2. Інженерні заходи з маскування військ

До інженерних заходів з маскування відносяться:

1. Надання спорудам і об'єктам маскувальних форм.

2. Маскувальне фарбування озброєння, військової техніки і споруд.

3. Застосування штучних масок з табельних і підручних засобів маскування.

4. Застосування засобів радіолокаційного, теплового маскування та імітації.

5. Використання рослинності і маскувальна обробка місцевості.

6. Обладнання (імітація) хибних позицій і об'єктів з будовою макетів техніки, озброєння і хибних споруд.

Для виконання інженерних заходів з маскування застосовуються табельні засоби маскування (маскувальні комплекти, радіолокаційні кутові відбивачі, теплові імітатори, макети техніки) і місцеві підручні матеріали.

1. Надання спорудам і об'єктам маскувальних форм - прийом, який дозволяє усунути (ослабити) демаскуючі ознаки об'єкта, що приховується і відтворити демаскуючі ознаки об'єкта, який відрізняється по формі від того, що маскується.

Це досягається за рахунок зміни типових форм і розмірів об'єктів, надання їм форм місцевих предметів та маскування групових об'єктів і позицій під об'єкти народно-господарчого призначення або під менш важливі для розвідки противника військові об'єкти.

2. Маскувальне фарбування застосовують з метою зменшення помітності техніки і споруджень або перекручування їх зовнішнього виду, надання їм кольору і малюнку оточуючої місцевості, підвищення правдоподібності макетів техніки та фальшивих споруджень.

Основними видами маскувального фарбування є: захисне; деформуюче; імітаційне.

Захисне фарбування - однокольорове офарблення найбільш близьке по кольору до переважного фону місцевості. Воно застосовується для офарблення рухомих об’єктів а також споруджень, розташованих на одноманітних по кольору фонах місцевості.

Деформуюче фарбування - це є багатокольорове офарблення плямами різної форми і розмірів, схожими по кольору з основними плямами фону місцевості. Таке офарблення застосовується для маскування рухомих об'єктів (техніки та озброєння) при діях військ на різноманітних по кольору і яскравості фона і складається із основного кольору і одного-двох контрастних по відношенню до нього допоміжних кольорів.

Для літнього, весняного та осіннього деформуючого офарблення застосовується трикольорове офарблення, основний колір займає біля 50 % поверхні об'єкта, а два інших по 25%.

Зимове деформуюче офарблення складається із плям білого і темного (коричневого, сірого або зеленого) кольору. Площа білого офарблення займає до 75% поверхні об'єкту. Поперечні розміри плям не повинні бути менше 0,5 м і не повинні перевищувати 2 м. Плями розташовуються не симетрично, так, щоб осі їх складали з контуром об'єкту кути 30 – 60⁰ . Плями повинні переходити з однієї поверхні на іншу (суміжну) не співпадаючи своїми центрами з виступаючими кутами офарбованого об'єкту. При цьому плями темного кольору повинні накладатися на люки, триплекси та інші темні деталі об'єкту. Деформуюче офарблення, як правило, здійснюється по ескізам приведеним в "Альбомі зразків малюнків деформуючого офарблення військової техніки і озброєння".

Імітуюче фарбування - багатокольорове офарблення, що зображує на офарбованій поверхні нерухомого об'єкту кольоровий малюнок оточуючого фону місцевості або зруйнованого об'єкту.

3. Застосування штучних масок із табельних і підручних засобів маскування займає провідне місце серед інженерних заходів з маскування.

Штучними масками називаються спеціальні інженерні конструкції, призначені для приховування озброєння, техніки і особового складу від засобів розвідки противника. Штучні маски поступають у війська в вигляді табельних маскувальних комплектів і масок або виготовляються на місці силами військ із місцевих і розхідних матеріалів.

Штучні маски складаються з маскувального покриття, каркасів або стійок.

Маскувальне покриття може бути цільне або з просвітами (транспортне). В якості цільних покрить використовують тканину, плівку, фанеру, картон, толь, мати, лісоматеріали.

Рис. 1. Радіопрозора маска МРС:

1 - опорна стійка; 2 - стійка - підпірка з зонтом; З - оголовок; 4 - маскувальне покриття; 5 - відтяжки; 6 - анкери; 7 - несущий тяж; 8 - опорна плита; 9 - макет куща.

Маскувальний комплект тканинний транспортний МКТ-Т

виготовлений з маскувальної сітки з заповненням з смуг і кусків тканини і призначений для маскування на рослинних фонах в безсніжні періоди року.

