація логічної функції
прикладу на базі восьми входового (а)
та чотиривходового (б) мультиплексорів
і
таблиця істинності для зменшення
кількості змінних методом їх виключення
Приклад 5.6.5: застосування мультиплексорів MUX для генерування послідовного коду.
Таблиця 5.20 – Таблиця істинності восьми входового мультиплексора
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Приклад
5.6.6.: Для пояснення загального алгоритму
реалізації логічних функцій на базі
мультиплексорів розглянемо приклад
реалізації функції
на основі восьмивходового мультиплексора.
1. Оскільки восьмивходовий мультиплексор має вісім інформаційних входів та лише три адресних, то слід використати метод вибору незалежних змінних. Виберемо змінну х0 як додаткову. Для вихідної функції знаходимо вираз УДНФ удосконаленої диз`юнктивно нормальної форми
.
У вищеподаному виразі враховано усі наявні тавтології. Для зручності цей вираз подамо в цифровій формі, вибравши за незалежні змінні х3, х2, х1
.
Згрупуємо
подібні мін терми, що знаходяться біля
х0
та
.
У
цьому виразі присутні майже усі складові,
що відповідають усім входам восьми
входового мультиплексора, за винятком
нульової та другої. Очевидно, що за
законами булевої алгебри вираз функції
не зміниться, якщо його об`єднати
диз`юнкцією
з виразом, що рівний нулеві. Подавши цей
виразом як
,
остаточно вираз вихідної функції
для
реалізації її у базисі восьмивходового
мультиплексора подамо як (рис. 5.39)
.
Рис. 5.39 – Схема реалізації вихідної функції за даним прикладом на базі
восьми входового мультиплексора
