Фінанси часів Київської Русі
Фінансово-економічне життя Київської Русі базувалось на:
1. Співробітництві із державами Скандинавії, Угорщиною, Францією, Польщею, Візантією.
2. Розвитку торгівлі із сусідніми та заморськими державами (цьому сприяв шлях аж до Близького Сходу та Китаю).
3. Розширенні родинних зв’язків князя із правителями зарубіжних країн.
Об’єкти оподаткування
Подушне
Подимне
Плуг або рало
Земля
Контроль за сплатою непрямих податків здійснювали княжі агенти
Митники
Вирники
Мостникииии
Городники
Метальники
Рис. 2.1. Об’єкти оподаткування та види княжих агентів
Прямі податки Непрямі податки Система оподаткування Київської Русі
Дари (добровільне підношення підданих)
Оброк (плата за користування земельними наділами, знаряддями праці тощо)
Відробітки (будівництво селянами замків, будинків, мостів, доріг)
Стація (грошове забезпечення князю і його двору на переїзд)
Данина (плата підданих):
грішми
натурою (худоба, хутро, мед, шкіри, збіжжя, віск)
Штрафи
Мито (торгове, судове, із солеварень, від утримання корчми, від лиття срібла, мостове, побережне, перевізне, за зберігання товарів)
Рис. 2.2. Система оподаткування Київської Русі
"Руська Правда" – перший збірник законів княжої держави за часів правління князя Ярослава Мудрого.
Серед норм давньоруського законодавства були наступні:
- закони карні (приймальні);
- грошова пеня за вбивство;
- вира (збір судових сплат);
- статут спадкоємця;
- статут промисловий;
- статут церковний;
- статут борговий.
В "Руській Правді" регулювалися правила з міжнародної торгівлі та захисту іноземних торговців, кривдники карались, а скривдженій особі виплачувався "урок". Штрафи за порушення власності та капіталу були вищі, ніж на інші порушення, наприклад тілесні ушкодження (відповідно до величини завданої шкоди людині - різні штрафи (вири)).
Ярослав Мудрий видав ще один збірник — "Поклін вирний". Ним визначалися "розміри данини, що надходила від населення на користь князівських дружинників, які приїжджали до общини збирати кримінальні штрафи — вири"'.
За часів Ярослава Мудрого відбулося розмежування на бюджет княжого двору і державної скарбниці. На князівські потреби, на утримання його двору виділялось 1/3 прибутків — данини, а 2/3 - на державні потреби.
Грошова система Київської Русі (товарно-грошова система) складалася з таких грошових одиниць:
- Гривня;
- Куна;
- Ногата;
- Різана;
- Вивериця.
Основою монетарної системи в Київській Русі була гривня, тобто фунт срібла, запроваджена князем Володимиром Великим (980—1015 рр.).
Джерела наповнення княжої скарбниці:
Податки
Судові збори (вири)
Данина від населення
Прибутки із державних маєтків
Доходи від військової здобичі та контрибуції
Видача кредитів (плата за користування ними сягала 25-50% річних)
Доходи від торговельної та комерційної діяльності (обмеження на вивіз і продаж зброї, солі, золота, срібла).
Видатки державної скарбниці:
Утримання княжого двору
Утримання армії
Військове спорядження
Будівництво княжих палаців, церков, укріплень, мостів, гребель, доріг
Будівництво торговельного флоту
Подарунки заморським послам.