6. Перелік істотних умов договору оренди землі

Згідно із ч.1 ст.15 ЗУ «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди земельної ділянки є:

• об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

• строк дії договору оренди;

• орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

• умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

• умови збереження стану об'єкта оренди;

• умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

• умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

• існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

• визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

• відповідальність сторін;

• умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

До договору можуть бути включені за згодою сторін також інші умови.

7. Орендна плата - це платіж, який орендар (той хто бере землю) вносить орендодавцеві (тому хто здає землю в оренду) за користування певною земельною ділянкою. Розмір і форма орендної плати встановлюється за згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки. Типовий договір оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від З березня 2004 р. № 220. Орендна плата може визначатися як певна сума, на яку погодилися сторони, або як відсоток вартості майна. Крім того, зазначаються форми виплати її. При виплаті орендної плати в натураль­ній і відробітковій формах обов’язково погоджуються ціни.

Рекомендується встановлювати розмір орендної плати як відсоток на відтворення орендованого майна плюс певний відсоток вартості майна як винагорода за користування майном. Сума на відтворення може визначатися на рівні щорічних амортизаційних відрахувань або як відсоток вартості майна, визначений за згодою сторін.

8. Орендна плата може виплачуватися в таких формах:

У грошовій — сума орендної плати, зазначена в договорі орен­ди, виплачується грошима. Ця форма досить широко викорис­товується у світовій практиці. Якщо договір оренди передбачає виплату орендної плати грошима, то кожному орендодавцю залежно від його частки в орендованому майні виплачується орендна плата у встановлений термін за платіжною відоміс­тю. Копія платіжної відомості передається уповноваженій особі орендодавця.

У натуральній — на суму орендної плати, зазначену в договорі оренди, видається продукція, вироблена, перероблена або придбана орендарем. У договорі повинні бути вказані види продукції, якими орендар сплачуватиме орендну плату, а також мають бути погоджені обсяги та зафіксовані ціни. Кожна видача продукції в рахунок орендної плати оформляється накладною внутрігосподарського призначення, яка підписується керівником і головним бухгалтером підприємства.

У відробітковій — на суму орендної плати згідно з договором оренди орендар надає різні послуги (наприклад, обробіток присадибних ділянок, збір на ній урожаю, доставка кормів). Перелік послуг може бути визначений у договорі або в процесі дії договору. В першому випадку в договорі фіксуються сам перелік послуг, які надаються орендарем як орендна плата, та їхня кількість. У другому — погоджуються ціни на послуги (за собівар­тістю, за ринковою вартістю тощо) і орендар повинен надати на суму орендної плати, вказану в договорі оренди, послуги відповід­но до заздалегідь погодженого переліку. Надання послуг оформляється накладною внутрігосподарського призначення.

У змішаній — орендна плата визначається поєднанням трьох попередніх форм. На суму, зазначену в договорі оренди, за погодженими між сторонами цінами частково надаються послуги і видається продукція або грошова компенсація.