- •Основні поняття та терміни в галузі охорони праці.
- •Дати характеристику основним законодавчим, нормативно-правовим актам з питань охорони праці в Україні.
- •Обов’язки роботодавців щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •Обов’язки та права працівників на охорону праці під час роботи.
- •Законодавчі засади створення служби охорони праці на підприємствах, в організаціях та установах.
- •Навчання та інструктажі з питань охорони праці.
- •Відповідальність за порушення законодавчих актів в галузі охорони праці.
- •Нещасні випадки та професійні захворювання. Причини виникнення та їх класифікація
- •Розслідування, реєстрація й облік нещасних випадків, на виробництві.
- •Порядок призначення та склад комісій при розслідуванні нещасних випадків.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •Охорона праці жінок, інвалідів та неповнолітніх.
- •Забезпечення працівників спецхарчуванням та засобами індивідуального захисту.
- •Поняття важкості та напруженості трудового процесу. Класифікація трудових процесів за ступенем важкості.
- •Гігієнічна класифікація умов праці.
- •Чинники виробничого середовища та їх класифікація.
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •Заходи щодо нормалізації мікроклімату службових приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •Виробничий шум. Вплив шуму на організм людини. Методи захисту.
- •Поняття про ультразвук та інфразвук. Вплив ультразвуків та інфразвуків на здоров’я людини. Методи захисту.
- •Електромагнітні випромінювання природного та антропогенного характеру, їх вплив на організм людини. Методи захисту.
- •3.3.7. Чинники, від яких залежать наслідки дії емп на біологічні об'єкти. Наслідки впливу емп на людину. Заходи захисту від емп
- •Методи захисту від електромагнітних полів користувачів персональних комп’ютерів.
- •Випромінювання оптичного діапазону (інфрачервоне, ультрафіолетове, лазерне), його вплив на організм людини та методи захисту.
- •Значення виробничого освітлення. Вимоги до виробничого освітлення.
- •Види виробничого освітлення та його нормування.
- •Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до виробничої вентиляції. Кондиціювання повітря.
- •Природна вентиляція
- •Механічна вентиляція
- •Дія електричного струму на організм людини. Види та причини електротравм.
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •Системи заходів та засобів щодо забезпечення електробезпеки.
- •Надання першої долікарняної допомоги при ураженні електрострумом.
- •Основні правила пожежної безпеки на підприємствах та в установах.
- •Поняття про горіння, пожежі та вибухи.
- •Способи та засоби гасіння пожеж.
- •Первинні засоби гасіння пожеж
- •34. Категорії приміщень та будівель вибухопожежною небезпекою.
- •35. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон. Класифікація вибухонебезпечннх зон
- •36. Первинні засоби пожежогасіння. Пожежна сигналізація.
- •37. Шкідливі та небезпечні фактори, пов’язані з пожежами.
Дати характеристику основним законодавчим, нормативно-правовим актам з питань охорони праці в Україні.
Державні нормативно-правові акти про охорону праці (ДНАОП) - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.
Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці - це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації господарської діяльності України незалежно від їх відомчої (галузевої) приналежності та форм власності.
Державний галузевий нормативний акт про охорону праці - це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що належать до певної галузі.
Державні нормативні акти необхідно відрізняти від відомчих документів про охорону праці (ВДОП), які можуть розроблятися на їхній основі й затверджуватися міністерствами, відомствами України або асоціаціями, концернами та іншими об'єднаннями підприємств з метою конкретизації вимог ДНАОП залежно від специфіки галузі.
Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) колишнього СРСР застосовуються на території України до їх заміни іншими нормативними документами, якщо вони не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до Угоди про співробітництво в галузі охорони праці, укладеної керівниками урядів держав СНД у грудні 1994 р., стандарти ССБТ надалі визнаються Україною як міждержавні стандарти за узгодженим переліком, що переглядається в міру необхідності з урахуванням національного законодавства держав СНД та результатів спільної роботи, спрямованої на вдосконалення Системи стандартів безпеки праці.
Вимоги щодо охорони праці регламентуються також державними стандартами України з питань безпеки праці, будівельними та санітарними нормами і правилами, правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи зі сфери їх дії. Необхідно зазначити, що Держнаглядохоронпраці підготував і видав окремою книжкою державний реєстр нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП), який містить перелік правил, норм, стандартів та інших документів з питань охорони праці. Зміни в Реєстрі ДНАОП публікуються в журналі "Охорона праці". Одночасно вони вносяться в банк даних автоматизованого інформаційного фонду ДНАОП, створеного Держнаглядохоронпраці.
Роботодавці на основі ДНАОП розробляють і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства, установи, організації. Відповідно до Рекомендацій Держнаглядохоронпраці щодо застосування "Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці № 132 від 12.12.1993 p., до основних нормативних актів підприємства належать:
— Положення про систему управління охороною праці на підприємстві;
— Положення про службу охорони праці підприємства;
— Положення про комісію з питань охорони праці підприємства;
— Положення про роботу уповноважених трудового колективу з питань охорони праці;
— Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці;
— Положення про організацію і проведення первинного та повторного інструктажів, а також пожежно-технічного мінімуму;
— Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності до нормативних актів про охорону праці;
— Положення про організацію попереднього та періодичних медичних оглядів працівників;
— Положення про санітарну лабораторію підприємства;
— Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами робіт;
— Інструкції про порядок зварювання і проведення інших вогневих робіт на підприємстві;
— Загально-об'єктові та цехові інструкції про заходи пожежної безпеки;
— Перелік робіт з підвищеною небезпекою;
— Перелік посад посадових осіб підприємства, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань З охорони праці;
— Наказ про організацію безкоштовної видачі працівникам певних категорій лікувально-профілактичного харчування;
— Наказ про організацію безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам підприємства, що працюють у шкідливих умовах;
— Наказ про порядок забезпечення працівників підприємства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.
