- •В тазовій ділянці розрізняють:
- •Операції в сідничній ділянці
- •Кровопостачання сідничної ділянки
- •Іннервація сідничної ділянки
- •Можливі анатомічні шляхи розповсюдження гнійних процесів у сідничній ділянці та хірургічні доступи
- •Операції в ділянці промежини Анатомо-топографічні дані
- •Сечостатевий канал
- •Кровопостачання в ділянки промежини
- •Іннервація в ділянці промежини
- •Знеболення в ділянці промежини
- •Блокада нервів промежини у коня
- •Блокада соромітних нервів свиней
- •Парасакральна анестезія у собак
- •Промежинна уретростомія
- •Уретротомія
- •Операції на органах тазової порожнини
- •Можливі анатомічні шляхи розповсюдження гнійних процесів у тазовій клітковині та хірургічні доступи
- •Видалення каменів з сечового міхура
- •Резекція сечового міхура
- •Прокол сечового міхура
- •Хірургічне лікування випадіння прямої кишки Вправлення кишки
- •Резекція прямої кишки
- •Операція при відсутності ануса
- •Ампутація хвоста
Іннервація сідничної ділянки
В шкірі сідничної ділянки розгалужуються:
дорсальні гілки поперекових нервів, що віддають сідничні шкірні нерви;
такі ж гілки крижових – сідничні шкірні медіальні нерви;
гілки каудального шкірного нерва стегна – каудальні сідничні шкірні нерви.
До м’язів сідничної ділянки підходять вентральні гілки крижового сплетення: краніальний і каудальний сідничний нерви, а також частково дорсальні гілки крижових нервів і каудальний шкірний нерв стегна.
Через сідничну ділянку в тазову кінцівку проходять великі нервові стовбури: краніальний і каудальний сідничний нерви, сідничний нерв і каудальний шкірний нерв стегна.
Можливі анатомічні шляхи розповсюдження гнійних процесів у сідничній ділянці та хірургічні доступи
Гнійні та гнійно-некротичні процеси в тканинах сідничної ділянки можуть розповсюджуватися в різних напрямках: по площині простору, як у сідничній ділянці, так і за її межами – в ділянку стегна (найчастіше); в глибину сідничної ділянки – до крижово-сідничної зв’язки, а звідси в біля ректальну і тазову (біля анальну) клітковину.
Просування гною по площинам сполучнотканинного простору можливе:
При пораненні поверхневого сідничного м’яза і розвитку флегмони в його внутрішньофасціальному просторі. Гній при цьому може спускатися в межах м’яза і збиратися тут в кишеню.
При розшаруванні внутрішньофасціального простору напівсухожилкового м’язу. Гній спускається по ньому в ділянку стегна.
При ураженні поверхневого сідничного простору, що знаходиться під сідничною фасцією і розміщеними в ній поверхневими м’язами. Гній може проникати під поверхневим сідничним м’язом до третього вертлюга або через малу сідничну вирізку ще нижче, в ділянку стегна.
При ураженні глибокого сідничного простору, що знаходиться між середнім сідничним і грушоподібним м’язами, з однієї сторони, і крижово-сідничною зв’язкою – з іншої. Гнійні кишені в цьому просторі утворюються над середнім і великим вертлюгами або опускаються в ділянку стегна – в задньостегновий простір.
Рис.3. Раціональні розрізи в сідничній і стегновій ділянках (пояснення в тексті)
Затікання гною в глибину можливе і при ураженні поверхневого сідничного простору. Так як лежачі під ним середній і глибокий сідничні м’язи не мають добре розвинених власних фасціальних оболонок, гній може розшаровувати волокна цих м’язів і проникати до крижово-сідничної зв’язки. В задньому відділі сідничної ділянки поверхневий і глибокий сідничний простори сполучаються один з одним. Тут умови для просочування гною в глибину ще більш сприятливі. В подальшому гній із глибокого сідничного простору може потрапити в тазову клітковину і до прямої кишки.
Хірургічний доступ до сідничної ділянки відрізняється тим, що при між м’язових флегмонах і набряках гною доводиться розрізати на досить значну глибину м'язові шари, враховуючи положення і напрямок великих судин і нервів у цій ділянці (рис.3).
Для розтину кишень, що знаходяться між м'язами, і забезпечення стоку гною в сідничній ділянці розтинам через сідничні м’язи надають вертикального напрямку. Якщо необхідно широко розкрити глибокий сідничний простір і оголити крижово-сідничну зв’язку, розрізи повинні бути косими і проходити біля проекційних ліній судин і нервів (рис.2). При неглибоких пораненнях і таких же кишенях також доцільні косі розрізи зверху і назад, біля волокон сідничних м’язів.
Розрізи поверхневих шарів рекомендують робити широкими (до 15-20 см) і поступово зменшувати по мірі заглиблення в тканини. Такі розтини дозволяють широко розкрити рану і ретельно видалити рубцеву капсулу (без цього неможна розраховувати на успіх лікування), а також зупинити кровотечу, накладаючи на пошкодженні судини лігатури або затискуючи їх пінцетами, які залишають в рані на 48-72 години. Широку рану закривають переривчастим або зближуючим швом з метою зменшення її зяяння і прискорення загоєння.
