Модифікації та маркування

Бойові гранати пофарбовані у зелений колір від хакі до темно-зеленого. Навчально-імітаційні гранати пофарбовані в чорний колір з двома білими (вертикальна та горизонтальна) смугами. Крім того, навчальні гранати мають отвір у нижній частині корпусу.

Бойовий запал не має кольору. У навчально-імітаційного запалу кільце чеки та нижня частина притискного важеля мають червоний колір. Копіями Ф-1 можна вважати китайську гранату «Тип 1», польську F-1, тайванську оборонну гранату, чилійську Mk2.

8. Тактико-технічні характеристики гранати ргд-5. Опис та технічни характеристики

Ручная граната РГД-5 — протипіхотна осколкова ручна граната дистанційної дії, наступального типу. Основне призначення гранати РГД-5 — ураження особового складу супротивника уламками корпусу. Граната досягає певної цілі шляхом ручного вкидання. Після того, як солдат випустить гранату з своїх рук, вона вибухає через 3,2-4,2 сек. Уламки гранати невеликої ваги та малі за розмірами, летять на дистанцію меншу від дистанції вкидання.

Корпус служить для розміщення розривного заряду й трубки для запалу. Він складається з верхньої й нижньої частин і включає зовнішню оболонку й вкладиш, які служать для утворення осколків під час вибуху гранати. До верхньої частини корпуса за допомогою манжети приєднується трубка для запалу, що служить для приєднання запалу до гранати й герметизації розривного заряду в корпусі. Для запобігання забруднення трубки в неї вгвинчується пластмасова пробка. Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки.

Повна вага гранати з запалом становить 400 г. (вага гранати РГО — 530г). Заряд вибухової речовини — це тротил, вагою 110г. Бойові гранати РГД-5 пофарбовані у зелений колір, навчальні — у чорний. Середня дальність вкидання 40-50 м при забійній силі осколків 20м.

9. Що таке прицілювання

Прицілювання- це надання каналу ствола напряму,необхідного для того щоб уразити ціль.

IV розділ. Тактична підготовка.

14. Похідний порядок механізованого відділення

При виконанні бойових завдань і залежно від обста­новки мотострілецьке відділення може діяти у похідно­му або бойовому порядку.

Похідний порядок — це шикування відділення в ко­лону по одному або по два. Застосовується на марші, при розвитку наступу, переслідуванні противника, проведен­ні маневру (мал. 2). Похідний стрій повинен забезпечувати високу швидкість руху, швидке розгортання в бо­йовий порядок, якомога меншу вразливість від вогню противника, підтримання стабільного управління. а – колона по одному; б – колона по два

Бойовий порядок — це шикування мотострілецького відділення для ведення бою. Він має відповідати поставле­ному завданню і забезпечувати: успішне ведення бою; пов­не використання в бою всіх вогневих засобів, бойових мож­ливостей відділення, наслідків вогневих дій і вигідних умов місцевості; здійснення маневру; стійкість і актив­ність в обороні; якомога меншу вразливість від вогню про­тивника; підтримання безперервної взаємодії.

