Технічне обслуговування теплових реле проводиться на місці встановлення одночасно з то магнітного пускача або контактора. Обсяг обслуговування автоматичних вимикачів

Операція	Вказівки по виконанню
1 . Очистка	Відвернути гвинти кріплення кришки і зняти її. Протерти вимикач сухим обтиральним матеріалом, продути стиснутим повітрям.
2. Перевірка механічної системи вимикача	Оглянути механічну систему, включити кілька разів вимикач вручну, переконатися у відсутності перекосів контактної системи, зачіпання рухомих контактів за дугогасильні камери. Змастити осі, пружини та шарніри автоматичного вимикача.
3. Перевірка стану контактів.	Оглядом перевірити стан головних контактів, очистити обтиральним матеріалом, змоченим у бензині, і витерти насухо, при необхідності зачистити, усунути підгоряння й оплавлення, та сліди корозії. Виміряти товщину металокерамічного шару головних контактів (не менше 0,5мм).
4. Перевірка стану теплових роз’єднувачів.	Впевнитись у відсутності механічної деформації теплових роз’єднувачів, слідів підгоряння та оплавлення.
5. Перевірка стану електромагнітних роз’єднувачів	Оглянути котушки електромагнітних роз’єднувачів, впевнитись у відсутності заклинення механізму та міжвиткових замикань у котушках, та у відсутності підгорянь.
6. Вимірювання опору та ізоляції	Виміряти опір ізоляції головних (силових) контактів:при відключеному положенні вимикача (контакти розімкнені) між рухомими й нерухомими контактами кожної фази Raa, Rвв, Rсс ; при включеному положенні вимикача (контакти замкнені) виміряти опір ізоляції між фазами Raв, Rвc, Raс. автоматичного вимикача. Опір ізоляції повинен бути не менш 10 МОм
7. Перевірка стану контактних з’єднань	Перевірити стан контактів у місці приєднання проводів. Контакти із слідами перегріву чи окислювання розібрати, зачистити контактні поверхні до металевого блиску, змазати технічним вазеліном, зібрати й затягти
8. Перевірка роботи автоматичного вимикача.	Включити і відключити автоматичного вимикача вручну без напруги, переконатися у відсутності перекосів і заїдань. Подати напругу на автоматичний вимикач. Включити і відключити вимикач кілька разів (3-5) і переконатися в чіткості його роботи.

Поточний ремонт автоматичного вимикача(ПР)проводиться без зняття з основи, а при виявленні несправностей, які не можна усунути на місці, апарат демонтується і ремонтується в майстерні. В обсяг поточного ремонту входять всі операції ТО (очистка автоматичного вимикача, перевірка механічної системи, перевірка стану дугогасильних камер, перевірка стану контактів, вимірювання опору ізоляції, перевірка стану контактних з’єднань), а також виявлення і усунення неполадок і заміна спрацьованих частин. Несправності автоматичного вимикача визначають візуально та перевіркою параметрів окремих вузлів за допомогою вимірювань.

Технічне обслуговування електродвигунів змінного струму

Основні частини асинхронного двигуна (Мал11.): Нерухома частина - статор і рухома - ротор. Статор складається з чавунного або алюмінієвого корпусу і осердя з пазами, набране з окремих ізольованих листів електротехнічної сталі товщиною 0,35 або 0,5 мм. У пазах по внутрішній поверхні статора укладають три обмотки (по числу фаз), зсунуті в просторі по відношенню одна до однієї на кут 120 °. Їх виводи поміщають в коробку, закриту кришкою, і маркують відповідно до першої, другої і третьої фази- початок Cl, C2, СЗ і кінці обмоток С4, С5, Сб. Ротор складається з осердя, насадженого на вал, і обмотки. У пази осердя укладають стрижневу обмотку, але частіше заливають розплавлений алюміній. Осердя ротора набирають з листової електротехнічної сталі. Вал обертається в кулькових або роликових підшипниках, закріплених в бічних (підшипникових) щитах. Охолоджується електродвигун вентилятором. 