Маскувальний комплект тканинний для маскування на сніжних покровах МКТ-С виготовлений з білої сітчастої тканини.

Маскувальний комплект тканинний пустельний МКТ-П (МКТ-2П) виготовлений з бавовняної сітчастої тканини і призначається для маскування на пустельно-піщаних і пустельно-степних фонах. Покриття комплекту МКТ-П має двостороннє пофарбування. Для маскування техніки на пустельно-степних фонах використовується лицева сторона покриття сіро-жовтого кольору, на пустельно-піщаних фонах - зворотна сторона покриття світло-жовтого кольору.

Маскувальні комплекти із синтетичних матеріалів МКС-2М (МКС-2) і МКС-2П — призначені для приховування об'єктів в умовах тривалої експлуатації.

Покриття комплектів має двостороннє пофарбування. Лицева сторона покриття комплекту МКС-2М (МКС-2) призначається для маскування об'єктів на літніх рослинних фонах, а зворотна сторона - на фоні оголених грунтів, вигорілої або осінньої рослинності. Комплект МКС-2П застосовується лицевою стороною на пустельно-степних фонах, а зворотною стороною - на пустельно-піщаних фонах.

При маскуванні зброї, техніки і фортифікаційних споруд комплекти можуть застосовуватися цілими або частинами, а при створенні масок великих площин по декілька комплектів одночасно.

Універсальна безкаркасна маска «Шатер» - призначена для маскування пускових установок ракетної техніки і іншої великогабаритної техніки. Основними елементами комплекту маски «Шатер» являються: маскувальне покриття, шплінтувальні шви (для швидкого з'єднання) і дюралеві підпірні стійки.

Універсальна каркасна маска УМК - призначена для маскування військової техніки в окопах, укриттях, на технологічних майданчиках, стоянках, а також для створення масок - макетів будівель, і масок великих площин з прольотом до 12 метрів при завчасній підготовці маскувальних ємкостей).

Основними елементами маски УМК являються: маскувальне покриття (два комплекти МКС-2М), шплінтувальний шов, стійки з опорними п'ятами, несучі тяжі, відтяжки з швидко роз'ємними замками, анкери і талрепи.

Деформуюча маска «Зонт - 1» - призначена для маскування літаків на польових аеродромах та іншої великогабаритної техніки і споруд висотою до 4м шляхом їх часткового приховування, викривлення форми або падаючих тіней.

Основними елементами комплекту маски «Зонт -1» є: два комплекти маскувального покриття МКС-2М, каркас, стійка (нижня і верхня труба), опорна п'ята, відтяжки, анкера і регулюючі тяжі.

З комплекту збираються 8 деформуючих елементів (зонтів), кожний із яких складається із каркаса і маскувального покриття розміром 6x9 м.

Комплект маски в розгорнутому положенні дозволяє приховувати техніку розміром 4x18 м в плані.

Для установки маски з восьми деформуючих елементів обслугою в складі 6 чоловік необхідно 1-1,5 години, а для зняття 30-40 хв.

Радіопрозора маска МРС призначена для маскування радіолокаційних станцій на позиціях.

В склад маски МРС входять: три комплекти МКС - 2М, деталі каркасу з засобами кріплення.

Для установки маски розрахунком у складі 4 чоловік - потрібно З год., а для зняття і підготовки для перевезення - 1 год. На автомобілі ЗІЛ- 131 перевозиться 4 комплекти МРС.

Для забезпечення приховування об'єктів маскування від різних технічних засобів розвідки табельні маскувальні комплекти повинні застосовуватись у поєднанні з тепловими екранами і радіолокаційними масками.

По призначенню, конструкції і зовнішньому вигляду штучні маски поділяються на: вертикальні, горизонтальні, похилі, маски - перекриття, деформуючі і радіолокаційні маски.

Вертикальні маски приховують об'єкти тільки від наземного спостереження (рис. 2). По своєму призначенню вертикальні маски діляться на траншейні, дорожні і маски - паркани.

Траншейні маски призначені для приховування розташування і руху особового складу в траншеях і ходах сполучення.

Дорожні маски застосовуються для приховування руху військ і транспорту по дорогам і колонним шляхам. В залежності від місця установки вони діляться на придорожні, які установлюються збоку від дороги і наддорожні, які ставляться над дорогою для укриття руху по ній від спостереження противника вздовж дороги (рис. 2).

Траншейні вертикальні маски виготовляються одним із наступних способів: всування гілля в землю чи в сніг; прикріплення щитів, матів і маскувальних килимів до стійок; підвішування сіток, в які вплітають маскувальний матеріал; влаштування стінок із снігу і льоду.