15. Бойовий порядок механізованого відділення

Бойовий порядок механізованого відділення, яке наступає в пішому порядку складається з бойової лінії з інтервалом між солдатами 6—8 м   (8—12 кроків), та бойової машини піхоти (бронетранспортера) - при наявності в командира взводу засобів зв'язку. Для ведення бою в траншеях, ходах сполучення, у лісі, горах, при виконанні завдань в глибині оборони противника та інших випадках, а також для кращої взаємодії у відділенні  завчасно в ході наступу можуть створюватися бойові групи (“двійки та “трійки”). При цьому інтервал між бойовими групами (“двійками” та “трійками”) може бути 15—20 м, а між солдатами — 3—5 м. При веденні наступ на місцевості, яка забезпечує вогневу підтримку між бойовими групами (парами), вони переміщуються по черзі під прикриттям вогню сусідніх груп, які висунулися, на вказаний командиром відділення рубіж, бойова група (пара)  готується для ведення вогню і прикриває висування групи (“двійки”, “трійки”), яка  залишилася. Для зручності ведення вогню і кращого використання місцевості (місцевих предметів) солдати в бойовій лінії можуть висуватися  вперед або зміщатися вбік, не порушуючи загального фронту наступу  бойовій лінії і не заважаючи діям сусідів. Бойова машина піхоти (бронетранспортер) діє за бойовою лінією відділення, на її  фланзі або безпосередньо в бойовій лінії . Бойовий порядок гранатометного і протитанкового відділень, які діють у пішому порядку, складається з обслуг, розгорнутих по фронту з інтервалом між гранатометами 10—20 м, між протитанковими керованими ракетними комплексами — не менше 15 м, і бойової машини піхоти (бронетранспортера). Розгром проти стоячого противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) досягається вмілим застосуванням усіх засобів ураження, швидким використанням результатів ударів авіації та вогню артилерії, своєчасним зростанням зусиль в глибину, широким застосуванням охоплення, обходів та проведення атак у фланг і тил противника. В залежності від обстановки та завдань наступ може вестись на противника, який обороняється, наступає або відходить. 1.Наступ на противника, який обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу. 2.Наступ на противника, який наступає, здійснюється шляхом зустрічного бою. 3.Наступ на противника, який відходить, здійснюється шляхом його переслідування. В залежності від умов, перехід до наступу на противника, який обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу. Наступ ведеться з повним напруженням сил, у високому темпі без зупинок удень та вночі, в будь-яку погоду, при щільній взаємодії підрозділів усіх родів військ та спеціальних військ. Механізований взвод наступає у складі роти, а в резерві батальйону, в штурмовій групі та в бойовому розвідувальному дозорі може діяти і самостійно. Механізований взвод, крім того, може діяти в передовій групі тактичного повітряного десанту. Взвод наступає на фронті до 300 м, а механізоване відділення в пішому порядку – на фронті до 50 м. Механізованому відділенню ( взводу ) в наступі вказується об’єкт атаки і напрямок продовження наступу. Під час постановки бойового завдання по радіо відділенню  може бути вказаний тільки напрямок продовження наступу. Об’єктом атаки механізованого відділення, як правило, є противник в окопах або в інших фортифікаційних спорудженнях опорного пункту, а також окремо розташовані на напрямку наступу танки, гармати, кулемети та інші вогневі засоби противника. Бойовий порядок механізованого відділення, який наступає в пішому порядку, складається із цепу з інтервалом між солдатами 6 – 8 м ( 8 – 12 кроків ) і БМП ( БТР ). Для зручності ведення вогню та кращого використання місцевості солдати можуть висуватися  трохи вперед або в бік, не порушуючи загального напрямку фронту наступу цепу і не заважаючи діям сусідів. БМП ( БТР ) діє за цепом відділення, на його фланзі або безпосередньо в цепу. Бойовий порядок гранатометного та протитанкового відділень, що діють в пішому порядку, складається з обслуги, розгорнутої по фронту з інтервалом між гранатометами 10 – 20 м, між ПТКК – не менш 15 м, і БМП (БТР ). Перед атакою механізованих підрозділів проводиться  вогнева підготовка атаки, а в ході наступу – вогнева підтримка атаки і вогневе супроводження наступу підрозділів в глибині. Під час атаки в пішому порядку особовий склад механізованого відділення діє в цепу безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку просування танків вогнем стрілецької зброї. БМП ( БТР ) в цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу ( від укриття до укриття ) просуваються за своїми відділеннями на відділенні, що забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї танків та особового складу, який атакує.Після спішування особового складу механізованого відділення в БМП  (БТР) залишається навідник-оператор ( кулеметник бронетранспортера ), механік-водій ( водій ) та ЗКВ, які вогнем озброєння бойових машин підтримують бій своїх підрозділів. Під час атаки на БМП ( БТР ) механізований взвод діє  в бойовій лінії за танками на віддаленні 100 – 200 м. Механізоване відділення ( взвод ) на автомобілях атакує противника, як правило, в пішому порядку. При бездоріжжі, наявності глибокого снігового покриття та в деяких інших випадках, особовий склад механізованих підрозділів може атакувати противника на окремих ділянках десантом на танках. Гранатогметний та протитанковий  взводи ( відділення ) наступають за бойовими порядками механізованих рот першого ешелону на віддаленні до 300 м, в проміжках між ними або на одному з флангів батальйону. При необхідності вони можуть висуватися безпосередньо в бойові порядки того підрозділу, атаку якого підтримують. Протитанкове відділення роти наступає, як правило, в бойових порядках механізованих взводів, в проміжках між ними або на фланзі роти.

Бойовий порядок механізованого взводу в залежності від поставленого завдання та умов місцевості будується в одну або дві лінії і, як правило, складається з бойових порядків механізованих відділень, групи управління і вогневої підтримки, засобів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу. У деяких випадках у взводі може створюватися група бойових машин. Група управління і вогневої підтримки призначена для управління підрозділами і вогнем у ході бою, нанесення ураження живій силі і броньованим машинам противника, а також для вирішення вогневих завдань, які раптово виникли. Група бойових машин призначена для підтримки бою механізованих відділень, підвищення стійкості і активності оборони діями на заздалегідь обраних вогневих рубежах. Діями групи бойових машин керує командир взводу через свого заступника. У разі побудови бойового порядку взводу в дві лінії в опорних пунктах взводів, які розташовані на найбільш імовірному напрямку наступу противника, позиція одного з відділень взводу, з метою посилення стійкості оборони, може обладнатися в глибині опорного пункту (на другій лінії) на відстані 100—200м. за траншеєю. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) і танки в опорному пункті взводу розташовуються по фронту з інтервалом до   200 м. Вогневі позиції для них вибираються з урахуванням умов місцевості як на передніх, так і на зворотних схилах висот з таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за противником і ведення вогню на граничну дальність прямою наводкою з гармат, кулеметів і протитанковими керованими ракетами, взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах опорного пункту, а також кругова оборона, приховане розташування вогневих засобів і маскування. Розташування танків повинне забезпечувати під час стрільби безпеку механізованих підрозділів, які діють попереду. Бойова машина піхоти без десанту (танк) може виділятися для дій у вогневій  засаді або в складі бронегрупи батальйону (роти). Придане механізованому  взводу протитанкове відділення може розташовуватися на позиціях механізованих відділень, а гранатометне відділення - у проміжках між ними або на фланзі опорного пункту взводу. Передбачається можливість маневру цих відділень у ході бою на найбільш небезпечний напрямок і для зайняття кругової оборони. В опорному пункті взводу і на його флангах можуть займати вогневі позиції протитанкові засоби і танки, які не підпорядковані командирові взводу. Командир взводу повинен знати завдання цих засобів і підтримувати з ними тісну взаємодію.