Мал.11. Частини трифазного короткозамкнутого електродвигуна:1 - підшипниковий щит; 2 - статор; 3 - кришка вивідного щита; 4 - короткозамкнутий ротор; 5 - захисний кожух вентилятора; 6 - вентилятор; 7 - вал ротора з насаженими піжшипниками.

Згідно з системою планово-запобіжного ремонту і технічного обслуговування електрообладнання технічна експлуатація електродвигунів передбачає: а) виробниче технічне обслуговування; б) міжремонтне технічне обслуговування; в) поточний ремонт, який виконує за графіками ремонтний персонал, щоб забезпечити безперебійну роботу електродвигунів і попередити їх передчасне спрацювання.Крім цього, у процесі експлуатації електродвигунів необхідно: вимірювати опір ізоляції, контролювати їх навантаження, змінювати пластичне мастило, стежити за правильним вибором і роботою захисних апаратів, дотримуватись правил пуску і зупинки та своєчасно усувати несправності.Контроль за станом ізоляції є дуже важливим при експлуатації електрообладнання. Опір ізоляції електродвигунів вимірюють перед пуском після тривалої зупинки (більше ніж 30 діб) і під час проведення поточного ремонту. В електродвигунах напругою до 1000 В опір ізоляції вимірюють мегомметром на напругу 500-1000 В.Перед вимірюванням опору ізоляції обмоток необхідно електропроводку від'єднати від статора. При вимірюванні опору ізоляції обмоток відносно корпуса обмотки залишають з'єднаними в зірку чи трикутник, як це було в процесі експлуатації електродвигуна.Щоб виміряти опір ізоляції обмоток між фазами, з'єднання на зірку або трикутник роз'єднують. В електродвигунів, місця з'єднання обмоток яких не виведені назовні, опір ізоляції обмоток між фазами не вимірюють.Згідно з правилами технічної експлуатації, опір ізоляції електродвигунів напругою до 1000 В не нормується, але вважають достатнім опір ізоляції обмотки статора не менше ніж 0,5 МОм при робочій температурі двигуна (60-125°С).Якщо опір ізоляції виявиться меншим за 0,5 МОм, необхідно виявити, чи не зволожилась вона. У разі необхідності ізоляцію сушать.У тих випадках, коли обслуговуючий персонал повинен регулювати завантаження робочої машини, навантаження двигунів контролюють за амперметром у колі статора. Найповніше уявлення про завантаження електродвигуна можна одержати за значенням коефіцієнта завантаження, який визначають так:Кз = І / Іном, де І, Іном ? відповідно споживаний та номінальний струм електродвигуна. Електродвигуни серії 4А випускають з шариковими та роликовими підшипниками кочення. У нормальних умовах експлуатації мастило в цих підшипниках потрібно замінювати через 12000 год. роботи, але не рідше одного разу на рік.Перед заповненням підшипників свіжим мастилом їх промивають бензином з додаванням 5-8% об'єму мінерального масла. Промитий підшипник витирають чистими ганчірками і ретельно оглядають.При заповненні підшипникових камер 50% мастила необхідно закладати безпосередньо в підшипники, а решту ? в кришки підшипника. Зайве мастило в підшипники закладати недопустимо, оскільки це може зумовити їх перегрівання та викидання в лобові частини обмотки двигуна. Нагрівання підшипника понад 80°С є небезпечним. Причина такого нагрівання погана якість мастила,або ж поганий стан бігових доріжок обойм підшіпника.Такий підшіпник потребує заміниПри заміні підшіпника зусилля необхідно прикладати до обойми яка зєднана з частиною двигуна за рахунок натягу.. Основні неполадки електродвигунів та способи їх усунення Усі неполадки електродвигунів, що перешкоджають пуску або нормальній їх роботі, можуть виникати з механічних та електричних причин.До механічних причин належать: заклинювання або перевантаження робочої машини, зачіплювання ротора за статор, перекіс підшипникових щитів при складанні двигуна, пошкодження підшипників та вібрація.У разі таких неполадок електродвигун при пуску не обертається або обертається важко зі зменшеною швидкістю. Для того, щоб упевнитись, що двигун справний, а його пуску перешкоджають поломка або перевантаження робочої машини, необхідно відокремити двигун від машини і пустити його без навантаження. Якщо двигун вільно обертається з номінальною частотою, то неполадки потрібно шукати в робочій машині.Якщо робоча машина справна, а двигун не запускається, то насамперед необхідно перевірити правильність встановлення підшипникових щитів електродвигуна і в разі їх перекосу ударами молотка через дерев'яну прокладку встановити щити на місце і підтягнути їх кріпильні гвинти.