5. Сутність міжнародного поділу праці

МПП – це найважливіший ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є ек вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості і якості.

У країнах, які широко вик можливості брати участь у МПП вищі темпи ек розв. (Японія і Нміччина, нові індустр країни: Гонконг, Тайвань, Сінгапур та Пд.Корея)

6. Фактори міжнародного поділу праці

Серед чинників розвитку МПП відзначають:

• природно-географ умови

• технічний прогрес

• соц-ек умови

Раніше гол роль вик природ-географ умови. З розвитком технічного прогресу почали більше вик переваги науково-тех досягнень, розв науки і техніки. Нова модель ек розв набула таких рис:

• почав переважати інтенсивний тип ек зростання

• скоротився виробничий цикл

• розширилась сфера послуг

Значну роль поч відігравати соц-ек умови:

• досягнутий рівень ек і науково-техн розв

• механізм орг-ії нац в-ва

• механіз орг-ії зовн-ек відносин

Важливою передумовою розв МПП є міжн поділ інших факторів в-ва: землі, капіталу, технології. Будь-яка країна виробляє товар, якщо вона має такі фактори в-ва, які дають їй змогу виробляти цей товар з більшою ефективністю, ніж іншій.

7. Основні тенденції міжнародного поділу праці

1. У світі зберігається і поглиблюється розрив між промислово розвинутими і країнами, що розв. На розвинуті країни припадає 25% нас і 80% сук нац продукту. Країни, що розв є постачальниками сировини і споживачами готової продукції. Між цими країнами зростає внутрішньогалузевий обмін продукцією обробної промис.(4 «драконів» - Гонконг, Сінгапур, Тайвань і пд.Корея)

2. Основиним у МПП став внутрішньогалузевий поділ праці на основі предметної, подетальної і технологічної спеціалізації.

3. Продовжуються зміни в розтановці політ і ек сил в групі промисл розвинутих країн (США, Японія, Зх.Європа)

4. Змінилася участь у МПП колишніх країн соціалістичного табору.

5. Зростає роль ТНК у міжн ек обміні та МПП

6. На МПП впливають структурні кризи, дисбаланси у міжн торгівлі.

7. Зростає обєктивна необхідність в докорінній перебудові МПП.

8. Форми та напрямки розвитку міжнародної спеціалізації

Міжн спеціалізація в-ва(МСВ) – така форма поділу праці між країнами, за якої концентрація однорідного в-ва збільшується на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби.

МСВ розвивається в 2-ох напрямках: виробничому і територіальному. Виробничий передбачає міжгалузева(це взаємовідносини між державами з обміном продуктами різних галузей в-ва) та внутрішньогалузеву спеціалізацію, а також спеціалізацію окремих п-ств, компаній і обєднань. У територіальному виділяють спеціалізацію окремих країн, груп країн та регіонів на в-ві певних видів продукції та їх частин для світового ринку.

Основними формами прояву МВС є:

-предметна ( в-во та експорт повністю закінченого і готового до споживання виробу)

-подетальна (випуск вузлів та деталей)

-технологічна спеціалізація ( здійснення окремих стадій технологічних процесів в-ва товарів у межах єдиного технологічного процесу)

Міжнародно-спеціалізована галузь – характеризує ті галузі, які беруть найактивнішу участь в МПП.

Міжнародно-спеціалізова продукція – це продукція, яка є предметом двосторонніх та багатосторонніх угод про розподіл виробничих програм і за умови виготовлення в одній чи декількох країнах значною мірою задовольняє потреби світ ринку в ній.