1. Загальні сучасні тенденції розвитку конструкції коробок передач та додаткових коробок:

- Постійна робота над оптимізацією тягово-швидкісними властивостей.

- Підвищення комфорту керування.

- Продовжується удосконалення ступінчатих неавтоматичних та автоматичних коробок передач, шляхом збільшення кількості ступенів.

- Останнім часом спостерігається тенденція підвищення попиту споживачів на безступінчаті та комбіновані коробки передач.

- Підвищення вимог до комфортності керування примусило активно впроваджувати автоматичні системи керування та контролю за роботою, відповідно до сил зовнішнього опору руху, що привело до все більшого застосовування автоматичного мікропроцесорного, автоматизованого, або комбінованого переключання передач. Безпосереднє, неавтоматичне, з непослідовним, або послідовним (секвентальні коробки передач) переключанням передач продовжує поки що використовуватись у більшості приводів коробок передач.

- Намітилась тенденція розміщення в корпусі коробки передач головної передачі, диференціалу, подільника, електродвигунів-генераторів, демультиплікатора.

- В коробках передач встановлюються автономні системи охолодження;

- За конструкцією: все більше починають використовуватися планетарні, фрикційні, комбіновані коробки передач з рухомими осями.

- Має місце попит на дво, три, багатовальні коробки передач з нерухомими валами;

- Зменшуються масові показники;

- Спостерігається тенденція застосування легких металів та матеріалів;

- Знижується шумність роботи;

2. Ступінчасті коробки передач

До позитивної сторони ступінчатих коробок передач відноситься:

1. Відносна простота конструкції (особливо у двохвальних коробок передач.).

2. Великий амортизаційний ресурс ( до 500 тисяч кілометрів ).

3. Невелика кількість відказів в роботі протягом амортизаційного ресурсу.

4. Тенденція збільшення кількості передач, яка намітилась останнім часом, дає можливість краще використати тягові та економічні показники автомобіля.

5. Незначний рівень шуму та високий коефіцієнт корисної дії (показники у двох вальних коробок передач значно кращі, ніж у трьох вальних).

6. Відносна простота та легкість керування, особливо при застосуванні електронних мікропроцесорних засобів керування ( дещо складніший привод включення передач у поперечно розташованих коробок передач, у розташованих біля заднього моста та багатовальних багатоступінчатих коробок передач з мультиплікатором або демультиплікатором.).

7. Значно менша масса у двох вальних коробок передач в порівнянні з трьохвальною.

8. Покращується рознесення маси автомобіля, при розташування коробки передач біля заднього моста.

9. Зменшуншується напруга в зуб’ях, при застосуванні двохконтурної схеми передачі крутного моменту.

10. Можливість удосконалення існуючої конструкції та створення безступінчатої коробки передач (шляхом створення двох зчеплень, з використанням електронних, мікропроцесорних систем визначення та синхронізації кутових швидкостей ведучого та веденого валів, тощо.).

11. Підтримання необхідного теплового режиму та надійне відведення тепла.

12. Задовільна ремонтопридатність.

13. Невелика собівартість виготовлення.

14. Простота та дешевизна обслуговування.

До негативної сторони ступінчатої коробки передач необхідно віднести:

1. Неможливість забезпечення найбіль оптимального використання ефективної потужності двигуна.

2. Невисокий рівень комфорту керування.

3. Зменшення ресурсу роботи синхронізаторів, при неправильному включанні передач.

4. Необхідність встановлення роздавальної коробки при передачі крутного моменту на всі колеса, або збільшення габаритів та металоємкості коробки передач.

5. Складність та трудомісткість ремонту окремих деталей.