Г) регіональними ландшафтними парками;

Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, завданням яких є збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Як правило, регіональні ландшафтні парки створюються без вилучення земельних ділянок у їх власників або користувачів. Проте в разі необхідності вилучення земельних ділянок для потреб регіональних ландшафтних парків воно провадиться в порядку, встановленому статтями 149-151 ЗК України.

На землях регіональних ландшафтних парків може здійснюватися функціональне зонування в порядку, який встановлений законодавством для зонування земель національних природних парків. Використання та охорона земель регіональних ландшафтних парків здійснюється відповідно до Проекту організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів і порядок його реалізації, який затверджується обласними, Київською та Севастопольською міськими радами (статті 23, 24, 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Ґ) заказниками;

Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Створення заказників проводиться без вилучення земельних ділянок у власників або користувачів шляхом оголошення належних їм земельних ділянок заказниками. На землях заказників обмежується або забороняється діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Тому власники та користувачі земельних ділянок, оголошених заказниками, мають право здійснювати самі чи дозволяти іншим особам здійснення на їх території господарської наукової та іншої діяльності, що не суперечить цілям і завданням заказника та відповідає загальним вимогам законодавства щодо охорони довкілля. Крім того, власники або користувачі земельних ділянок, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження (статті 25, 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Д) іншими об’єктами природно-заповідного фонду.

Незважаючи на наявність спільних рис, правове регулювання охорони і використання земель природно-заповідного фонду характеризується глибокою диференціацією, яка відображає особливості кожного виду об'єктів (територій) природно-заповідного фонду.

Землі пам'яток природи. Створення пам'яток природи як території природно-заповідного фонду проводиться без вилучення земельних ділянок у їх власників або користувачів. Землі, які оголошені пам'ятками природи, можуть використовуватися з обмеженнями, встановленими Законом України «Про природно-заповідний фонд України» (статті 27, 28). Зокрема, на таких землях забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану. Крім того, власники або користувачі земельних ділянок, оголошених пам'ятками природи, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Землі заповідних урочищ. Заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне й естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані. Оголошення земельних ділянок заповідними урочищами проводиться без вилучення їх у власників та користувачів. Слід відзначити, що землі заповідних урочищ мають такий самий правовий режим охорони, як і землі заповідників. Тому на землях заповідних урочищ забороняється будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу. Власники або користувачі земельних ділянок, оголошених заповідними урочищами, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження і несуть відповідальність за невиконання таких зобов'язань (статті 29, ЗО Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Землі ботанічних садів. Ботанічні сади створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної та освітньої роботи. Тому для ство-рення ботанічних садів проводиться в обов'язковому порядку вилучення відповідних земельних ділянок у їх власників і землекористувачів та надання їх в постійне користування ботанічним садам як юридичним особам, що мають статус науково-дослідної установи загальнодержавного або місцевого значення. Допускається також створення ботанічних садів місцевого значення, які не мають статусу юридичної особи.

Земельні ділянки ботанічних садів підлягають функціональному зонуванню. Так, на землях ботанічних садів для забезпечення необхідного режиму охорони й ефективного використання можуть бути виділені зони: 1) експозиційна, яка відкрита для відвідування всіма бажаючими в порядку, що встановлюється адміністрацією ботанічного саду; 2) наукова, яка включає зони колекції та експериментальні ділянки тощо; на відвідування наукової зони мають право лише співробітники ботанічного саду у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, а також спеціалісти інших установ з дозволу адміністрації саду; 3) заповідна зона, відвідування якої забороняється, крім випадків, коли воно пов'язане з проведенням наукових спостережень; 4) адміністративно-господарська зона. Зонування території ботанічних садів проводиться відповідно до Положення про ботанічний сад та Проекту організації території ботанічного саду, що розробляється спеціалізованими науковими та проектними установами і затверджується органом, у підпорядкуванні якого перебуває ботанічний сад, за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України — щодо ботанічних садів загальнодержавного значення, або місцевими органами цього Міністерства — щодо ботанічних садів місцевого значення (статті 31, 32 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Землі дендрологічних парків. Дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання. Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання інших осіб і надаються дендрологічним паркам у постійне користування в такому ж порядку, як і ботанічним садам. На землях дендрологічних парків забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню дендрологічних колекцій. Для забезпечення належної правової охорони земель дендрологічних парків на них може проводитися зонування відповідно до вимог, встановлених для ботанічних садів. Проект організації території дендрологічного парку загальнодержавного та місцевого значення розробляється і затверджується в такому ж порядку, як і для ботанічних садів (статті 33, 34 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Землі зоологічних парків. Завданням зоологічних парків є організація екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі. Тому для їх створення земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання інших осіб і надаються зоологічним паркам як юридичним особам у користування. Зоологічні парки загальнодержавного значення є природоохоронними культурно-освітніми та науково-дослідними установами.

З метою забезпечення раціонального використання та охорони земель зоологічних парків їх територія підлягає функціональному зонуванню. Зокрема, на землях зоологічних парків виділяються: експозиційна зона, призначена для стаціонарного утримання тварин і використання їх у культурно-пізнавальних цілях; наукова зона, у межах якої проводиться науково-дослідна робота, а відвідування цієї зони іншими особами дозволяється в порядку, встановленому адміністрацією парку; рекреаційна зона, призначена для організації відпочинку та обслуговування відвідувачів парку; господарська зона, де розміщуються допоміжні господарські об'єкти. Водночас на землях зоологічних парків забороняється діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню сприятливих умов для життя тварин цих парків. Особливості правового режиму використання та охорони земель зоологічних парків визначені Положенням про зоологічний парк загальнодержавного значення, затвердженим наказом Мінекобезпеки і Мінкультури від 20 лютого 1998 р. за № 21/4611. Крім того, використання та охорона земель зоологічних парків має здійснюватися відповідно до Проекту організації території зоологічного парку, який розробляється і затверджується в такому ж порядку, як і для бо-танічного саду. Будівництво та інші господарські роботи на землях зоопарків дозволяються лише за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Крім того, земельна ділянка зоологічного парку має бути огороджена парканом і позначена інформаційними знаками згідно з Положенням про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України (статті 35, 36 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Землі парків-пам'яток садово-паркового мистецтва. Парка-ми-пам'ятками садово-паркового мистецтва оголошуються земельні ділянки, на яких знаходяться найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва, з метою охорони і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть бути об'єктами місцевого та загальнодержавного значення. Останні є природоохоронними рекреаційними установами.

Оголошення їх проводиться з вилученням у встановленому порядку або без вилучення земельних ділянок у їх власників або користувачів, які беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження. На землях цих парків забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню. Разом із тим, забезпечується проведення екскурсій та масовий відпочинок населення, здійснюється догляд за насадженнями, включаючи санітарні рубки та догляд з підсадкою дерев і чагарників тощо. На цих землях може проводитися зонування відповідно до вимог, встановлених для ботанічних садів. Проекти реконструкції парків-пам'яток садово-паркового мистецтва проводяться в тому ж порядку, що і для ботанічних садів (статті 37,38 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).