5. Безпека в системі “людина – техніка – середовище”. Поняття про людський чинник та його роль у виникненні небезпек.

Слід підкреслити велике значення людського фактора у виникненні небезпек та їх проявленні у процесі взаємодії з навколишнім середовищем. Цю взаємодію прийнято визначати формулою (системою) «людина  –техніка –середовище» (ЛТС).

Згідно вітчизняним та світовим даним втрати  людських та фінансових ресурсів внаслідок аварій та порушень правил та норм керування соціо-технічними системами зумовлені на 60-80%  помилковими діями персоналу внаслідок порушень вимог ергономіки, в тому числі невідповідністю психофізіологічних можливостей людини умовам праці.

В процесі предметної діяльності , виходячи з аксіоми про потенційну небезпеку, створюється послідовний ланцюжок :

“ небезпека – причини – небажані наслідки ”

• Електричний струм (небезпека) – коротке замикання (причина) – ураження електричним струмом (небажаний наслідок)

В основі профілактики будь–якої події повинен бути пошук причин, внаслідок яких небезпека реалізувалася.

0. Обставини реалізації небезпеки

Обставини, які спонукають людину до реалізації небезпеки в подію, часто ґрунтується на психологічних причинах.

В психологічній класифікації причин реалізації небезпеки в подію можна виділити такі класи:

Порушення мотиваційної частини діяння – це небажання виконувати відповідні дії чи операції. Причому це порушення може бути відносно постійним (схильність до ризику), і тимчасовим (людина і стані депресії, алкогольного сп’яніння).

Порушення орієнтовної частини діяння – це незнання правил та норм безпеки, а також способів виконання діяння, які вимагаються цими правилами.

Порушення виконавчої частини діяння – настає, коли правила та норми безпеки не виконуються внаслідок невідповідності психічних та фізичних можливостей людини вимогам діяльності.(порушення координації, погана увага).

Визначення тієї функціональної частини діяння людини, в якій реалізувалася небезпека, має величезне значення для безпеки життєдіяльності.

Причини реалізації небезпеки в подію, які пов’язані з людським фактором розглядаються на трьох рівнях:

• рівень індивіда (психічні та фізіологічні характеристики організму)

• рівень ближнього середовища (умови діяльності, житлові та матеріальні негаразди)

• рівень суспільства (недостатня інформованість про фаховий ризик, недоліки в стратегії організації безпеки діяльності в галузі).

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Концепція безпечного і стійкого розвитку світового товариства

2. Основні показники травматизму в державі.

3. Визначення, структура БЖД

4. Сфери та категорії забезпечення безпеки

5. Головна мета БЖД, основні завдання дисципліни.

6. Наукова концепція БЖД, інтегральний показник.

7. Основні теоретичні положення безпеки життєдіяльності.

8. Шкідливі і небезпечні чинники, їх ознаки.

9. Небезпека, чинники, що обумовлюють виникнення нових видів небезпек.

10. Причини небезпек (три основні групи).

11. Класифікація небезпек.

12. Поняття аварії, катастрофи, екстремальної ситуації.

13. Номенклатура та ідентифікація небезпек.

14. Обставини реалізації небезпеки в подію (три класи).

ОРІЄНТОВНІ ТЕСТОВІ ЗАПИТАННЯ

1. Згідно Європейською програмою навчання у сфері наук про безпеку виділяють напрями:

1. гуманітарні (філософія, теологія, лінгвістика); природничі (математика, фізика, хімія, біологія); інженерні науки (опір матеріалів, інженерна справа, електроніка); науки про людину (медицина, психологія, ергономіка, педагогіка); науки про суспільство (соціологія, економіка,, право).

2. гуманітарні (філософія, теологія, лінгвістика); природничі (математика, фізика, хімія, біологія); науки про людину (медицина, психологія, ергономіка, педагогіка);

3. природничі (математика, фізика, хімія, біологія); науки про людину (медицина, психологія, ергономіка, педагогіка); науки про суспільство (соціологія, економіка,, право).

