Підготовка до роботи

1. Вивчити теоретичний матеріал за підручниками ([1, с.93-104]) і конспектом лекцій з дисципліни, звертаючи увагу на такі питання:

– мета процесу сушіння зерна;

– режимні показники, за якими контролюють процес сушіння зерна.

2. Засвоїти методи визначення показників якості зерна та послідовність заповнення акту на сушку зерна.

В результаті підготовки до роботи студент повинен:

Знати мету і зміст роботи, послідовність її виконання; методики визначення показників якості зерна.

Вміти проводити технохімічний контроль процесу сушіння зерна, визначати якість зерна пшениці за показниками: вологість, натура, засміченість та кількість і якість клейковини до і після сушіння; виконувати необхідні розрахунки для оформлення акту сушіння зерна.

Підготувати протокол до лабораторного заняття, у якому відобразити назву і мету заняття, навести визначення основних понять та допоміжні таблиці для занесення в них даних, отриманих в ході лабораторної роботи.

Відповісти на запитання для самоперевірки.

Загальні положення

Об'ємна маса зерна(натура зерна) (ДСТУ 28254-89) — це відношення маси зерна (m) до його об'єму (V_ЗМ)

 = m / V_зм (1.1)

На значення об'ємної маси зерна впливають домішки, стан поверхні, форма зерна, крупність, вирівненість, вологість, зрілість, виповненість.

Натуру визначають за допомогою приладів: літрової пурки або зернового вологоміра AQUASEARCH-600 (характеристика пурки і методика роботи з нею наведена у додатку А, а вологоміру AQUASEARCH-600 – у додатку Б).

Дані експериментів по визначенню вологості та натури до і після сушіння внести у табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Результати дослідження вологості та об’ємної маси зерна пшениці до і після сушіння

Найменування показників	До сушіння	Після сушіння
Вологість, %
Об’ємна маса (натура), г/л

Засміченість зерна

Для того, щоб визначити засміченість зерна пшениці, беруть наважку зерна масою 50 грамів. Під час аналізу особливу увагу потрібно звернути на стан оболонки зерна і наявність піджарених, підгорілих, роздутих зерен, керуючись ГОСТ 30483-97 та ДСТУ 3768:2010. Результати внести у табл. 1.2.

Таблиця 1.2 – Результати дослідження засміченості зерна пшениці до і

після сушіння

№ п/п	Найменування домішок	Маса, г		Маса, %
		до	після	до	після
		сушіння		сушіння
1.	Сміттєві домішки
1.1.	Весь прохід через сито  1 мм
1.2.	Мінеральні домішки
1.3.	Органічні домішки
1.4.	Насіння всіх дикоростучих рослин
1.5.	Насіння культурних рослин, не віднесених до зернових домішок
1.6.	Шкідливі домішки
1.7.	Зерна пшениці, жита і ячменю, прогнилі і запліснявіли, обвуглені і піджарені, з зіпсованим ядром
	Підсумок сміттєвих домішок
2.	Зернові домішки
2.1.	Биті і поїдені, незалежно від характеру і розмірів пошкодження, в кількості 50% від їхньої маси (останні 50% відносяться до основного зерна)
2.2.	Давлені
2.3.	Щуплі – сильно недорозвинені
2.4.	Пророслі з виступаючим на поверхню корінцем, або загубленим корінцем і ростком
2.5.	Приморожені
2.6.	Пошкоджені самозігріванням або сушінням (піджарені), запліснявілі
2.7.	Роздуті при сушінні
2.8.	Зелені
2.9.	Зерна жита і ячменю, як цілі, так і пошкоджені, не віднесені до сміттєвих домішок
	Підсумок зернових домішок

Клейковина зерна

Вихід і якість клейковини зерна визначають по ДСТУ ISO 214115-1:2009 Результати внести у табл. 1.3. Методика визначення кількості сирої клейковини наведена у додатку В. .

Таблиця 1.3 – Результати дослідження кількості та якості сирої клейковини зерна пшениці до і після сушіння

Досліджуваний зразок	Наважка розмолотого зерна, г	Маса сирої клейковини, г	Вихід сирої клейковини, %	Якість сирої клейковини, умовні одиниці ІДК	Група якості	Характеристика клейковини
Зерно до сушіння
Зерно після сушіння

Розрахунок зменшення маси зерна після сушіння

Зменшення маси зерна в результаті пониження вологості при сушінні розраховують за формулою

Х = (а – б)100/(100 – б), %, (1.2)

де а, б – вологість зерна до і після сушіння, відповідно, %.

Масу партії зерна після сушіння (М) розраховують за формулою

М = (100 – а)М₁/(100 – б), кг, (1.3)

де М₁, М – маса партії зерна до і після сушіння, відповідно, %.

Розрахунок планових тонн

При сушінні зернової маси розрахунок ведуть в умовних одиницях – планових тоннах. Плановою тонною називають тонну просушеного зерна при зниженні вологості на 6% від 20% до 14%. Оскільки на практиці сушать зерно з різною вологістю, то користуються переводним коефіцієнтом, значення якого знаходять в Інструкції по сушінню зерна. Перевідний коефіцієнт знаходять в таблиці, знаючи вологість зерна до і після сушіння. Множать перевідний коефіцієнт на кількість зерна до сушіння в тоннах, одержують кількість планових тонн просушеного зерна.

Акт на сушіння

Сушіння розпочато ___________201__ р., закінчено ___________201__ р.

Спосіб сушіння (на яких агрегатах) _____________________________ .

Просушено __________ кг. Вологість до сушіння _______________ %.

Вологість після сушіння _______________ %.

Зниження вологості за формулою _____________________________ %.

До зачистки місця зберігання проводять попереднє списування з наявності зерна по складському і оперативному звітах зниження маси від сушіння ___ кг.

В об’єм виконаних робіт включити __________ планових тонн.