- •Моделювання системи магнітний підсилювач (тиристорний збудник-генератор-дпс) на основі системи з загальним суматором
- •Моделювання системи дпс при реверсуванні
- •Моделювання системи двозонного керування тп-дпс
- •Моделювання систем непрямого регулювання швидкості
- •Моделювання системи з паралельним коригуванням
- •Лінійна модель системи трн-ад
- •Моделювання системи трн-ад при використанні лінійної моделі ад
- •Моделювання системи трн-ад у фазних координатах
- •Моделювання системи пч-ад в ортогональній системі координат
- •Дослідження систем електропривода на стійкість та якість
- •Моделювання системи пч-ад при підтримці законів частотного регулювання
Моделювання системи дпс при реверсуванні
Така система застосовується у випадках, коли немає необхідності у швидкодії системи під час реверсування. Тобто реверс виконується не часто.
Реверс технологічного процесу. Реверс електроприводу в такій системі відбувається при зміні полярності напруги живлення обмотки збудження двигуна. Такий реверс протікає довгий час, що зумовлюється великою індуктивністю, а відповідно і сталою часу обмотки збудження. Таким чином в електроприводі регулювання швидкості від нуля до номінальної відбувається за рахунок зміни напруги на обмотці якоря, а реверсі регулювання швидкості від номінальної більше за рахунок зміни величини та знаку напруги обмотки збудження. Такий електропривод має нереверсивний регульований випрямляч в колі якоря двигуна і реверсивний регульований в колі збудження.
Побудуємо функціональну схему:
ТПЯ – тиристорний перетворювач якоря
Ф – форсуючий елемент
БВП залежно від вхідних сигналі видає сигнал дозволу роботи СІФК+ чи СІФК-. Перемикання між ними відбувається тоді, коли Ізб=0, а ввімкнення СІФК+ чи СІФК- залежить від знаку сигналу на виході РСЗ. Форсуючий елемент Ф призначений для того, щоб забезпечувати швидке наростання Ізб ніж Uя.
Побудуємо математичну модель:
, (3.1)
, (3.2)
, (3.3)
, (3.4)
, (3.5)
, (3.6)
, (3.7)
, (3.8)
, (3.9)
, (3.10)
, (3.11)
, (3.12)
, (3.13)
, (3.14)
, (3.15)
, (3.16)
, (3.17)
, (3.18)
, (3.19)
, (3.20)
. (3.21)
Система рівнянь (3.1) – (3.21) є математичним описом ДПС при реверсуванні Ізб.
На основі математичної моделі будуємо структурну схему:
Моделювання системи двозонного керування тп-дпс
Система двозонного керування ТП-ДПС дозволяє регулювати швидкість від нуля до номінальної за рахунок зміни напруги якоря вище номінальної за рахунок зміни напруги збудження. Реверс електроприводу відбувається за рахунок зміни полярності U якоря. Таким чином електропривод обладнаний реверсивним регульованим тиристорним перетворювачем в колі якоря і нереверсивним регульованим в колі збудження.
Класично контур якоря обладнують двома зворотними зв’язками по швидкості, а контур збудження – внутрішнім зв’язком струму збудження, та зовнішнім по ЕРС. Зворотній зв'язок по ЕРС необхідний для того, щоб коригувати значення напруги збудження при зміні струму якоря.
Функціональна схема:
БРЕ – блок розрахунку ЕРС,
БВН – блок виділення модуля.
Побудуємо математичну модель системи:
, (4.1)
, (4.2)
, (4.3)
, (4.4)
, (4.5)
, (4.6)
, (4.7)
, (4.8)
, (4.9)
, (4.10)
, (4.11)
, (4.12)
, (4.13)
, (4.14)
, (4.15)
, (4.16)
, (4.17)
, (4.18)
, (4.19)
, (4.20)
. (4.21)
Рівняння (4.1) – (4.21) математична модель системи, на сонові якої побудуємо структурну схему.
Моделювання систем непрямого регулювання швидкості
Система непрямого регулювання швидкості використовуються у випадках, коли не ставляться високі вимоги до статичних та динамічних характеристик систем. Їх принцип роботи полягає в тому, що зворотній зв'язок по швидкості замінюють зворотній зв'язок по ЕРС, яка при постійному потоці машини пропорційна швидкості. Таким чином із системи електропривода виводиться тахогенератор, який по своїй природі є нестійким електромеханічним об’єктом і потребує додаткових маніпуляцій з напругою на його виході.
Системи непрямого регулювання можуть бути одно та двоконтурні до одно контурних відносять системи із без інерційним сенсором напруги та системи з таким самим сенсором напруги і передаточною функцією двигуна на виході сенсора.
У двоконтурних системах непрямого регулювання додатково встановлюють контур зворотного зв’язку по струму. При цьому цей зворотній зв'язок може працювати як струмова відсічка.
До двоконтурних систем відносяться система з інерційним сенсором напруги та система з без інерційним сенсором напруги з компенсацією падіння напруги на активному опорі двигуна.
Побудуємо функціональну схему (загальну):
БСВ – блок струмової відсічки;
БРЕ – блок розрахунку ЕРС.
Без інерційний
. (5.1)
2)
,
,
(5.2)
. (5.3)
Система зі зворотнім зв’язком по струму:
, (5.4)
,
.
З без інерційним сенсором напруги:
, (5.5)
, (5.6)
Математична модель, яка буде загальною для всіх часткових випадків:
, (5.7)
, (5.8)
Регулятор ЕРС:
, (5.9)
, (5.10)
, (5.11)
, (5.12)
, (5.13)
, (5.14)