Ознакою того, що двигун не запускається з механічних причин, є однаковий струм в усіх трьох фазах статора.Вібрація електродвигуна зумовлює порушення різних з'єднань, перегрівання підшипників, пошкодження ізоляції обмоток і навіть вихід двигуна з ладу. Розрізняють внутрішні та зовнішні причини вібрації електродвигуна. До внутрішніх причин належать: неврівноваженість обертових частин, несправність підшипників кочення, скривлення шийок вала, послаблення посадки шківа або напівмуфти на валу. Для усунення внутрішніх причин вібрації двигун необхідно відправити для поточного ремонту.Зовнішніми причинами вібрації є: неправильне зшивання приводного паса, неточне центрування валів двигуна і робочої машини, спрацювання пальців муфти, ослаблення гвинтів кріплення двигуна до фундаменту або робочої машини та недостатня жорсткість рами або плити, на якій встановлений двигун.До основних електричних причин належать: обрив однієї фази живильної мережі або перегоряння плавкої вставки запобіжника, обрив фази в обмотці статора двигуна, неправильне з'єднання початків і кінців обмотки статора (перевернута фаза) та зниження напруги мережі живлення. У всіх цих випадках електродвигун при пуску під навантаженням не обертається, гуде або обертається уповільнено і швидко нагрівається.Щоб виявити причину неполадок, необхідно за допомогою вольтметра, контрольної лампочки або мегомметра(в крайньому випадку) перевірити цілість запобіжників, електропроводки і обмотки статора.Виводи обмотки статора електродвигуна необхідно з'єднувати згідно зі схемою, зображеною на щитку, і напругою в мережі відповідно до маркування. Для з'єднання у зірку кінці обмотки С4, С5, С6 з'єднують разом, а живлення підводять до початків фаз С1, С2, С3 чи навпаки. Для з'єднань обмотки трикутником кінець першої фази С1 з'єднують з початком другої С2, кінець другої С5 ? з початком третьої С3, а кінець третьої С6 ? з початком першої С1. З'єднання підводять до з'єднаних виводів обмотки. З'єднання обмоток трикутником буде також правильним, якщо воно виконане шляхом з'єднання виводів С1, С2, С3 відповідно до С5, С6, С4.Спад напруги в мережі може бути наслідком її перевантаження та недостатньої напруги, яка подається на підстанцію, що живить даний електродвигун. Для перевірки напруги необхідно увімкнути двигун у мережу і виміряти вольтметром напругу на його затискачах.У процесі роботи в двигуні можуть виникнути підвищене нагрівання або сторонні шуми.Тривала допустима температура нагрівання обмоток електродвигуна залежить від класу теплостійкості матеріалу ізоляції.Розрізняють рівномірне сильне нагрівання електродвигуна і перегрівання окремих його частин. Причинами рівномірного сильного нагрівання двигуна можуть бути перевантаження, зміна напруги, погіршення охолодження. Для виявлення цих причин необхідно виміряти струм, який споживає електродвигун, і порівняти його значення з номінальним, виміряти напругу на затискачах двигуна та перевірити справність вентилятора.Місцеві перегрівання обмотки статора можуть бути зумовлені замиканням між витками котушки в одній фазі або між фазами, а також замикання обмотки на корпус. У цих випадках двигун гуде, частота обертання зменшується, сила струму у фазах неоднакова(доцільно використовувати струмовимірювальні кліщі). Двигун необхідно відправити на капітальний ремонт.Перегрівання окремих частин електродвигуна може бути наслідком сильного нагрівання контактів у місцях приєднання затискачів двигуна до мережі або нагрівання підшипників. Значне нагрівання іноді пояснюється слабким затягуванням гайок і гвинтів. Для усунення цієї несправності необхідно вимкнути двигун, розібрати контакти і зачистити напилком або шкуркою контактні поверхні, потім скласти контакти і міцно затягнути гайки контактних гвинтів. Перегрівання підшипників може бути зумовлене забрудненням пилом, металевою стружкою, надлишком мастила, спрацюванням, неправильним встановленням підшипників.Для виявлення й усунення причин перегрівання підшипників необхідно вимкнути електродвигун і перевірити стан підшипників, знявши їх верхні кришки. Надмірне спрацювання підшипників призводить до осідання ротора, що може стати причиною зачіплювання ротора за статор і виходу двигуна з ладу. Ненормальний шум у двигуні може виникнути з наступних причин: короткого замикання в обмотках статора; неправильного з'єднання обмоток при вмиканні в мережу; вібрації двигуна; несправності підшипників.При цьому двигун необхідно вимкнути та перевірити його технічний стан з метою виявлення й усунення причин шуму.

