- •Технологічний процес підготовки видання.
- •1. Вступ
- •2. Технологічний процес підготовки видання
- •Тема 1.1. Сканування. Сканувальні пристрої.
- •3. Правила для виконання якісного сканування текстів та зображень
- •Тема 1.2. Цифрові камери.
- •2. Пристрій роботи
- •Тема 2.2. Оперативна поліграфія.
- •2. Основні пристрої оперативної поліграфії
- •3. Правила подання макета в типографію
- •4. Технічні вимоги, які пред’являються до матеріалів замовника в типографії
- •Тема 2.3. Друкувальні пристрої.
- •2. Кольороподіл, принцип його виконання, фізичний механізм
- •3. Кольоропроба, способи її виконання
- •2. Пробний друк
Тема 2.3. Друкувальні пристрої.
Мета: розглянути типи друкувальних пристроїв; визначити поняття кольороподілу, сепарації, кольоропроби, трепінгу; принцип виконання кольороподілу; способи виконання кольоропроби.
План
1. Типи друкувальних пристроїв.
2. Кольороподіл, принцип його виконання, фізичний механізм.
3. Кольоропроба, способи її виконання.
4. Треппінг, основні способи його виконання.
1. Типи друкувальних пристроїв
Додрукарська підготовка макета може виконуватися частково у видавництві, частково – у типографії (prepress-студії) і може включати різноманітні етапи: сканування, треппінг, кольороподіл, вивід плівок на фотоскладальному автоматі, кольоропроби і т.п..
Якщо розробляємий макет – це якесь видання оперативної поліграфії, то його друкування відбувається на лазерному принтері або повнокольоровому копірі. При цьому не виготовляються фотоформи та друкарські форми, а друк відбувається з комп'ютера одразу на папері. Але цей спосіб можливо використовувати для невеликого тиражу (до 1000 екземплярів) та небагатосторінкової продукції. Якщо ж видання буде роздруковане великим тиражом і макет багатосторінковий (книга, журнал, газета), то економічно набагато вигіднішим є застосування фотоформ та друкарських форм.
Якщо видання включає ілюстрації, більш якісні, ніж газетні, то стадії додрукарської підготовки (prepress) не оминути. Справа в тому, що технологія виготовлення форм для офсетної машини вимагає подання оригінал-макета у вигляді відбитків на фотографічній плівці (найчастіше позитивної) у натуральну величину. Якщо видання не пред'являє істотних вимог до якості, то цій умові задовольняють і плівки, видрукувані на гарному лазерному принтері. У випадку більш високих вимог до якості, і особливо для кольорових публікацій, вам обов'язково буде потрібен фотоскладальний автомат.
Фотоскладальний автомат (ФНА), по суті, є дуже складним лазерним принтером, але друкуючим не на папері, а засвітлюючим рулонну або листову фотоплівку. Такі машини, як, втім, і професійні сканери та кольоропробні принтери, дуже дорогі, і не всяке видавництво може їх повністю завантажити, тому існують типографії, які одержують на подібну роботу замовлення від видавництв.
При виконанні всього тиражу, наприклад, методом офсетного друку, використовується друкарська форма, з якої відбувається друк тиражу на друкарській машині.
2. Кольороподіл, принцип його виконання, фізичний механізм
Багато відтінків, створені колірною системою RGB, не вдається передати при друці. Тому нерідко прекрасні фарби малюнка на моніторі після друку виявляються бляклими. Для рішення проблеми використовується кольороподіл.
Процесом кольороподілу називають процес перетворення фотографічного зображення в зображення, яке складається з кінцевого числа фарб, зазвичай, чотирьох (Cyan – блакитна, Magenta – пурпурна, Yellow – жовта та Black – чорна), якими будуть користуватися при його відтворенні на друкувальному пристрої (принтері або друкарській машині). Вони потім з'єднуються при друці, створюючи багатобарвне зображення.
Для друкаря (оператора) типографії кольороподіл – це процес одержання чотирьох експонованих плівок, по одній для кожного складеного кольору (CMYK). Відповідно: Cyan – голубой, Magenta – пурпурний, Yellow – жовтий, BLАСК (Key) – чорний. Отримані компоненти зображення (окремі плівки для кожного кольору) називаються сепараціями.
Кольороподіл – дуже складний процес, тому якість готового зображення багато в чому залежить від досвіду оператора, правильного калібрування всієї системи та майстерності друкаря.
На практиці перехід з RGB в CMYK здійснюється через спеціальні програмні фільтри, де враховуються всі майбутні установки друку: система основних тріадних фарб, коефіцієнт розтискування крапки, баланс фарб, спосіб генерації чорного кольору, а також максимальний рівень фарби та інших установок.
Принцип виконання кольороподілу
Кольороподіл електронним (оптичним) способом відбувається таким чином: вихідний оригінал висвітлюється білим світлом, між оригіналом та експонуємою фотоплівкою послідовно встановлюють світлофільтри. Червоний світлофільтр генерує блакитну (Cyan) сепарацію, зелений фільтр – пурпурну (Magenta), синій фільтр використовується для генерації жовтої (Yellow) сепарації. Чорна сепарація виходить шляхом сполучення всіх трьох.
Фізичний механізм: коли світло проходить через червоний фільтр, це засвітлює області негативної плівки (перетворює їх до чорного) у тих місцях, де червоний компонент білого світла є в оригіналі. Негативна плівка перетворюється в позитивну, і чорні частини позитивної плівки тепер відповідають областям зображення, у яких червоний компонент відсутній. Отже, позитивна плівка стає блакитною сепарацією, тому що блакитний колір – це відсутність червоного. Ця ж сама процедура використовується, щоб зробити пурпурні й жовті плівки сепарації.
Таким чином, у процесі кольороподілу кольорове зображення розбивається на кольорові шари, що відповідають окремим фарбам (блакитний, пурпурний, жовтий і чорний – Cyan, Magenta, Yellow, BLАСК). Кожному шару відповідає окрема плівка, що вийшла з фотоскладального автомата, і окрема форма для друкарської машини. З появою комп'ютерних видавничих систем процес кольороподілу став винятково простий. Але тільки при наявності досвіду або порадившись із досвідченими працівниками типографії та друкарні, ви можете взятися за кольороподіл самі.
