Основна література
Абрамян Б.Ц. Засоби театральної педагогіки. // Рідна школа. – 1993. №4-5.
Зязюн І.А. Сагач” Г.М. Краса педагогічної дії. К.: українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу. 1997 – 300с. Глава V.
Зязюн І.А. Педагогічна майстерність. К.: „Вища школа”. 2004. – 422 с. Розділ ІV; – С. 245 – 254; С. 138; С. 144.
Как овладеть элементами театральной педагогики. Учителю о педагогической технике. /Под ред. Л.И. Рувинського. – М.: Педагогика. 1987.
Немерович-Данченко В.И. О творчестве актера. – М., 1985.
Педагогическая технология. Учебное пособие. Белгород. БГУ. 1998. – 400 с. Глава ХVII.
Додаткова література
Гипиус С.В. Гимнастика чувств. – М.: Просвещение. 1967. – 296 с.
Лабунская В.А. Невербальное поведение: социально-перцептивный подход. – Ростов-на-Дону: СПб. 1986. – 116с.
Львова Ю.Л. Педагогические этюды. – М.: Просвещение. 1990. – 63с.
Львова Ю.Л. Развивать дар творчества. – К.: Высшая школа. 1987. – 133с.
Макаренко А.С. Некоторые выводы из педагогического опыта. / Собр. соч. в 7 т. Т.5.
Моделирование педагогических ситуаций. / Под. ред. Ю.Н. Колюткина, Г.С. Сухобской. – М.: Просвещение. 1981. – 120с.
Станиславский К.С. Работа актера над собой. / Собр. соч. в 8 т. – М.: Советская школа. 1954. – 595с. Т.2., Т.3., ч.1 – С.96-130.
Регут Л.А. Тренинг педагогической наблюдательности. // Вопросы психологии. 1983. №3. – С. 86-93.
Блок навчальної проблеми
Педагогічне мистецтво нерідко ототожнюється з театром одного актора. Це цілком відповідає життєвим реаліям. Тому для педагога важливо усвідомити принципи театральної дії, її закони.
Згадаємо відомий вислів: „Учень не кувшин, який потрібно наповнити, а факел, який потрібно запалити”.
Уміння говорити правильно і виразно, уміння жестом, мімікою, поглядом висловити свої почуття і стосунки, уміння керувати своїм психічним станом, бачити себе зі сторони визначають успіх педагогічного спілкування. Ці уміння об’єднуються в поняття „педагогічна техніка вчителя”. Сюди не входять елементи акторської і режисерської майстерності, оскільки, як встановлено дослідженнями, театральна і педагогічна діяльність є однотипними видами творчої діяльності.
Певна фізична дія з відповідною естетичною почуттєвістю, підсвідомою сферою вимагає тренувань передусім органів сприймання в умовах педагогічної навчально-виховної дії. Зі сприймання розпочинається органічна дія як актора так і педагога. Потребують також методик розвитку: творча уява, воля, пам’ять, вербальна сугестія тощо.
Саме тому майстерність педагога і актора зумовлюється трьома взаємозумовленими складниками: відповідними теорією, технікою і методами роботи над матеріалом, його організацією і впровадженням в дію.
Якщо теорією можна опанувати відносно легко і швидко, то методом і технікою слід оволодівати поступово, поетапно напруженим тренуванням як основою професійної підготовки і актора, і вчителя. Систематичним тренуванням техніка має доводитись до рівня підсвідомої, рефлекторної діяльності.
Працездатність – невід’ємна риса таланту, у визначенні якого уподібнюється акторське і педагогічне мистецтво.
Скористаємось визначенням В.І. Немировича-Данченка: „Мистецтво актора складне до незвичайності, і дані, якими він володіє різнобічні: заразливість, особиста чарівність, правильність інтуїції, дикція, пластичність, краса жесту, здатність до характерності, праця, любов до справи, смак і ін”.