Виходячи зі специфіки виробництва та вимог чинного законодавства, власник затверджує нормативні акти з вищезазначеного переліку та інші, що регламентують питання охорони праці. На підприємстві повинні бути нормативно-правові акти, які охоплюють усі питання стосовно виконання функцій і завдань, системи управління охороною праці.
Вищим органом МОП є - Міжнародна конференція праці; виконавчим органом — Адміністративна рада.
За останні роки МОП ухвалила ряд важливих міжнародно-правових документів, спрямованих на захист працівників від професійних ризиків (у публікаціях це поняття визначається як "джерело небезпеки для життя і здоров'я працівника, з яким він стикається у виробничому середовищі під час виконання своїх виробничих функцій").
У 1981 р. 67 сесія Міжнародної конференції праці ухвалила Конвенцію 155, доповнену Рекомендацією щодо професійної безпеки, здоров'я та виробничого середовища. В обох актах передбачені заходи, яких треба вживати як на національному рівні, так і на власних підприємствах. Державна влада покликана формулювати, здійснювати й періодично переглядати національні заходи щодо запобігання нещасним випадкам, профзахворюванням та спричиненій ними шкоді для здоров'я. Роботодавці, зі свого боку, повинні зробити все необхідне, щоб робочі місця, машини, обладнання та виробничі процеси були безпечними й не становили загрози для здоров'я, а також забезпечити заходи з надання невідкладної допомоги потерпілим.
Працівники зобов'язані знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, співробітничати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов виробництва, а також мати право припинити роботу, якщо вона небезпечна для їхнього життя чи здоров'я або для навколишніх людей і природного середовища.
МОП надає великого значення обмінові науково-технічною інформацією між країнами — членами Організації. Такий обмін здійснюється, зокрема, у рамках існуючого з 1959 р. Міжнародного інформаційного центру (МІЦ) з техніки безпеки та гігієни праці, який узагальнює та систематизує результати національних наукових досліджень у зазначених галузях, що подаються інформаційними центрами.
На основі анотування понад 50 тис. публікацій МІЦ видає спеціальні збірники, котрі надсилаються більш ніж у 100 країн світу. Вони являють собою бібліографію опублікованих і ще не опублікованих досліджень, монографій, кінофільмів і журнальних статей, розподілених укладачами за основними видами професійних ризиків (наприклад, вибухо- та пожежонебезпечні матеріали, пил і аерозолі, шум та вібрація й ін.) і чинниками умов праці за стандартною класифікацією ООН та іншими категоріями (статистика, ергономіка й ін.).
МОП ухвалила Конвенцію 121 та Рекомендацію 121 про допомогу у випадках виробничого травматизму, Конвенцію 128 про допомогу з інвалідності, старості й у разі втрати годувальника, а також відповідну Рекомендацію 131.
Іншим основним напрямом роботи МОП є надання консультацій експертів і технічної допомоги в питаннях, пов'язаних із трудовою та соціальною політикою. Допомога надається у межах програм технічного співробітництва ООН.
Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці
ТаблицяКоди основних видів економічної діяльності (відповідно до ДК 009-96)
Вид економічної діяльності |
Код КВЕД (група, клас) |
Сільське господарство, мисливство |
01.0 |
Рослинництво |
01.1 |
Тваринництво |
01.2 |
Мисливство |
01.5 |
Лісове господарство |
02.0 |
Рибне господарство |
05.0 |
Риболовство |
05.1 |
Риборозведення |
05.2 |
Видобування вугілля і торфу |
10.0 |
Видобування й агломерація кам'яного вугілля |
10.1 |
Видобування й агломерація бурого вугілля |
10.2 |
Видобування й агломерація торфу |
10.3 |
Видобування нафти, газу |
11.1 |
Якщо нормативно-правовий акт поширюється на всі або декілька видів економічної діяльності, зазначається код 0.00.
Коди основних видів економічної діяльності мають понад 90 назв згідно з Положенням про Державний реєстр НПАОП від 08.06.2004 р. № 151.
Державні та галузеві стандарти з питань охорони праці реєструються Держстандартом України. Вони, як і стандарти ССБТ колишнього СРСР, можуть включатися у Реєстр НПАО
Основою законодавства України з охорони праці є Конституція України, що гарантує громадянам право на безпечні й здорові умови праці й система законодавчих актів України, спрямованих на реалізацію цього конституційного права.
Основними законодавчими актами цієї системи є наступні Закони України:
«Про охорону праці».
«Про охорону здоров'я».
«Про пожежну безпеку».
«Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати працездатності».
«Про використання ядерної енергії і радіаційний захист».
«Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення».
«Про цивільну оборону».
Кодекс законів «Про працю України».