4. гуманітарні (філософія, теологія, лінгвістика); природничі (математика, фізика, хімія, біологія); інженерні науки (опір матеріалів, інженерна справа, електроніка); науки про людину (медицина, психологія, ергономіка, педагогіка); науки про суспільство (соціологія, економіка,, право); науки про біосферу тощо.

2. Невід'ємною властивістю усього живого є:

   1. Активність

   2. Мислення

   3. Діяльність

   4. Активність і мислення

3. Концепції безпечного стійкого розвитку світового співтовариства була прийнята в:

   1. Нью-Йорк

   2. Женева

   3. Ріо-де-Жанейро

   4. Осло

4. У порівнянні з розвинутими країнами тривалість здорового життя в Україні:

   1. Найнижча в Європі

   2. На 5 років менша

   3. На 10 років менша

   4. На 15 років менша

5. Нещасні випадки з смертельним наслідком відбуваються внаслідок:

   1. 51% з організаційних причин, 29% - з технічних, 20% - з психологічних

   2. 72% з організаційних причин, 19% - з технічних, 9% - з психологічних

   3. 62% з організаційних причин, 19% - з технічних, 19% - з психологічних

   4. 85% з організаційних причин, 10% - з технічних, 5% - з психологічних

6. Для розробки і реалізації цілісної системи державного управління охороною праці при Кабінеті Міністрів України створено:

   1. Державний комітет України по нагляду за охороною праці

   2. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення

   3. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади

   4. Посада віце-прем’єр-міністра України

7. В структурному відношенні БЖД складається:

   1. Правові основи БЖД, БЖД в надзвичайних ситуаціях, БЖД в умовах виробництва

   2. БЖД в побуті, БЖД в умовах виробництва, теоретичні основи БЖД, правові основи БЖД

   3. Правові основи БЖД, теоретичні основи БЖД, природні аспекти БЖД, БЖД в надзвичайних ситуаціях, БЖД в умовах виробництва

   4. Теоретичні основи БЖД, природні аспекти БЖД, БЖД в умовах виробництва, БЖД в надзвичайних ситуаціях

8. Головна мета БЖД:

   1. Ідентифікація небезпек (розпізнавання їх в просторі і часі, величину та імовірність прояву)

   2. сформувати свідоме і відповідальне ставлення до питань особистої безпеки і оточуючих людей.

   3. Прогнозувати можливість та наслідки впливу небезпечних та шкідливих чинників на організм людини;

   4. Планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі “людина – життєве середовище”

9. Буферність відкритої біологічної системи – це:

   1. збереження своїх параметрів при зміні навколишнього середовища

   2. забезпечення стійкості системи

   3. неможливість появи нових видів небезпек

   4. формування нових умов в навколишньому середовищі

10. Ознаки шкідливих і небезпечних чинників:

    1. безпосередня негативна дія на організм; труднощі для нормального функціонування органів людини; можливість виникнення травмонебезпечних ситуацій, аварій

    2. негативна дія на організм; труднощі для нормального функціонування органів людини; перевищення межі експлуатаційної надійності технічних пристроїв, споруд, конструкцій, які можуть привести до аварії.

    3. безпосередня негативна дія на організм; труднощі для нормального функціонування органів людини; перевищення межі експлуатаційної надійності технічних пристроїв, споруд, конструкцій, які можуть привести до аварії.

    4. негативна дія на організм; труднощі для нормального функціонування органів людини; можливість виникнення травмонебезпечних ситуацій, аварій; перевищення межі експлуатаційної надійності технічних пристроїв, споруд, конструкцій, які можуть привести до аварії.

