6. Визначення мас. Види мас.

Маса — це не проста сукупність особистостей, а нова психологічна єдність людей, яка формується й певним чином поводить себе під упливом масового настрою, що виникає у результаті конфлікту між прагненнями й досягненнями людей.

Визначення мас.

Поняття маси потребує визначення насамперед у контексті аналізу таких явищ, як засоби масової комунікації, засоби масової інформації, мас-медіа, масова культура тощо.

Щодо значення слова “масовий”, то, безперечно, воно має в широкому вжитку значення “численний”, проте таке значення не є термінологічним і не відбиває усієї суті поняття, що позначене цим словом. Першими значеннями слова “масовий” є: “...такий, у якому беруть участь широкі маси, велика кількість людей”, “призначений для широких мас, загальнодоступний”

Визначення “широких мас” (“великої кількості людей”), або просто — мас, на рівні словникових дефініцій не дає повного уявлення про об’єкт. Тлумачний словник, для прикладу, пропонує як переносне значення таке тлумачення: маси — це “велика сукупність людей; широкі кола трудящих, населення”

З самого початку розмови про масу (маси) розмежуємо ці дві словоформи. Маса — то загальне збірне поняття, що вказує на явище безвідносно дойого виду, способу існування. Маси — термінологічна множина, що вказує на факт існування явища у вигляді різних видових форм та способів. Порівняйте: вода — вóди, цукор — цукрú, пісок — піски, глина — глини, жир — жири. Збірні й речовинні іменники у множині вживаються як наукові терміни для позначення відповідного об’єкта вивчення у всіх його проявах.

Види мас.

Д. В. Ольшанський виділяє такі види мас:

1) великі і малі,

2) стійкі (постійно функціонують) і нестійкі (імпульсні),

3) згруповані і незгруповані, упорядковані і неупорядковані в просторі,

4) контактні і неконтактні (дисперсні, розсіяні),

5) спонтанні (стихійно виниклі) і спеціально організовані,

6) соціально однорідні і неоднорідні.

Цікавим фактом є поділ мас у радянські часи, зроблений В. І. Леніним:

1) прогресивні, революційні і консервативні, реакційні, або антиреволюційні, а також нейтральні, що не визначилися,

2) активні, діючі і пасивні, бездіяльні, “сонні”, що вичікують,

3) згуртовані, дисципліновані, самостійні і розпорошені, неорганізовані, анархічні,

4) рішучі, екстремістські і нерішучі, боязливі.

Але в цілому, з наукової точки зору, зауважує Д. В. Ольшанський, можна виділити три основні різновиди мас:

1) натовп,

2) зібрана публіка (від глядачів у театрі до учасників мітингів, що мають спільні установки, орієнтації під впливом одного й того самого предмета сприймання в один і той самий момент, готові до дії),

3) незібрана публіка (електоральні маси, аудиторія ЗМІ, прихильники кумирів культури, являє собою поляризовану масу, тобто більшість людей, що мають спільне у мисленні, інтереси яких викликані однаковими стимулами, живуть не одне з одним, а одне біля одного). Принциповим для розуміння явища “маси” є поділ їх на стихійні і штучні