- •1.Курс “Теорія масової комунікації” (тмк), його предмет, завдання, місце у системі наукових та навчальних дисциплін.
- •2. Розвиток масової комунікації: основні періоди та етапи.
- •3. Природа масової комунікації: характер, система, структура мк.
- •4. Види масової комунікації.
- •5. Фактори масової комунікації.
- •6. Визначення мас. Види мас.
- •7. Ознаки маси та фази її існування.
- •8. Масифікація: механізм та причини.
- •9. Натовп і публіка. Настрої, думки, свідомість і поведінка мас.
- •10. Поняття про професійного комуніканта. Професійний і соціальний аспекти діяльності професійних комунікантів.
6. Визначення мас. Види мас.
Маса — це не проста сукупність особистостей, а нова психологічна єдність людей, яка формується й певним чином поводить себе під упливом масового настрою, що виникає у результаті конфлікту між прагненнями й досягненнями людей.
Визначення мас.
Поняття маси потребує визначення насамперед у контексті аналізу таких явищ, як засоби масової комунікації, засоби масової інформації, мас-медіа, масова культура тощо.
Щодо значення слова “масовий”, то, безперечно, воно має в широкому вжитку значення “численний”, проте таке значення не є термінологічним і не відбиває усієї суті поняття, що позначене цим словом. Першими значеннями слова “масовий” є: “...такий, у якому беруть участь широкі маси, велика кількість людей”, “призначений для широких мас, загальнодоступний”
Визначення “широких мас” (“великої кількості людей”), або просто — мас, на рівні словникових дефініцій не дає повного уявлення про об’єкт. Тлумачний словник, для прикладу, пропонує як переносне значення таке тлумачення: маси — це “велика сукупність людей; широкі кола трудящих, населення”
З самого початку розмови про масу (маси) розмежуємо ці дві словоформи. Маса — то загальне збірне поняття, що вказує на явище безвідносно дойого виду, способу існування. Маси — термінологічна множина, що вказує на факт існування явища у вигляді різних видових форм та способів. Порівняйте: вода — вóди, цукор — цукрú, пісок — піски, глина — глини, жир — жири. Збірні й речовинні іменники у множині вживаються як наукові терміни для позначення відповідного об’єкта вивчення у всіх його проявах.
Види мас.
Д. В. Ольшанський виділяє такі види мас:
1) великі і малі,
2) стійкі (постійно функціонують) і нестійкі (імпульсні),
3) згруповані і незгруповані, упорядковані і неупорядковані в просторі,
4) контактні і неконтактні (дисперсні, розсіяні),
5) спонтанні (стихійно виниклі) і спеціально організовані,
6) соціально однорідні і неоднорідні.
Цікавим фактом є поділ мас у радянські часи, зроблений В. І. Леніним:
1) прогресивні, революційні і консервативні, реакційні, або антиреволюційні, а також нейтральні, що не визначилися,
2) активні, діючі і пасивні, бездіяльні, “сонні”, що вичікують,
3) згуртовані, дисципліновані, самостійні і розпорошені, неорганізовані, анархічні,
4) рішучі, екстремістські і нерішучі, боязливі.
Але в цілому, з наукової точки зору, зауважує Д. В. Ольшанський, можна виділити три основні різновиди мас:
1) натовп,
2) зібрана публіка (від глядачів у театрі до учасників мітингів, що мають спільні установки, орієнтації під впливом одного й того самого предмета сприймання в один і той самий момент, готові до дії),
3) незібрана публіка (електоральні маси, аудиторія ЗМІ, прихильники кумирів культури, являє собою поляризовану масу, тобто більшість людей, що мають спільне у мисленні, інтереси яких викликані однаковими стимулами, живуть не одне з одним, а одне біля одного). Принциповим для розуміння явища “маси” є поділ їх на стихійні і штучні