Траншейні вертикальні маски мають висоту 50-70-см, їх розташовують на бруствері і зброя для стрільби просовується через маску, а спостереження за противником ведеться в просвіти між матеріалом маски.

а

Рис. 2. Дорожні маски:

а — придорожні;

б — наддорожні;

в — визначення місць установки наддорожніх масок

Придорожні вертикальні маски можуть бути з каркасом і без нього. Каркас масок складається із стійок, які забиваються в грунт одна від другої через 3-5 м, несучих тяжів або прогонів з відстанню між ними 0,5-1,5 м і підтяжок (рис. 2).

При мерзлому і кам'янистому грунті, а також при необхідності швидкої і безшумної установки масок близько від противника каркас маски можна влаштувати із козлових опор з прогонами.

Полотно каркасних придорожніх вертикальних масок робиться з солом'яних, хворостяних, очеретяних матів, зрубаного гілля і сучків, або з сітки з вплетеними в неї підручними маскувальними матеріалами.

Безкаркасні придорожні вертикальні маски установлюють шляхом закопування в землю або в сніг зрубаних дерев.

Висота придорожньої маски повинна бути такою, щоб вона приховувала об'єкти від спостереження противником із самих високих його спостережних пунктів.

Наддорожні вертикальні маски роблять із зрізаної рослинності, матів або сіток з вплетеними в них маскувальним матеріалом. Стійки установлюються по сторонам дороги і кріпляться до ґрунту відтяжками за допомогою анкерних кілець. Наддорожні маски установлюють над дорогами, тіснинами, вулицями, просіками. Висоту наддорожної маски складає висота полотна маски і відстань від дорожнього покриття до нижнього краю полотна (рис. 2).

Відстань від дороги до нижнього краю полотна маски приймають такою, щоб під маскою пройшли вільно, не зачепивши полотна, усі види транспорту, що рухається по дорозі. Як правило, ця відстань береться в межах З- 4 м. Висоту полотна маски приймають 1,3 - З м.

Маски - паркани застосовуються для прихованого розташування військ, окремих об'єктів, проведення інженерних робіт.

Маски - паркани влаштовуються так, як і придорожні маски. Висота масок - парканів визначається розмірами об'єкта, який приховується, та умовами спостереження противника.

Вертикальні паркани можуть бути непомітні, якщо вони примикають до природних масок і застосовуються на місцевості з наявністю малих гаїв, чагарнику і інших місцевих предметів. Непомітність масок досягається застосуванням матеріалів найбільш підходящих до навколишнього фону і наданням їх контурам форм відповідних місцевих предметів.

Горизонтальні маски застосовуються для приховування об'єктів тільки від повітряної розвідки. Покриття горизонтальної маски не доходить своїми краями до землі (рис. 3).

Об'єкт розташовують під середньою частиною маски, це забезпечує приховання його не тільки від планового але і від перспективного повітряного спостереження. Якщо маска примкнута одною стороною до місцевого предмету (паркан, будівля) або до обриву, об'єкт також повинен примикати до місцевого

предмету. При великих габаритах об'єкту, особливо на висоті (екскаватор, потяг і т. і.) горизонтальні маски можуть бути двохярусні.

Висота горизонтальної маски повинна бути мінімально можливою. Перевищення маски над об'єктом повинно складати 30-50 см, щоб забезпечити нормальну його експлуатацію. При маскуванні матеріальної частини, заглибленої в землю висота маски може бути не більше 1,5 м; такі маски будуть трудніше дешифруватися при стереоскопічному фотографуванні.

Для приховування об'єкту від перспективного повітряного спостереження края маски виносяться на всі сторони за межі об'єкту на величину, рівну двом висотам маски.

На місцевості горизонтальні маски слід розташовувати біля доріг, парканів, та ін., так як це полегшує маскування підходів до них.

Контури масок, особливо при значних їх розмірах, слід приводити в відповідність з малюнком місцевості.

Похилі маски влаштовують так, щоб нижнім краєм вони примикали до землі, складаючи з нею кут 30-60°, а верхнім краєм спиралися на місцеві предмети (будівлі, паркани, відкоси насипів, узлісся), приховуючи розташовані під ними об'єкти від наземного і повітряного спостереження противника або на стійки при відсутності поблизу місцевих предметів (в основному від наземного спостереження).

В більшості випадків похилі маски роблять малопомітними, вписують їх в оточуючий фон, і придають їм вид крутості схилу.

