22.Масовий, цільовий і диференційний маркетинг. Фактори стратегії охоплення ринку.

Масовий маркетинг - орієнтується на широкий споживчий ринок, сегментацію ринка не проводять,стратегію доцільно застосовують на однорідних ринках.

Цільовий маркетинг - орієнтується на вузьку групу споживачів, сегмент ринку, стратегія ефективна для виробника продукції конкретного значення.

Диференційований маркетинг – передбачає охоплення декількох сегментів, з метою зменшення рівня ризику і негативних наслідків в разі невдачі.

Фактори стратегії охоплення ринку:

1)наявність ресурсів

2)ступінь однорідності продукції

3)етап життєвого циклу товару

4)ступінь однорідності ринку

5)маркетингові стратегії конкурсантів

23.Позиціонування товару За допомогою прагнення максимально наблизити товар до споживача, знайти найбільш оптимальне розміщення товару на ринку; 2. Вибір найбільш вигідною позиції товару у товарній викладки. Основна стратегія позиціювання полягає у виявленні такої групи споживачів, у яких фірма зможе користуватися перевагою, а згодом і позиціонувати себе на цьому ринку. Перший крок позиціонування представляє собою диференціацію маркетингового пропозиції фірми, тобто даний товар фірми має бути більш цінним для споживача, ніж товар конкурентів. Конкурентна перевага - це пропозиція товару більшої цінності або за нижчими цінами, або вигод, що компенсують більш високі ціни. Таким чином, за допомогою методів позиціонування споживачам необхідно переконати, що цей товар створений спеціально для них і щоб він ідентифікувався з ідеалом останніх. Методи позиціонування: а) на базі певних переваг товару, на базі задоволення визначених (специфічних) потреб; б) за допомогою стійких уявлень про товар. Стратегії позиціонування: а) зміцнення торгової марки в свідомості споживачів; б) пошук нової незайнятої позиції; в) репозиціонування, тобто потіснення чи витіснення зі свідомості споживачів конкурентів . Відмінні особливості, які фірмі бажано враховувати при позиціонуванні товару: а) значимість (цінність); б) характерність (специфічність); в) перевагу (переваги); г) наочність (очевидність); д) захищеність від підробок; е) доступність; ж) прибутковість.

24. Маркетингова товарна політика. Класифікація товарів.

Маркетингова товарна політика - це комплекс заходів щодо формування ефективного, з комерційної точки зору, асортименту, спрямований на підвищення конкурентоспроможності продукції, створення нових товарів, оптимізації асортименту, продовження життєвого циклу товару. Оптимізації здійснюється вплив на основні характеристики асортименту: широта, насиченість, глибина та гармонійність. - широта - це кількість асортиментних груп товарів; - насиченість - загальна кількість усіх запропонованих товарів; - глибина - кількість позицій в кожній асортиментній групі; - гармонійність - характеризує ступінь однорідності асортименту відповідно до вподобань кінцевих споживачів, торговельних посередників, каналів розподілу, характеру виробничого процесу тощо. Фактори, що впливають па асортимент продукції: - наукові розробки в галузі; - оновлення асортименту продукції фірмами-конкурентами; - зміни в ринковому попиті; - суто виробничі потреби (бажання уникнути недозавантаженості потужностей, використати побічні продукти для підвищення ефективності виробництва).

№25. Асортиментна політика підприємства

Асортимент - набір однакової за призначенням продукції (послуг), що конкретизуються назвами, видом, ґатунком, марками, артикулами.

Основні показники номенклатури: ширина, насиченість, глибина та гармонійність.

• Ширина асортименту – відбиває загальну кількість товарів , що входять до складу номенклатури.

• Довжина асортименту – кількість видів продукції, виготовлюваних на одній виробничій лінії.

• Глибина асортименту – кількість модифікацій одного и того самого товару.

Заходи регулювання асортименту:

1). поглиблення асортименту – збільшення кількості модифікацій товару;

2). обмеження асортименту здійснюється в разі скорочення виробничих та фінансових можливостей.

У торгівлі використовують категорії:

1. замкненого асортименту;

2. насиченого асортименту;

3. мішаного асортименту;

4. широкого асортименту.

№26. Розроблення нового товару. Етапи процесу розроблення.

До нових товарів відносять справжні нововведення (піонерні товари)або суттєві модифікації існуючих товарів. За даними досліджень в сер. 35% нової продукції зазнає невдачі.

Розроблення нового товару здійснюється в певній послідовності і проходить в декілька етапів:

1. генерація ідеї: опитування споживачів, аналіз недоліків існуючих товарів, обговорення скарг і пропозицій, «метод мозкової атаки»;

2. фільтрація ідей: використовують спеціальні фільтрувальні переліки для нової продукції. Вони містять конкретні показники, кожне з яких оцінюється за бальною шкалою і має свій валовий коефіцієнт значущості. Ці показники це:

• загальні характеристики нового товару;

• маркетингові характеристики товару;

• виробничі характеристики товару;

3. розробка концепції товару та її перевірка. Концепція товару – це версія перетворення ідеї у конкретний товар;

4. економічний аналіз – оцінюють витрати на виробництво і збут, виконують попередні розрахунки ціни майбутнього товару, планових прибутків;

5. розроблення товару – приймають рішення:

• щодо конструкції товару;

• матеріалів;

• технології ви-ва;

• товарної марки;

• упаковки;

6. пробний маркетинг – випуск невеликої партії продукції для її ринкового тестування;

7. розгортання комерційного ви-ва товару – цей етап потребує значних матеріальних витраті оперативного прийняття рішень. Фірма повинна визначити:

• коли вивезти новизну на ринок;

• для яких сегментів ринку він призначений;

• як виводити товар на ринок;

• які методи просування використовувати.