Випробування електричних машин Після складання і зовнішнього огляду електричну машину випробовують. Випробовування проводять для перевірки якості ремонту та монтажу і своєчасного виявлення дефектів, які неможливо було виявити при огляді машини. Обсяг випробовувань залежить від можливостей ремонтної служби, місця проведення ремонту та потужності електричної машини.При випробовуванні вимірюють опір ізоляції обмоток відносно корпуса і між собою, омічний опір обмоток, електричну міцність ізоляції. Перевіряють обмотку на відсутність виткових замикань.

В разі неполадок в схемі керування машиною проводять пошук неполадок. Методика пошуку неполадок типова.

Пошук несправностей в електричних схемах при перевірці їх під напругою.Перевірка електричних схем під напругою проводиться тільки після перевірки їх правильності монтажу, тільки після перевірки роботи апаратів цих схем без напруги і перевірки опору ізоляції ланцюгів, після перевірки надійності всіх зажимів в схемах, хитанням руками і викруткою. Перевірка схем проводиться за знятої напруги силового ланцюга, щоб не включалися електроприймачі.

Перша подача напруги в електросхему.

При першій подачі напруги в електросхему може згоріти запобіжник в ланцюзі живлення схеми або спрацювати автомат через коротке замикання на корпус. У цьому випадку необхідно знайти місце короткого замикання при відключенні схеми від мережі. Це можна зробити повторним вимірюванням опору ізоляції схеми щодо корпусу в різних точках схеми, з роз'єднання частин схеми, якщо це необхідно.Після подачі напруги в електричну схему перевіряється робота всіх її апаратів при всіх режимах роботи, передбачених схемою.

Можливі відмови елементів електричних схем при перевірці їх під напругою

При перевірці електричних схем під напругою можливі відмови в роботі окремих елементів схем. Всі ці відмови можна звести до декількох видів:

1. Відсутність контактата, де він повинен бути, - порушення в роботі контактів в апаратах, слабкі контакти в затисках, пошкодження проводів.

2. Наявність контакту там, де його не повинно бути, - порушення в роботі контактів в апараті, замикання між струмоведучими частинами, замикання на корпус струмоведучих частин обладнання

.3. Наявність обхідного ланцюга для струму (шунтування) - наприклад пробою на корпус кнопкового поста повз кнопки. Це викликає самовключення апарату, що може бути при вогкості і струмопровідного пилу

.4. Невідповідність схемі деяких апаратів і її частин, наприклад котушка апарату на іншу напругу, ніж напруга в схемі управління. Всі ці несправності можуть виявлятися періодично що ускладнює їх пошук.