Рис. 3. Маскування техніки в рідколіссі:

а — стягуванням крон дерев і застосуванням свіжозрубаної рослинності; б — пристроєм горизонтальної маски з табельного маскувального комплекту, макетів крон дерев і свіжозрубаної рослинності; 1 — дерева зі стягнутими кронами; 2 — свіжозрубані кущі і крони дерев, уткнуті в ґрунт; З — зрізані гілки; 4 свіжозрубані кущі і крони дерев, прикріплені до стійок

Маски - перекриття приховують об'єкти від повітряного і наземного спостереження (рис. 4). Вони складаються із каркаса і покриття, що примикає до землі всіма чотирма сторонами. Маски - перекриття роблять плоскими (не виступають із площини землі), випуклими (підвищенні над землею) і ввігнутими (перекриття поглиблень, котлованів, ярів).

Плоскі маски - перекриття застосовуються для маскування траншей, окопів, об'єктів розташованих в виїмках. При приховуванні фортифікаційних споруд, під'їзних доріг, не задернованого брустверу на них можна укладати одне покриття без каркасу. Ці покриття можуть бути тимчасовими (на дорозі) і постійними.

Випуклі маски - перекриття застосовуються для маскування об'єктів, які підвищуються над поверхнею землі (рис.4).

Ввігнуті маски-перекриття можуть мати різну ступінь провисання.

Для маскування розташованих військових підрозділів, автомобілів, складів, інженерних робіт застосовують маски - перекриття великої площі.

Маски - перекриття улаштовуються із табельних маскувальних комплектів і підручних матеріалів. Маски - перекриття частіше всього складаються із одного маскувального покриття без каркасу. В цьому випадку основою їх являються сітки чи тканини. Такі маски - перекриття з прикріпленими до основи маскувальним матеріалом укладають на об'єкти маскування або натягують над ними. В зимовий час в якості масок - перекриттів застосовують сніжні і льодяні зводи, перекриття із ущільненого снігу, снігових цеглин чи кусків льоду.

Деформуючі маски застосовуються для викривлення форми об'єктів, що приховуються і тіней від них. За допомогою деформуючих масок можна придати споруді вигляд зруйнованої або замаскувати під іншу споруду, що не являється об'єктом нападу противника. До деформуючих масок відносяться: надбудови, прибудови, козирки, гребні (рис. 5).

Радіолокаційні маски застосовуються у випадках:

коли на місцевості відсутні або є в недостатній кількості природні маски;

коли по характеру завдань, що виконуються військами, не можуть бути використані для приховування військ маскувальні властивості місцевості.

Маски із підручних матеріалів можуть приховувати об'єкт від радіолокаційної розвідки противника тільки тоді, якщо маскам будуть надані необхідна густина заповнення і відповідна товщина.

Штучні радіолокаційні маски приховують від радіолокаційного спостереження противника переміщення і розташування військ. Самі ж вони можуть виявитися радіолокаційною розвідкою.

За принципом дії радіолокаційні маски поділяються на маски - екрани, маски - перешкоди, комбіновані маски.

Маски - екрани приховують від наземного радіолокаційного і візуального спостереження, а також від фотографування і спостереження за допомогою приборів нічного бачення. Вони забезпечують приховування військових об'єктів в межах полів невидимості, що створюються цими масками. Матеріал, густина, товщина маски - екрана повинні бути такими, щоб маска в необхідній мірі ослабляла потужність радіосигналів, що виробляє радіолокатор і які відбиваються прихованим об'єктом. Маски - екрани виготовляються із підручних матеріалів. Вони повинні бути підвищеної густини і товщини.

Маски - перешкоди улаштовуються із кутових відбивачів. Приховування об'єктів проходить тому, що на екрані радіолокатора противника від маски-перешкоди появляється відмітка. Війська, що знаходяться біля маски -перешкоди, не змінюють відмітки від самої маски і залишаються не виявленими.

Маски - перешкоди приховують від наземної і повітряної радіолокаційної розвідки. Від візуального спостереження і інших засобів розвідки вони не приховують.

При необхідності маски - перешкоди доповнюються засобами, які забезпечують приховування військ і від візуального спостереження (звичайні маски або димові завіси).

Застосування засобів радіолокаційного, теплового маскування та імітації.

До табельних засобів радіолокаційного маскування та імітації відносяться металеві відбивачі ВМК, "Піраміда", "Кут" і пневматичний відбивач "Сфера -ПР".

