Запитання для самоперевірки
Що називається топологією?
Які розрізняють ОС залежно від того, чи залишається конфігурація взаємозв’язків незмінною?
Які розрізняють типи статичних топологій?
Які розрізняють типи динамічних топологій?
Проаналізувати основні переваги та недоліки різних топологій мережі зв’язку процесорів.
Як мінімізуються недоліки окремих типів систем?
Приклади тестових завдань
Для заданого графа обчислювальної задачі (рис. 8.11) побудувати часові діаграми роботи ОС для топологій “лінійка” та “дерево” з різною кількістю процесорів.
Рис. 8.11. Граф обчислювальної задачі
Топологія “лінійка” з двома процесорами подана на рис.8.12.
Рис. 8.12. Топологія “лінійка” з двома процесорами
Побудуємо часову діаграму роботи ОС для топології “лінійка” з двома процесорами та визначимо час обчислення заданої задачі (рис. 8.13).
Рис. 8.13. Часова діаграма роботи ОС топології “лінійка” з двома процесорами
Топологія “лінійка” з чотирма процесорами подана на рис.8.14.
Рис. 8.14. Топологія “лінійка” з чотирма ПЕ
Побудуємо часову діаграму роботи ОС для топології “лінійка” з чотирма процесорами та визначимо час обчислення заданої задачі (рис. 8.15).
Рис. 8.15. Часова діаграма роботи ОС топології “лінійка” з чотирма процесорами
Топологія “дерево” з трьома процесорами подана на рис.8.16.
Рис. 8.16. Топологія “дерево” з трьома ПЕ
Побудуємо часову діаграму роботи ОС для топології “дерево” з трьома процесорами та визначимо час обчислення заданої задачі (рис. 8.17).
Рис. 8.17. Часова діаграма роботи ОС топології “дерево” з трьома процесорами
Топологія “дерево” з сьома процесорами подана на рис. 8.18.
Рис. 8.18. Топологія “дерево” з сьома процесорами
Побудуємо часову діаграму роботи ОС для топології “дерево” з сьома процесорами та визначимо час обчислення заданої задачі (рис. 8.19).
Рис. 8.19. Часова діаграма роботи ОС топології “дерево” з сьома процесорами
Список літератури
1.БОГДАНОВ А.В., КОРХОВ В.В., МАРЕЕВ В.В., СТАНКОВА Е.Н. Архитектуры и топологии многопроцессорных вычислительных систем. Интернет-университет информациогнных технологий – ИНТУИТ.ру, 2004.
2.БРОЙДО В. Вычислительные системы, сети и телекоммуникации. – СПб.: Питер, 2002. – 688 с.
3.ГОЛОВКИН Б.А. Вычислительные системы с большим числом процессоров.-М.: Радио и связь, 1995. – 320 с.
4.КОУГИ П.М. Архитектура конвейерных ЭОМ: Пер. с англ. – М.: Радио и связь, 1985.
5.ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ системи: Лабораторні роботи 1-4/ Уклад.: І.А. Жуков, Є.В. Красовська. – К .: НАУ, 2003.–34 с.
6.ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ системи: Лабораторні роботи 5,6/ Уклад.: І.А. Жуков, Є.В. Красовська, О.В. Русанова. – К .: НАУ, 2005. – 16 с.
7.ОСНОВЫ теории вычислительных систем: Учебное пособие/ Под ред. С.А.Майорова. – М.: Высш.шк., 1978. – 260 с.
8.САМОФАЛОВ К.Г., ЛУЦКИЙ Г.М. Основы теории многоуровневых конвейерных вычислительных систем. – М.: Радио и связь, 1989. – 272 с.
9. ЦИЛЬКЕР Б. Я., ОРЛОВ С. А. Организация ЭВМ и систем: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2006. – 668 с.
Навчально-методичне видання