Безсумнівно, ці властивості необхідні і педагогові – основній дійовій особі в театрі одного актора. Відсутність бодай однієї з перерахованих ознак зменшить педагогічну впливовість. Іншими словами, педагогові не завадить мати всі найкращі складники обдарованого актора.
Проаналізуємо популярність багатьох педагогів серед своїх учнів. Це специфічно педагогічна чарівність. У деяких педагогів явно переважає так звана інтелектуальна чарівність. У їхніх очах, рисах обличчя, рухах, в усій істоті є робота думки, мудрість, благородство духовних інтересів. У інших переважає чарівність наївності, дитячої безпосередності. Бувають педагоги з чарівністю трагічності, комічності, піднесеності.
Важливо, щоб чарівність у педагогічній діяльності викликала позитивні естетичні почуття, найбільш важливі чинники сумісності суб’єктів навчально-виховного процесу.
Урок у школі – це свого роду спектакль. Вчитель – керівник навчально-виховного процесу, свідомий творець, який вміє вести за собою колектив учнів, у тісній єдності з ним, а, отже, вміє керувати своїми почуттями, своєю поведінкою у будь-яких ситуаціях. А.С. Макаренко писав: „Недопустимо, щоб наші нерви були педагогічним інструментом, недопустимо виховувати дітей з допомогою наших сердечних мук, мук нашої душі. Ми ж люди”. І ось його незаперечний висновок: „Педагог не може не грати сценічно, зовнішньо. Є такий привідний ремінь, який повинен об’єднати з цією грою вашу прекрасну особистість. Це не мертва гра, техніка, а справжнє відображення тих процесів, які є у вашій душі.”[10. С.268-269]
Отже, дія є основним засобом сценічної і педагогічної виразності. Через активну цілеспрямовану, органічну дію втілюється внутрішнє життя образу і розкривається ідейний замисел.
Це означає, що і актор і педагог, як і в житті, повинні набути досвіду по-справжньому бачити, слухати, мислити, переживати.
Якщо акторові доводиться на сцені по-новому навчитися всьому тому, що йому добре знайоме в житті, то педагогові необхідно навчитися бути природнім, самим собою з поглибленим баченням життя через призму своєї професії.
Досконалість і акторської і педагогічної професії слід відкривати в їх труднощах:
боязкість і розгубленість;
слава і популярність сприймаються за талант;
наслідування таланту, а не роздутій самовпевненості, красивій позі;
лінощі, швидка втома, послаблення творчої волі, турбота про красу зовнішності, одягу, манери триматися, жадання оригінальності, щоб виокремитись;
презирство до чужої думки, до нерозуміючих і критикуючих, як недостойних розуміння;
звичка говорити за себе, прикрашування успіхів, перебільшення їх і свого таланту.
Удосконалення майстерності педагога, досягнення ним успіху у навчально-виховному процесі, на думку чеських вчених, є перехід від соціальної ролі навчання студента до соціальної ролі вчителя. Цього можна домогтися практичним шляхом, що ґрунтується на науковій основі: формуванням координації моторної поведінки, умінням володіти своїм тілом, зробити педагогічний вплив автоматичним, перетворити досконалу техніку спілкування у внутрішню потребу.
Все це при допомозі вправ робиться для того, щоб педагог міг вільно керувати аудиторією, передаючи свій досвід, духовний світ, переконання.
Той, хто на все життя обирає педагогічну професію, має володіти бодай трьома особливостями: умінням шанувати і любити людей більше себе; умінням пожиттєво набувати знання і різновиди людського досвіду – теоретичного, практичного, естетичного; умінням передавати різновиди досвіду учням.
Практичні прийоми акторської психотехніки в роботі вчителя:
1. Дія, увага, розкутість м’язів, уява, спілкування, задачі, надзавдання, скрізна дія – Основні поняття системи театральної педагогіки, які повинен знати сучасний вчитель.
2. Перетворення професійної необхідності в творче натхнення, уникнення емоційного фарсу.
