7.1.3.4. Визитки, блоки для записей, бланки.

Для воспроизведения бланочной продукции в зависимости от тиража, сложности и цветового содержания применяют листовой офсет (крупные тиражи, цветные оригиналы) или печать на ризографе (малые тиражи, несложные оригиналы). В последнее время для производства бланков или наклеек используется соответственно самокопирующаяся и самоклеющаяся бумага. Сохраняется еще технология производства бланков на тигельных машинах высокой печати. Это довольно дешевый и достаточно оперативный способ производства подобной продукции.

7.1.3.5. Книги и брошюры.

Книги производятся в основном способом офсетной плоской печати и высокой печати с фотополимерных форм на рулонных ротационных машинах. При прочих равных способ высокой печати обеспечивает большее качество продукции, чем офсет. Это связано с тем, что способ высокой печати стабильнее, в особенности - при печати с фотополимерных форм штриховых изображений, каковыми и является текст. Для книг и брошюр с иллюстрациями в основном тексте и для печати вклеек, вкладок, форзацев и других элементов книги применяется обычно офсетная плоская печать на листовых ротационных машинах. Для красочных иллюстрационных изданий способ высокой печати на сегодняшний день не применяется.

7.1.5. Визуальные дефекты, характерные для офсетной плоской печати.

Дефекты, причины:

Ненасыщенная печать. (Дефект, связанный с недостаточной подачей краски, например, из-за ее повышенной вязкости. Недостаточная интенсивность или разнооттеночность в пределах полосы или на плашках может проявиться из-за несоблюдения баланса вода-краска.)

Забивание растра краской. (Происходит из-за попадания пыли в краску или высыхания краски на валиках.)

Потеря четкости мелких деталей изображения. (Происходит из-за выщипывания волокон бумаги липкой краской. Структурирование краски на пробельных элементах формы.)

Оттиск выглядит неравномерным, смазаны края. (Происходит из-за чрезмерного давления или толстого слоя краски. Бумага имеет повышенную жесткость.)

Повышенное давление при печати. (Высокая стопа листов в машине при печатании. Обычно для борьбы наносят специальный порошок.)

Стирание красочного слоя. (Бумага по впитывающей способности не соответствует краске.)

Замедление высыхания красочной пленки. (Высокая влажность в цехе. Избыток подачи увлажняющего раствора и повышение его кислотности.)

Пониженная стойкость оттиска к истиранию. (Бумага не соответствует краске по впитывающей способности. Высокая кислотность бумаги.)

Постепенное изменение цвета оттиска. (Реакция пигмента с активными веществами бумаги при низкой светопрочности бумаги.)

Тусклый оттиск, пропадание мелких деталей изображения. (Износ формы вследствие технологических причин.)

Образование морщин.(Неравномерная влажность бумаги.)

Волнистые края бумаги. (Несоответствие влажности бумаги и влажности воздуха.)

Утолщение линий штрихов. (Низкая вязкость или толстый слой краски. Некачественная форма.)

Несовмещение красок на оттиске.(Плохая приладка форм. Плохое натяжение офсетной пластины.

4. Апаратні засоби: принтери, фотоапарати, монітори.

Пристрої введення

Пристрій введення — пристрій для внесення даних до комп'ютера під час його роботи.

Види пристроїв введення

Основним пристроєм введення текстових символів та послідовностей (команд) в комп'ютер є клавіатура.

Пристрої введення графічної інформації

§  Сканер

§  Відео- і Веб-камера

§  Цифровий фотоапарат

§  Плата відеозахоплення

Пристрої введення звуку

§  Мікрофон

§  Диктофон

Пристрої введення текстової інформації

§  Клавіатура

Вказівні (координатні) пристрої

§  Миша

§  Трекбол

§  Трекпойнт

§  Тачпад

§  Джойстик

§  Roller Mouse

§  Графічний планшет

§  Світлове перо

§  Клавіатура

Ігрові пристрої введення

§  Джойстик

§  Геймпад

§  Кермо

§  Штурвал для авіасимулятора,   Танцювальна платформа

 Клавіатура

Клавіатура (keyboard) — сукупність розміщених у певному порядку клавіш пристрою, що використовується для введення і редагування даних, а також керування виконанням окремих операцій.

Клавіша тут виступає як елемент клавіатури, натисканням якого генерується код відповідного знака або ініціюється деяка дія.

Клавіатури використовуються в найрзноманітніших пристроях — друкарських машинах, калькуляторах, мобільних телефонах, а також є однією з комплектуючих комп'ютера. Вживані сьогодні комп'ютерні клавіатури містять 101 клавішу або більше. Також все частіше вбудовуються додаткові кнопки та конрольні елементи (світлодіоди) — частіше для обслуговування мультимедійних систем.

Особливого роду клавіатури використовуються в музичних інструментах — фортепіано, клавесині, акордеоні а також деяких електроінструментах.