Кутовий відбивач ВМК застосовується для відтворення радіолокаційних демаскуючих ознак макетів техніки і зброї, виготовлених із неметалевих матеріалів.

В комплект ВМК входять металевий кутовий відбивач і підвіска. В робочому положенні відбивач представляє собою конструкцію із трьох взаємно-перпендикулярних площин, що утворює 8 відбиваючих кутів.

Відбивачі ВМК установлюються з дотриманням наступних вимог:

в середині макета відбивачі повинні розташовуватися на висоті 1,5 -2,5 м, а якщо це неможливо, то вони установлюються біля макету на відстані від нього до 3 м з тіньової сторони;

макети техніки, місцеві предмети, а також рослинність не повинні екранувати відбивачі з напрямків очікуваного радіолокаційного спостереження.

Кутовий відбивач «Піраміда» призначається для імітації металевих і залізобетонних мостів, дамб, запруд. Він може установлюватися як на воді, так і на суші. В комплект відбивача входить: блок панелей, опора з якірною лебідкою і якірним тросом, три поплавки і якір.

В робочому положенні відбивач представляє собою конструкцію із 4 взаємно - перпендикулярних трикутних панелей і квадратної основи, що утворює 4 відбиваючих кути, які закріплені на плавучій опорі.

Кутовий відбивач «Кут» призначається для імітації наземних цілей і радіолокаційних орієнтирів (населених пунктів з площею забудови до 5 км , невеликих промислових об'єктів).

В комплект відбивача входить: три панелі, розпірки, триноги і анкери з відтяжками.

В робочому положенні відбивач представляє собою тригранний кут, утворений трьома взаємо-перпендикулярними квадратними панелями, які установлюють і фіксують в необхідному положенні розпірками змінної довжини. Відбиваючий кут закріплюють на опорах відтяжками з анкерами. При імітації населених пунктів відбивачі розташовують групами по 4-8 шт. на відстані 150-200 м одна від другої. У центрі кожної групи установлюють 4 відбивача на відстані 1-2 м один від одного, направляючи їх нижні грані горизонтально.

Пневматичний відбивач «Сфера - ПР» застосовується для імітації наплавних мостів і поромних переправ. В склад комплекту входить: пневматичний відбивач, якірний мішок, якірний трос і насос.

Відбивач складається з оболонки, яка має форму урізаної кулі, в якій закріплений відбивач із металізованої тканини.

Маскування від інфрачервоної розвідки противника здійснюється пониженням теплового випромінювання об'єктів, що маскуються, і обладнанням хибних теплових цілей. Для пониження теплового випромінювання об'єктів виконується теплоізоляція, обладнуються екрани з матеріалів, що не горять. Екрани встановлюють над об'єктом на відстані не ближче 0,5м від нагрітої поверхні.

Для відведення керованих ракет з тепловими головками самонаведення від об'єктів, що маскуються, застосовуються хибні теплові цілі і теплові ловці, які встановлюються на відстані 15м від об'єкту маскування. Для короткочасної імітації теплового випромінювання можуть застосовуватися піротехнічні засоби. Теплові маскувальні ознаки техніки можна також відтворювати з допомогою теплових імітаторів КФП-1-180, які призначені для імітації теплового випромінювання до температури 300° С.

Світлове маскування - це приховування світлових демаскуючих ознак об'єктів шляхом їх затемнення і улаштуванням маскувального освітлення за допомогою застосування світлонепрозорих матеріалів і освітлювальних засобів з обмеженим кутом освітлення.

Використання рослинності і плямування місцевості має широке застосування при маскуванні військ. Маски із рослинності не дешифруються, вони довговічні і не потребують особливого догляду.

Для маскування військ використовується жива і свіжозрубана рослинність (гілки дерев і т. і.). При маскуванні позицій і районів здійснюють одернування брустверів фортифікаційних споруд під фон навколишнього середовища, а також посадку дерев і кущів. Плямування місцевості здійснюють з метою облегшення приховування на відкритих ділянках місцевості і зменшення помітності розташованих на ній техніки і споруд (рис. 6). Воно застосовується, як правило при довготривалому перебуванні військ в одному районі, а також при обладнанні хибних позицій і районів. При плямуванні знімають дерен або насипають шар землі. Плями роблять розміром 20-30 м. їх кількість повинна перевищувати в 2 -2,5 рази кількість одиниць техніки чи споруд, що маскуються.

Рис. 6. Розташування військової техніки на плямистих ділянках місцевості:

1 - існуюча або штучно створена темна пляма; 2 - тінь від танка.