Урок потрібно розпочинати з інтригуючи сцен. Відчувати простір у спілкуванні, час при проведенні уроку. Витримувати економність і не метушливість у поведінці.
3. „Повішай піджак на вішак” або „тіло на кілок” для зняття хвилювання перед відповідальним виступом. Цей прийом звільняє від „зажимів”.
4. Позитивна установка на свою творчу працю. „Чим сильніше духовне піднесення і натхнення, тим більше значень входить у свідомості” (В.О.Сухомлинський).
5. Вироблення почуття сценічної рівноваги, збалансованості, почуття простору.
6. „Фізична дія”. „Той, хто виконує маленькі фізичні дії, той вже знає половину системи” (К.С. Станіславський).
7. Налаштування на дію: вхід у клас, пересування у ньому, внутрішня зібраність, організованість.
Практичний блок
Тренінг умінь елементів акторської майстерності.
Виконання вправ.
„Оправдання дії”.
За сигналом кожний студент зображає незвичну позу. Завдання – відчути її, пояснити з точки зору фізичних дій, а не психічного стану.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
„Якщо б”.
Схема проведення:
дія в ситуації „якщо б”: „Якщо б я був у хорошому настрої, я б поспішав у клас...”
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
проведіть самонавіювання на творче самопочуття ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________
згадайте цікаві, привабливі засоби для творчого налаштування на урок ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
зайдіть в аудиторію, почніть урок.
Вчіться бачити красу у всьому. З цією метою опишіть зовнішній вигляд будь-якого предмета, який знаходиться в полі вашого зору
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
поясніть зміст прислів’я або приказки _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
відмітьте незвичне у звичайних речах – меблі в аудиторії, краєвид з вікна ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Виконуючи команди, переключаючи увагу відповідно з командою, відчути названі предмети з максимальною точністю:
слухова увага – об’єкт близько (кімната);
зорова увага – об’єкт далеко (вулиця за вікном);
слухова увага – об’єкт далеко (звуки вулиці);
зорова увага – об’єкт близько (олівець);
внутрішня увага – (будь-яка тема);
зорова увага – об’єкт близько (ґудзик).
5. На оцінювання довільної уваги.
За 2 хв. розставте числа у клітинках лівого прямокутника у зростаючому порядку. Числа записуйте рядками, не роблячи ніяких позначок у правому прямокутнику, де вони розміщені довільно.
|
|
|
|
|
|
16 |
37 |
98 |
29 |
54 |
|
|
|
|
|
80 |
92 |
46 |
59 |
35 |
|
|
|
|
|
|
43 |
21 |
8 |
40 |
2 |
|
|
|
|
|
|
65 |
84 |
99 |
7 |
77 |
|
|
|
|
|
|
13 |
67 |
60 |
34 |
18 |
6. Спостерігаючи за навчальним процесом з ОПМ, проаналізуйте та опишіть:
а) поведінку студентів та прийоми організації їхньої уваги на початку й в кінці заняття
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
б) співвідношення та особливості прояву різних видів уваги при опитуванні, викладанні нового матеріалу, під час виконання вправ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
в) залежність студентської уваги від особливостей змісту навчального матеріалу ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Розвиток уяви.
Розгляньте пропоновану Вам фотографію, репродукцію тощо, де зображено кілька людей, які розмовляють між собою. Дайте обґрунтовані відповіді на питання:
а) як Ви вважаєте, про що розмовляють ці люди? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
б) що відбувалось перед тим, як вони зустрілись? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
в) складіть невелике оповідання ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Опишіть асоціації, які малює ваша уява при прослуховуванні музики:
а) класичної ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
б) народної ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
в) сучасної _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
9. Придумайте оповідання від імені предмета або опишіть предмет як людину (вік, характер, звички і т.п.).
10. Придумайте і напишіть якнайбільше способів поліпшення настрою учнів. Як зробити так, щоб дитяче обличчя осяяла щаслива посмішка?
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Діагностичний блок.