Клавіатури можуть мати різні конструкції:

• Механічні, історично найперші — рух клавіші за допомогою більш чи менш складної системи важелів тощо засобів безпосередньо виконує свою корисну функцію (напр. важелів в друкарській машині)

• Кнопкова — рух клавіші безпосередньо з'єднує або роз'єднує електричні контакти.

  • пружинна

  • мембранна — натискання опосередковується мембраною, яка також повертає клавішу до вихідного положення.

  • Гумова  — натиснення клавіші спричиняє натиск гуми

• Безкнопкова

  • оптоелектронна

  • ємнісна — відносно рідко вживана — клавіша з'єднана з елементом, що змінює ємність конденсатора, частіше, шляхом його всуву між обкладками конденсатора.

  • герконова — натиснення клавіші спричиняє наближення магніту до геркону всередині якого відбувається замикання контактів

• Екранна

  • дотикова  — на екрані висвітлюється зображення кнопки, дотик до зазначеного місця на екрані є рівнозначним її натисненню. Для реалізації цього виду клавіатури необхідний спеціальний дотиковий монитор .

  • класична — на екрані висвітлюється зображення кнопки, по якому клацають мишкою. Цей вид клавіатури не вимагає спеціальних екранів. Перевагою екранних клавіатур над фізичними є можливість візуального відображення великої кількості наборів символів різних алфавітів.

На комп'ютерній клавіатурі будь-яке натиснення та відпускання клавіші спричинює посилання сигналу до комп'ютера. Кожній такій події відповідає свій власний цифровий код. В залежності від способу передачі сигналу клавіатури звуться дротові та бездротові. Останнім часом на комп'ютерному ринку стали доступними бездротові (WiFi)клавіатури, що контактують з комп'ютером за допомогою інфрачервоного випромінювання або радіохвиль. Відстань дії бездротових клавіатур залежить від принципу передачі сигнала і лежить в межах від кількох метрів до кількох десятківметрів для дорожчих пристроїв, наприклад, Bluetooth-клавіатури.

 Сканер

Сканер (англ. scanner) - пристрій для введення зображення.

В 1857 році флорентійський абат Джованні Казеллі (Giovanni Caselli) винайшов прилад для передачі зображення на відстань, названа згодомпантелеграф. Передана картинка наносилася на барабан струмопровідним чорнилом і зчитувалася за допомогою голки.

В 1902 році, німецьким фізиком Артуром Корном (Arthur Korn) була запатентована технологія фотоелектричного сканування, що одержала згодом назву телефакс. Передане зображення закріплювалося на прозорому обертовому барабані, промінь світла від лампи, що переміщається уздовж осі барабана, проходив крізь оригінал і через розташовані на осі барабана призму й об'єктив попадав на селеновий фотоприймач. Ця технологія дотепер застосовується в барабанних сканерах.

Надалі, з розвитком напівпровідників, удосконалився фотоприймач, був винайдений планшетний спосіб сканування, але сам принцип оцифровки зображення залишається майже незмінним.

Принцип дії

 В основі принципу дії сканерів лежить застосування фотоелементів у вигляді лінійки або матриці світлочутливих датчиків для вимірювання сигналів оригіналу. В основному застосовують два типи датчиків: пристрої з зарядовим зв'язком і фотопомножувачі.

Розглянемо принцип дії планшетних сканерів, як найпоширеніших моделей. Сканований об'єкт кладеться на скло планшета сканованою поверхнею вниз. Під склом розташовується рухома лампа, рух якої регулюється кроковим електродвигуном.

Світло, відбите від об'єкту, через систему дзеркал попадає на лінійку фотоприймачів ПЗЗ-лінійку або лінійку фотодіодів. Значення вихідних напруг лінійки фотоприймачів через комутатор подають на АЦП. Цифрові коди АЦ-перетворення передаються в комп'ютер. За кожен крок двигуна сканується смужка об'єкта, які потім поєднуються програмним забезпеченням у загальне зображення.

Види сканерів

Залежно від способу сканування об'єкта й самих об'єктів сканування існують наступні види:

• Планшетні — найпоширеніший вид сканерів, оскільки забезпечує максимальна зручність для користувача - висока якість і прийнятна швидкість сканування. Являє собою планшет, усередині якого під прозорим склом розташований механізм сканування. Планшетні сканери відносяться до систем з рухомим дзеркалом (оригінал нерухомий), які мають інтегровану сканувальну головку.

• Ручні — у них відсутній двигун, отже, об'єкт доводиться сканувати користувачеві вручну, єдиним його плюсом є дешевина й мобільність, при цьому він має масу недоліків - низька роздільна здатність, мала швидкість роботи, вузька смуга сканування, можливі перекоси зображення, оскільки користувачеві буде важко переміщати сканер з постійною швидкістю.

Барабанний сканер

• Аркушопротяжні — аркуш паперу уставляється в щілину й протягується по напрямних роликах усередині сканера повз лампу. Може мати менші розміри, у порівнянні із планшетним, однак може сканувати тільки окремі аркуші, що обмежує його застосування в основному офісами компаній. Багато моделей мають пристрій автоматичної подачі, що дозволяє швидко сканувати велику кількість документів. Таку ж конструкцію мають фотосканери - пристрої для сканування фотовідбитків.