Методи налагодження в таких випадках залежать від особливостей схеми.Як знайти несправності в електричній схемі розглянемо на прикладі частини електричної схеми керування, на якій простежимо за пошуками несправності при порушеннях в роботі пускача КМ3.

Припустимо, КМ3 не включається. Тоді треба ще раз перевірити включення автомата SF в ланцюзі управління. При його включенні потрібно перевірити наявність напруги на виході автомата індикатором.Ключ КУ потрібно поставити в положення Н - налагодження, так як в цьому положенні пускач КМ3 можна включити незалежно від інших.Якщо при натисканні кнопки Пуск пускач не включається, то потрібно перевірити напругу на затискачі 1 котушки, можна перевірити індикатором.Напруга є. У цьому випадку необхідно перевірити цілісність нульового проводу, перевіривши напругу двуполюсним індикатором між точками N і 1. Напруга є. Тоді потрібно перевірити щільність затискачів на котушці пускача або контактів торкання, якщо потрібно з її вийманням, зачистити затискачі від окислів, перевірити цілість обмотки котушки. Після цього справна котушка повинна працювати. Якщо напруги на котушці немає при при визначенні двуполюсним індикатором, однополюсний індикатор показує напругу в точці 1. У цьому випадку потрібно перевірити цілість підключеного до котушки нульового проводу, підхід нульового проводу до всього ланцюга управління, перевіркою напруги індикатором на виході з автомата SF відносно корпусу.Напруга в точці 1 відсутня. Перевірити напругу в точці 2. якщо вона є, то перевірити затискачі і цілість провідника 1 - 2.Напруги в точці 2 немає. Перевірити напругу в точці 3. Якщо воно є, то перевірити контакти реле КК, затискачі реле КК.Напруги в точці 3 немає. Перевірити напругу в точці 4, і якщо вона є, то перевірити цілістьпровідника 3 - 4, його закріплення.Напруги в точці 4 немає. Перевірити контакти іприєднання провідників до кнопки Пуск, і якщо напруги немає, то перевіряти далі у напрямку до автомата SF.Всі перевірки до кнопки Пуск від котушки пускача повинні проводитися при натиснутій кнопці Пуск або приєднанням паралельно її контактам провідника(пунктирна лінія на малюнку).Після усунення несправностей в положенні вимикача Н – наладка, можна пробувати включати пускач в положенні Р - робота. При цьому вводиться залежність включення пускача КМ3 від включення пускачів КМ1 і КМ2, тому при перевірці вони повинні бути включені.Якщо КМ3 не включається, то потрібно таким же чином перевірити від точки 7 до точки 17 (7 - 8 - 9 - 10 - 11 - 12 - 15 - 17).

Список використаних літературних джерел:

1. Пястолов А.А. Єрошенко Г.П. Експлуатація електрообладнання - М.: Агропроменерго, 1990 - 287 с.

2. Єрошенко Г.П. Пястолов А.А. Курсове та дипломне проектування з експлуатації електрообладнання - М.: Агропромиздат, 1988 - 160 с.

3. Сибикин Ю.Д., Сибикин М.Ю. Техническое обслуживание, ремонт электрообо-

рудования и сетей промышленных предприятий: Учеб. для нач. проф. образования: Учеб. пособие для сред. проф. образования. – М.: ПрофОбрИздат, 2002. – 432с.

4. Акимова Н.А. и др. Монтаж, техническая эксплуатация и ремонт электрического

электромеханического оборудования: Учеб. пособие для студ. учреждений сред проф. об- разования / Н.А. Акимова, Н.Ф. Котеленец, Н.И. Сентюрихин; Под общ. ред. Н.Ф. Котелен- ца. – М.: Мастерство, 2002. – 296с.

5. Монтаж, техническое обслуживание и ремонт промышленного и бытового элек-

трооборудования: Практическое пособие для электромонтера / Сост. Е.М. Костенко. - М.: Изд-во НЦ ЭНАС, 2004. – 320с.