Схильність підлітків до вибору музики

Обрали музику, яка співпадає з типом темпераменту	Обрали музику, яка не співпадає з типом темпераменту
58,62 %	41,38 %

В результаті можна зробити висновки, що темп психічної активності у інтровертів, як правило, більш повільний і вони досить ригідні, тобто, мало рухомі в психічному відношенні, а екстраверти відрізняються більш швидким темпом психічного життя.

Висновки

В результаті виконаної роботи, були отримані відповіді на питання, поставлені в рамках завдань дослідження, виділимо основні тези:

1. Експериментальними даними підтверджується вплив, який чиниться музикою на психофізіологічні процеси, що протікають в організмі слухача. Музика здатна підсилити метаболізм у тілі, впливає на ритм серцевих скорочень, прискорює дихання, впливає на біоритми, таким чином, дає фізичну основу для генезису емоцій.

2. Велика роль у перетворенні музичних звуків в емоційні переживання відводиться гіпоталамусу, який так само виконує в організмі роль регулятора біологічних ритмів і одночасно є «носієм» так званого «центру задоволення». Коли всі біоритми тіла строго синхронні, людина себе прекрасно почуває і перебуває в стані близькому до блаженства. Представляється можливим припустити, що люди люблять і прагнуть до частих прослуховування музики в силу тяги до «правильним» синхронним ритмам, закладеним у музичних творах. 3. Встановлено зв'язок між музичними ритмами і біоритмами людського мозку. Зроблено припущення, що, сильні музичні переживання виникають в індивіда в момент резонансу музичного біоритму твори і домінуючого біоритму його мозку, що імовірно може так само бути і основою музичних переваг індивіда. Ритми людини здатні сонастраиваться з музичними ритмами. Цей феномен отримав назву «ефект нав'язування ритму». Найбільш сильно він виражений у індивідів, чия нервова система характеризується як слабка, що дозволяє припускати у даних індивідів здатність до більш сильним і тонким музичним переживанням, велику схильність і любов до музики в цілому.

4. Сприйняття і дію музики тісно пов'язані з емоційною сферою людини. Сприйняття музики йде через емоції, але емоціями не закінчується, переходячи в процес осмислення.

5. Кожний музичний твір має свій характер і темперамет, почуття закладені в нього автором. Проте сприйняття не завжди адекватно зчитує посили, закладені автором.

6. На сприйняття музики роблять значний вплив індивідуально особистісні характеристики слухача. Такі як: психічний і емоційний стан, ступінь новизни музичного стилю для слухача, індивідуальні переваги, ступінь музичної грамотності.

7. Сприйняття часу в музики носить суб'єктивний характер і становить певний інтерес для дослідження.

8. Вітчизняні дослідники бачать в музиці здатність спонукати, регулювати поведінку людини і відводять їй виховну, стимулюючу роль.

На мій погляд, роль музики в здійснюваному нею терапевтичному ефекті, який заснований на вивільненні та переживанні почуттів слухача.

Темперамент слухача так само здатний робити деякий вплив на процес сприйняття, тим не менш прямого і сильного зв'язку в результаті проведеного експерименту виявлено не було.

Так, гіпотеза про те, що холерики та сангвініки більше схильні до вибору активної, інтенсивної музики, а флегматики та меланхоліки обирають для прослуховування заспокійливу музику підтвердилася частково.

Безсумнівно, тема сприйняття і впливу здійснюваного музикою на людину становить інтерес для подальшого більш детального дослідження.