• Планетарні сканери — застосовуються для сканування книг або документів що легко ушкоджуються . При скануванні немає контакту зі сканованим об'єктом (як у планшетних сканерах)

• Барабанні — застосовуються в поліграфії, мають велику роздільну здатність (близько 10 тисяч крапок на дюйм). Оригінал розташовується на внутрішній або зовнішній стінці прозорого циліндра (барабана).

• Слайди-сканери — як виходить з назви, служать для сканування плівкових слайдів, випускаються як самостійні пристрої, так й у вигляді додаткових модулів до звичайних сканерів.

• Сканери штрих-коду — невеликі, компактні моделі для сканування штрих-кодів товару в магазинах.

 Дігітайзер (англ. digit - цифра)— пристрій для перетворення (конвертування) відеосигналів, з аналогової в цифрову форму. Використовують для введення графічної інформації в ЕОМ.

Є різновидом сканера; призначений з високою точністю (роздільною здатністю) оцифровувати, найчастіше, топографічні та інші карти.

Точність розпізнавання дрібних елементів карт, може сягати до тисячних міліметра.

Пристрої виведення інформації

Щоб користувач міг побачити результати роботи комп'ютера, їх потрібно подати у прийнятній для людини формі, тобто у вигляді візуальної та звукової інформації. Для цього призначені пристрої виведення, серед яких найпоширеніші — монітор, звукові колонки та принтер.

 Монітор

На моніторі у вигляді текстової та графічної інформації відтворюються результати роботи комп'ютера. Крім того, на моніторі відображуються елементи керування, які користувач може вибрати за допомогою миші та активізувати у такий спосіб певну дію (ініціювати виконання команди видалити фрагмент тексту тощо). Зображення на моніторі формується з пікселів. Донедавна поширеними були монітори на основі електронно- променевих трубок (ЕПТ-монітори), але тепер їх змінили РК-монітори тобто рідиннокристалічні  

  

Основною характеристикою монітора є розмір діагоналі його екрана.  

Для того щоб створити на екрані монітора зображення, потрібно перетворити на відеосигнали зображення, що міститься в пам'яті комп'ютера. Цю роботу виконує графічна плата (відеокарта, або відеоадаптер), якавстановлюється у рознім на материнській платі. Сучасні відео-карти мають графічний процесор, який виконує обчислення, необхідні для отримання зображення. Крім того, на відеокарті розміщено відеопам'ять, у якій зберігається зображення, що генерується графічним процесором, відеоконтролер, що керує цим зображенням, а також інші 

 Звукові колонки

Майже кожний сучасний персональний комп'ютер обладнано звуковими колонками, призначеними для відтворення звуку.

Таких колонок може бути від 2 до 8. Колонки бувають пасивні та активні. Пасивні колонки не мають власного підсилювача і підключаються до виходу підсилювача звукової карти, за допомогою якої комп'ютер відтворює звукову інформацію. Активні колонки оснащено вбудованим підсилювачем, завдяки чому забезпечується краща якість звуку.  

 Принтер

Принтер дає змогу вивести результати роботи комп'ютера на папір чи прозору плівку.

Сьогодні найпоширенішими є принтери двох типів: струменеві (як правило, їх використовують для кольорового друку) та лазерні (використовуються частіше для чорно-білого друку). 

 Комп'ютерний принтер (англ. printer — друкар) —пристрійдлядрукуінформаціїнапапір.

Процес друку називається виходом на друк, а документ, що вийшов, — роздруківка або тверда копія. Принтери мають перетворювач цифрової інформації (текст, фото, графіка), що зберігається в запам'ятовувальних пристроях комп'ютера, фотоапарата та цифрової пам'яті, у спеціальну машинну мову.

За технологією друку принтери поділяють на матричні, струменеві, лазерні й сублімаційні, а за кольором друку — кольорові й монохромні.

Монохромні принтери мають кілька градацій, звичайно 2-5, наприклад: чорний — білий, одноколірний (або червоний, або синій, або зелений) — білий, багатобарвний (чорний, червоний, синій, зелений) — білий.

З розвитком комп'ютерних технологій монохромні принтери поступаються місцем повнобарвним або скорочено-кольоровим, які друкують «весь спектр кольорів», видимий людським оком.

Інші принтери — матричні і інші — це історія і вони використовуються як спеціалізовані для друку на безперервний рулон паперу влабораторіях, банках, бухгалтеріях, для друку на багатошарові бланки (наприклад, паспорти, авіаквитки), а також, коли важливий сам факт друку ударом. Вважається, що факт удару ускладнює внесення несанкціонованих змін до фінансового документа^{[джерело?]}.

Набули поширення багатофункціональні пристрої, в яких об'єднані принтер, сканер, ксерокс і факс. Таке об'єднання раціональне технічно і зручно в роботі. Широкоформатні (А3, А2) принтери іноді невірно називають плоттерами.