13. Моральне виховання в поглядах Коменського

Питанням морального виховання присвячено твір «Закони добре організованої школи». У поглядах Я. А. Коменського на моральне виховання відчувається вплив християнської етики, він часто звертається до «святого письма», цитує й переказує «святих отців» церкви. Моральні якості найвиразніше викладено в його творі «Материнська школа»: помірність у їжі й питві, охайність, повага до старших, шанобливість, правдивість, справедливість, благодійність, звичка до праці, стриманість, терплячість, делікатність, готовність служити старшим, витонченість манер, гідність, витриманість, скромність — це кодекс гуманіста й поборника загальнолюдського братства і мирної праці. Дисципліну Ко-менський розцінює як метод, за допомогою якого тільки й можна досягти результатів у вихованні дітей. «Школа без дисципліни є млин без води», — писав Я. А. Коменський, у той же час виступаючи проти жорсткої дисципліни схоластичної школи. Він припускав тілесні покарання не за неуспішність у навчанні, а за погану поведінку учня, за аморальні вчинки, зарозумілість, за вперту непокору, за навмисну злісність, за недоброзичливість і лінощі — і цим він поступився середньовічній школі.

Важливу роль Я. А. Коменський відводить учителеві, дуже високо оцінює його працю: «... вони поставлені на високо почесному місці...,їм доручено прекрасну посаду, вищої від якої нічого не може бути під сонцем». Він ставить перед учителем такі вимоги: учителі повинні відзначатися своєю моральністю, захоплювати учнів позитивним прикладом, бути привітними і ласкавими, не відштовхувати дітей від себе своїм суворим поводженням, ставитися до учнів із любов'ю.

Роль учителя Я. А. Коменський підносить до рівня високих патріотичних завдань визволення своєї батьківщини і сприяння розквіту чеського народу. «Чи може бути для вас, — звертається Я. А. Коменський до вчителів, — що-не-будь приємніше, ніж те, щоб бачити найрясніші плоди вашої праці?

Хай запаляться ваші серця, невідступно спонукаючи вас, а через вас і інших, турбуватися про це доти, доки вогнем цього світла не загориться і не буде щасливо осяяна вся наша батьківщина».

Минуло понад 370 років від часу виходу в світ творів Я. А. Коменського, але всі вони зберігають своє величезне значення для педагогічної науки. Я.Коменський — не лише історія, це й наша сучасність, бо його ідеї, критично переосмислені, увійшли в систему української педагогіки, українського національного виховання. Українські освітяни в спадщині Я. А. Коменського знаходять безцінний скарб для творчої праці в такий складний і відповідальний час[7, c. 246-249].

14. Коменський про професію вчителя як про почесну і найважливішу під сонцем

Коменский надавав велике значення вчителю, вважаючи посаду вчителя дуже почесною, «настільки чудовою, як жодна інша під сонцем». То справді був новий, прогресивний погляд на вчителя, тому що раніше професія вчителя, особливо початковій школи, не користувалася повагою. Коменський вимагав, щоб, з одного боку, населення ставилося з повагу до вчителю, з другого — сам вчитель зрозумів, яку важливу функцію він виконує на суспільстві, і він повний почуттям власної гідності. Учитель, писав Пауль, може бути чесним, діяльним, наполегливим, живим зразком чеснот, які має прищеплювати учням, бути людиною освіченим і працьовитим. Вони повинні безмежно любити своє справа, ставитися до учнів по-батьківськи, будити інтерес учнів знаннями. «Найближча турбота вчителя у тому, щоб захоплювати учнів своїм прикладом». Одне з найважливіших якостей вчителя Коменський, відповідно своєму світогляду, вважав религиозность.

Значение педагогічної теорії Коменського у розвиток педагогіки і шкільної практики в наступні століття. Ян Амос Коменський надав значний вплив в розвитку педагогічної думки і в усьому світі. Як бачили, його запрошували для поліпшення шкільного справи в самісінький різні країни (Англію, Швецію, Угорщину й чекати ін.). Його підручники, перекладені на багато мови, отримали стала вельми поширеною у багатьох країнах, зокрема у Росії XVII і XVIII століттях, були найкращими навчальними книжками для початкового навчання у впродовж понад 150 років і послужили зразками і розробити підручників іншими прогресивними педагогами.

Великий російський педагог До. Д. Ушинський в 60-ті роки ХІХ століття писав, що початком педагогічного викладу науки для дітей із урахуванням особливостей дитячого віку «ми можемо вважати вже " Оrbis pictus " Комениуса» (т. е. «Світ чуттєвих речей в картинках»).

Коменский був новатором у сфері дидактики, висунули багато глибоких, прогресивних дидактичних ідей, принципів, і правил організації навчальної роботи (навчальний рік, канікули, розподіл учбового року на навчальні чверті, одночасний прийом учнів восени, класно-урочна система, облік знань учнів, тривалість навчального дні й т.д.).

Рекомендации його за цим питанням досі в основних рисах застосовують у школах різних стран.

В розвитку педагогіки Коменський, зазначив Ляйбніц, зіграв ті ж самі роль, як Декарт і Бекон у розвитку філософії, як Коперник у розвитку астрономії. При цьому те нове, що дав він у області педагогіки (ідея загального навчання, єдиної школи, шестирічного навчання у початковій школі, деякі дидактичні принципи і правил та інших.), пробивало собі шлях повільно. Багато чого, що мріяв, що возвещал великий педагог, випереджаючи свого часу, увійшло практику школи (та й то обмеженому вигляді) лише 2 — дві з половиною століття спустя.

Со другої половини ХІХ століття значення Коменського стало дедалі більше усвідомлюватися прогресивними педагогами (особливо у слов'янських країнах і потребує России).

Педагогическая теорія Коменського була плодом національно-визвольного руху чеського народу, і навіть боротьби народів Європи проти феодалізму. Вона має науковий характері і є великим внеском у світову культуру.