11. Щоб потенційна небезпека стала реальною необхідна наявність:

    1. певних умов, своєрідний “пусковий механізм”

    2. певних умов завдавати школу здоров’ю людини як відразу, так і в майбутньому

    3. нових небезпек, які за своїми негативними наслідками як правило переважають попередні

    4. правильна відповідь відсутня

12. Виділяють наступні причини (джерела) небезпек:

    1. Кліматичні, технічні, санітарно-гігієнічні, інформаційно-психологічні

    2. Природні, техногенні, організаційні, соціальні, державно-правові

    3. Геоморфологічні, організаційні, інформаційно-психологічні

    4. Соціальні, техногенні, природні, комбіновані

13. За офіційним стандартом небезпеки характеризують:

    1. Природні, техногенні, антропогенні, змішані

    2. Імпульсні, акумулятивні

    3. Соціальні, технічні, екологічні, групові, індивідуальні

    4. Фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні

14. Катастрофа – це:

    1. це раптовий вихід із ладу машин і механізмів, їх пошкодження, руйнування, нещасний випадок

    2. Ситуація, в якій можливе виникнення нещасного випадку

    3. Ситуація виникнення нещасних випадків із загибеллю людей

    4. Ситуація в процесі діяльності, коли у людини психофізіологічні навантаження досягають такої межі, при якій вона може втратити здатність до раціональних вчинків і діяти адекватно до обставин, що склалися

15. Виходячи з аксіоми про потенційну небезпеку виділіть послідовний ланцюжок: “ небезпека – причини – небажані наслідки ”

    1. Коротке замикання - ураження електричним струмом - електричний струм

    2. Алкоголь - надмірне вживання – «біла гарячка»

    3. Падіння – відсутність засобів захисту – робота на висоті

    4. Правильна відповідь відсутня

16. Порушення мотиваційної частини діяння:

    1. це небажання виконувати відповідні дії чи операції. Причому це порушення може бути відносно постійним (схильність до ризику), і тимчасовим (людина і стані депресії, алкогольного сп’яніння).

    2. це незнання правил та норм безпеки, а також способів виконання діяння, які вимагаються цими правилами.

    3. настає, коли правила та норми безпеки не виконуються внаслідок невідповідності психічних та фізичних можливостей людини вимогам діяльності.(порушення координації, погана увага)

    4. це умови, що постійно підвищують схильність людини до небезпек.

17. Порушення орієнтовної частини діяння:

    1. це небажання виконувати відповідні дії чи операції. Причому це порушення може бути відносно постійним (схильність до ризику), і тимчасовим (людина і стані депресії, алкогольного сп’яніння).

    2. це незнання правил та норм безпеки, а також способів виконання діяння, які вимагаються цими правилами.

    3. настає, коли правила та норми безпеки не виконуються внаслідок невідповідності психічних та фізичних можливостей людини вимогам діяльності.(порушення координації, погана увага)

    4. це умови, що постійно підвищують схильність людини до небезпек.

18. Порушення виконовчої частини діяння

    1. це небажання виконувати відповідні дії чи операції. Причому це порушення може бути відносно постійним (схильність до ризику), і тимчасовим (людина і стані депресії, алкогольного сп’яніння).

    2. це незнання правил та норм безпеки, а також способів виконання діяння, які вимагаються цими правилами.

    3. настає, коли правила та норми безпеки не виконуються внаслідок невідповідності психічних та фізичних можливостей людини вимогам діяльності.(порушення координації, погана увага)

    4. це умови, що постійно підвищують схильність людини до небезпек.

19. Форми реалізації небажаних наслідків можуть бути:

    1. Захворювання; шкода навколишньому середовищу. індивідуальні і групові;

    2. незначні, без втрати працездатності або з частковою втратою; важкі ушкодження; індивідуальні і групові; соціальні і економічні

    3. Захворювання; руйнування; шкода навколишньому середовищу.

    4. Правильна відповідь відсутня

20. Інтегральним показником безпеки життєдіяльності є:

    1. Особиста безпека

    2. Збалансованість існування та самореалізації індивіда

    3. Рівень смертності

    4. Середня тривалість життя

17