1.2Специфіка обслуговування кліентів в зрг першого класу

Ресторан - підприємство ресторанного господарства з широким асортиментом страв складного приготування, включаючи замовлені і фірмові, винно-горілчані, тютюнові і кондитерські вироби, з високим рівнем обслуговування в поєднанні з організацією дозвілля. Залежно від якості послуг, що надаються, рівня і умов обслуговування вони поділяються на класи: "люкс", "вищий", "перший". Обслуговування в ресторані є послугою з виготовлення, реалізації і організації споживання широкого асортименту страв і виробів складного виготовлення з різних видів сировини, промислових товарів, винно-горілчаних виробів, що надається кваліфікованим виробничим і обслуговуючим персоналом в умовах підвищеної комфортності та матеріально-технічного оснащення. Деякі ресторани спеціалізуються на приготуванні страв національної кухні та кухні таких країн.

Ресторани надають споживачам, як правило, обіди і вечері, а при обслуговуванні учасників конференцій, семінарів, нарад - повний раціон харчування. Повний раціон харчування відпускають також ресторани при залізничних вокзалах, аеропортах, готелях. Ресторани організовують обслуговування банкетів різних видів, тематичних вечорів, надають населенню додаткові послуги: послуга офіціанта вдома, замовлення і доставка споживачам кулінарних, кондитерських виробів, у тому числі в банкетному виконанні; бронювання місць в залі ресторану; прокат столового посуду та ін.

Обслуговування споживачів здійснюється метрдотелями, офіціантами. В ресторанах вищого класу, а також у тих, що обслуговують іноземних туристів, офіціанти повинні володіти іноземною мовою в обсягу, необхідному для виконання своїх обов'язків.

Ресторани повинні мати окрім звичайної вивіски світлову. Для оформлення залів і приміщень використовуються вишукані і оригінальні декоративні елементи (світильники, драпіровки та ін.). У торговому залі в ресторанах класів "люкс" і "вищий" обов'язково знаходиться естрада і танцмайданчик. Для створення оптимального мікроклімату в торговому залі в ресторанах "люкс" обов'язковою є система кондиціонування повітря з автоматичним підтриманням оптимальних параметрів температури і вологості. Для ресторанів вищого і першого класу допустима звичайна система вентиляції. Меблі в ресторанах мають бути підвищеної комфортності, відповідно до інтер'єру приміщення; столи повинні мати м'яке покриття; в ресторанах першого класу можливе застосування столів з поліефірним покриттям. Крісла повинні бути м'якими або напівм'якими з підлокітниками. Підвищені вимоги висуваються до посуду і приборів. Застосовується посуд з мельхіору, нейзильберу, неіржавіючої сталі, фарфоро-фаянсовий з монограмою або художнім оздобленням, кришталевий, художньо оформлений з видувного скла.

Площа торгового залу з естрадою і танцмайданчиком має відповідати нормативу - 2 м2 на одне посадкове місце.

Розділ II Теоретичні аспекти організаціі та обслуговуваняя новорічного свята в ЗРГ першого класу на 80 осіб

2.1. Загальна характеристика заходу

Свято нового року – найдавніше з усіх існуючих свят. При розкопках давньоєгипетських пірамід археологи знайшли посудину, на якій було написано: «Початок нового року». У Стародавньому Єгипті свято нового року святкувалося під час розливу річки Ніл (приблизно в кінці вересня). Розлив Нілу був дуже важливий, тому що тільки завдяки йому в сухій пустелі виростало зерно. У Новий рік статуї бога Амона, його дружини і сина ставили в човен. Човен плавав по Нілу місяць, що супроводжувалося співом, танцями і веселощами. Потім статуї вносили назад у храм.

Римляни ще до нашої ери стали дарувати новорічні подарунки і веселитися всю новорічну ніч безперервно, бажаючи один одному щастя, удачі, благополуччя.

Протягом довгого часу римляни святкували свято нового року на початку березня, доти, поки Юлій Цезар не ввів новий календар (в даний час він називається юліанським). Таким чином, датою зустрічі Нового року став перший день січня. Місяць січень був названий на честь римського бога Януса (дволикого). Один лик Януса був нібито звернений назад до минулого року, інший – вперед до нового. Свято зустрічі Нового року називалося «календи». Під час свята прикрашали будинки і дарували один одному подарунки і монети із зображенням дволикого Януса, а раби і їх власники їли і веселилися разом. Римляни робили подарунки імператорові. Спочатку це відбувалося добровільно, але з часом імператори стали вимагати подарунки на Новий рік.

У Стародавньому Вавилоні Новий рік зустрічали навесні. Під час свята цар на кілька днів залишав місто. Поки він був відсутній, народ веселився і міг робити все, що заманеться. Через кілька днів цар і його свита у святкових одежах урочисто поверталися до міста, а народ повертався до роботи. Так щороку люди починали життя заново.

Новий рік в середньовічній Англії починався в березні. Рішення парламенту перенести Новий рік на 1 січня 1752 натрапило на жіночу опозицію. Делегація обурених англійок заявила спікеру, що парламент не має права зробити жінок на багато днів старшими, на що спікер нібито відповів: «Ось класичний зразок жіночої логіки!»

У Франції новоліття рахували до 755 року з 25 грудня, а потім з 1 березня, в XII і XIII століттях – з дня св.. Великодня, поки, нарешті, не встановлено було в 1654 році указом короля Карла IX, вважати за початок року 1 січня.

У Німеччині те саме відбулося в другій половині 16 століття.

У глибоку давнину свято нового року найчастіше пов’язували з весною – початком відродження природи і очікуванням нового врожаю. Тому в Київській Русі Новий рік відзначали 1 березня