Титульний аркуш

Титульний аркуш курсової, дипломної або магістерської роботи містить всі необхідні дані, які характеризують виконану роботу і подаються у такій послідовності:

а) назва міністерства;

б) назва навчального закладу;

в) назва підрозділу;

д) повна назва роботи;

е) підписи виконавця та керівника роботи;

ж) підписи консультанта з безпеки життєдіяльності та рецензента;

з) допуск до захисту завідуючим кафедрою;

к) рік складання роботи.

Пункти ж) та з) виключаються при оформленні титульного аркуша курсової роботи. Приклад титульного аркуша для курсової та дипломної роботи наведено у додатку В.

Реферат

Реферат повинен коротко, стисло відображати зміст проведеної роботи й містити дані, достатні для оцінки її оригінальності та новизни одержаних результатів. Його складають українською та іноземною мовами. Реферат розміщують за титульним аркушем, починаючи з нової сторінки.

Реферат повинен містити: відомості про обсяг роботи (кількість сторінок), кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань, текст реферату, перелік ключових слів (додаток Г).

Текст реферату починають безпосередньо з викладу суті роботи, без повторення заголовку, подаючи: об’єкт дослідження, мету роботи, методи дослідження і апаратуру, конкретні відомості про одержані результати, висновки щодо особливостей результатів і можливих галузей їх застосування. Якщо одержані результати опубліковані в пресі, упроваджені в народне господарство або навчальний процес, це слід відзначити.

Обсяг реферату не повинен перевищувати однієї сторінки.

Ключові слова є визначальними для суті роботи. Перелік ключових слів складає від трьох до 10 слів або словосполучень у називному відмінку.

Зміст

Зміст – це путівник по курсовій або дипломній. Його розміщують безпосередньо після рефератів, починаючи з нової сторінки.

До змісту включають: вступ, послідовно перелічені назви усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки), висновки, перелік посилань, назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу.

Вступ

У вступі повинні наводитись мета і завдання, які ставляться перед випускником. Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими результатами чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність та доцільність курсової, дипломної або магістерської роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для її досягнення. Не слід формулювати мету як “Дослідження…”, “Вивчення…”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на неї саму. Подають перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої в роботі мети, коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитись в логічності вибору саме цих методів. Вступ розміщують на окремій сторінці й не нумерують.

Огляд літератури

В огляді літератури необхідно окреслити основні етапи розвитку наукової думки згідно з темою роботи. Стисло, критично висвітливши роботи попередників, треба назвати ті питання, які залишилися невирішеними, і отже, визначити її місце у даній галузі, зробити висновок, що дана тема не розкрита (розкрита лише частково, або не в тому аспекті) і тому вимагає подальшого розроблення.

Огляд літератури за темою демонструє ґрунтовне ознайомлення виконавця з фаховою літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати зроблене раніше іншими дослідниками, визначати головне у сучасному стані вивчення теми. Матеріали такого огляду треба систематизувати в певному логічному зв’язку і послідовності. Якщо до обраної теми є дуже багато інформаційних джерел, то слід пам’ятати, що оскільки курсова, дипломна чи випускна магістерська робота розкривають відносно вузьку тему, то огляд праць попередників роблять тільки з питань обраної теми, а не за проблемою в цілому. В огляді називають і критично оцінюють публікації, що мають пряме і безпосереднє відношення до теми курсової, дипломної чи випускної магістерської роботи. Зайвим є викладення того матеріалу, що має побічний стосунок до праці випускника.

Експериментальна частина

Опис експерименту, як правило, начинають з переліку тих реактивів та приладів, які були використані при виконанні досліджень. При цьому не тільки вказуються назви реагентів, а й ступінь їх чистоти (х.ч. – хімічно чистий, ч.д.а. – чистий для аналізу чи ін.). Особлива увага повинна надаватися опису методик очищення реактивів, використаних у роботі, бо промислові реагенти частіше за все непридатні для наукових цілей. Доцільно наводити способи ідентифікації одержаних після очищення речовин. Це можуть бути аналітичні реакції, або спектри, які можна порівняти з довідниковими даними. Можна також навести критерії ступеня очищення за іншими ознаками (відсутність струму відновлення або струму окиснення домішок в досліджуваному діапазоні потенціалів, відповідність чистоти реактиву вимогам відтворюваності результатів тощо.)

Перелічуючи вимірювальні та допоміжні прилади, бажано навести детальні технічні характеристики: що собою представляє прилад, які параметри за допомогою нього вимірюються, в яких межах і з яким кроком повинні проводитися ці вимірювання та ін. Якщо експерименти виконуються на серійному обладнанні, то технічні характеристики приладу не слід описувати детально, наприклад, достатньо вказати: “Поляризаційні вимірювання здійснювали за допомогою потенціостата ПИ-50-А”, “Вимірювання проводили на серійному еліпсометрі Gartner L- 119 з обертовим аналізатором та поляризатором по нульовій схемі з двозонним усередненням” тощо. Детальний опис приладу або лабораторного устаткування наводиться лише в тому разі, коли вони були створені спеціально для виконання даної дипломної (курсової, випускної) роботи або серійне устаткування вимагало деякої модифікації згідно з метою досліджень.

Далі детально розглядаються методика і техніка дослідження, результати експериментів, які оформлюють у вигляді таблиць або графіків, узагальнюються результати. Особливу увагу слід приділити наданню експериментальних даних. Приклади оформлення результатів досліджень наведені в додатках Д - Ж.

Обговорення одержаних результатів і оцінку виконаної роботи проводять відповідно до вимог завдання і у зіставленні з очікуваними або аналогічними даними вітчизняних і зарубіжних робіт.

Висновки

У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, отримані в роботі. Вони повинні бути стислими і зрозумілими. Не слід писати: “Досліджено взаємодію…”. Такий вислів ні про що не свідчить. Краще писати: “Взаємодія з… призводить до…”. Висновки повинні концентровано виражати основні досягнення роботи, бути конкретними. Це те нове, суттєве, що складає кінцеві результати дослідження, сформульоване у вигляді певної кількості пунктів.

Список використаної літератури

Список використаної літератури слід укладати в порядку згадування літературних джерел у тексті за наскрізною нумерацією. Посилання на літературні джерела по тексту проставляються у квадратних дужках. Посилатися слід на останні видання. Більш ранні видання можна зазначити лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, не включений до останнього видання. Не варто включати до бібліографічного списку праці, на які немає посилання у тексті і вони фактично не були використані, а також науково-популярні книжки та масові підручники.

Додатки

Додатки включають різні допоміжні матеріали, що більш повно висвітлюють роботу: проміжні формули і розрахунки; інструкції і методики; опис апаратів, приладів, алгоритмів і програм задач для ЕОМ; таблиці допоміжних експериментальних даних; додаткові ілюстрації; довідки по впровадженню результатів досліджень.